Книга СуддiвРозділ 3 |
|
1 |
|
2 тільки щоб пізнали покоління Ізраїлевих синів, щоб навчити їх війни́, тільки таких, що перед тим не знали їх: |
|
3 п'ять воло́дарів филистимських, і всі ханаане́яни, і сидо́няни, і хівве́яни, ме́шканці гори Ливану, від гори Баал-Гермон аж до ви́ходу до Гамату. |
|
4 І були вони залишені на ви́пробування ними Ізраїля, щоб пізнати, чи будуть вони слухатися за́повідей Господа, які Він наказав був їхнім батькам через Мойсея. |
|
5 А Ізраїлеві сини сиділи серед ханаанеянина, хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина. |
|
6 І вони брали їхніх дочо́к собі за жіно́к, а своїх дочо́к давали їхнім синам, та служили їхнім богам. |
|
7 І Ізраїлеві сини робили зло в Господніх оча́х, і забули Господа, Бога свого, та й служили Ваа́лам та Аста́ртам. |
|
8 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх у руку Кушан-Ріш'атаїма, царя Араму двох річо́к. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Ріш'атаїмові вісім літ. |
|
9 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив для Ізраїлевих синів рятівника́, і він врятував їх, — Отніїла, сина Кеназа, брата Калева, молодшого від нього. |
|
10 І був на ньому Дух Господній, і судив він Ізраїля. І вийшов він на війну́, і Господь дав у його руку Кушан-Ріш'атаїма, царя арамського. І була сильна рука його над Кушан-Ріш'атаїмом. |
|
11 І мав край мир сорок літ, і помер Отніїл, син Кеназа. |
|
12 А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх оча́х, і Господь зміцнив Еґлона, царя моавського, над Ізраїлем через те, що вони робили зло в Господніх оча́х. |
|
13 І зібрав він до себе синів Аммонових та Амали́кових, та й пішов і підбив Ізраїля. І вони посіли Місто Пальм. |
|
14 І служили Ізраїлеві сини Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ. |
|
15 І кликали Ізраїлеві сини до Го́спода, і Госпо́дь поставив їм рятівника́, — Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, чоловіка лівшу́, з безвладною правою рукою. І послали Ізраїлеві сини через нього дару́нка Еґлонові, цареві моавському. |
|
16 І зробив собі Егуд меча, а в нього два ві́стря, ґошед довжина його, — він прип'я́в його під своїм убра́нням на стегні́ своєї правиці. |
|
17 І приніс він того дару́нка Еґлонові, цареві моавському. А Еґлон — чоловік дуже товсти́й. |
|
18 І сталося, коли він скінчи́в підно́сити того дару́нка, то відпустив тих, що не́сли того дару́нка. |
|
19 А він вернувся від бовва́нів, що при Ґілгалі, та й сказав: „У мене таємна справа до тебе, о ца́рю!“ А той сказав: „Тихо!“ І вийшли від нього всі, хто стояв при ньо́му. |
|
20 І Егуд увійшов до нього, а він сидить у прохоло́дній го́рниці, що була для нього самого. І сказав Егуд: „Я маю Боже слово для тебе“. І той устав із стільця́. |
|
21 І простяг Егуд свою лівицю, і витяг меча з-над стегна́ своєї правиці, — та й загна́в його йому в живіт. |
|
22 І ввійшла також ру́чка за ві́стрям, а сало закрило за ві́стрям, бо він не витягнув меча з його живота. І ввійшло ві́стря до міжкро́ччя. |
|
23 І вийшов Егуд до сіне́й, і зачинив за собою двері тієї го́рниці, та й замкнув. |
|
24 І він вийшов. А царські раби ввійшли та й побачили, аж ось двері горниці за́мкнені. І вони сказали: „Певне він для потреби своєї в прохоло́дному покої“. |
|
25 І чекали вони аж допі́зна, а ото він не відчиняє дверей го́рниці. І взяли вони ключа, і відчинили, — аж ось їхній пан лежить мертвий на землі! |
|
26 А Егуд утік, поки вони зволіка́лись. І він перейшов ті боввани, і сховався втечею до Сеїру. |
|
27 І сталося, коли він прийшов, то засурми́в у сурму́ на Єфремових гора́х. І Ізраїлеві сини зійшли з ним з гори́, а він перед ними. |
|
28 І сказав він до них: „Біжіть за мною, бо Господь дав у вашу руку ваших моавських ворогів!“ І зійшли вони за ним, і захопи́ли йорда́нські перехо́ди до Моаву, і не дали ніко́му перейти. |
|
29 І побили вони Моава того ча́су, — бли́зько десяти тисяч чоловіка, — кожного креме́зного й кожного сильного чоловіка, і ніхто не втік. |
|
30 І був того дня прибо́рканий Моав під Ізраїлеву руку, а Край мав мир вісімдеся́т літ. |
|
31 А по ньому був Шамґар, син Аната. І побив він филисти́млян шістсот чоловіка києм на худобу. І він теж урятува́в Ізраїля. |
Книга судейГлава 3 |
|
1 |
|
2 чтобы и у новых поколений израильских был опыт, чтобы научились воевать те, кто не умел прежде: |
|
3 оставил Господь филистимлян (пять их областей с правителями), всех ханаанеев, сидонян и хиввеев, что живут на Ливане, от горы Баал-Ермон до Лево-Хамата. |
|
4 Все эти народы были оставлены, чтобы испытать израильтян и узнать, будут ли они повиноваться заповедям ГОСПОДНИМ, данным их отцам через Моисея. |
|
5 И жили израильтяне среди ханаанеев, хеттов, амореев, периззеев, хиввеев и евусеев: |
|
6 брали в жены их дочерей, своих дочерей выдавали за их сыновей и богам их служили. |
|
7 |
|
8 Разгневался ГОСПОДЬ на израильтян, предал их в руки Кушан-Ришатаима, царя месопотамского Арама, и были они в рабстве у Кушан-Ришатаима восемь лет. |
|
9 И когда израильтяне возопили к ГОСПОДУ о помощи, Он послал им избавителя: спас их Отниэль, сын Кеназа, младший брат Халева. |
|
10 Был на нем Дух ГОСПОДЕНЬ, и он был судьей Израиля, правил им. Он пошел войной на врага, и ГОСПОДЬ предал в его руки Кушан-Ришатаима, царя Арама. Победил он Кушан-Ришатаима, |
|
11 и прекратились войны в этой стране, был мир сорок лет, пока Отниэль, сына Кеназа, не умер. |
|
12 |
|
13 Эглон собрал к себе аммонитян и амалекитян, выступил в поход и одержал победу над израильтянами, завоевав Город пальм. |
|
14 И были израильтяне в рабстве у Эглона, царя моавского, восемнадцать лет. |
|
15 |
|
16 А Эхуд приготовил себе обоюдоострый меч в локоть длиной и привязал его под одеждой к правому бедру. |
|
17 Доставил Эхуд дань Эглону, царю моавскому (это был тучный человек). |
|
18 Он передал дань и отослал людей, что их несли, |
|
19 а сам от идолов, что стояли в Гилгале, вернулся к царю Эглону и сказал ему: «Царь, есть у меня к тебе тайное слово!» Тот немедленно отослал всех своих приближенных, и они вышли. |
|
20 Тогда Эхуд поднялся к нему в личные покои, в верхнюю прохладную комнату, и сказал: «Есть у меня для тебя слово от Бога!» Эглон поднялся с кресла, |
|
21 а Эхуд выхватил левой рукой меч, привязанный у него на правом бедре, и вонзил ему в живот, |
|
22 так что рукоять вошла вслед за клинком и меча не видно стало под жиром, потому что Эхуд не стал извлекать меча из тела. И вышли испражнения. |
|
23 А Эхуд выбрался во внутренний двор; дверь же верхней комнаты он закрыл и запер. |
|
24 |
|
25 Так они ждали, пока их не смутило, что Эглон так долго не открывает двери верхней комнаты. Тогда они взяли ключ и, отперев дверь, увидели, что владыка их лежит на полу мертвый. |
|
26 И пока они были в замешательстве, Эхуд скрылся, прошел мимо идолов и бежал в Сеиру. |
|
27 |
|
28 «Идите за мной! — призвал он их. — ГОСПОДЬ отдал вам в руки врагов ваших, моавитян!» Израильтяне последовали за ним, захватили берега подле бродов Иордана по дороге в Моав и никого из моавитян не пропускали. |
|
29 И нанесли израильтяне поражение Моаву, около десяти тысяч моавитян было убито: все они были могучие воины и тучные, и никто из них не спасся. |
|
30 В тот день израильтяне победили моавитян, и прекратились войны в этой стране, был мир восемьдесят лет. |
|
31 |
Книга СуддiвРозділ 3 |
Книга судейГлава 3 |
|
1 |
1 |
|
2 тільки щоб пізнали покоління Ізраїлевих синів, щоб навчити їх війни́, тільки таких, що перед тим не знали їх: |
2 чтобы и у новых поколений израильских был опыт, чтобы научились воевать те, кто не умел прежде: |
|
3 п'ять воло́дарів филистимських, і всі ханаане́яни, і сидо́няни, і хівве́яни, ме́шканці гори Ливану, від гори Баал-Гермон аж до ви́ходу до Гамату. |
3 оставил Господь филистимлян (пять их областей с правителями), всех ханаанеев, сидонян и хиввеев, что живут на Ливане, от горы Баал-Ермон до Лево-Хамата. |
|
4 І були вони залишені на ви́пробування ними Ізраїля, щоб пізнати, чи будуть вони слухатися за́повідей Господа, які Він наказав був їхнім батькам через Мойсея. |
4 Все эти народы были оставлены, чтобы испытать израильтян и узнать, будут ли они повиноваться заповедям ГОСПОДНИМ, данным их отцам через Моисея. |
|
5 А Ізраїлеві сини сиділи серед ханаанеянина, хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина. |
5 И жили израильтяне среди ханаанеев, хеттов, амореев, периззеев, хиввеев и евусеев: |
|
6 І вони брали їхніх дочо́к собі за жіно́к, а своїх дочо́к давали їхнім синам, та служили їхнім богам. |
6 брали в жены их дочерей, своих дочерей выдавали за их сыновей и богам их служили. |
|
7 І Ізраїлеві сини робили зло в Господніх оча́х, і забули Господа, Бога свого, та й служили Ваа́лам та Аста́ртам. |
7 |
|
8 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх у руку Кушан-Ріш'атаїма, царя Араму двох річо́к. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Ріш'атаїмові вісім літ. |
8 Разгневался ГОСПОДЬ на израильтян, предал их в руки Кушан-Ришатаима, царя месопотамского Арама, и были они в рабстве у Кушан-Ришатаима восемь лет. |
|
9 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив для Ізраїлевих синів рятівника́, і він врятував їх, — Отніїла, сина Кеназа, брата Калева, молодшого від нього. |
9 И когда израильтяне возопили к ГОСПОДУ о помощи, Он послал им избавителя: спас их Отниэль, сын Кеназа, младший брат Халева. |
|
10 І був на ньому Дух Господній, і судив він Ізраїля. І вийшов він на війну́, і Господь дав у його руку Кушан-Ріш'атаїма, царя арамського. І була сильна рука його над Кушан-Ріш'атаїмом. |
10 Был на нем Дух ГОСПОДЕНЬ, и он был судьей Израиля, правил им. Он пошел войной на врага, и ГОСПОДЬ предал в его руки Кушан-Ришатаима, царя Арама. Победил он Кушан-Ришатаима, |
|
11 І мав край мир сорок літ, і помер Отніїл, син Кеназа. |
11 и прекратились войны в этой стране, был мир сорок лет, пока Отниэль, сына Кеназа, не умер. |
|
12 А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх оча́х, і Господь зміцнив Еґлона, царя моавського, над Ізраїлем через те, що вони робили зло в Господніх оча́х. |
12 |
|
13 І зібрав він до себе синів Аммонових та Амали́кових, та й пішов і підбив Ізраїля. І вони посіли Місто Пальм. |
13 Эглон собрал к себе аммонитян и амалекитян, выступил в поход и одержал победу над израильтянами, завоевав Город пальм. |
|
14 І служили Ізраїлеві сини Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ. |
14 И были израильтяне в рабстве у Эглона, царя моавского, восемнадцать лет. |
|
15 І кликали Ізраїлеві сини до Го́спода, і Госпо́дь поставив їм рятівника́, — Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, чоловіка лівшу́, з безвладною правою рукою. І послали Ізраїлеві сини через нього дару́нка Еґлонові, цареві моавському. |
15 |
|
16 І зробив собі Егуд меча, а в нього два ві́стря, ґошед довжина його, — він прип'я́в його під своїм убра́нням на стегні́ своєї правиці. |
16 А Эхуд приготовил себе обоюдоострый меч в локоть длиной и привязал его под одеждой к правому бедру. |
|
17 І приніс він того дару́нка Еґлонові, цареві моавському. А Еґлон — чоловік дуже товсти́й. |
17 Доставил Эхуд дань Эглону, царю моавскому (это был тучный человек). |
|
18 І сталося, коли він скінчи́в підно́сити того дару́нка, то відпустив тих, що не́сли того дару́нка. |
18 Он передал дань и отослал людей, что их несли, |
|
19 А він вернувся від бовва́нів, що при Ґілгалі, та й сказав: „У мене таємна справа до тебе, о ца́рю!“ А той сказав: „Тихо!“ І вийшли від нього всі, хто стояв при ньо́му. |
19 а сам от идолов, что стояли в Гилгале, вернулся к царю Эглону и сказал ему: «Царь, есть у меня к тебе тайное слово!» Тот немедленно отослал всех своих приближенных, и они вышли. |
|
20 І Егуд увійшов до нього, а він сидить у прохоло́дній го́рниці, що була для нього самого. І сказав Егуд: „Я маю Боже слово для тебе“. І той устав із стільця́. |
20 Тогда Эхуд поднялся к нему в личные покои, в верхнюю прохладную комнату, и сказал: «Есть у меня для тебя слово от Бога!» Эглон поднялся с кресла, |
|
21 І простяг Егуд свою лівицю, і витяг меча з-над стегна́ своєї правиці, — та й загна́в його йому в живіт. |
21 а Эхуд выхватил левой рукой меч, привязанный у него на правом бедре, и вонзил ему в живот, |
|
22 І ввійшла також ру́чка за ві́стрям, а сало закрило за ві́стрям, бо він не витягнув меча з його живота. І ввійшло ві́стря до міжкро́ччя. |
22 так что рукоять вошла вслед за клинком и меча не видно стало под жиром, потому что Эхуд не стал извлекать меча из тела. И вышли испражнения. |
|
23 І вийшов Егуд до сіне́й, і зачинив за собою двері тієї го́рниці, та й замкнув. |
23 А Эхуд выбрался во внутренний двор; дверь же верхней комнаты он закрыл и запер. |
|
24 І він вийшов. А царські раби ввійшли та й побачили, аж ось двері горниці за́мкнені. І вони сказали: „Певне він для потреби своєї в прохоло́дному покої“. |
24 |
|
25 І чекали вони аж допі́зна, а ото він не відчиняє дверей го́рниці. І взяли вони ключа, і відчинили, — аж ось їхній пан лежить мертвий на землі! |
25 Так они ждали, пока их не смутило, что Эглон так долго не открывает двери верхней комнаты. Тогда они взяли ключ и, отперев дверь, увидели, что владыка их лежит на полу мертвый. |
|
26 А Егуд утік, поки вони зволіка́лись. І він перейшов ті боввани, і сховався втечею до Сеїру. |
26 И пока они были в замешательстве, Эхуд скрылся, прошел мимо идолов и бежал в Сеиру. |
|
27 І сталося, коли він прийшов, то засурми́в у сурму́ на Єфремових гора́х. І Ізраїлеві сини зійшли з ним з гори́, а він перед ними. |
27 |
|
28 І сказав він до них: „Біжіть за мною, бо Господь дав у вашу руку ваших моавських ворогів!“ І зійшли вони за ним, і захопи́ли йорда́нські перехо́ди до Моаву, і не дали ніко́му перейти. |
28 «Идите за мной! — призвал он их. — ГОСПОДЬ отдал вам в руки врагов ваших, моавитян!» Израильтяне последовали за ним, захватили берега подле бродов Иордана по дороге в Моав и никого из моавитян не пропускали. |
|
29 І побили вони Моава того ча́су, — бли́зько десяти тисяч чоловіка, — кожного креме́зного й кожного сильного чоловіка, і ніхто не втік. |
29 И нанесли израильтяне поражение Моаву, около десяти тысяч моавитян было убито: все они были могучие воины и тучные, и никто из них не спасся. |
|
30 І був того дня прибо́рканий Моав під Ізраїлеву руку, а Край мав мир вісімдеся́т літ. |
30 В тот день израильтяне победили моавитян, и прекратились войны в этой стране, был мир восемьдесят лет. |
|
31 А по ньому був Шамґар, син Аната. І побив він филисти́млян шістсот чоловіка києм на худобу. І він теж урятува́в Ізраїля. |
31 |