Книга СуддiвРозділ 3 |
|
1 |
|
2 тільки щоб пізнали покоління Ізраїлевих синів, щоб навчити їх війни́, тільки таких, що перед тим не знали їх: |
|
3 п'ять воло́дарів филистимських, і всі ханаане́яни, і сидо́няни, і хівве́яни, ме́шканці гори Ливану, від гори Баал-Гермон аж до ви́ходу до Гамату. |
|
4 І були вони залишені на ви́пробування ними Ізраїля, щоб пізнати, чи будуть вони слухатися за́повідей Господа, які Він наказав був їхнім батькам через Мойсея. |
|
5 А Ізраїлеві сини сиділи серед ханаанеянина, хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина. |
|
6 І вони брали їхніх дочо́к собі за жіно́к, а своїх дочо́к давали їхнім синам, та служили їхнім богам. |
|
7 І Ізраїлеві сини робили зло в Господніх оча́х, і забули Господа, Бога свого, та й служили Ваа́лам та Аста́ртам. |
|
8 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх у руку Кушан-Ріш'атаїма, царя Араму двох річо́к. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Ріш'атаїмові вісім літ. |
|
9 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив для Ізраїлевих синів рятівника́, і він врятував їх, — Отніїла, сина Кеназа, брата Калева, молодшого від нього. |
|
10 І був на ньому Дух Господній, і судив він Ізраїля. І вийшов він на війну́, і Господь дав у його руку Кушан-Ріш'атаїма, царя арамського. І була сильна рука його над Кушан-Ріш'атаїмом. |
|
11 І мав край мир сорок літ, і помер Отніїл, син Кеназа. |
|
12 А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх оча́х, і Господь зміцнив Еґлона, царя моавського, над Ізраїлем через те, що вони робили зло в Господніх оча́х. |
|
13 І зібрав він до себе синів Аммонових та Амали́кових, та й пішов і підбив Ізраїля. І вони посіли Місто Пальм. |
|
14 І служили Ізраїлеві сини Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ. |
|
15 І кликали Ізраїлеві сини до Го́спода, і Госпо́дь поставив їм рятівника́, — Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, чоловіка лівшу́, з безвладною правою рукою. І послали Ізраїлеві сини через нього дару́нка Еґлонові, цареві моавському. |
|
16 І зробив собі Егуд меча, а в нього два ві́стря, ґошед довжина його, — він прип'я́в його під своїм убра́нням на стегні́ своєї правиці. |
|
17 І приніс він того дару́нка Еґлонові, цареві моавському. А Еґлон — чоловік дуже товсти́й. |
|
18 І сталося, коли він скінчи́в підно́сити того дару́нка, то відпустив тих, що не́сли того дару́нка. |
|
19 А він вернувся від бовва́нів, що при Ґілгалі, та й сказав: „У мене таємна справа до тебе, о ца́рю!“ А той сказав: „Тихо!“ І вийшли від нього всі, хто стояв при ньо́му. |
|
20 І Егуд увійшов до нього, а він сидить у прохоло́дній го́рниці, що була для нього самого. І сказав Егуд: „Я маю Боже слово для тебе“. І той устав із стільця́. |
|
21 І простяг Егуд свою лівицю, і витяг меча з-над стегна́ своєї правиці, — та й загна́в його йому в живіт. |
|
22 І ввійшла також ру́чка за ві́стрям, а сало закрило за ві́стрям, бо він не витягнув меча з його живота. І ввійшло ві́стря до міжкро́ччя. |
|
23 І вийшов Егуд до сіне́й, і зачинив за собою двері тієї го́рниці, та й замкнув. |
|
24 І він вийшов. А царські раби ввійшли та й побачили, аж ось двері горниці за́мкнені. І вони сказали: „Певне він для потреби своєї в прохоло́дному покої“. |
|
25 І чекали вони аж допі́зна, а ото він не відчиняє дверей го́рниці. І взяли вони ключа, і відчинили, — аж ось їхній пан лежить мертвий на землі! |
|
26 А Егуд утік, поки вони зволіка́лись. І він перейшов ті боввани, і сховався втечею до Сеїру. |
|
27 І сталося, коли він прийшов, то засурми́в у сурму́ на Єфремових гора́х. І Ізраїлеві сини зійшли з ним з гори́, а він перед ними. |
|
28 І сказав він до них: „Біжіть за мною, бо Господь дав у вашу руку ваших моавських ворогів!“ І зійшли вони за ним, і захопи́ли йорда́нські перехо́ди до Моаву, і не дали ніко́му перейти. |
|
29 І побили вони Моава того ча́су, — бли́зько десяти тисяч чоловіка, — кожного креме́зного й кожного сильного чоловіка, і ніхто не втік. |
|
30 І був того дня прибо́рканий Моав під Ізраїлеву руку, а Край мав мир вісімдеся́т літ. |
|
31 А по ньому був Шамґар, син Аната. І побив він филисти́млян шістсот чоловіка києм на худобу. І він теж урятува́в Ізраїля. |
Книга СудейГлава 3 |
|
1 Вот те народы, которые оставил Господь, чтобы искушать ими Израильтян, всех, кои не знали о всех войнах Ханаанских; |
|
2 Для того только, чтобы последующие роды сынов Израилевых знали и учились войне, только для тех, кои прежде не знали ее. |
|
3 Пять владельцев Филистимских, все Хананеи, Сидоняне, и Евеи, живущие на горе Ливане, начиная от горы Ваал-Ермона, до входа в Емаф. |
|
4 Они были оставлены, чтоб искушать ими Израильтян и узнать, повинуются ли они заповедям Господним, которые Он заповедал отцам их чрез Моисея. |
|
5 |
|
6 И брали дочерей их себе в жены, и своих дочерей отдавали за сыновей их, и служили богам их. |
|
7 И сделали сыны Израилевы злое пред очами Господними, и забыли Иегову, Бога своего, и служили Ваалам и Астартам. |
|
8 И воспылал гнев Господень на Израиля, и предал их в руки Хушан-Ришафаима, царя Месопотамского, и служили сыны Израилевы Хушан-Ришафаиму восемь лет. |
|
9 Тогда возопили сыны Израилевы ко Господу, и воздвигнул Господь спасителя сынам Израилевым, который спас их, Гофониила, сына Кеназа, младшего брата Халевова. |
|
10 На нем был Дух Господень, и был он судьею Израиля. Он вышел на войну, и предал Господь в руки его Хушан-Ришафаима, царя Месопотамского, и преодолела рука его Хушан-Ришафаима. |
|
11 И покоилась земля сорок лет, и умер Гофониил, сын Кеназа. |
|
12 Сыны Израилевы опять стали делать злое пред очами Господними, и укрепил Господь Еглона, царя Моавитского, против Израильтян, за то, что они делали злое пред очами Господа. |
|
13 Он собрал к себе сынов Аммоновых и Амаликовых, и пошел и поразил Израиля, и овладели они городом Пальм. |
|
14 И служили сыны Израилевы Еглону, царю Моавитскому, осмьнадцать лет. |
|
15 |
|
16 Аод сделал себе меч с двумя остриями, длиною в локоть, и препоясал его под плащем своим к правому бедру. |
|
17 И поднес дары Еглону, царю Моавитскому; Еглон же был человек очень тучный. |
|
18 |
|
19 То сам возвратился от истуканов, которые в Галгале, и сказал: у меня есть тайное слово до тебя, царь; он сказал: тише! и вышли от него все стоявшие при нем. |
|
20 Аод вошел к нему, он сидел в прохладной горнице, которая у него отдельно, и сказал Аод: у меня есть до тебя слово Божие; и встал Еглон со стула. |
|
21 Тогда Аод простер левую руку свою, и взял меч с правого бедра своего, и вонзил его в чрево его, |
|
22 Так что вошла за острием и рукоять, и тук закрыл острие; ибо он не вынул меча из чрева его, и он прошел в задние части. |
|
23 И вышел Аод в сени, и затворил за собою двери горницы, и замкнул. |
|
24 |
|
25 Ждали довольно долго, но видя, что никто не отпирает дверей горницы, взяли ключ и отперли, и вот, господин их лежит на земле мертв. |
|
26 Пока они недоумевали, Аод между тем ушел, прошел мимо истуканов и спасся в Сеираф. |
|
27 |
|
28 И сказал им: идите за мною, ибо предал Иегова врагов ваших, Моавитян, в руки ваши; и пошли за ним, и перехватили от Моавитян переправу через Иордан, и не давали никому переходить. |
|
29 И побили в то время Моавитян около десяти тысяч человек, всех здоровых и сильных, и никто не убежал. |
|
30 Таким образом смирился в тот день Моав под рукою Израиля, и покоилась земля восемьдесят лет. |
|
31 |
Книга СуддiвРозділ 3 |
Книга СудейГлава 3 |
|
1 |
1 Вот те народы, которые оставил Господь, чтобы искушать ими Израильтян, всех, кои не знали о всех войнах Ханаанских; |
|
2 тільки щоб пізнали покоління Ізраїлевих синів, щоб навчити їх війни́, тільки таких, що перед тим не знали їх: |
2 Для того только, чтобы последующие роды сынов Израилевых знали и учились войне, только для тех, кои прежде не знали ее. |
|
3 п'ять воло́дарів филистимських, і всі ханаане́яни, і сидо́няни, і хівве́яни, ме́шканці гори Ливану, від гори Баал-Гермон аж до ви́ходу до Гамату. |
3 Пять владельцев Филистимских, все Хананеи, Сидоняне, и Евеи, живущие на горе Ливане, начиная от горы Ваал-Ермона, до входа в Емаф. |
|
4 І були вони залишені на ви́пробування ними Ізраїля, щоб пізнати, чи будуть вони слухатися за́повідей Господа, які Він наказав був їхнім батькам через Мойсея. |
4 Они были оставлены, чтоб искушать ими Израильтян и узнать, повинуются ли они заповедям Господним, которые Он заповедал отцам их чрез Моисея. |
|
5 А Ізраїлеві сини сиділи серед ханаанеянина, хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина. |
5 |
|
6 І вони брали їхніх дочо́к собі за жіно́к, а своїх дочо́к давали їхнім синам, та служили їхнім богам. |
6 И брали дочерей их себе в жены, и своих дочерей отдавали за сыновей их, и служили богам их. |
|
7 І Ізраїлеві сини робили зло в Господніх оча́х, і забули Господа, Бога свого, та й служили Ваа́лам та Аста́ртам. |
7 И сделали сыны Израилевы злое пред очами Господними, и забыли Иегову, Бога своего, и служили Ваалам и Астартам. |
|
8 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх у руку Кушан-Ріш'атаїма, царя Араму двох річо́к. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Ріш'атаїмові вісім літ. |
8 И воспылал гнев Господень на Израиля, и предал их в руки Хушан-Ришафаима, царя Месопотамского, и служили сыны Израилевы Хушан-Ришафаиму восемь лет. |
|
9 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив для Ізраїлевих синів рятівника́, і він врятував їх, — Отніїла, сина Кеназа, брата Калева, молодшого від нього. |
9 Тогда возопили сыны Израилевы ко Господу, и воздвигнул Господь спасителя сынам Израилевым, который спас их, Гофониила, сына Кеназа, младшего брата Халевова. |
|
10 І був на ньому Дух Господній, і судив він Ізраїля. І вийшов він на війну́, і Господь дав у його руку Кушан-Ріш'атаїма, царя арамського. І була сильна рука його над Кушан-Ріш'атаїмом. |
10 На нем был Дух Господень, и был он судьею Израиля. Он вышел на войну, и предал Господь в руки его Хушан-Ришафаима, царя Месопотамского, и преодолела рука его Хушан-Ришафаима. |
|
11 І мав край мир сорок літ, і помер Отніїл, син Кеназа. |
11 И покоилась земля сорок лет, и умер Гофониил, сын Кеназа. |
|
12 А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх оча́х, і Господь зміцнив Еґлона, царя моавського, над Ізраїлем через те, що вони робили зло в Господніх оча́х. |
12 Сыны Израилевы опять стали делать злое пред очами Господними, и укрепил Господь Еглона, царя Моавитского, против Израильтян, за то, что они делали злое пред очами Господа. |
|
13 І зібрав він до себе синів Аммонових та Амали́кових, та й пішов і підбив Ізраїля. І вони посіли Місто Пальм. |
13 Он собрал к себе сынов Аммоновых и Амаликовых, и пошел и поразил Израиля, и овладели они городом Пальм. |
|
14 І служили Ізраїлеві сини Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ. |
14 И служили сыны Израилевы Еглону, царю Моавитскому, осмьнадцать лет. |
|
15 І кликали Ізраїлеві сини до Го́спода, і Госпо́дь поставив їм рятівника́, — Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, чоловіка лівшу́, з безвладною правою рукою. І послали Ізраїлеві сини через нього дару́нка Еґлонові, цареві моавському. |
15 |
|
16 І зробив собі Егуд меча, а в нього два ві́стря, ґошед довжина його, — він прип'я́в його під своїм убра́нням на стегні́ своєї правиці. |
16 Аод сделал себе меч с двумя остриями, длиною в локоть, и препоясал его под плащем своим к правому бедру. |
|
17 І приніс він того дару́нка Еґлонові, цареві моавському. А Еґлон — чоловік дуже товсти́й. |
17 И поднес дары Еглону, царю Моавитскому; Еглон же был человек очень тучный. |
|
18 І сталося, коли він скінчи́в підно́сити того дару́нка, то відпустив тих, що не́сли того дару́нка. |
18 |
|
19 А він вернувся від бовва́нів, що при Ґілгалі, та й сказав: „У мене таємна справа до тебе, о ца́рю!“ А той сказав: „Тихо!“ І вийшли від нього всі, хто стояв при ньо́му. |
19 То сам возвратился от истуканов, которые в Галгале, и сказал: у меня есть тайное слово до тебя, царь; он сказал: тише! и вышли от него все стоявшие при нем. |
|
20 І Егуд увійшов до нього, а він сидить у прохоло́дній го́рниці, що була для нього самого. І сказав Егуд: „Я маю Боже слово для тебе“. І той устав із стільця́. |
20 Аод вошел к нему, он сидел в прохладной горнице, которая у него отдельно, и сказал Аод: у меня есть до тебя слово Божие; и встал Еглон со стула. |
|
21 І простяг Егуд свою лівицю, і витяг меча з-над стегна́ своєї правиці, — та й загна́в його йому в живіт. |
21 Тогда Аод простер левую руку свою, и взял меч с правого бедра своего, и вонзил его в чрево его, |
|
22 І ввійшла також ру́чка за ві́стрям, а сало закрило за ві́стрям, бо він не витягнув меча з його живота. І ввійшло ві́стря до міжкро́ччя. |
22 Так что вошла за острием и рукоять, и тук закрыл острие; ибо он не вынул меча из чрева его, и он прошел в задние части. |
|
23 І вийшов Егуд до сіне́й, і зачинив за собою двері тієї го́рниці, та й замкнув. |
23 И вышел Аод в сени, и затворил за собою двери горницы, и замкнул. |
|
24 І він вийшов. А царські раби ввійшли та й побачили, аж ось двері горниці за́мкнені. І вони сказали: „Певне він для потреби своєї в прохоло́дному покої“. |
24 |
|
25 І чекали вони аж допі́зна, а ото він не відчиняє дверей го́рниці. І взяли вони ключа, і відчинили, — аж ось їхній пан лежить мертвий на землі! |
25 Ждали довольно долго, но видя, что никто не отпирает дверей горницы, взяли ключ и отперли, и вот, господин их лежит на земле мертв. |
|
26 А Егуд утік, поки вони зволіка́лись. І він перейшов ті боввани, і сховався втечею до Сеїру. |
26 Пока они недоумевали, Аод между тем ушел, прошел мимо истуканов и спасся в Сеираф. |
|
27 І сталося, коли він прийшов, то засурми́в у сурму́ на Єфремових гора́х. І Ізраїлеві сини зійшли з ним з гори́, а він перед ними. |
27 |
|
28 І сказав він до них: „Біжіть за мною, бо Господь дав у вашу руку ваших моавських ворогів!“ І зійшли вони за ним, і захопи́ли йорда́нські перехо́ди до Моаву, і не дали ніко́му перейти. |
28 И сказал им: идите за мною, ибо предал Иегова врагов ваших, Моавитян, в руки ваши; и пошли за ним, и перехватили от Моавитян переправу через Иордан, и не давали никому переходить. |
|
29 І побили вони Моава того ча́су, — бли́зько десяти тисяч чоловіка, — кожного креме́зного й кожного сильного чоловіка, і ніхто не втік. |
29 И побили в то время Моавитян около десяти тысяч человек, всех здоровых и сильных, и никто не убежал. |
|
30 І був того дня прибо́рканий Моав під Ізраїлеву руку, а Край мав мир вісімдеся́т літ. |
30 Таким образом смирился в тот день Моав под рукою Израиля, и покоилась земля восемьдесят лет. |
|
31 А по ньому був Шамґар, син Аната. І побив він филисти́млян шістсот чоловіка києм на худобу. І він теж урятува́в Ізраїля. |
31 |