Библия - Обещанное Восстановление

Книга Суддiв

Розділ 3

1 А оце ті народи, що Господь позоставив на ви́пробування ними Ізраїля, — усі ті, що не знали всіх війн ханаанських,

2 тільки щоб пізнали покоління Ізраїлевих синів, щоб навчити їх війни́, тільки таких, що перед тим не знали їх:

3 п'ять воло́дарів филистимських, і всі ханаане́яни, і сидо́няни, і хівве́яни, ме́шканці гори Ливану, від гори Баал-Гермон аж до ви́ходу до Гамату.

4 І були вони залишені на ви́пробування ними Ізраїля, щоб пізнати, чи будуть вони слухатися за́повідей Господа, які Він наказав був їхнім батькам через Мойсея.

5 А Ізраїлеві сини сиділи серед ханаанеянина, хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.

6 І вони брали їхніх дочо́к собі за жіно́к, а своїх дочо́к давали їхнім синам, та служили їхнім богам.

7 І Ізраїлеві сини робили зло в Господніх оча́х, і забули Господа, Бога свого, та й служили Ваа́лам та Аста́ртам.

8 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх у руку Кушан-Ріш'атаїма, царя Араму двох річо́к. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Ріш'атаїмові вісім літ.

9 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив для Ізраїлевих синів рятівника́, і він врятував їх, — Отніїла, сина Кеназа, брата Калева, молодшого від нього.

10 І був на ньому Дух Господній, і судив він Ізраїля. І вийшов він на війну́, і Господь дав у його руку Кушан-Ріш'атаїма, царя арамського. І була сильна рука його над Кушан-Ріш'атаїмом.

11 І мав край мир сорок літ, і помер Отніїл, син Кеназа.

12 А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх оча́х, і Господь зміцнив Еґлона, царя моавського, над Ізраїлем через те, що вони робили зло в Господніх оча́х.

13 І зібрав він до себе синів Аммонових та Амали́кових, та й пішов і підбив Ізраїля. І вони посіли Місто Пальм.

14 І служили Ізраїлеві сини Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ.

15 І кликали Ізраїлеві сини до Го́спода, і Госпо́дь поставив їм рятівника́, — Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, чоловіка лівшу́, з безвладною правою рукою. І послали Ізраїлеві сини через нього дару́нка Еґлонові, цареві моавському.

16 І зробив собі Егуд меча, а в нього два ві́стря, ґошед довжина його, — він прип'я́в його під своїм убра́нням на стегні́ своєї правиці.

17 І приніс він того дару́нка Еґлонові, цареві моавському. А Еґлон — чоловік дуже товсти́й.

18 І сталося, коли він скінчи́в підно́сити того дару́нка, то відпустив тих, що не́сли того дару́нка.

19 А він вернувся від бовва́нів, що при Ґілгалі, та й сказав: „У мене таємна справа до тебе, о ца́рю!“ А той сказав: „Тихо!“ І вийшли від нього всі, хто стояв при ньо́му.

20 І Егуд увійшов до нього, а він сидить у прохоло́дній го́рниці, що була для нього самого. І сказав Егуд: „Я маю Боже слово для тебе“. І той устав із стільця́.

21 І простяг Егуд свою лівицю, і витяг меча з-над стегна́ своєї правиці, — та й загна́в його йому в живіт.

22 І ввійшла також ру́чка за ві́стрям, а сало закрило за ві́стрям, бо він не витягнув меча з його живота. І ввійшло ві́стря до міжкро́ччя.

23 І вийшов Егуд до сіне́й, і зачинив за собою двері тієї го́рниці, та й замкнув.

24 І він вийшов. А царські раби ввійшли та й побачили, аж ось двері горниці за́мкнені. І вони сказали: „Певне він для потреби своєї в прохоло́дному покої“.

25 І чекали вони аж допі́зна, а ото він не відчиняє дверей го́рниці. І взяли вони ключа, і відчинили, — аж ось їхній пан лежить мертвий на землі!

26 А Егуд утік, поки вони зволіка́лись. І він перейшов ті боввани, і сховався втечею до Сеїру.

27 І сталося, коли він прийшов, то засурми́в у сурму́ на Єфремових гора́х. І Ізраїлеві сини зійшли з ним з гори́, а він перед ними.

28 І сказав він до них: „Біжіть за мною, бо Господь дав у вашу руку ваших моавських ворогів!“ І зійшли вони за ним, і захопи́ли йорда́нські перехо́ди до Моаву, і не дали ніко́му перейти.

29 І побили вони Моава того ча́су, — бли́зько десяти тисяч чоловіка, — кожного креме́зного й кожного сильного чоловіка, і ніхто не втік.

30 І був того дня прибо́рканий Моав під Ізраїлеву руку, а Край мав мир вісімдеся́т літ.

31 А по ньому був Шамґар, син Аната. І побив він филисти́млян шістсот чоловіка києм на худобу. І він теж урятува́в Ізраїля.

Книга Судей

Глава 3

1 Господь хотел испытать народ Израиля. Никто из израильтян, живущих в те времена, не сражался в войнах за земли Ханаана. И Господь не изгнал другие народы с Израильской земли, чтобы народ Израиля, который не участвовал в этих войнах, учился воевать. Вот имена народов, которых Господь оставил на этой земле:

3 пять правителей филистимских, все хананеи, все сидоняне и евеи, которые жили в горной местности Ливана, от горы Ваал-Ермон до Лево-Емафа.

4 Господь оставил эти народы, чтобы проверить народ Израиля и убедиться, что он будет повиноваться заповедям Господним, которые были даны его предкам через Моисея.

5 Сыны Израиля жили среди хананеев, хеттеев, аморреев, ферезеев, евеев и иевусеев.

6 Они брали в жены их дочерей, отдавали своих дочерей в жены их сыновьям и поклонялись богам этих народов.

7 Господь видел, что народ Израиля творит зло. Израильтяне забыли Господа, Бога своего, и служили лжебогам Ваалу и Ашере.

8 Господь разгневался на Израиль и позволил Хусарсафему, царю Арама нахаримского, победить народ Израиля. И правил этот царь над израильтянами на протяжении восьми лет.

9 Тогда сыны Израиля стали молить Господа о помощи, и Господь послал к ним Гофониила, сына Кеназа, младшего брата Халевова, и он спас народ Израиля.

10 Дух Божий вселился в Гофониила, и он стал судьёй Израиля. Гофониил повёл народ Израиля на войну, и Господь помог ему одолеть Хусарсафема, царя арамского.

11 И земля жила в мире сорок лет, пока не умер Гофониил, сын Кеназа.

12 Господь увидел, что народ Израиля снова творит зло, и дал силу Еглону, царю моавскому, чтобы он разбил народ Израиля.

13 Еглон позвал с собой аммонитян и амаликитян, и они, объединившись, напали на Израиль, победили народ Израиля и изгнали его из города Пальм.

14 Еглон, моавский царь, правил восемнадцать лет.

15 И снова народ стал молить Господа о помощи. И послал Господь левшу Аода, сына Геры из рода Вениамина, спасти народ Израиля. Народ Израиля послал Аода отнести дань Еглону, царю моавскому.

16 Аод сделал себе обоюдоострый меч, длиной в один локоть, и привязал его под одеждой к правому бедру.

17 Затем Аод отправился с данью к Еглону, царю моавскому. (Еглон был человек очень тучный).

18 Аод и люди, пришедшие с ним, отдали деньги Еглону.

19 Когда Аод уже собрался уходить, то, проходя мимо идолов города Галгал, он повернулся и сказал: «Царь, я должен тебе сказать что-то по секрету». Царь приказал всем замолкнуть и отослал из комнаты всех своих слуг.

20 Аод пошёл к Еглону, который сидел один в верхней комнате своего дворца. Аод сказал: «У меня есть к тебе послание от Бога». Царь поднялся со своего трона и находился достаточно близко к Аоду.

21 В то время, когда Еглон вставал с трона, Аод левой рукой достал меч, привязанный к правому бедру, и вонзил его царю в живот.

22 Меч вошёл так глубоко, что не было видно даже рукояти, а внутренности царя вывалились наружу. Жир Еглона полностью прикрыл меч, и Аод оставил его там.

23 Аод вышел из комнаты и запер за собой двери.

24 Слуги вернулись сразу же после его ухода. Они увидели, что дверь заперта, и сказали: «Должно быть, царь закрылся, чтобы оправиться».

25 Они долго ждали и наконец встревожились. Они взяли ключ, открыли дверь и, войдя в комнату, увидели мёртвого царя, лежащего на полу.

26 Пока слуги ждали царя, у Аода было время скрыться. Он прошёл мимо идолов и отправился в место, которое называлось Сеираф.

27 Придя в Сеираф, он протрубил в горной местности Ефрема. Услышав звуки трубы, народ Израиля собрался в Сеирафе и спустился с гор во главе с Аодом.

28 Аод сказал им: «Идите за мной! Господь помог нам победить наших врагов, моавитян». И народ пошёл за Аодом. Израильтяне спустились с ним и захватили переправу через реку Иордан к Моавской земле, и не давали никому переходить через неё.

29 Они убили около десяти тысяч здоровых и сильных моавитян, и никто из них не спасся.

30 Так в тот день народ Израиля покорил моавитян. И земля после этого жила мирно восемьдесят лет.

31 После того как Аод спас народ Израиля, ещё один человек спас Израиль. Это был Самегар, сын Анафа. Самегар воловьим рожном убил шестьсот филистимлян.

Книга Суддiв Розділ 3	Книга Судей Глава 3
1 А оце ті народи, що Господь позоставив на ви́пробування ними Ізраїля, — усі ті, що не знали всіх війн ханаанських,	1 Господь хотел испытать народ Израиля. Никто из израильтян, живущих в те времена, не сражался в войнах за земли Ханаана. И Господь не изгнал другие народы с Израильской земли, чтобы народ Израиля, который не участвовал в этих войнах, учился воевать. Вот имена народов, которых Господь оставил на этой земле:
2 тільки щоб пізнали покоління Ізраїлевих синів, щоб навчити їх війни́, тільки таких, що перед тим не знали їх:	2
3 п'ять воло́дарів филистимських, і всі ханаане́яни, і сидо́няни, і хівве́яни, ме́шканці гори Ливану, від гори Баал-Гермон аж до ви́ходу до Гамату.	3 пять правителей филистимских, все хананеи, все сидоняне и евеи, которые жили в горной местности Ливана, от горы Ваал-Ермон до Лево-Емафа.
4 І були вони залишені на ви́пробування ними Ізраїля, щоб пізнати, чи будуть вони слухатися за́повідей Господа, які Він наказав був їхнім батькам через Мойсея.	4 Господь оставил эти народы, чтобы проверить народ Израиля и убедиться, что он будет повиноваться заповедям Господним, которые были даны его предкам через Моисея.
5 А Ізраїлеві сини сиділи серед ханаанеянина, хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.	5 Сыны Израиля жили среди хананеев, хеттеев, аморреев, ферезеев, евеев и иевусеев.
6 І вони брали їхніх дочо́к собі за жіно́к, а своїх дочо́к давали їхнім синам, та служили їхнім богам.	6 Они брали в жены их дочерей, отдавали своих дочерей в жены их сыновьям и поклонялись богам этих народов.
7 І Ізраїлеві сини робили зло в Господніх оча́х, і забули Господа, Бога свого, та й служили Ваа́лам та Аста́ртам.	7 Господь видел, что народ Израиля творит зло. Израильтяне забыли Господа, Бога своего, и служили лжебогам Ваалу и Ашере.
8 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх у руку Кушан-Ріш'атаїма, царя Араму двох річо́к. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Ріш'атаїмові вісім літ.	8 Господь разгневался на Израиль и позволил Хусарсафему, царю Арама нахаримского, победить народ Израиля. И правил этот царь над израильтянами на протяжении восьми лет.
9 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив для Ізраїлевих синів рятівника́, і він врятував їх, — Отніїла, сина Кеназа, брата Калева, молодшого від нього.	9 Тогда сыны Израиля стали молить Господа о помощи, и Господь послал к ним Гофониила, сына Кеназа, младшего брата Халевова, и он спас народ Израиля.
10 І був на ньому Дух Господній, і судив він Ізраїля. І вийшов він на війну́, і Господь дав у його руку Кушан-Ріш'атаїма, царя арамського. І була сильна рука його над Кушан-Ріш'атаїмом.	10 Дух Божий вселился в Гофониила, и он стал судьёй Израиля. Гофониил повёл народ Израиля на войну, и Господь помог ему одолеть Хусарсафема, царя арамского.
11 І мав край мир сорок літ, і помер Отніїл, син Кеназа.	11 И земля жила в мире сорок лет, пока не умер Гофониил, сын Кеназа.
12 А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх оча́х, і Господь зміцнив Еґлона, царя моавського, над Ізраїлем через те, що вони робили зло в Господніх оча́х.	12 Господь увидел, что народ Израиля снова творит зло, и дал силу Еглону, царю моавскому, чтобы он разбил народ Израиля.
13 І зібрав він до себе синів Аммонових та Амали́кових, та й пішов і підбив Ізраїля. І вони посіли Місто Пальм.	13 Еглон позвал с собой аммонитян и амаликитян, и они, объединившись, напали на Израиль, победили народ Израиля и изгнали его из города Пальм.
14 І служили Ізраїлеві сини Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ.	14 Еглон, моавский царь, правил восемнадцать лет.
15 І кликали Ізраїлеві сини до Го́спода, і Госпо́дь поставив їм рятівника́, — Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, чоловіка лівшу́, з безвладною правою рукою. І послали Ізраїлеві сини через нього дару́нка Еґлонові, цареві моавському.	15 И снова народ стал молить Господа о помощи. И послал Господь левшу Аода, сына Геры из рода Вениамина, спасти народ Израиля. Народ Израиля послал Аода отнести дань Еглону, царю моавскому.
16 І зробив собі Егуд меча, а в нього два ві́стря, ґошед довжина його, — він прип'я́в його під своїм убра́нням на стегні́ своєї правиці.	16 Аод сделал себе обоюдоострый меч, длиной в один локоть, и привязал его под одеждой к правому бедру.
17 І приніс він того дару́нка Еґлонові, цареві моавському. А Еґлон — чоловік дуже товсти́й.	17 Затем Аод отправился с данью к Еглону, царю моавскому. (Еглон был человек очень тучный).
18 І сталося, коли він скінчи́в підно́сити того дару́нка, то відпустив тих, що не́сли того дару́нка.	18 Аод и люди, пришедшие с ним, отдали деньги Еглону.
19 А він вернувся від бовва́нів, що при Ґілгалі, та й сказав: „У мене таємна справа до тебе, о ца́рю!“ А той сказав: „Тихо!“ І вийшли від нього всі, хто стояв при ньо́му.	19 Когда Аод уже собрался уходить, то, проходя мимо идолов города Галгал, он повернулся и сказал: «Царь, я должен тебе сказать что-то по секрету». Царь приказал всем замолкнуть и отослал из комнаты всех своих слуг.
20 І Егуд увійшов до нього, а він сидить у прохоло́дній го́рниці, що була для нього самого. І сказав Егуд: „Я маю Боже слово для тебе“. І той устав із стільця́.	20 Аод пошёл к Еглону, который сидел один в верхней комнате своего дворца. Аод сказал: «У меня есть к тебе послание от Бога». Царь поднялся со своего трона и находился достаточно близко к Аоду.
21 І простяг Егуд свою лівицю, і витяг меча з-над стегна́ своєї правиці, — та й загна́в його йому в живіт.	21 В то время, когда Еглон вставал с трона, Аод левой рукой достал меч, привязанный к правому бедру, и вонзил его царю в живот.
22 І ввійшла також ру́чка за ві́стрям, а сало закрило за ві́стрям, бо він не витягнув меча з його живота. І ввійшло ві́стря до міжкро́ччя.	22 Меч вошёл так глубоко, что не было видно даже рукояти, а внутренности царя вывалились наружу. Жир Еглона полностью прикрыл меч, и Аод оставил его там.
23 І вийшов Егуд до сіне́й, і зачинив за собою двері тієї го́рниці, та й замкнув.	23 Аод вышел из комнаты и запер за собой двери.
24 І він вийшов. А царські раби ввійшли та й побачили, аж ось двері горниці за́мкнені. І вони сказали: „Певне він для потреби своєї в прохоло́дному покої“.	24 Слуги вернулись сразу же после его ухода. Они увидели, что дверь заперта, и сказали: «Должно быть, царь закрылся, чтобы оправиться».
25 І чекали вони аж допі́зна, а ото він не відчиняє дверей го́рниці. І взяли вони ключа, і відчинили, — аж ось їхній пан лежить мертвий на землі!	25 Они долго ждали и наконец встревожились. Они взяли ключ, открыли дверь и, войдя в комнату, увидели мёртвого царя, лежащего на полу.
26 А Егуд утік, поки вони зволіка́лись. І він перейшов ті боввани, і сховався втечею до Сеїру.	26 Пока слуги ждали царя, у Аода было время скрыться. Он прошёл мимо идолов и отправился в место, которое называлось Сеираф.
27 І сталося, коли він прийшов, то засурми́в у сурму́ на Єфремових гора́х. І Ізраїлеві сини зійшли з ним з гори́, а він перед ними.	27 Придя в Сеираф, он протрубил в горной местности Ефрема. Услышав звуки трубы, народ Израиля собрался в Сеирафе и спустился с гор во главе с Аодом.
28 І сказав він до них: „Біжіть за мною, бо Господь дав у вашу руку ваших моавських ворогів!“ І зійшли вони за ним, і захопи́ли йорда́нські перехо́ди до Моаву, і не дали ніко́му перейти.	28 Аод сказал им: «Идите за мной! Господь помог нам победить наших врагов, моавитян». И народ пошёл за Аодом. Израильтяне спустились с ним и захватили переправу через реку Иордан к Моавской земле, и не давали никому переходить через неё.
29 І побили вони Моава того ча́су, — бли́зько десяти тисяч чоловіка, — кожного креме́зного й кожного сильного чоловіка, і ніхто не втік.	29 Они убили около десяти тысяч здоровых и сильных моавитян, и никто из них не спасся.
30 І був того дня прибо́рканий Моав під Ізраїлеву руку, а Край мав мир вісімдеся́т літ.	30 Так в тот день народ Израиля покорил моавитян. И земля после этого жила мирно восемьдесят лет.
31 А по ньому був Шамґар, син Аната. І побив він филисти́млян шістсот чоловіка києм на худобу. І він теж урятува́в Ізраїля.	31 После того как Аод спас народ Израиля, ещё один человек спас Израиль. Это был Самегар, сын Анафа. Самегар воловьим рожном убил шестьсот филистимлян.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Книга Суддiв

Розділ 3

Книга Судей

Глава 3

Книга Суддiв

Розділ 3

Книга Судей

Глава 3

Старий завіт

Новий завіт

Книга Суддiв

Розділ 3

Книга Судей

Глава 3

Книга Суддiв

Розділ 3

Книга Судей

Глава 3

Старий
завіт

Новий
завіт