Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Даниила

Глава 5

1 Царь Велтасар устроил большое пиршество для тысячи своих вельмож и пил с ними вино.

2 В то время, когда царь Велтасар пил вино, он приказал своим слугам принести золотые и серебряные чаши. Это были чаши, которые его дед Навуходоносор вынес из храма в Иерусалиме. Царь Велтасар хотел, чтобы его вельможи, жёны и наложницы пили из них.

3 Тогда слуги принесли золотые сосуды, которые были вынесены из храма Божьего в Иерусалиме, и царь, его вельможи, жёны и наложницы пили из них.

4 Они пили вино и славили своих богов-идолов, которые были лишь статуями, сделанными из золота, серебра, бронзы, железа, дерева и камня.

5 И вдруг появилась человеческая рука и стала писать на стене. Пальцы этой руки начертали слова на известковой стене. Рука писала на стене в царском дворце около светильника, и царь наблюдал за движениями этой руки.

6 Царь Велтасар был очень напуган. Его лицо побелело от страха, колени задрожали, и он не мог встать, потому что его ноги ослабели.

7 Царь позвал к себе чародеев, халдеев и мудрецов и сказал им: «Я награжу любого, кто сможет прочесть эти письмена и объяснить их значение. Я дам багряницу этому человеку и надену ему на шею золотую цепь. Я сделаю его третьим властелином в царстве».

8 Когда пришли все царские мудрецы, они не смогли прочесть написанное и понять, что оно означает.

9 Вельможи царя Велтасара были обеспокоены. Страх царя рос, он изменился в лице и становился всё более взволнованным.

10 Услышав голоса царя и его приближённых, на пир пришла мать царя и сказала: «О, царь, живи вовеки! Не бойся! Не бледней от страха!

11 В твоём царстве есть человек, в котором дух святых богов. В дни царствования твоего отца этот человек показал, что умеет разгадывать тайны. Он показал свой разум и мудрость и доказал, что они подобны мудрости богов. Твой дед, царь Навуходоносор, поставил этого человека главой над мудрецами, халдеями и чародеями.

12 Имя этого человека Даниил, но царь переименовал его в Валтасара. Он очень умён и очень много знает. Он умел толковать сны, объяснять тайны и разрешать очень трудные задачи. Позови Даниила, и он расскажет тебе, что означают письмена на стене».

13 Когда Даниила привели к царю, царь сказал ему: «Твоё имя Даниил? Ты один из пленных, которых царь привёл из Иудеи?

14 Я слышал, что в тебе дух богов, что ты очень умён и понимаешь тайны.

15 Ко мне приводили мудрецов и чародеев прочитать письмена на стене. Я хотел, чтобы они объяснили мне, что означают эти письмена, но они не могли объяснить мне этого.

16 Я слышал о тебе и о том, что ты умеешь объяснить всё и можешь разгадать самые трудные загадки. Если ты сможешь прочитать эти письмена на стене и объяснить мне их значение, я дам тебе багряницу и надену золотую цепь тебе на шею, и тогда ты станешь третьим по важности правителем в царстве».

17 Тогда Даниил ответил царю: «Царь Велтасар, оставь себе свои дары или отдай эти награды кому-нибудь другому. Я и так прочту для тебя письмена на стене и объясню их значение.

18 Царь, Всемогущий Бог сделал твоего деда Навуходоносора великим и могущественным царём, а также дал ему несметные богатства.

19 Много разных народов и людей, говорящих на многих языках, трепетали перед Навуходоносором, потому что Всемогущий Бог возвысил его. Навуходоносор убивал и миловал по своему желанию; он также возвышал и унижал, кого хотел.

20 Но Навуходоносор возгордился и стал упрям, и власть была отнята у него. Он был свергнут с царского престола и лишён славы.

21 Навуходоносор был изгнан от людей, и его разум стал подобен звериному. Он жил с дикими ослами и ел траву как вол; его орошала роса. Всё это происходило с ним до тех пор, пока он не познал, что Всевышний Бог правит царствами и Бог Всевышний ставит над ними того, кого пожелает.

22 Но ты, Велтасар, ты уже знал всё это! Ты внук Навуходоносора, но ты не смирил себя.

23 Вместо того чтобы смириться, ты обратился против Господа на небесах. Ты приказал принести себе чаши из храма Господа, а потом ты и твои приближённые, ваши жёны и наложницы пили вино из этих чаш. Ты славил богов серебряных, золотых, бронзовых, железных, деревянных и каменных. Они и не боги-то вовсе, они не видят, не слышат и ничего не понимают. Однако ты не почитал Бога, Который имеет власть над твоей жизнью и всем тем, что ты делаешь.

24 Вот поэтому Бог послал эту руку, которая писала на стене.

25 Вот какие слова начертаны на ней: Мене, Мене, Текел, Упарсин.

26 А вот что означают эти слова: Мене: Бог сосчитал дни до конца твоего царства.

27 Текел: Тебя взвесили на весах и оказалось, что ты недостоин.

28 Упарсин: Ты потеряешь своё царство, и будет оно разделено между мидянами и персами».

29 Тогда Велтасар отдал приказ одеть Даниила в багряницу, а на его шею надеть золотую цепь, и провозгласил его третьим по важности правителем в царстве.

30 В ту же самую ночь Велтасар, царь Вавилона, был убит.

31 Новым царём стал Дарий мидянин, которому в то время было около шестидесяти двух лет.

Даниїл

Розділ 5

1 Цар Валтаса́р спра́вив велике прийняття́ для тисячі своїх вельмо́ж, і на оча́х тієї тисячі пив вино.

2 Коли вино опанувало розум, Валтаса́р наказав прине́сти золотий та срібний по́суд, який виніс був його батько Навуходоно́сор із храму, що в Єрусалимі, щоб із нього пили́ цар та вельможі його, його жінки́ та його нало́жниці.

3 Тоді прине́сли золотий по́суд, що винесли з храму божого дому, що в Єрусалимі, і пили́ з них цар та вельмо́жі його, жінки́ його та його нало́жниці.

4 Пили́ вони вино й сла́вили богі́в золотих та срібних, мідяни́х, залізних, дерев'я́них та камі́нних.

5 Аж ось тієї хвилини вийшли пальці людсько́ї руки́, і писали навпро́ти свічника́ на вапні́ стіни царсько́го пала́цу, і цар бачив за́рис руки, що писала.

6 Тоді зміни́лася ясність царя, і думки́ його настра́шили його, ослабі́ли сугло́би кри́жів його, і билися коліна його одне об о́дне.

7 Цар сильно закричав приве́сти заклиначі́в, халде́їв та віщуні́в. Цар заговорив та й сказав вавилонським мудреця́м: „Кожен муж, що прочитає це писа́ння й об'явить мені його ро́зв'язку, той зодя́гне пурпу́ру й золотого ланцюга́ на свою шию, і буде панувати третім у царстві“.

8 Тоді поприхо́дили всі царські́ мудреці́, та не могли прочитати писа́ння й об'явити царе́ві його ро́зв'язку.

9 Тоді цар Валтаса́р сильно перестра́шився, а його ясність зміни́лася на ньому, і його вельмо́жі були безра́дні.

10 На слова́ царя та вельмо́ж його ввійшла до дому прийняття́ цариця. Цариця заговорила та й сказала: „Ца́рю, живи навіки! Нехай не страша́ть тебе думки́ твої, а ясність твоя нехай не міня́ється!

11 Є в твоєму царстві муж, що в ньому дух святих богі́в, а за днів твого батька в ньому знахо́дилась ясність і розум та мудрість, рівна мудрості богі́в. І цар Навуходоно́сор, твій батько, настановив його начальником чарівникі́в, заклиначі́в, халде́їв, віщуні́в, ба́тько твій цар,

12 бо в ньо́му, в Даниїлові, якому цар дав ім'я́ Валтаса́р, знахо́дився надмірний дух, і знання́ та розум розв'я́зувати сни, і висло́влювати за́гадки та розплу́тувати вузли́. Нехай буде покликаний тепер Даниїл, і нехай він оголосить ро́зв'язку!“

13 Того ча́су Даниїл був приве́дений перед царя. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: „Чи ти той Даниїл, що з Юдиних синів вигна́ння, яких вивів цар, мій ба́тько, з Юдеї?

14 І чув я про тебе, що в тобі дух богі́в, і що в тобі знахо́диться ясність, і розум та надмі́рна мудрість.

15 А тепер були́ приве́дені перед мене мудреці́, заклиначі́, щоб прочитали оце писа́ння, і розповіли́ мені його ро́зв'язку, та не могли вони ви́словити ро́зв'язки цієї речі.

16 А я чув про тебе, що ти можеш розв'я́зувати недовідо́ме, і розплу́тувати вузли́. Тож тепер, якщо можеш прочитати це писа́ння, і розповісти́ мені його ро́зв'язку, то зодя́гнеш пурпу́ру, а золотий ланцю́г — на твою шию, і ти бу́деш панувати третім у царстві“.

17 Тоді Даниїл відповів та й сказав перед царем: „Твої да́ри нехай бу́дуть тобі, а дару́нки свої давай іншим. Це писа́ння я прочитаю цареві, і розповім тобі його ро́зв'язку.

18 Ти, ца́рю, — Всевишній Бог дав твоєму ба́тькові Навуходоносорові царство, і ве́лич, і славу та пишноту́.

19 А через ве́лич, яку Він дав був йому, всі наро́ди, племе́на та язи́ки тремті́ли та лякалися перед ним, бо кого він хотів — забивав, а кого хотів — лишав при житті, і кого хотів — підіймав, а кого хотів — пони́жував.

20 А коли загорди́лося його серце, а дух його ще більше запишні́в, він був ски́нений з тро́ну свого царства, і його слава була взя́та від нього.

21 І він був ви́гнаний з-поміж лю́дських синів, і серце його було зрі́вняне зо звіри́ним, а пробува́ння його було з дикими ослами. Годували його травою, як волів, а небесною росою зро́шувалося його тіло, аж поки він не пізнав, що в людсько́му царстві панує Всевишній Бог, і Він ставить над ним того, кого хоче.

22 А ти, сину його́ Валтаса́ре, не смири́в свого серця, хоч усе це знав.

23 І ти піднісся понад Небесного Господа, і по́суд храму Його прине́сли перед тебе, а ти та вельмо́жі твої, жінки́ твої та нало́жниці твої пили́ з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяни́х, залізних, дерев'яних та камі́нних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославля́в.

24 Того ча́су від Нього по́сланий за́рис руки, і написане оце писа́ння.

25 А оце писа́ння, що написане: Мене́, мене́, теке́л упарсі́н.

26 Ось розв'язка цієї речі: „Мене́“ — порахував Бог царство твоє, і покінчи́в його.

27 „Теке́л“ — ти зва́жений на вазі́, і знайдений леге́ньким.

28 „Пере́с“ — поді́лене царство твоє, і ві́ддане мі́дянам та пе́рсам“.

29 Тоді наказав Валтаса́р, і надягли́ на Даниїла пурпу́ру, а золотого ланцюга́ — на шию його, і розголоси́ли про нього, що він бу́де третім пануючим у царстві.

30 Тієї ж ночі був забитий Валтаса́р, цар халдейський.

Книга пророка Даниила Глава 5	Даниїл Розділ 5
1 Царь Велтасар устроил большое пиршество для тысячи своих вельмож и пил с ними вино.	1 Цар Валтаса́р спра́вив велике прийняття́ для тисячі своїх вельмо́ж, і на оча́х тієї тисячі пив вино.
2 В то время, когда царь Велтасар пил вино, он приказал своим слугам принести золотые и серебряные чаши. Это были чаши, которые его дед Навуходоносор вынес из храма в Иерусалиме. Царь Велтасар хотел, чтобы его вельможи, жёны и наложницы пили из них.	2 Коли вино опанувало розум, Валтаса́р наказав прине́сти золотий та срібний по́суд, який виніс був його батько Навуходоно́сор із храму, що в Єрусалимі, щоб із нього пили́ цар та вельможі його, його жінки́ та його нало́жниці.
3 Тогда слуги принесли золотые сосуды, которые были вынесены из храма Божьего в Иерусалиме, и царь, его вельможи, жёны и наложницы пили из них.	3 Тоді прине́сли золотий по́суд, що винесли з храму божого дому, що в Єрусалимі, і пили́ з них цар та вельмо́жі його, жінки́ його та його нало́жниці.
4 Они пили вино и славили своих богов-идолов, которые были лишь статуями, сделанными из золота, серебра, бронзы, железа, дерева и камня.	4 Пили́ вони вино й сла́вили богі́в золотих та срібних, мідяни́х, залізних, дерев'я́них та камі́нних.
5 И вдруг появилась человеческая рука и стала писать на стене. Пальцы этой руки начертали слова на известковой стене. Рука писала на стене в царском дворце около светильника, и царь наблюдал за движениями этой руки.	5 Аж ось тієї хвилини вийшли пальці людсько́ї руки́, і писали навпро́ти свічника́ на вапні́ стіни царсько́го пала́цу, і цар бачив за́рис руки, що писала.
6 Царь Велтасар был очень напуган. Его лицо побелело от страха, колени задрожали, и он не мог встать, потому что его ноги ослабели.	6 Тоді зміни́лася ясність царя, і думки́ його настра́шили його, ослабі́ли сугло́би кри́жів його, і билися коліна його одне об о́дне.
7 Царь позвал к себе чародеев, халдеев и мудрецов и сказал им: «Я награжу любого, кто сможет прочесть эти письмена и объяснить их значение. Я дам багряницу этому человеку и надену ему на шею золотую цепь. Я сделаю его третьим властелином в царстве».	7 Цар сильно закричав приве́сти заклиначі́в, халде́їв та віщуні́в. Цар заговорив та й сказав вавилонським мудреця́м: „Кожен муж, що прочитає це писа́ння й об'явить мені його ро́зв'язку, той зодя́гне пурпу́ру й золотого ланцюга́ на свою шию, і буде панувати третім у царстві“.
8 Когда пришли все царские мудрецы, они не смогли прочесть написанное и понять, что оно означает.	8 Тоді поприхо́дили всі царські́ мудреці́, та не могли прочитати писа́ння й об'явити царе́ві його ро́зв'язку.
9 Вельможи царя Велтасара были обеспокоены. Страх царя рос, он изменился в лице и становился всё более взволнованным.	9 Тоді цар Валтаса́р сильно перестра́шився, а його ясність зміни́лася на ньому, і його вельмо́жі були безра́дні.
10 Услышав голоса царя и его приближённых, на пир пришла мать царя и сказала: «О, царь, живи вовеки! Не бойся! Не бледней от страха!	10 На слова́ царя та вельмо́ж його ввійшла до дому прийняття́ цариця. Цариця заговорила та й сказала: „Ца́рю, живи навіки! Нехай не страша́ть тебе думки́ твої, а ясність твоя нехай не міня́ється!
11 В твоём царстве есть человек, в котором дух святых богов. В дни царствования твоего отца этот человек показал, что умеет разгадывать тайны. Он показал свой разум и мудрость и доказал, что они подобны мудрости богов. Твой дед, царь Навуходоносор, поставил этого человека главой над мудрецами, халдеями и чародеями.	11 Є в твоєму царстві муж, що в ньому дух святих богі́в, а за днів твого батька в ньому знахо́дилась ясність і розум та мудрість, рівна мудрості богі́в. І цар Навуходоно́сор, твій батько, настановив його начальником чарівникі́в, заклиначі́в, халде́їв, віщуні́в, ба́тько твій цар,
12 Имя этого человека Даниил, но царь переименовал его в Валтасара. Он очень умён и очень много знает. Он умел толковать сны, объяснять тайны и разрешать очень трудные задачи. Позови Даниила, и он расскажет тебе, что означают письмена на стене».	12 бо в ньо́му, в Даниїлові, якому цар дав ім'я́ Валтаса́р, знахо́дився надмірний дух, і знання́ та розум розв'я́зувати сни, і висло́влювати за́гадки та розплу́тувати вузли́. Нехай буде покликаний тепер Даниїл, і нехай він оголосить ро́зв'язку!“
13 Когда Даниила привели к царю, царь сказал ему: «Твоё имя Даниил? Ты один из пленных, которых царь привёл из Иудеи?	13 Того ча́су Даниїл був приве́дений перед царя. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: „Чи ти той Даниїл, що з Юдиних синів вигна́ння, яких вивів цар, мій ба́тько, з Юдеї?
14 Я слышал, что в тебе дух богов, что ты очень умён и понимаешь тайны.	14 І чув я про тебе, що в тобі дух богі́в, і що в тобі знахо́диться ясність, і розум та надмі́рна мудрість.
15 Ко мне приводили мудрецов и чародеев прочитать письмена на стене. Я хотел, чтобы они объяснили мне, что означают эти письмена, но они не могли объяснить мне этого.	15 А тепер були́ приве́дені перед мене мудреці́, заклиначі́, щоб прочитали оце писа́ння, і розповіли́ мені його ро́зв'язку, та не могли вони ви́словити ро́зв'язки цієї речі.
16 Я слышал о тебе и о том, что ты умеешь объяснить всё и можешь разгадать самые трудные загадки. Если ты сможешь прочитать эти письмена на стене и объяснить мне их значение, я дам тебе багряницу и надену золотую цепь тебе на шею, и тогда ты станешь третьим по важности правителем в царстве».	16 А я чув про тебе, що ти можеш розв'я́зувати недовідо́ме, і розплу́тувати вузли́. Тож тепер, якщо можеш прочитати це писа́ння, і розповісти́ мені його ро́зв'язку, то зодя́гнеш пурпу́ру, а золотий ланцю́г — на твою шию, і ти бу́деш панувати третім у царстві“.
17 Тогда Даниил ответил царю: «Царь Велтасар, оставь себе свои дары или отдай эти награды кому-нибудь другому. Я и так прочту для тебя письмена на стене и объясню их значение.	17 Тоді Даниїл відповів та й сказав перед царем: „Твої да́ри нехай бу́дуть тобі, а дару́нки свої давай іншим. Це писа́ння я прочитаю цареві, і розповім тобі його ро́зв'язку.
18 Царь, Всемогущий Бог сделал твоего деда Навуходоносора великим и могущественным царём, а также дал ему несметные богатства.	18 Ти, ца́рю, — Всевишній Бог дав твоєму ба́тькові Навуходоносорові царство, і ве́лич, і славу та пишноту́.
19 Много разных народов и людей, говорящих на многих языках, трепетали перед Навуходоносором, потому что Всемогущий Бог возвысил его. Навуходоносор убивал и миловал по своему желанию; он также возвышал и унижал, кого хотел.	19 А через ве́лич, яку Він дав був йому, всі наро́ди, племе́на та язи́ки тремті́ли та лякалися перед ним, бо кого він хотів — забивав, а кого хотів — лишав при житті, і кого хотів — підіймав, а кого хотів — пони́жував.
20 Но Навуходоносор возгордился и стал упрям, и власть была отнята у него. Он был свергнут с царского престола и лишён славы.	20 А коли загорди́лося його серце, а дух його ще більше запишні́в, він був ски́нений з тро́ну свого царства, і його слава була взя́та від нього.
21 Навуходоносор был изгнан от людей, и его разум стал подобен звериному. Он жил с дикими ослами и ел траву как вол; его орошала роса. Всё это происходило с ним до тех пор, пока он не познал, что Всевышний Бог правит царствами и Бог Всевышний ставит над ними того, кого пожелает.	21 І він був ви́гнаний з-поміж лю́дських синів, і серце його було зрі́вняне зо звіри́ним, а пробува́ння його було з дикими ослами. Годували його травою, як волів, а небесною росою зро́шувалося його тіло, аж поки він не пізнав, що в людсько́му царстві панує Всевишній Бог, і Він ставить над ним того, кого хоче.
22 Но ты, Велтасар, ты уже знал всё это! Ты внук Навуходоносора, но ты не смирил себя.	22 А ти, сину його́ Валтаса́ре, не смири́в свого серця, хоч усе це знав.
23 Вместо того чтобы смириться, ты обратился против Господа на небесах. Ты приказал принести себе чаши из храма Господа, а потом ты и твои приближённые, ваши жёны и наложницы пили вино из этих чаш. Ты славил богов серебряных, золотых, бронзовых, железных, деревянных и каменных. Они и не боги-то вовсе, они не видят, не слышат и ничего не понимают. Однако ты не почитал Бога, Который имеет власть над твоей жизнью и всем тем, что ты делаешь.	23 І ти піднісся понад Небесного Господа, і по́суд храму Його прине́сли перед тебе, а ти та вельмо́жі твої, жінки́ твої та нало́жниці твої пили́ з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяни́х, залізних, дерев'яних та камі́нних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославля́в.
24 Вот поэтому Бог послал эту руку, которая писала на стене.	24 Того ча́су від Нього по́сланий за́рис руки, і написане оце писа́ння.
25 Вот какие слова начертаны на ней: Мене, Мене, Текел, Упарсин.	25 А оце писа́ння, що написане: Мене́, мене́, теке́л упарсі́н.
26 А вот что означают эти слова: Мене: Бог сосчитал дни до конца твоего царства.	26 Ось розв'язка цієї речі: „Мене́“ — порахував Бог царство твоє, і покінчи́в його.
27 Текел: Тебя взвесили на весах и оказалось, что ты недостоин.	27 „Теке́л“ — ти зва́жений на вазі́, і знайдений леге́ньким.
28 Упарсин: Ты потеряешь своё царство, и будет оно разделено между мидянами и персами».	28 „Пере́с“ — поді́лене царство твоє, і ві́ддане мі́дянам та пе́рсам“.
29 Тогда Велтасар отдал приказ одеть Даниила в багряницу, а на его шею надеть золотую цепь, и провозгласил его третьим по важности правителем в царстве.	29 Тоді наказав Валтаса́р, і надягли́ на Даниїла пурпу́ру, а золотого ланцюга́ — на шию його, і розголоси́ли про нього, що він бу́де третім пануючим у царстві.
30 В ту же самую ночь Велтасар, царь Вавилона, был убит.	30 Тієї ж ночі був забитий Валтаса́р, цар халдейський.
31 Новым царём стал Дарий мидянин, которому в то время было около шестидесяти двух лет.	31

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Даниила

Глава 5

Даниїл

Розділ 5

Книга пророка Даниила

Глава 5

Даниїл

Розділ 5

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Даниила

Глава 5

Даниїл

Розділ 5

Книга пророка Даниила

Глава 5

Даниїл

Розділ 5

Ветхий
завет

Новый
завет