CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Єр. 18
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Єремiя

Розділ 18

1 Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:

2 „Устань, і зійди́ до дому ганчара́, і там почуєш слова́ Мої“.

3 І зійшов я до дому ганчара́, аж ось він робить працю на кружа́лі.

4 І в руках ганчара́ попсу́лась посу́дина, яку він із глини робив. І він зно́ву зробив з неї іншу посу́дину, як сподо́балося ганчаре́ві зробити.

5 І було мені слово Господнє, говорячи:

6 „Чи не міг би зробити й Я вам, як ганча́р цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара́, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!

7 Я ча́сом кажу́ про наро́д та про ца́рство, щоб ви́рвати його, і щоб розбити та ви́губити,

8 та коли цей наро́д, що про нього казав Я, пове́рнеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке ду́мав чинити йому́.

9 А ча́сом кажу́ про наро́д та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,

10 та як він зро́бить зле в Моїх о́чах, щоб не слухатися Мого го́лосу, то пожа́лую щодо того добра́, про яке говорив, що вчиню́ Я його.

11 А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе́ проти вас, і заду́мую за́дум на вас, — верніться ж ви кожен з дороги своєї лихо́ї, і полі́пшіть доро́ги свої й свої вчинки!

12 Та вони відказали: „Пропа́ло! бо ми бу́дем ходи́ти за своїми думка́ми, і кожен робитиме згідно з упе́ртістю серця свого́.“

13 Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між наро́дами, — чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!

14 Хіба́ сніг Ліва́ну зі́йде зо скелі на полі? Чи ви́сохнуть во́ди чужі та холодні, теку́чі?

15 Бо про Мене забув Мій наро́д: вони ка́дять марно́ті, а та ро́бить їм так, що вони на дорогах своїх спотика́ються, на давніх путя́х, щоб ходити стежка́ми, по дорозі невби́тій,

16 щоб свій Край учинити страхі́ттям, посміхо́вищем вічним. Кожен, хто бу́де прохо́дити ним, остовпі́є та буде хита́ти головою своєю.

17 Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед во́рогом; поти́лицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього го́ря!“

18 І сказали вони: „Ходіть, і обмірку́ємо за́міри на Єремію, бо не згинув Зако́н у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і уда́рмо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова́ його!“

19 Послухай мене, о мій Господи, і почуй го́лос моїх супроти́вників!

20 Хіба́ замість доброго злим надолу́жено буде? Бо яму копають вони для моєї душі. Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб до́бре про них говорити, щоб гнів Твій від них відверну́ти!

21 Тому їхніх синів віддай го́лодові, і мі́ццю меча́ викинь їх з Кра́ю, і бодай жінки їхні діте́й погуби́ли та вдо́вами стали, а їхні чолові́ки хай смертю повби́вані бу́дуть, юнаки́ їхні хай бу́дуть поби́ті мече́м на війні!

22 Нехай чується крик з їхніх домі́в, — бо орду́ Ти знена́цька спрова́диш на них, — бо яму копали вони, щоб схопи́ти мене, і для ніг моїх па́стки поста́вили.

23 А Ти, Господи, знаєш увесь їхній за́мір на мене на смерть, — не прости їм провин, а гріха́ їхнього із-перед обличчя Свого не зітри́, і хай перед Тобою спіткну́ться вони, — зроби поміж ними оце під час гніву Свого́!

Книга пророка Иеремии

Глава 18

1 Слово,1697 которое было к Иеремии3414 от Господа:3068

2 встань6965 и сойди3381 в дом1004 горшечника,3335 и там Я возвещу8085 тебе слова1697 Мои.

3 И сошел3381 я в дом1004 горшечника,3335 и вот,2009 он работал6213 свою работу4399 на кружале.70

4 И сосуд,3627 который горшечник3335 делал6213 из глины,2563 развалился7843 в руке3027 его; и он снова7725 сделал6213 из него другой312 сосуд,3627 какой горшечнику3335 вздумалось58693474 сделать.6213

5 И было слово1697 Господне3068 ко мне:

6 не могу3201 ли Я поступить6213 с вами, дом1004 Израилев,3478 подобно горшечнику3335 сему? говорит5002 Господь.3068 Вот, что глина2563 в руке3027 горшечника,3335 то вы в Моей руке,3027 дом1004 Израилев.3478

7 Иногда7281 Я скажу1696 о каком-либо народе1471 и царстве,4467 что искореню,5428 сокрушу5422 и погублю6 его;

8 но если народ1471 этот, на который Я это изрек,1696 обратится7725 от своих злых7451 дел,7451 Я отлагаю5162 то зло,7451 которое помыслил2803 сделать6213 ему.

9 А иногда7281 скажу1696 о каком-либо народе1471 и царстве,4467 что устрою1129 и утвержу5193 его;

10 но если он будет6213 делать6213 злое7451 пред очами5869 Моими и не слушаться8085 гласа6963 Моего, Я отменю5162 то добро,2896 которым хотел559 облагодетельствовать3190 его.

11 Итак скажи559 мужам376 Иуды3063 и жителям3427 Иерусалима:3389 так говорит559 Господь:3068 вот, Я готовлю3335 вам зло7451 и замышляю28034284 против вас; итак обратитесь7725 каждый376 от злого7451 пути1870 своего и исправьте3190 пути1870 ваши и поступки4611 ваши.

12 Но они говорят:559 «не надейся;2976 мы будем3212 жить3212 по310 своим помыслам4284 и будем6213 поступать6213 каждый376 по упорству8307 злого7451 своего сердца».3820

13 Посему так говорит559 Господь:3068 спросите7592 между народами,1471 слыхал8085 ли кто подобное сему? крайне3966 гнусные8186 дела8186 совершила6213 дева1330 Израилева.3478

14 Оставляет5800 ли снег7950 Ливанский3844 скалу6697 горы?7704 и иссякают5428 ли из других2114 мест2114 текущие5140 холодные7119 воды?4325

15 А народ5971 Мой оставил7911 Меня; они кадят6999 суетным,7723 споткнулись3782 на путях1870 своих, оставили пути76357635 древние,5769 чтобы ходить3212 по стезям5410 пути1870 непроложенного,5549

16 чтобы сделать7760 землю776 свою ужасом,8047 всегдашним5769 посмеянием,82928292 так что каждый, проходящий5674 по ней, изумится8074 и покачает5110 головою7218 своею.

17 Как восточным6921 ветром7307 развею6327 их пред3942 лицем3942 врага;341 спиною,6203 а не лицем6440 обращусь7200 к ним в день3117 бедствия343 их.

18 А они сказали:559 «придите,3212 составим2803 замысел4284 против Иеремии;3414 ибо не исчез6 же закон8451 у священника3548 и совет6098 у мудрого,2450 и слово1697 у пророка;5030 придите,3212 сразим5221 его языком3956 и не будем7181 внимать7181 словам1697 его».

19 Внемли7181 мне, Господи,3068 и услышь8085 голос6963 моих противников.3401

20 Должно ли воздавать7999 злом7451 за добро?2896 а они роют3738 яму7745 душе5315 моей. Вспомни,2142 что я стою5975 пред3942 лицем3942 Твоим, чтобы говорить1696 за них доброе,2896 чтобы отвратить7725 от них гнев2534 Твой.

21 Итак предай5414 сыновей1121 их голоду7458 и подвергни5064 их мечу;30272719 да будут жены802 их бездетными7909 и вдовами,490 и мужья582 их да будут2026 поражены2026 смертью,4194 и юноши970 их умерщвлены5221 мечом2719 на войне.4421

22 Да будет8085 слышен8085 вопль2201 из домов1004 их, когда приведешь935 на них полки1416 внезапно;6597 ибо они роют3738 яму,77457882 чтобы поймать3920 меня, и тайно2934 расставили2934 сети6341 для ног7272 моих.

23 Но Ты, Господи,3068 знаешь3045 все замыслы6098 их против меня, чтобы умертвить4194 меня; не прости3722 неправды5771 их и греха2403 их не изгладь4229 пред3942 лицем3942 Твоим; да будут3782 они низвержены3782 пред3942 Тобою; поступи6213 с ними во время6256 гнева639 Твоего.

Єремiя

Розділ 18

Книга пророка Иеремии

Глава 18

1 Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:

1 Слово,1697 которое было к Иеремии3414 от Господа:3068

2 „Устань, і зійди́ до дому ганчара́, і там почуєш слова́ Мої“.

2 встань6965 и сойди3381 в дом1004 горшечника,3335 и там Я возвещу8085 тебе слова1697 Мои.

3 І зійшов я до дому ганчара́, аж ось він робить працю на кружа́лі.

3 И сошел3381 я в дом1004 горшечника,3335 и вот,2009 он работал6213 свою работу4399 на кружале.70

4 І в руках ганчара́ попсу́лась посу́дина, яку він із глини робив. І він зно́ву зробив з неї іншу посу́дину, як сподо́балося ганчаре́ві зробити.

4 И сосуд,3627 который горшечник3335 делал6213 из глины,2563 развалился7843 в руке3027 его; и он снова7725 сделал6213 из него другой312 сосуд,3627 какой горшечнику3335 вздумалось58693474 сделать.6213

5 І було мені слово Господнє, говорячи:

5 И было слово1697 Господне3068 ко мне:

6 „Чи не міг би зробити й Я вам, як ганча́р цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара́, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!

6 не могу3201 ли Я поступить6213 с вами, дом1004 Израилев,3478 подобно горшечнику3335 сему? говорит5002 Господь.3068 Вот, что глина2563 в руке3027 горшечника,3335 то вы в Моей руке,3027 дом1004 Израилев.3478

7 Я ча́сом кажу́ про наро́д та про ца́рство, щоб ви́рвати його, і щоб розбити та ви́губити,

7 Иногда7281 Я скажу1696 о каком-либо народе1471 и царстве,4467 что искореню,5428 сокрушу5422 и погублю6 его;

8 та коли цей наро́д, що про нього казав Я, пове́рнеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке ду́мав чинити йому́.

8 но если народ1471 этот, на который Я это изрек,1696 обратится7725 от своих злых7451 дел,7451 Я отлагаю5162 то зло,7451 которое помыслил2803 сделать6213 ему.

9 А ча́сом кажу́ про наро́д та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,

9 А иногда7281 скажу1696 о каком-либо народе1471 и царстве,4467 что устрою1129 и утвержу5193 его;

10 та як він зро́бить зле в Моїх о́чах, щоб не слухатися Мого го́лосу, то пожа́лую щодо того добра́, про яке говорив, що вчиню́ Я його.

10 но если он будет6213 делать6213 злое7451 пред очами5869 Моими и не слушаться8085 гласа6963 Моего, Я отменю5162 то добро,2896 которым хотел559 облагодетельствовать3190 его.

11 А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе́ проти вас, і заду́мую за́дум на вас, — верніться ж ви кожен з дороги своєї лихо́ї, і полі́пшіть доро́ги свої й свої вчинки!

11 Итак скажи559 мужам376 Иуды3063 и жителям3427 Иерусалима:3389 так говорит559 Господь:3068 вот, Я готовлю3335 вам зло7451 и замышляю28034284 против вас; итак обратитесь7725 каждый376 от злого7451 пути1870 своего и исправьте3190 пути1870 ваши и поступки4611 ваши.

12 Та вони відказали: „Пропа́ло! бо ми бу́дем ходи́ти за своїми думка́ми, і кожен робитиме згідно з упе́ртістю серця свого́.“

12 Но они говорят:559 «не надейся;2976 мы будем3212 жить3212 по310 своим помыслам4284 и будем6213 поступать6213 каждый376 по упорству8307 злого7451 своего сердца».3820

13 Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між наро́дами, — чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!

13 Посему так говорит559 Господь:3068 спросите7592 между народами,1471 слыхал8085 ли кто подобное сему? крайне3966 гнусные8186 дела8186 совершила6213 дева1330 Израилева.3478

14 Хіба́ сніг Ліва́ну зі́йде зо скелі на полі? Чи ви́сохнуть во́ди чужі та холодні, теку́чі?

14 Оставляет5800 ли снег7950 Ливанский3844 скалу6697 горы?7704 и иссякают5428 ли из других2114 мест2114 текущие5140 холодные7119 воды?4325

15 Бо про Мене забув Мій наро́д: вони ка́дять марно́ті, а та ро́бить їм так, що вони на дорогах своїх спотика́ються, на давніх путя́х, щоб ходити стежка́ми, по дорозі невби́тій,

15 А народ5971 Мой оставил7911 Меня; они кадят6999 суетным,7723 споткнулись3782 на путях1870 своих, оставили пути76357635 древние,5769 чтобы ходить3212 по стезям5410 пути1870 непроложенного,5549

16 щоб свій Край учинити страхі́ттям, посміхо́вищем вічним. Кожен, хто бу́де прохо́дити ним, остовпі́є та буде хита́ти головою своєю.

16 чтобы сделать7760 землю776 свою ужасом,8047 всегдашним5769 посмеянием,82928292 так что каждый, проходящий5674 по ней, изумится8074 и покачает5110 головою7218 своею.

17 Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед во́рогом; поти́лицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього го́ря!“

17 Как восточным6921 ветром7307 развею6327 их пред3942 лицем3942 врага;341 спиною,6203 а не лицем6440 обращусь7200 к ним в день3117 бедствия343 их.

18 І сказали вони: „Ходіть, і обмірку́ємо за́міри на Єремію, бо не згинув Зако́н у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і уда́рмо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова́ його!“

18 А они сказали:559 «придите,3212 составим2803 замысел4284 против Иеремии;3414 ибо не исчез6 же закон8451 у священника3548 и совет6098 у мудрого,2450 и слово1697 у пророка;5030 придите,3212 сразим5221 его языком3956 и не будем7181 внимать7181 словам1697 его».

19 Послухай мене, о мій Господи, і почуй го́лос моїх супроти́вників!

19 Внемли7181 мне, Господи,3068 и услышь8085 голос6963 моих противников.3401

20 Хіба́ замість доброго злим надолу́жено буде? Бо яму копають вони для моєї душі. Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб до́бре про них говорити, щоб гнів Твій від них відверну́ти!

20 Должно ли воздавать7999 злом7451 за добро?2896 а они роют3738 яму7745 душе5315 моей. Вспомни,2142 что я стою5975 пред3942 лицем3942 Твоим, чтобы говорить1696 за них доброе,2896 чтобы отвратить7725 от них гнев2534 Твой.

21 Тому їхніх синів віддай го́лодові, і мі́ццю меча́ викинь їх з Кра́ю, і бодай жінки їхні діте́й погуби́ли та вдо́вами стали, а їхні чолові́ки хай смертю повби́вані бу́дуть, юнаки́ їхні хай бу́дуть поби́ті мече́м на війні!

21 Итак предай5414 сыновей1121 их голоду7458 и подвергни5064 их мечу;30272719 да будут жены802 их бездетными7909 и вдовами,490 и мужья582 их да будут2026 поражены2026 смертью,4194 и юноши970 их умерщвлены5221 мечом2719 на войне.4421

22 Нехай чується крик з їхніх домі́в, — бо орду́ Ти знена́цька спрова́диш на них, — бо яму копали вони, щоб схопи́ти мене, і для ніг моїх па́стки поста́вили.

22 Да будет8085 слышен8085 вопль2201 из домов1004 их, когда приведешь935 на них полки1416 внезапно;6597 ибо они роют3738 яму,77457882 чтобы поймать3920 меня, и тайно2934 расставили2934 сети6341 для ног7272 моих.

23 А Ти, Господи, знаєш увесь їхній за́мір на мене на смерть, — не прости їм провин, а гріха́ їхнього із-перед обличчя Свого не зітри́, і хай перед Тобою спіткну́ться вони, — зроби поміж ними оце під час гніву Свого́!

23 Но Ты, Господи,3068 знаешь3045 все замыслы6098 их против меня, чтобы умертвить4194 меня; не прости3722 неправды5771 их и греха2403 их не изгладь4229 пред3942 лицем3942 Твоим; да будут3782 они низвержены3782 пред3942 Тобою; поступи6213 с ними во время6256 гнева639 Твоего.

1.0x