ПриповiстiРозділ 11 |
|
1 |
|
2 Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість. |
|
3 Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить. |
|
4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює. |
|
5 Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́. |
|
6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю. |
|
7 При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної. |
|
8 Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде. |
|
9 Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні. |
|
10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає. |
|
11 Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється. |
|
12 Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить. |
|
13 Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає. |
|
14 Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває. |
|
15 Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний. |
|
16 Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть. |
|
17 Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє. |
|
18 Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує. |
|
19 Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється. |
|
20 Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба. |
|
21 Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде. |
|
22 Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму. |
|
23 Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів. |
|
24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є. |
|
25 Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він. |
|
26 Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову. |
|
27 Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно. |
|
28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя. |
|
29 Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом. |
|
30 Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває. |
|
31 Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний! |
Книга ПритчейГлава 11 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
|
29 |
|
30 |
|
31 |
ПриповiстiРозділ 11 |
Книга ПритчейГлава 11 |
|
1 |
1 |
|
2 Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість. |
2 |
|
3 Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить. |
3 |
|
4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює. |
4 |
|
5 Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́. |
5 |
|
6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю. |
6 |
|
7 При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної. |
7 |
|
8 Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде. |
8 |
|
9 Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні. |
9 |
|
10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає. |
10 |
|
11 Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється. |
11 |
|
12 Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить. |
12 |
|
13 Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає. |
13 |
|
14 Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває. |
14 |
|
15 Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний. |
15 |
|
16 Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть. |
16 |
|
17 Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє. |
17 |
|
18 Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує. |
18 |
|
19 Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється. |
19 |
|
20 Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба. |
20 |
|
21 Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде. |
21 |
|
22 Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму. |
22 |
|
23 Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів. |
23 |
|
24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є. |
24 |
|
25 Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він. |
25 |
|
26 Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову. |
26 |
|
27 Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно. |
27 |
|
28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя. |
28 |
|
29 Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом. |
29 |
|
30 Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває. |
30 |
|
31 Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний! |
31 |