Библия - Обещанное Восстановление

Даниїл

Розділ 5

1 Цар Валтаса́р спра́вив велике прийняття́ для тисячі своїх вельмо́ж, і на оча́х тієї тисячі пив вино.

2 Коли вино опанувало розум, Валтаса́р наказав прине́сти золотий та срібний по́суд, який виніс був його батько Навуходоно́сор із храму, що в Єрусалимі, щоб із нього пили́ цар та вельможі його, його жінки́ та його нало́жниці.

3 Тоді прине́сли золотий по́суд, що винесли з храму божого дому, що в Єрусалимі, і пили́ з них цар та вельмо́жі його, жінки́ його та його нало́жниці.

4 Пили́ вони вино й сла́вили богі́в золотих та срібних, мідяни́х, залізних, дерев'я́них та камі́нних.

5 Аж ось тієї хвилини вийшли пальці людсько́ї руки́, і писали навпро́ти свічника́ на вапні́ стіни царсько́го пала́цу, і цар бачив за́рис руки, що писала.

6 Тоді зміни́лася ясність царя, і думки́ його настра́шили його, ослабі́ли сугло́би кри́жів його, і билися коліна його одне об о́дне.

7 Цар сильно закричав приве́сти заклиначі́в, халде́їв та віщуні́в. Цар заговорив та й сказав вавилонським мудреця́м: „Кожен муж, що прочитає це писа́ння й об'явить мені його ро́зв'язку, той зодя́гне пурпу́ру й золотого ланцюга́ на свою шию, і буде панувати третім у царстві“.

8 Тоді поприхо́дили всі царські́ мудреці́, та не могли прочитати писа́ння й об'явити царе́ві його ро́зв'язку.

9 Тоді цар Валтаса́р сильно перестра́шився, а його ясність зміни́лася на ньому, і його вельмо́жі були безра́дні.

10 На слова́ царя та вельмо́ж його ввійшла до дому прийняття́ цариця. Цариця заговорила та й сказала: „Ца́рю, живи навіки! Нехай не страша́ть тебе думки́ твої, а ясність твоя нехай не міня́ється!

11 Є в твоєму царстві муж, що в ньому дух святих богі́в, а за днів твого батька в ньому знахо́дилась ясність і розум та мудрість, рівна мудрості богі́в. І цар Навуходоно́сор, твій батько, настановив його начальником чарівникі́в, заклиначі́в, халде́їв, віщуні́в, ба́тько твій цар,

12 бо в ньо́му, в Даниїлові, якому цар дав ім'я́ Валтаса́р, знахо́дився надмірний дух, і знання́ та розум розв'я́зувати сни, і висло́влювати за́гадки та розплу́тувати вузли́. Нехай буде покликаний тепер Даниїл, і нехай він оголосить ро́зв'язку!“

13 Того ча́су Даниїл був приве́дений перед царя. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: „Чи ти той Даниїл, що з Юдиних синів вигна́ння, яких вивів цар, мій ба́тько, з Юдеї?

14 І чув я про тебе, що в тобі дух богі́в, і що в тобі знахо́диться ясність, і розум та надмі́рна мудрість.

15 А тепер були́ приве́дені перед мене мудреці́, заклиначі́, щоб прочитали оце писа́ння, і розповіли́ мені його ро́зв'язку, та не могли вони ви́словити ро́зв'язки цієї речі.

16 А я чув про тебе, що ти можеш розв'я́зувати недовідо́ме, і розплу́тувати вузли́. Тож тепер, якщо можеш прочитати це писа́ння, і розповісти́ мені його ро́зв'язку, то зодя́гнеш пурпу́ру, а золотий ланцю́г — на твою шию, і ти бу́деш панувати третім у царстві“.

17 Тоді Даниїл відповів та й сказав перед царем: „Твої да́ри нехай бу́дуть тобі, а дару́нки свої давай іншим. Це писа́ння я прочитаю цареві, і розповім тобі його ро́зв'язку.

18 Ти, ца́рю, — Всевишній Бог дав твоєму ба́тькові Навуходоносорові царство, і ве́лич, і славу та пишноту́.

19 А через ве́лич, яку Він дав був йому, всі наро́ди, племе́на та язи́ки тремті́ли та лякалися перед ним, бо кого він хотів — забивав, а кого хотів — лишав при житті, і кого хотів — підіймав, а кого хотів — пони́жував.

20 А коли загорди́лося його серце, а дух його ще більше запишні́в, він був ски́нений з тро́ну свого царства, і його слава була взя́та від нього.

21 І він був ви́гнаний з-поміж лю́дських синів, і серце його було зрі́вняне зо звіри́ним, а пробува́ння його було з дикими ослами. Годували його травою, як волів, а небесною росою зро́шувалося його тіло, аж поки він не пізнав, що в людсько́му царстві панує Всевишній Бог, і Він ставить над ним того, кого хоче.

22 А ти, сину його́ Валтаса́ре, не смири́в свого серця, хоч усе це знав.

23 І ти піднісся понад Небесного Господа, і по́суд храму Його прине́сли перед тебе, а ти та вельмо́жі твої, жінки́ твої та нало́жниці твої пили́ з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяни́х, залізних, дерев'яних та камі́нних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославля́в.

24 Того ча́су від Нього по́сланий за́рис руки, і написане оце писа́ння.

25 А оце писа́ння, що написане: Мене́, мене́, теке́л упарсі́н.

26 Ось розв'язка цієї речі: „Мене́“ — порахував Бог царство твоє, і покінчи́в його.

27 „Теке́л“ — ти зва́жений на вазі́, і знайдений леге́ньким.

28 „Пере́с“ — поді́лене царство твоє, і ві́ддане мі́дянам та пе́рсам“.

29 Тоді наказав Валтаса́р, і надягли́ на Даниїла пурпу́ру, а золотого ланцюга́ — на шию його, і розголоси́ли про нього, що він бу́де третім пануючим у царстві.

30 Тієї ж ночі був забитий Валтаса́р, цар халдейський.

Книга пророка Даниила

Глава 5

1 Царь Велшацар сделал большой пир для тысячи своих вельмож, и в присутствии тысячи пил вино.

2 Вкусив вина, приказал Велшацар принести золотые и серебряные сосуды, которые Невухаднецар, отец его, перевез из храма Иерусалимского, чтобы пить из них царю и вельможам его, женам его и наложницам его.

3 И принесли золотые сосуды, перевезенные из храма, дома Божия Иерусалимского; и пили из них царь и вельможи его, жены его и наложницы его.

4 Пили вино и величали богов, золотых и серебряных, медных, железных, деревянных и каменных.

5 В самый тот час вышли персты руки человеческой, и писали напротив светильвика, на извести стены царских чертогов, и царь видел кисть руки писавшей.

6 Тогда царь... изменился вид лица его, и мысли его взволновали его; и связи чресл его ослабели, и колена его ударились одно о другое.

7 Закричал царь изо всей силы: `приведите магов, халдеев и гадателей судеб`. Царь приказал объявить мудрецам вавилонским: всякий человек, который прочитает это написанное и объяснит мне значение его, будет одет в порфиру, и золотая цепь будет на шее его, и властью он будет третий в царстве.

8 Тогда вошли все мудрецы царские, но не могли прочитать написанного, и объяснить царю значение.

9 Тогда царь Велшацар чрезвычайно встревожился, и вид лица его изменился на нем, и вельможи его были в замешательстве.

10 По случаю сего приключения с царем и вельможами его, вошла царица в дом пиршества, и сказала царица: живи во веки, царь! Да не возмущают тебя мысли твои, и да не изменяется вид лица твоего.

11 В царстве твоем есть человек, в котором дух святых богов; и во дни отца твоего найден был в нем свет, и разум и мудрость, подобные премудрости богов; и отец твой, царь Невухаднецар, отец твой, царь! поставил его настоятелем тайноведцев, магов, халдеев, гадателей судеб;

12 Потому что в нем, Данииле, которому царь дал имя Велтшацар, найден чрезвычайный дух, и ведение, и разумение разгадывать загадки и разрешать узлы. Итак, пусть позовут Даниила, он объявит смысл.

13 Тогда введен Даниил к царю, и царь сказал Даниилу: `ты ли, Даниил, один из переселенных сынов Иудеи, которых отец мой, царь, привел сюда из Иудеи?

14 Я слышал о тебе, что в тебе есть дух богов, и что в тебе находится свет, разум и чрезвычайная мудрость.

15 Ко мне приведены мудрецы, маги, чтоб прочитать это написанное и объяснить значение его; но они не могли сказать значения слов.

16 А о тебе я слышал, что ты можешь раскрывать сокровенные смыслы и разрешать узлы. Итак если можешь прочесть это написанное и объяснить мне значение его, то будешь одет в порфиру, и золотая цепь будет на шее твоей, и властью будешь третий в царстве`.

17 Тогда Даниил отвечал и сказал пред царем: `дары твои пусть остаются у тебя, и деньги свои отдай другому; а написанное я прочту царю, и значение объявлю ему.

18 Царь! Всевышний Бог отцу твоему Невухаднецару дал царство, и величие, и славу, и красоту.

19 И от величия, данного ему, все народы, племена и поколения трепетали и страшились его; кого хотел, он убивал, и кого хотел, оставлял в живых; кого хотел, возвышал, и кого хотел, унижал.

20 Но когда сердце его возмечтало и дух его дерзнул возгордиться, он низвержен был с престола царства своего и лишили его славы;

21 И был он изгнан из общества сынов человеческих, и сердце его сравнялось с звериным, и жилище его было среди ослов; кормили его травою, как волов, и тело его мокло от росы небесной, доколе не познал он, что владыка царства человеческого есть Бог Всевышний, и поставляет на оное, кого хочет,

22 И ты, Велшацар, сын его, не смирил сердца своего, хотя знал все сие;

23 Но восстал на Владыку небес, и сосуды дома Его принесли тебе; и ты и вельможи твои, жены твои и наложницы твои пили из них вино; и величал ты богов, серебряных и золотых, медных, железных, деревянных и каменных, которые ни видят, ни слышат, ни смыслят; а Бога, в руке Коего дыхание твое и все пути твои, ты не почтил.

24 Тогда послана от Него кисть руки, и начертаны письмена сии.

25 И вот какие начертаны письмена: `МЕНЕ, МЕНЕ, ФЕКЕЛ, УФАРСИН`.

26 Вот значение слова: МЕНЕ - царство твое Бог исчислил и полагает ему конец.

27 ФЕКЕЛ - ты взвешен на весах и найден недостаточным.

28 ПЕРЕС - царство твое разделяется и отдается Миду и Персу.

29 Тогда повелел Велшацар, чтоб одели Даниила в порфиру, и золотую цепь возложили на шею его, и провозгласили о нем, что он третий из начальствующих в царстве.

30 В ту самую ночь убит Велшацар, халдейский царь.

Даниїл Розділ 5	Книга пророка Даниила Глава 5
1 Цар Валтаса́р спра́вив велике прийняття́ для тисячі своїх вельмо́ж, і на оча́х тієї тисячі пив вино.	1 Царь Велшацар сделал большой пир для тысячи своих вельмож, и в присутствии тысячи пил вино.
2 Коли вино опанувало розум, Валтаса́р наказав прине́сти золотий та срібний по́суд, який виніс був його батько Навуходоно́сор із храму, що в Єрусалимі, щоб із нього пили́ цар та вельможі його, його жінки́ та його нало́жниці.	2 Вкусив вина, приказал Велшацар принести золотые и серебряные сосуды, которые Невухаднецар, отец его, перевез из храма Иерусалимского, чтобы пить из них царю и вельможам его, женам его и наложницам его.
3 Тоді прине́сли золотий по́суд, що винесли з храму божого дому, що в Єрусалимі, і пили́ з них цар та вельмо́жі його, жінки́ його та його нало́жниці.	3 И принесли золотые сосуды, перевезенные из храма, дома Божия Иерусалимского; и пили из них царь и вельможи его, жены его и наложницы его.
4 Пили́ вони вино й сла́вили богі́в золотих та срібних, мідяни́х, залізних, дерев'я́них та камі́нних.	4 Пили вино и величали богов, золотых и серебряных, медных, железных, деревянных и каменных.
5 Аж ось тієї хвилини вийшли пальці людсько́ї руки́, і писали навпро́ти свічника́ на вапні́ стіни царсько́го пала́цу, і цар бачив за́рис руки, що писала.	5 В самый тот час вышли персты руки человеческой, и писали напротив светильвика, на извести стены царских чертогов, и царь видел кисть руки писавшей.
6 Тоді зміни́лася ясність царя, і думки́ його настра́шили його, ослабі́ли сугло́би кри́жів його, і билися коліна його одне об о́дне.	6 Тогда царь... изменился вид лица его, и мысли его взволновали его; и связи чресл его ослабели, и колена его ударились одно о другое.
7 Цар сильно закричав приве́сти заклиначі́в, халде́їв та віщуні́в. Цар заговорив та й сказав вавилонським мудреця́м: „Кожен муж, що прочитає це писа́ння й об'явить мені його ро́зв'язку, той зодя́гне пурпу́ру й золотого ланцюга́ на свою шию, і буде панувати третім у царстві“.	7 Закричал царь изо всей силы: `приведите магов, халдеев и гадателей судеб`. Царь приказал объявить мудрецам вавилонским: всякий человек, который прочитает это написанное и объяснит мне значение его, будет одет в порфиру, и золотая цепь будет на шее его, и властью он будет третий в царстве.
8 Тоді поприхо́дили всі царські́ мудреці́, та не могли прочитати писа́ння й об'явити царе́ві його ро́зв'язку.	8 Тогда вошли все мудрецы царские, но не могли прочитать написанного, и объяснить царю значение.
9 Тоді цар Валтаса́р сильно перестра́шився, а його ясність зміни́лася на ньому, і його вельмо́жі були безра́дні.	9 Тогда царь Велшацар чрезвычайно встревожился, и вид лица его изменился на нем, и вельможи его были в замешательстве.
10 На слова́ царя та вельмо́ж його ввійшла до дому прийняття́ цариця. Цариця заговорила та й сказала: „Ца́рю, живи навіки! Нехай не страша́ть тебе думки́ твої, а ясність твоя нехай не міня́ється!	10 По случаю сего приключения с царем и вельможами его, вошла царица в дом пиршества, и сказала царица: живи во веки, царь! Да не возмущают тебя мысли твои, и да не изменяется вид лица твоего.
11 Є в твоєму царстві муж, що в ньому дух святих богі́в, а за днів твого батька в ньому знахо́дилась ясність і розум та мудрість, рівна мудрості богі́в. І цар Навуходоно́сор, твій батько, настановив його начальником чарівникі́в, заклиначі́в, халде́їв, віщуні́в, ба́тько твій цар,	11 В царстве твоем есть человек, в котором дух святых богов; и во дни отца твоего найден был в нем свет, и разум и мудрость, подобные премудрости богов; и отец твой, царь Невухаднецар, отец твой, царь! поставил его настоятелем тайноведцев, магов, халдеев, гадателей судеб;
12 бо в ньо́му, в Даниїлові, якому цар дав ім'я́ Валтаса́р, знахо́дився надмірний дух, і знання́ та розум розв'я́зувати сни, і висло́влювати за́гадки та розплу́тувати вузли́. Нехай буде покликаний тепер Даниїл, і нехай він оголосить ро́зв'язку!“	12 Потому что в нем, Данииле, которому царь дал имя Велтшацар, найден чрезвычайный дух, и ведение, и разумение разгадывать загадки и разрешать узлы. Итак, пусть позовут Даниила, он объявит смысл.
13 Того ча́су Даниїл був приве́дений перед царя. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: „Чи ти той Даниїл, що з Юдиних синів вигна́ння, яких вивів цар, мій ба́тько, з Юдеї?	13 Тогда введен Даниил к царю, и царь сказал Даниилу: `ты ли, Даниил, один из переселенных сынов Иудеи, которых отец мой, царь, привел сюда из Иудеи?
14 І чув я про тебе, що в тобі дух богі́в, і що в тобі знахо́диться ясність, і розум та надмі́рна мудрість.	14 Я слышал о тебе, что в тебе есть дух богов, и что в тебе находится свет, разум и чрезвычайная мудрость.
15 А тепер були́ приве́дені перед мене мудреці́, заклиначі́, щоб прочитали оце писа́ння, і розповіли́ мені його ро́зв'язку, та не могли вони ви́словити ро́зв'язки цієї речі.	15 Ко мне приведены мудрецы, маги, чтоб прочитать это написанное и объяснить значение его; но они не могли сказать значения слов.
16 А я чув про тебе, що ти можеш розв'я́зувати недовідо́ме, і розплу́тувати вузли́. Тож тепер, якщо можеш прочитати це писа́ння, і розповісти́ мені його ро́зв'язку, то зодя́гнеш пурпу́ру, а золотий ланцю́г — на твою шию, і ти бу́деш панувати третім у царстві“.	16 А о тебе я слышал, что ты можешь раскрывать сокровенные смыслы и разрешать узлы. Итак если можешь прочесть это написанное и объяснить мне значение его, то будешь одет в порфиру, и золотая цепь будет на шее твоей, и властью будешь третий в царстве`.
17 Тоді Даниїл відповів та й сказав перед царем: „Твої да́ри нехай бу́дуть тобі, а дару́нки свої давай іншим. Це писа́ння я прочитаю цареві, і розповім тобі його ро́зв'язку.	17 Тогда Даниил отвечал и сказал пред царем: `дары твои пусть остаются у тебя, и деньги свои отдай другому; а написанное я прочту царю, и значение объявлю ему.
18 Ти, ца́рю, — Всевишній Бог дав твоєму ба́тькові Навуходоносорові царство, і ве́лич, і славу та пишноту́.	18 Царь! Всевышний Бог отцу твоему Невухаднецару дал царство, и величие, и славу, и красоту.
19 А через ве́лич, яку Він дав був йому, всі наро́ди, племе́на та язи́ки тремті́ли та лякалися перед ним, бо кого він хотів — забивав, а кого хотів — лишав при житті, і кого хотів — підіймав, а кого хотів — пони́жував.	19 И от величия, данного ему, все народы, племена и поколения трепетали и страшились его; кого хотел, он убивал, и кого хотел, оставлял в живых; кого хотел, возвышал, и кого хотел, унижал.
20 А коли загорди́лося його серце, а дух його ще більше запишні́в, він був ски́нений з тро́ну свого царства, і його слава була взя́та від нього.	20 Но когда сердце его возмечтало и дух его дерзнул возгордиться, он низвержен был с престола царства своего и лишили его славы;
21 І він був ви́гнаний з-поміж лю́дських синів, і серце його було зрі́вняне зо звіри́ним, а пробува́ння його було з дикими ослами. Годували його травою, як волів, а небесною росою зро́шувалося його тіло, аж поки він не пізнав, що в людсько́му царстві панує Всевишній Бог, і Він ставить над ним того, кого хоче.	21 И был он изгнан из общества сынов человеческих, и сердце его сравнялось с звериным, и жилище его было среди ослов; кормили его травою, как волов, и тело его мокло от росы небесной, доколе не познал он, что владыка царства человеческого есть Бог Всевышний, и поставляет на оное, кого хочет,
22 А ти, сину його́ Валтаса́ре, не смири́в свого серця, хоч усе це знав.	22 И ты, Велшацар, сын его, не смирил сердца своего, хотя знал все сие;
23 І ти піднісся понад Небесного Господа, і по́суд храму Його прине́сли перед тебе, а ти та вельмо́жі твої, жінки́ твої та нало́жниці твої пили́ з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяни́х, залізних, дерев'яних та камі́нних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославля́в.	23 Но восстал на Владыку небес, и сосуды дома Его принесли тебе; и ты и вельможи твои, жены твои и наложницы твои пили из них вино; и величал ты богов, серебряных и золотых, медных, железных, деревянных и каменных, которые ни видят, ни слышат, ни смыслят; а Бога, в руке Коего дыхание твое и все пути твои, ты не почтил.
24 Того ча́су від Нього по́сланий за́рис руки, і написане оце писа́ння.	24 Тогда послана от Него кисть руки, и начертаны письмена сии.
25 А оце писа́ння, що написане: Мене́, мене́, теке́л упарсі́н.	25 И вот какие начертаны письмена: `МЕНЕ, МЕНЕ, ФЕКЕЛ, УФАРСИН`.
26 Ось розв'язка цієї речі: „Мене́“ — порахував Бог царство твоє, і покінчи́в його.	26 Вот значение слова: МЕНЕ - царство твое Бог исчислил и полагает ему конец.
27 „Теке́л“ — ти зва́жений на вазі́, і знайдений леге́ньким.	27 ФЕКЕЛ - ты взвешен на весах и найден недостаточным.
28 „Пере́с“ — поді́лене царство твоє, і ві́ддане мі́дянам та пе́рсам“.	28 ПЕРЕС - царство твое разделяется и отдается Миду и Персу.
29 Тоді наказав Валтаса́р, і надягли́ на Даниїла пурпу́ру, а золотого ланцюга́ — на шию його, і розголоси́ли про нього, що він бу́де третім пануючим у царстві.	29 Тогда повелел Велшацар, чтоб одели Даниила в порфиру, и золотую цепь возложили на шею его, и провозгласили о нем, что он третий из начальствующих в царстве.
30 Тієї ж ночі був забитий Валтаса́р, цар халдейський.	30 В ту самую ночь убит Велшацар, халдейский царь.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Даниїл

Розділ 5

Книга пророка Даниила

Глава 5

Даниїл

Розділ 5

Книга пророка Даниила

Глава 5

Старий завіт

Новий завіт

Даниїл

Розділ 5

Книга пророка Даниила

Глава 5

Даниїл

Розділ 5

Книга пророка Даниила

Глава 5

Старий
завіт

Новий
завіт