ПриповiстiРозділ 16 |
|
1 |
|
2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь. |
|
3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої. |
|
4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла. |
|
5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини! |
|
6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого. |
|
7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею. |
|
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я. |
|
9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь. |
|
10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться. |
|
11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його. |
|
12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю. |
|
13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить. |
|
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́. |
|
15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною. |
|
16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла! |
|
17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює. |
|
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність. |
|
19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними. |
|
20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний. |
|
21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки. |
|
22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та. |
|
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння. |
|
24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості. |
|
25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти. |
|
26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її. |
|
27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь. |
|
28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів. |
|
29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі. |
|
30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло. |
|
31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности. |
|
32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста. |
|
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа. |
ProverbsChapter 16 |
|
1 THE reasoning of the mind is from man; but the answer of the tongue is from the LORD. |
|
2 All the ways of a man are clean in his own eyes; but the LORD directs his way. |
|
3 Commit your works to the LORD, and he will establish your thoughts. |
|
4 All the works of the LORD are for those who will hearken to him; but the wicked are reserved for the day of calamity. |
|
5 Every one who is proud in his heart is an abomination to the LORD; and he who stretches out his hand against his neighbor shall not be pardoned because of this evil. |
|
6 By mercy and truth iniquity is purged; and reverence of the LORD causes men to depart from evil. |
|
7 When a man's ways are according to the will of the LORD, even to his enemies he shall recompense. |
|
8 Better is a little with righteousness than great ingathering acquired unjustly. |
|
9 A man's heart devises his ways; but the LORD directs his steps. |
|
10 Oracles are on the lips of the king; his mouth does not err in judgment. |
|
11 The weight of a just balance is the LORD'S judgment; all his works are just weights. |
|
12 Kings who commit wickedness are an abomination; for a throne is established by righteousness. |
|
13 The lips of a righteous man are the delight of a king; and he loves the word of the upright. |
|
14 The wrath of a king is as messengers of death; but a wise man will pacify it. |
|
15 In the light of the king's countenance is life; and his favor is like a cloud of the early rain. |
|
16 To get wisdom is much better than gold; and to get understanding is better than silver. |
|
17 The path of the upright causes one to turn away from evil; he who is careful of his soul safeguards his way. |
|
18 Disgrace goes before destruction, and pride before misfortune. |
|
19 It is better to be humble and lowly in pride than he who divides spoil with the mighty. |
|
20 He who understands a command shall find good; who trusts in the LORD, happy is he! |
|
21 The wise in heart is a man of discernment; and he whose speech is sweet increases learning. |
|
22 Understanding is a spring of life to those who have it; but the instruction of the fools is folly. |
|
23 The heart of the wise understands the speech of his mouth and adds learning to his lips. |
|
24 The speech of a wise man is like honeycomb, sweet to his soul, and health to his bones. |
|
25 There is a way that seems right in the eyes of men, but the paths thereof are the paths of death. |
|
26 A sorrowful person grieves himself; from his own mouth comes his destruction. |
|
27 An ungodly man devises evil; out of his mouth issues a burning fire. |
|
28 A wicked man threatens justice and persecutes his neighbor without cause. |
|
29 A wicked man entices his neighbor and leads him into the way that is not good. |
|
30 He winks his eyes and devises corrupt things; he purposes with his lips and accomplishes mischief. |
|
31 The hoary head is a crown of glory and is exalted in the way of righteousness. |
|
32 He who is slow to anger is better than the mighty; and he who conquers himself than he who takes a city. |
|
33 The evil of the vicious falls into his own bosom; and his judgment proceeds from before the LORD. |
ПриповiстiРозділ 16 |
ProverbsChapter 16 |
|
1 |
1 THE reasoning of the mind is from man; but the answer of the tongue is from the LORD. |
|
2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь. |
2 All the ways of a man are clean in his own eyes; but the LORD directs his way. |
|
3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої. |
3 Commit your works to the LORD, and he will establish your thoughts. |
|
4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла. |
4 All the works of the LORD are for those who will hearken to him; but the wicked are reserved for the day of calamity. |
|
5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини! |
5 Every one who is proud in his heart is an abomination to the LORD; and he who stretches out his hand against his neighbor shall not be pardoned because of this evil. |
|
6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого. |
6 By mercy and truth iniquity is purged; and reverence of the LORD causes men to depart from evil. |
|
7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею. |
7 When a man's ways are according to the will of the LORD, even to his enemies he shall recompense. |
|
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я. |
8 Better is a little with righteousness than great ingathering acquired unjustly. |
|
9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь. |
9 A man's heart devises his ways; but the LORD directs his steps. |
|
10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться. |
10 Oracles are on the lips of the king; his mouth does not err in judgment. |
|
11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його. |
11 The weight of a just balance is the LORD'S judgment; all his works are just weights. |
|
12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю. |
12 Kings who commit wickedness are an abomination; for a throne is established by righteousness. |
|
13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить. |
13 The lips of a righteous man are the delight of a king; and he loves the word of the upright. |
|
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́. |
14 The wrath of a king is as messengers of death; but a wise man will pacify it. |
|
15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною. |
15 In the light of the king's countenance is life; and his favor is like a cloud of the early rain. |
|
16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла! |
16 To get wisdom is much better than gold; and to get understanding is better than silver. |
|
17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює. |
17 The path of the upright causes one to turn away from evil; he who is careful of his soul safeguards his way. |
|
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність. |
18 Disgrace goes before destruction, and pride before misfortune. |
|
19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними. |
19 It is better to be humble and lowly in pride than he who divides spoil with the mighty. |
|
20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний. |
20 He who understands a command shall find good; who trusts in the LORD, happy is he! |
|
21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки. |
21 The wise in heart is a man of discernment; and he whose speech is sweet increases learning. |
|
22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та. |
22 Understanding is a spring of life to those who have it; but the instruction of the fools is folly. |
|
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння. |
23 The heart of the wise understands the speech of his mouth and adds learning to his lips. |
|
24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості. |
24 The speech of a wise man is like honeycomb, sweet to his soul, and health to his bones. |
|
25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти. |
25 There is a way that seems right in the eyes of men, but the paths thereof are the paths of death. |
|
26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її. |
26 A sorrowful person grieves himself; from his own mouth comes his destruction. |
|
27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь. |
27 An ungodly man devises evil; out of his mouth issues a burning fire. |
|
28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів. |
28 A wicked man threatens justice and persecutes his neighbor without cause. |
|
29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі. |
29 A wicked man entices his neighbor and leads him into the way that is not good. |
|
30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло. |
30 He winks his eyes and devises corrupt things; he purposes with his lips and accomplishes mischief. |
|
31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности. |
31 The hoary head is a crown of glory and is exalted in the way of righteousness. |
|
32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста. |
32 He who is slow to anger is better than the mighty; and he who conquers himself than he who takes a city. |
|
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа. |
33 The evil of the vicious falls into his own bosom; and his judgment proceeds from before the LORD. |