CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Дан. 5
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Даниїл

Розділ 5

1 Цар Валтаса́р спра́вив велике прийняття́ для тисячі своїх вельмо́ж, і на оча́х тієї тисячі пив вино.

2 Коли вино опанувало розум, Валтаса́р наказав прине́сти золотий та срібний по́суд, який виніс був його батько Навуходоно́сор із храму, що в Єрусалимі, щоб із нього пили́ цар та вельможі його, його жінки́ та його нало́жниці.

3 Тоді прине́сли золотий по́суд, що винесли з храму божого дому, що в Єрусалимі, і пили́ з них цар та вельмо́жі його, жінки́ його та його нало́жниці.

4 Пили́ вони вино й сла́вили богі́в золотих та срібних, мідяни́х, залізних, дерев'я́них та камі́нних.

5 Аж ось тієї хвилини вийшли пальці людсько́ї руки́, і писали навпро́ти свічника́ на вапні́ стіни царсько́го пала́цу, і цар бачив за́рис руки, що писала.

6 Тоді зміни́лася ясність царя, і думки́ його настра́шили його, ослабі́ли сугло́би кри́жів його, і билися коліна його одне об о́дне.

7 Цар сильно закричав приве́сти заклиначі́в, халде́їв та віщуні́в. Цар заговорив та й сказав вавилонським мудреця́м: „Кожен муж, що прочитає це писа́ння й об'явить мені його ро́зв'язку, той зодя́гне пурпу́ру й золотого ланцюга́ на свою шию, і буде панувати третім у царстві“.

8 Тоді поприхо́дили всі царські́ мудреці́, та не могли прочитати писа́ння й об'явити царе́ві його ро́зв'язку.

9 Тоді цар Валтаса́р сильно перестра́шився, а його ясність зміни́лася на ньому, і його вельмо́жі були безра́дні.

10 На слова́ царя та вельмо́ж його ввійшла до дому прийняття́ цариця. Цариця заговорила та й сказала: „Ца́рю, живи навіки! Нехай не страша́ть тебе думки́ твої, а ясність твоя нехай не міня́ється!

11 Є в твоєму царстві муж, що в ньому дух святих богі́в, а за днів твого батька в ньому знахо́дилась ясність і розум та мудрість, рівна мудрості богі́в. І цар Навуходоно́сор, твій батько, настановив його начальником чарівникі́в, заклиначі́в, халде́їв, віщуні́в, ба́тько твій цар,

12 бо в ньо́му, в Даниїлові, якому цар дав ім'я́ Валтаса́р, знахо́дився надмірний дух, і знання́ та розум розв'я́зувати сни, і висло́влювати за́гадки та розплу́тувати вузли́. Нехай буде покликаний тепер Даниїл, і нехай він оголосить ро́зв'язку!“

13 Того ча́су Даниїл був приве́дений перед царя. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: „Чи ти той Даниїл, що з Юдиних синів вигна́ння, яких вивів цар, мій ба́тько, з Юдеї?

14 І чув я про тебе, що в тобі дух богі́в, і що в тобі знахо́диться ясність, і розум та надмі́рна мудрість.

15 А тепер були́ приве́дені перед мене мудреці́, заклиначі́, щоб прочитали оце писа́ння, і розповіли́ мені його ро́зв'язку, та не могли вони ви́словити ро́зв'язки цієї речі.

16 А я чув про тебе, що ти можеш розв'я́зувати недовідо́ме, і розплу́тувати вузли́. Тож тепер, якщо можеш прочитати це писа́ння, і розповісти́ мені його ро́зв'язку, то зодя́гнеш пурпу́ру, а золотий ланцю́г — на твою шию, і ти бу́деш панувати третім у царстві“.

17 Тоді Даниїл відповів та й сказав перед царем: „Твої да́ри нехай бу́дуть тобі, а дару́нки свої давай іншим. Це писа́ння я прочитаю цареві, і розповім тобі його ро́зв'язку.

18 Ти, ца́рю, — Всевишній Бог дав твоєму ба́тькові Навуходоносорові царство, і ве́лич, і славу та пишноту́.

19 А через ве́лич, яку Він дав був йому, всі наро́ди, племе́на та язи́ки тремті́ли та лякалися перед ним, бо кого він хотів — забивав, а кого хотів — лишав при житті, і кого хотів — підіймав, а кого хотів — пони́жував.

20 А коли загорди́лося його серце, а дух його ще більше запишні́в, він був ски́нений з тро́ну свого царства, і його слава була взя́та від нього.

21 І він був ви́гнаний з-поміж лю́дських синів, і серце його було зрі́вняне зо звіри́ним, а пробува́ння його було з дикими ослами. Годували його травою, як волів, а небесною росою зро́шувалося його тіло, аж поки він не пізнав, що в людсько́му царстві панує Всевишній Бог, і Він ставить над ним того, кого хоче.

22 А ти, сину його́ Валтаса́ре, не смири́в свого серця, хоч усе це знав.

23 І ти піднісся понад Небесного Господа, і по́суд храму Його прине́сли перед тебе, а ти та вельмо́жі твої, жінки́ твої та нало́жниці твої пили́ з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяни́х, залізних, дерев'яних та камі́нних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославля́в.

24 Того ча́су від Нього по́сланий за́рис руки, і написане оце писа́ння.

25 А оце писа́ння, що написане: Мене́, мене́, теке́л упарсі́н.

26 Ось розв'язка цієї речі: „Мене́“ — порахував Бог царство твоє, і покінчи́в його.

27 „Теке́л“ — ти зва́жений на вазі́, і знайдений леге́ньким.

28 „Пере́с“ — поді́лене царство твоє, і ві́ддане мі́дянам та пе́рсам“.

29 Тоді наказав Валтаса́р, і надягли́ на Даниїла пурпу́ру, а золотого ланцюга́ — на шию його, і розголоси́ли про нього, що він бу́де третім пануючим у царстві.

30 Тієї ж ночі був забитий Валтаса́р, цар халдейський.

Der Prophet Daniel

Kapitel 5

1 König4430 Belsazer1113 machte5648 ein herrlich Mahl3900 tausend506 seinen Gewaltigen7261 und Hauptleuten und soff8355 sich voll2562 mit6903 ihnen.

2 Und da4481 er1113 trunken2562 war2942, hieß er560 die güldenen und silbernen3702 Gefäße3984 herbringen858, die sein Vater2 Nebukadnezar5020 aus5312 dem Tempel1965 zu Jerusalem3390 weggenommen hatte, daß der König4430 mit seinen Gewaltigen7261, mit seinen Weibern7695 und mit seinen Kebsweibern3904 daraus tränken8355.

3 Also wurden858 hergebracht die güldenen Gefäße3984, die aus4481 dem Tempel1965, aus dem Hause1005 Gottes426 zu Jerusalem3390, genommen5312 wären; und116 der König4430, seine Gewaltigen7261, seine Weiber7695 und Kebsweiber3904 tranken8355 daraus.

4 Und da sie so2562 soffen8355, lobten7624 sie die güldenen, silbernen3702, ehernen5174, eisernen6523, hölzernen636 und steinernen69 Götter426.

5 Eben zur selbigen Stunde8160 gingen hervor5312 Finger677, als einer Menschenhand606, die schrieben3790, gegenüber6903 dem Leuchter5043, auf die getünchte1528 Wand3797 in dem königlichen4430 Saal1965. Und5922 der König4430 ward gewahr2370 der Hand3028, die da schrieb3790.

6 Da116 entfärbte sich8133 der König4430, und seine Gedanken7476 erschreckten927 ihn, daß ihm7001 die Lenden2783 schütterten8271 und die Beine755 zitterten5368.

7 Und6032 der König4430 rief7123 überlaut2429, daß man die Weisen826, Chaldäer3779 und5922 Wahrsager1505 heraufbringen sollte5954 Und ließ den3606 Weisen2445 zu Babel895 sagen560: Welcher Mensch diese1836 Schrift3792 lieset und sagen2324 kann6591, was sie bedeute, der soll mit Purpur711 gekleidet werden3848 und güldene Ketten am Halse6676 tragen und der dritte8523 Herr7981 sein in meinem Königreiche4430.

8 Da116 wurden5954 alle3606 Weisen2445 des Königs4430 heraufgebracht; aber sie konnten weder3809 die Schrift3792 lesen7123 noch die Deutung6591 dem Könige4430 anzeigen3046.

9 Des erschrak927 der König4430 Belsazer1113 noch härter und116 verlor ganz seine5922 Gestalt2122, und7690 seinen Gewaltigen7261 ward bange7672.

10 Da ging5954 die Königin4433 um solcher Sache4406 willen des Königs4430 und6032 seiner Gewaltigen7261 hinauf in den Saal4961 und sprach560: Herr König4430, GOtt verleihe dir6903 langes Leben! Laß dich deine Gedanken7476 nicht409 so erschrecken927 und entfärbe2122 dich nicht also8133!

11 Es ist383 ein Mann1400 in deinem Königreich4437, der den Geist7308 der heiligen6922 Götter426 hat. Denn zu deines Vaters2 Zeit3118 ward1505 bei ihm Erleuchtung5094 erfunden7912, Klugheit7924 und Weisheit2452, wie der Götter426 Weisheit2452 ist; und dein Vater2, König4430 Nebukadnezar5020, setzte6966 ihn über7229 die Sternseher2749, Weisen826, Chaldäer3779 und Wahrsager,

12 darum daß ein hoher3493 Geist7308 bei ihm funden ward, dazu Verstand4486 und Klugheit7924, Sprüche280 zu deuten6590, dunkle263 Sprüche zu erraten und verborgene7001 Sachen zu offenbaren8271, nämlich Daniel1841, den3606 der König4430 ließ8036 Beltsazar1096 nennen7761. So rufe7123 man7912 nun3705 Daniel1841; der wird sagen2324, was es bedeute.

13 Da116 ward Daniel1841 hinauf vor6925 den König4430 gebracht. Und6032 der König4430 sprach560 zu Daniel1841: Bist du607 der Daniel1841, der Gefangenen1123 einer aus4481 Juda3061, die der König4430, mein Vater2, aus4481 Juda3061 hergebracht hat858?

14 Ich habe von dir hören sagen8086, daß du den Geist7308 der heiligen Götter426 habest, und5922 Erleuchtung5094, Verstand7924 und hohe3493 Weisheit2452 bei dir funden sei7912.

15 Nun3705 hab ich vor6925 mich fordern lassen5954 die Klugen2445 und Weisen826, daß sie mir diese1836 Schrift3792 lesen7123 und anzeigen3046 sollen, was sie bedeute; und sie können3546 mir nicht3809 sagen6591, was solches4406 bedeute.

16 Von dir aber2006 höre8086 ich, daß du könnest3202 die Deutung6591 geben6590 und5922 das Verborgene7001 offenbaren8271. Kannst du nun3705 die Schrift3792 lesen7123 und5922 mir anzeigen3046, was sie bedeutet6591, so576 sollst du mit Purpur711 gekleidet werden3848 und güldene Ketten an deinem Halse6676 tragen und der dritte8531 Herr7981 sein in meinem Königreiche4437.

17 Da116 fing Daniel1841 an6032 und redete560 vor6925 dem Könige4430: Behalte1934 deine Gaben4978 selbst und gib3052 dein Geschenk5023 einem andern321; ich will dennoch1297 die Schrift3792 dem Könige4430 lesen7123 und anzeigen3046, was sie bedeute.

18 Herr König4430, GOtt426 der Höchste5943 hat3052 deinem Vater2, Nebukadnezar5020, Königreich4437, Macht, Ehre3367 und Herrlichkeit7238 gegeben.

19 Und vor4481 solcher Macht7238, die ihm6925 gegeben war3052, fürchteten1934 und scheueten sich1763 vor4481 ihm alle3606 Völker5972, Leute524 und Zungen3961. Er tötete, wen er wollte; er schlug, wen er wollte; er erhöhete, wen er wollte; er demütigte, wen er wollte.

20 Da4481 sich aber sein Herz3825 erhub und er7308 stolz8631 und hochmütig2103 ward, ward er vom4481 königlichen4437 Stuhl3764 gestoßen5182 und verlor5709 seine Ehre3367;

21 und4070 ward verstoßen2957 von4481 den Leuten1123, und5922 sein Herz3825 ward gleich den Tieren2423, und mußte bei5974 dem Wild6167 laufen und fraß2939 Gras6211 wie4479 Ochsen8450, und sein Leib1655 lag unter dem Tau2920 des Himmels8065 und ward naß6647, bis daß5705 er lernete, daß GOtt426 der Höchste5943 Gewalt hat7990 über der Menschen606 Königreiche4437 und gibt sie6966, wem er will6634.

22 Und1836 du607, Belsazer1113, sein Sohn1247, hast3046 dein Herz3825 nicht3809 gedemütiget, ob6903 du wohl solches alles3606 weißt,

23 sondern hast3046 dich wider5922 den HErrn4756 des Himmels8065 erhoben7313, und die Gefäße3984 seines Hauses1005 hat858 man vor6925 dich bringen müssen; und du607, deine Gewaltigen7261, deine Weiber7695 und deine Kebsweiber3904 habt2562 daraus gesoffen, dazu die silbernen3702, güldenen, ehernen5174, eisernen6523, hölzernen636, steinernen69 Götter426 gelobet, die weder3809 sehen2370, noch hören8086, noch fühlen; den GOtt426 aber, der deinen Odem5396 und alle3606 deine Wege735 in seiner Hand3028 hat, hast du nicht3809 geehret.

24 Darum ist6447 von4481 ihm6925 gesandt7972 diese1836 Hand3028 und diese Schrift3792, die da116 verzeichnet7560 stehen.

25 Das1836 ist aber die Schrift3792 allda verzeichnet7560: Mene4484, mene4484, tekel8625, upharsin.

26 Und8000 sie bedeutet6591 dies1836: Mene4484, das ist, GOtt426 hat dein Königreich4437 gezählet und vollendet.

27 Tekel8625, das ist, man7912 hat dich in einer Waage3977 gewogen und zu leicht2627 funden.

28 Peres6537, das ist, dein Königreich4437 ist zerteilet und den Medern4076 und Persern6540 gegeben3052.

29 Da116 befahl560 Belsazer, daß man1934 Daniel1841 mit Purpur711 kleiden sollte3848 und5922 güldene Ketten an den Hals6676 geben; und5922 ließ von ihm verkündigen3745, daß er1113 der dritte8531 Herr7990 sei im Königreich4437.

30 Aber des Nachts3916 ward der Chaldäer3779 König4430 Belsazer1113 getötet6992.

Даниїл

Розділ 5

Der Prophet Daniel

Kapitel 5

1 Цар Валтаса́р спра́вив велике прийняття́ для тисячі своїх вельмо́ж, і на оча́х тієї тисячі пив вино.

1 König4430 Belsazer1113 machte5648 ein herrlich Mahl3900 tausend506 seinen Gewaltigen7261 und Hauptleuten und soff8355 sich voll2562 mit6903 ihnen.

2 Коли вино опанувало розум, Валтаса́р наказав прине́сти золотий та срібний по́суд, який виніс був його батько Навуходоно́сор із храму, що в Єрусалимі, щоб із нього пили́ цар та вельможі його, його жінки́ та його нало́жниці.

2 Und da4481 er1113 trunken2562 war2942, hieß er560 die güldenen und silbernen3702 Gefäße3984 herbringen858, die sein Vater2 Nebukadnezar5020 aus5312 dem Tempel1965 zu Jerusalem3390 weggenommen hatte, daß der König4430 mit seinen Gewaltigen7261, mit seinen Weibern7695 und mit seinen Kebsweibern3904 daraus tränken8355.

3 Тоді прине́сли золотий по́суд, що винесли з храму божого дому, що в Єрусалимі, і пили́ з них цар та вельмо́жі його, жінки́ його та його нало́жниці.

3 Also wurden858 hergebracht die güldenen Gefäße3984, die aus4481 dem Tempel1965, aus dem Hause1005 Gottes426 zu Jerusalem3390, genommen5312 wären; und116 der König4430, seine Gewaltigen7261, seine Weiber7695 und Kebsweiber3904 tranken8355 daraus.

4 Пили́ вони вино й сла́вили богі́в золотих та срібних, мідяни́х, залізних, дерев'я́них та камі́нних.

4 Und da sie so2562 soffen8355, lobten7624 sie die güldenen, silbernen3702, ehernen5174, eisernen6523, hölzernen636 und steinernen69 Götter426.

5 Аж ось тієї хвилини вийшли пальці людсько́ї руки́, і писали навпро́ти свічника́ на вапні́ стіни царсько́го пала́цу, і цар бачив за́рис руки, що писала.

5 Eben zur selbigen Stunde8160 gingen hervor5312 Finger677, als einer Menschenhand606, die schrieben3790, gegenüber6903 dem Leuchter5043, auf die getünchte1528 Wand3797 in dem königlichen4430 Saal1965. Und5922 der König4430 ward gewahr2370 der Hand3028, die da schrieb3790.

6 Тоді зміни́лася ясність царя, і думки́ його настра́шили його, ослабі́ли сугло́би кри́жів його, і билися коліна його одне об о́дне.

6 Da116 entfärbte sich8133 der König4430, und seine Gedanken7476 erschreckten927 ihn, daß ihm7001 die Lenden2783 schütterten8271 und die Beine755 zitterten5368.

7 Цар сильно закричав приве́сти заклиначі́в, халде́їв та віщуні́в. Цар заговорив та й сказав вавилонським мудреця́м: „Кожен муж, що прочитає це писа́ння й об'явить мені його ро́зв'язку, той зодя́гне пурпу́ру й золотого ланцюга́ на свою шию, і буде панувати третім у царстві“.

7 Und6032 der König4430 rief7123 überlaut2429, daß man die Weisen826, Chaldäer3779 und5922 Wahrsager1505 heraufbringen sollte5954 Und ließ den3606 Weisen2445 zu Babel895 sagen560: Welcher Mensch diese1836 Schrift3792 lieset und sagen2324 kann6591, was sie bedeute, der soll mit Purpur711 gekleidet werden3848 und güldene Ketten am Halse6676 tragen und der dritte8523 Herr7981 sein in meinem Königreiche4430.

8 Тоді поприхо́дили всі царські́ мудреці́, та не могли прочитати писа́ння й об'явити царе́ві його ро́зв'язку.

8 Da116 wurden5954 alle3606 Weisen2445 des Königs4430 heraufgebracht; aber sie konnten weder3809 die Schrift3792 lesen7123 noch die Deutung6591 dem Könige4430 anzeigen3046.

9 Тоді цар Валтаса́р сильно перестра́шився, а його ясність зміни́лася на ньому, і його вельмо́жі були безра́дні.

9 Des erschrak927 der König4430 Belsazer1113 noch härter und116 verlor ganz seine5922 Gestalt2122, und7690 seinen Gewaltigen7261 ward bange7672.

10 На слова́ царя та вельмо́ж його ввійшла до дому прийняття́ цариця. Цариця заговорила та й сказала: „Ца́рю, живи навіки! Нехай не страша́ть тебе думки́ твої, а ясність твоя нехай не міня́ється!

10 Da ging5954 die Königin4433 um solcher Sache4406 willen des Königs4430 und6032 seiner Gewaltigen7261 hinauf in den Saal4961 und sprach560: Herr König4430, GOtt verleihe dir6903 langes Leben! Laß dich deine Gedanken7476 nicht409 so erschrecken927 und entfärbe2122 dich nicht also8133!

11 Є в твоєму царстві муж, що в ньому дух святих богі́в, а за днів твого батька в ньому знахо́дилась ясність і розум та мудрість, рівна мудрості богі́в. І цар Навуходоно́сор, твій батько, настановив його начальником чарівникі́в, заклиначі́в, халде́їв, віщуні́в, ба́тько твій цар,

11 Es ist383 ein Mann1400 in deinem Königreich4437, der den Geist7308 der heiligen6922 Götter426 hat. Denn zu deines Vaters2 Zeit3118 ward1505 bei ihm Erleuchtung5094 erfunden7912, Klugheit7924 und Weisheit2452, wie der Götter426 Weisheit2452 ist; und dein Vater2, König4430 Nebukadnezar5020, setzte6966 ihn über7229 die Sternseher2749, Weisen826, Chaldäer3779 und Wahrsager,

12 бо в ньо́му, в Даниїлові, якому цар дав ім'я́ Валтаса́р, знахо́дився надмірний дух, і знання́ та розум розв'я́зувати сни, і висло́влювати за́гадки та розплу́тувати вузли́. Нехай буде покликаний тепер Даниїл, і нехай він оголосить ро́зв'язку!“

12 darum daß ein hoher3493 Geist7308 bei ihm funden ward, dazu Verstand4486 und Klugheit7924, Sprüche280 zu deuten6590, dunkle263 Sprüche zu erraten und verborgene7001 Sachen zu offenbaren8271, nämlich Daniel1841, den3606 der König4430 ließ8036 Beltsazar1096 nennen7761. So rufe7123 man7912 nun3705 Daniel1841; der wird sagen2324, was es bedeute.

13 Того ча́су Даниїл був приве́дений перед царя. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: „Чи ти той Даниїл, що з Юдиних синів вигна́ння, яких вивів цар, мій ба́тько, з Юдеї?

13 Da116 ward Daniel1841 hinauf vor6925 den König4430 gebracht. Und6032 der König4430 sprach560 zu Daniel1841: Bist du607 der Daniel1841, der Gefangenen1123 einer aus4481 Juda3061, die der König4430, mein Vater2, aus4481 Juda3061 hergebracht hat858?

14 І чув я про тебе, що в тобі дух богі́в, і що в тобі знахо́диться ясність, і розум та надмі́рна мудрість.

14 Ich habe von dir hören sagen8086, daß du den Geist7308 der heiligen Götter426 habest, und5922 Erleuchtung5094, Verstand7924 und hohe3493 Weisheit2452 bei dir funden sei7912.

15 А тепер були́ приве́дені перед мене мудреці́, заклиначі́, щоб прочитали оце писа́ння, і розповіли́ мені його ро́зв'язку, та не могли вони ви́словити ро́зв'язки цієї речі.

15 Nun3705 hab ich vor6925 mich fordern lassen5954 die Klugen2445 und Weisen826, daß sie mir diese1836 Schrift3792 lesen7123 und anzeigen3046 sollen, was sie bedeute; und sie können3546 mir nicht3809 sagen6591, was solches4406 bedeute.

16 А я чув про тебе, що ти можеш розв'я́зувати недовідо́ме, і розплу́тувати вузли́. Тож тепер, якщо можеш прочитати це писа́ння, і розповісти́ мені його ро́зв'язку, то зодя́гнеш пурпу́ру, а золотий ланцю́г — на твою шию, і ти бу́деш панувати третім у царстві“.

16 Von dir aber2006 höre8086 ich, daß du könnest3202 die Deutung6591 geben6590 und5922 das Verborgene7001 offenbaren8271. Kannst du nun3705 die Schrift3792 lesen7123 und5922 mir anzeigen3046, was sie bedeutet6591, so576 sollst du mit Purpur711 gekleidet werden3848 und güldene Ketten an deinem Halse6676 tragen und der dritte8531 Herr7981 sein in meinem Königreiche4437.

17 Тоді Даниїл відповів та й сказав перед царем: „Твої да́ри нехай бу́дуть тобі, а дару́нки свої давай іншим. Це писа́ння я прочитаю цареві, і розповім тобі його ро́зв'язку.

17 Da116 fing Daniel1841 an6032 und redete560 vor6925 dem Könige4430: Behalte1934 deine Gaben4978 selbst und gib3052 dein Geschenk5023 einem andern321; ich will dennoch1297 die Schrift3792 dem Könige4430 lesen7123 und anzeigen3046, was sie bedeute.

18 Ти, ца́рю, — Всевишній Бог дав твоєму ба́тькові Навуходоносорові царство, і ве́лич, і славу та пишноту́.

18 Herr König4430, GOtt426 der Höchste5943 hat3052 deinem Vater2, Nebukadnezar5020, Königreich4437, Macht, Ehre3367 und Herrlichkeit7238 gegeben.

19 А через ве́лич, яку Він дав був йому, всі наро́ди, племе́на та язи́ки тремті́ли та лякалися перед ним, бо кого він хотів — забивав, а кого хотів — лишав при житті, і кого хотів — підіймав, а кого хотів — пони́жував.

19 Und vor4481 solcher Macht7238, die ihm6925 gegeben war3052, fürchteten1934 und scheueten sich1763 vor4481 ihm alle3606 Völker5972, Leute524 und Zungen3961. Er tötete, wen er wollte; er schlug, wen er wollte; er erhöhete, wen er wollte; er demütigte, wen er wollte.

20 А коли загорди́лося його серце, а дух його ще більше запишні́в, він був ски́нений з тро́ну свого царства, і його слава була взя́та від нього.

20 Da4481 sich aber sein Herz3825 erhub und er7308 stolz8631 und hochmütig2103 ward, ward er vom4481 königlichen4437 Stuhl3764 gestoßen5182 und verlor5709 seine Ehre3367;

21 І він був ви́гнаний з-поміж лю́дських синів, і серце його було зрі́вняне зо звіри́ним, а пробува́ння його було з дикими ослами. Годували його травою, як волів, а небесною росою зро́шувалося його тіло, аж поки він не пізнав, що в людсько́му царстві панує Всевишній Бог, і Він ставить над ним того, кого хоче.

21 und4070 ward verstoßen2957 von4481 den Leuten1123, und5922 sein Herz3825 ward gleich den Tieren2423, und mußte bei5974 dem Wild6167 laufen und fraß2939 Gras6211 wie4479 Ochsen8450, und sein Leib1655 lag unter dem Tau2920 des Himmels8065 und ward naß6647, bis daß5705 er lernete, daß GOtt426 der Höchste5943 Gewalt hat7990 über der Menschen606 Königreiche4437 und gibt sie6966, wem er will6634.

22 А ти, сину його́ Валтаса́ре, не смири́в свого серця, хоч усе це знав.

22 Und1836 du607, Belsazer1113, sein Sohn1247, hast3046 dein Herz3825 nicht3809 gedemütiget, ob6903 du wohl solches alles3606 weißt,

23 І ти піднісся понад Небесного Господа, і по́суд храму Його прине́сли перед тебе, а ти та вельмо́жі твої, жінки́ твої та нало́жниці твої пили́ з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяни́х, залізних, дерев'яних та камі́нних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославля́в.

23 sondern hast3046 dich wider5922 den HErrn4756 des Himmels8065 erhoben7313, und die Gefäße3984 seines Hauses1005 hat858 man vor6925 dich bringen müssen; und du607, deine Gewaltigen7261, deine Weiber7695 und deine Kebsweiber3904 habt2562 daraus gesoffen, dazu die silbernen3702, güldenen, ehernen5174, eisernen6523, hölzernen636, steinernen69 Götter426 gelobet, die weder3809 sehen2370, noch hören8086, noch fühlen; den GOtt426 aber, der deinen Odem5396 und alle3606 deine Wege735 in seiner Hand3028 hat, hast du nicht3809 geehret.

24 Того ча́су від Нього по́сланий за́рис руки, і написане оце писа́ння.

24 Darum ist6447 von4481 ihm6925 gesandt7972 diese1836 Hand3028 und diese Schrift3792, die da116 verzeichnet7560 stehen.

25 А оце писа́ння, що написане: Мене́, мене́, теке́л упарсі́н.

25 Das1836 ist aber die Schrift3792 allda verzeichnet7560: Mene4484, mene4484, tekel8625, upharsin.

26 Ось розв'язка цієї речі: „Мене́“ — порахував Бог царство твоє, і покінчи́в його.

26 Und8000 sie bedeutet6591 dies1836: Mene4484, das ist, GOtt426 hat dein Königreich4437 gezählet und vollendet.

27 „Теке́л“ — ти зва́жений на вазі́, і знайдений леге́ньким.

27 Tekel8625, das ist, man7912 hat dich in einer Waage3977 gewogen und zu leicht2627 funden.

28 „Пере́с“ — поді́лене царство твоє, і ві́ддане мі́дянам та пе́рсам“.

28 Peres6537, das ist, dein Königreich4437 ist zerteilet und den Medern4076 und Persern6540 gegeben3052.

29 Тоді наказав Валтаса́р, і надягли́ на Даниїла пурпу́ру, а золотого ланцюга́ — на шию його, і розголоси́ли про нього, що він бу́де третім пануючим у царстві.

29 Da116 befahl560 Belsazer, daß man1934 Daniel1841 mit Purpur711 kleiden sollte3848 und5922 güldene Ketten an den Hals6676 geben; und5922 ließ von ihm verkündigen3745, daß er1113 der dritte8531 Herr7990 sei im Königreich4437.

30 Тієї ж ночі був забитий Валтаса́р, цар халдейський.

30 Aber des Nachts3916 ward der Chaldäer3779 König4430 Belsazer1113 getötet6992.

1.0x