Библия - Обещанное Восстановление

Єремiя

Розділ 31

1 Того ча́су, — говорить Господь, — для всіх ро́дів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть наро́дом!

2 Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині наро́д, від меча врято́ваний, Ізраїль іде на свій спо́чин.

3 Здале́ка Господь з'яви́вся мені та й промовив: Я вічним коха́нням тебе покохав, тому милість тобі виявля́ю!

4 Ще буду тебе будувати — й збудо́вана будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздо́бишся в бу́бни свої, та й пі́деш у тано́к тих, хто ба́виться,

5 на гора́х самарійських ще будеш садити виноградники, виногра́дарі будуть садити й споживати зако́нно собі!

6 Настане бо день, коли кликати буде сторо́жа на Єфремових го́рах: Уставайте, та пі́демо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога!

7 Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою наро́дів утіша́йтесь! Розголосі́ть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, наро́д Свій, останок Ізраїлів!

8 Ось Я їх приведу́ із півні́чного кра́ю, і зберу́ їх із кі́нців землі, з ними ра́зом сліпий та кульга́вий, важка́ й породі́лля, сюди поверта́ються збори великі!

9 Вони при́йдуть з плаче́м, та Я їх попрова́джу в уті́хах. Я їх до потоків води́ попрова́джу прямо́ю дорогою, — не спіткну́ться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, — перворідний він Мій!

10 Народи, послухайте сло́ва Господнього, і далеко звістіть аж на острова́х та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його́, і стерегти́ме його, як па́стир отару свою!

11 Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього.

12 І вони поприхо́дять, і будуть співати на верши́ні Сіо́ну, і до добра до Господнього будуть горну́тись, — до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібно́ї худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напо́єний сад, і не відчують уже більше сто́млення!

13 Тоді ді́вчина ті́шитись буде в танку́, і ра́зом юна́цтво та ста́рші, — бо Я оберну́ їхню жало́бу на радість, і Я їх поті́шу, і їх звеселю́ в їхнім сму́тку!

14 І душу священиків ситістю Я напою́, а наро́д Мій добром Моїм буде наси́чений, каже Господь!

15 Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та рида́ння гірке́: Рахиль плаче за ді́тьми своїми, не хоче поті́шена бути за діти свої, — бо нема їх.

16 Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосі́ння, і від сльози́ свої очі, бо є нагорода для чину твого, — говорить Господь, — і вони ве́рнуться з кра́ю ворожого!

17 І для твого майбутнього є сподіва́ння, — говорить Господь, — і до границь твоїх ве́рнуться діти твої!

18 Добре Я чую Єфрема, як він головою похи́тує, пла́чучи: „Покарав Ти мене — і пока́раний я, мов теля те нена́вчене! Наверни́ Ти мене — і верну́ся, бо Ти — Господь Бог мій!

19 Бо як я наверну́вся, то ка́явся, коли ж я пізнав, то вдарив по сте́гнах свої́х. Засоромився я та збентежений був, бо я га́ньбу ношу́ молодо́щів своїх.

20 Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю́ проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому́ то за нього хвилюється нутро Моє, змилосе́рджуся справді над ним, говорить Госпо́дь!

21 Постав собі дороговка́зи, стовпи́ собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, — і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст!

22 Аж доки тиня́тися бу́деш, о до́чко невірна? Господь бо нови́ну створив на землі: жінка спаса́тиме мужа!

23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в кра́ї Юдиному й по містах його, коли Я верну́ їх: Хай Господь благосло́вить тебе, осе́ле ти правди, о го́ро свята!

24 І осядуть на ній Юда та міста́ його ра́зом усі, селяни та ті, хто ходить з ота́рою.

25 Бо напо́юю Я душу зму́чену, і кожну душу скорбо́тну наси́чую.

26 На це я збудився й побачив, — і був мені сон мій приємний.

27 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням люди́ни й насінням скотини.

28 І бу́де, як Я пильнува́в був над ними, щоб їх вирива́ти та бу́рити, і щоб руйнува́ти, і губити, і чинити лихе, так Я попильну́ю над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь!

29 Тими днями не скажуть уже: „Батьки їли неспіле, а оско́ма в синів на зуба́х!“

30 бо кожен за власну провину помре, і кожній люди́ні, що їсть недоспі́ле, оско́ма впаде́ їй на зуби!

31 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і складу́ Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Нови́й Запові́т.

32 Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх ви́вести з кра́ю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!

33 Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу́ з домом Ізраїля, — каже Госпо́дь: Дам Зако́на Свого в сере́дину їхню, і на їхньому серці його напишу́, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть наро́дом!

34 І більше не будуть навчати вони один о́дного, і брат свого брата, гово́рячи: „Пізнайте Господа!“ Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, — каже Господь, — бо їхню прови́ну прощу́, і не бу́ду вже згадувати їм гріха́!

35 Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зо́рям на світло вночі, що пору́шує море — й шумля́ть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння!

36 Як віді́йдуть устави ці з-перед обличчя Мого, — говорить Господь, то й насіння Ізраїлеве перестане наро́дом бути перед обличчям Моїм по всі дні.

37 Так говорить Господь: Так як небо вгорі́ незміри́ме, і не будуть дослі́джені долі осно́ви землі́, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь!

38 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і збудується місто оце Господе́ві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної.

39 І пі́де мірни́чий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обе́рнеться він до Ґої.

40 І долина вся тру́пів та по́пелу, і всі поля́ аж до долини Кедро́ну, аж до рогу Кі́нської брами на схід, — усе це́ буде святість для Господа, — не знищиться та не зруйнується ввіки вона!“

Книга пророка Иеремии

Глава 31

1 В то время, говорит Иегова, Я буду Богом всех племен Израилевых, а они будут Моим народом.

2 Так говорит Иегова: нашел милость в пустыне народ оставшихся от меча; иду упокоить его, Израиля!

3 `Издалека явился мне Иегова!` Но Я люблю тебя любовью вечною; и потому продлю к тебе благоволение.

4 Я снова устрою тебя, и будешь устроена, о дева, дщерь Израилева, снова будешь украшать тимпаны твои и выходить в хороводе веселящихся.

5 Снова разведешь виноградники на горах Самарии; и посадившие посадят лозу, и будут есть плоды.

6 Ибо будет день, когда стражи на горе Ефремовой провозгласят: `вставайте, и взойдем на Сион, к Иегове, Богу нашему`.

7 Ибо так говорит Иегова: воспойте радость Иакову, и воскликните на высотах у народов; подайте весть, хвалите, и говорите: о Иегова! Ты спас народ Твой, остаток Израилев!

8 Вот, Я веду их из земли северной, и соберу их с концов земли; между ними слепой и хромой, беременная и родильница вкупе; великий сонм возвратится сюда.

9 Будут идти в слезах, и поведу их милостиво {ин. милостью, или собств. в милостях}; буду вести их к потокам вод, дорогою ровною; не поткнутся на ней, ибо Я буду отцем Израилю, и Ефрем - первенец Мой.

10 Слушайте слово Иеговы, народы, и объявите на островах отдаленных, и скажите: Рассеявший Израиля собирает его, и охраняет его, как пастырь стадо свое.

11 Ибо искупил Иегова Иакова, и избавил его из руки того, кто был сильнее его.

12 И придут и будут торжествовать на высоте Сиона; и будут радоваться, взирая на блага Иеговы, на хлеб, и вино, и масло, и на мелкий и крупный скот; и душа их будет как сад орошенный, и не будут уже горевать.

13 Тогда девица будет веселиться в хороводе, и юноши и старцы вкупе; и изменю сетование их на веселье, и утешу их, и обрадую их после горести их.

14 И напитаю душу священников туком, и народ Мой насытится благами Моими, говорит Иегова.

15 Так говорит Иегова: слышен голос в Раме, вопль, плач горький: Рахиль плачет о сынах своих; она не хочет принимать утешения, сетуя о сынах своих, ибо не стало их.

16 Так говорит Иегова: удержи голос твой от рыдания, и очи твои от слез, ибо есть плата за труд твой, говорит Иегова, и возвратятся они из земли неприятельской.

17 И есть надежда для будущности твоей, говорит Иегова, и возвратятся сыны в пределы свои.

18 Слышу Ефрема плачущего: `Ты наказал меня, и я наказан, как телец неукрощенный: обрати меня, и обращусь, ибо Ты, Иегова, Бог Мой.

19 Обращаясь на себя, раскаиваюсь; и познавая себя, ударяю в бедра; чувствую стыд и срам, потому что несу бесславие за грехи юности моей`.

20 Разве Ефрем дорогой у Меня сын, разве любимое дитя, что сколько Я ни говорю об нем, не перестаю воспоминать об нем? так кипит сердце Мое по нем: помилую его, говорит Иегова, помилую.

21 Положи себе путеуказательные камни, поставь себе столбы, прилагай сердце твое к дороге, к пути, коим тебе идти; возвращайся, девица, дщерь Израилева, возвращайся в сии города свои.

22 Долго ли тебе скитаться, дочь отпадшая? Ибо Иегова сотворит на земле нечто новое: женщины будут охранять мужчин.

23 Так говорит Иегова воинств, Бог Израилев: еще будут говорить слово сие на земле Иуды и в городах его, когда Я возвращу плен их: `Иегова да благословит тебя, жилище правды, гора святая!`

24 И водворится на ней Иуда, и все города его вкупе, земледельцы, и те, кои ходят со стадом.

25 Ибо Я напою душу утомленную, и удовольствую всякую душу страждущую.

26 Для сего Я пробудился, и смотрю, и сон Мой приятен Мне.

27 Вот наступают дни, говорит Иегова, когда Я усею дом Израилев и дом Иудин семенем человека и семенем скота.

28 И как неусыпно Я смотрел на них, чтоб искоренять и исторгать, и разрушать, и губить, и вредить; так неусыпно буду смотреть на них, чтоб созидать и насаждать, говорит Иегова.

29 В те дни уже не скажут: `отцы ели кислое, а у детей на зубах оскомина`;

30 Но каждый за свою вину будет умирать; всяк, кто будет есть кислое, у того на зубах и оскомина будет.

31 Вот наступают дни, говорит Иегова, когда Я заключу с домом Израилевым и с домом Иудиным новый завет,

32 Не такой завет, какой Я заключил с отцами их, когда взял их за руку, чтоб вывести их из земли египетской; тот завет Мой они нарушили, так что Я отверг их, говорит Иегова.

33 Ибо вот завет, который Я заключу с домом Израилевым после тех дней, говорит Иегова: вложу закон Мой внутрь их, и на сердце их напишу его; и буду их Богом, а они будут Моим народом.

34 И уже не будут учить друг друга, брат брата, и говорить: `познайте Иегову`, ибо все они будут знать Меня, от малого до великого, говорит Иегова, потому что Я прощу вину их, и греха их уже не буду помнить.

35 Так говорит Иегова, дающий солнце, чтоб оно светило днем, положивший законы луне и звездам, чтоб они светили ночью, движущий море, когда застонут волны его; имя Его - Иегова воинств.

36 Если сии законы престанут действовать предо {ин. престанут у Меня действовать} Мною, говорит Иегова, то и племя Израилево престанет быть народом предо Мною на все дни.

37 Так говорит Иегова: если можно измерить небеса вверху, и исследовать основания земли внизу; то и Я отвергну все племя Израилево за все то, что они делали, говорит Иегова.

38 Вот наступают дни, говорит Иегова, когда город Иеговы застроен будет от башни Хананела до ворот угольных;

39 И землемерная вервь пойдет далее прямо на холм Гарева, и поворотится к Гое.

40 И вся долина трупов и пепла, и все поля до потока Кедрона, до угла конских ворот на стороне восточной, все это будет святынею Иеговы, не разрушится и не распадется вечно.

Єремiя Розділ 31	Книга пророка Иеремии Глава 31
1 Того ча́су, — говорить Господь, — для всіх ро́дів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть наро́дом!	1 В то время, говорит Иегова, Я буду Богом всех племен Израилевых, а они будут Моим народом.
2 Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині наро́д, від меча врято́ваний, Ізраїль іде на свій спо́чин.	2 Так говорит Иегова: нашел милость в пустыне народ оставшихся от меча; иду упокоить его, Израиля!
3 Здале́ка Господь з'яви́вся мені та й промовив: Я вічним коха́нням тебе покохав, тому милість тобі виявля́ю!	3 `Издалека явился мне Иегова!` Но Я люблю тебя любовью вечною; и потому продлю к тебе благоволение.
4 Ще буду тебе будувати — й збудо́вана будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздо́бишся в бу́бни свої, та й пі́деш у тано́к тих, хто ба́виться,	4 Я снова устрою тебя, и будешь устроена, о дева, дщерь Израилева, снова будешь украшать тимпаны твои и выходить в хороводе веселящихся.
5 на гора́х самарійських ще будеш садити виноградники, виногра́дарі будуть садити й споживати зако́нно собі!	5 Снова разведешь виноградники на горах Самарии; и посадившие посадят лозу, и будут есть плоды.
6 Настане бо день, коли кликати буде сторо́жа на Єфремових го́рах: Уставайте, та пі́демо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога!	6 Ибо будет день, когда стражи на горе Ефремовой провозгласят: `вставайте, и взойдем на Сион, к Иегове, Богу нашему`.
7 Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою наро́дів утіша́йтесь! Розголосі́ть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, наро́д Свій, останок Ізраїлів!	7 Ибо так говорит Иегова: воспойте радость Иакову, и воскликните на высотах у народов; подайте весть, хвалите, и говорите: о Иегова! Ты спас народ Твой, остаток Израилев!
8 Ось Я їх приведу́ із півні́чного кра́ю, і зберу́ їх із кі́нців землі, з ними ра́зом сліпий та кульга́вий, важка́ й породі́лля, сюди поверта́ються збори великі!	8 Вот, Я веду их из земли северной, и соберу их с концов земли; между ними слепой и хромой, беременная и родильница вкупе; великий сонм возвратится сюда.
9 Вони при́йдуть з плаче́м, та Я їх попрова́джу в уті́хах. Я їх до потоків води́ попрова́джу прямо́ю дорогою, — не спіткну́ться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, — перворідний він Мій!	9 Будут идти в слезах, и поведу их милостиво {ин. милостью, или собств. в милостях}; буду вести их к потокам вод, дорогою ровною; не поткнутся на ней, ибо Я буду отцем Израилю, и Ефрем - первенец Мой.
10 Народи, послухайте сло́ва Господнього, і далеко звістіть аж на острова́х та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його́, і стерегти́ме його, як па́стир отару свою!	10 Слушайте слово Иеговы, народы, и объявите на островах отдаленных, и скажите: Рассеявший Израиля собирает его, и охраняет его, как пастырь стадо свое.
11 Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього.	11 Ибо искупил Иегова Иакова, и избавил его из руки того, кто был сильнее его.
12 І вони поприхо́дять, і будуть співати на верши́ні Сіо́ну, і до добра до Господнього будуть горну́тись, — до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібно́ї худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напо́єний сад, і не відчують уже більше сто́млення!	12 И придут и будут торжествовать на высоте Сиона; и будут радоваться, взирая на блага Иеговы, на хлеб, и вино, и масло, и на мелкий и крупный скот; и душа их будет как сад орошенный, и не будут уже горевать.
13 Тоді ді́вчина ті́шитись буде в танку́, і ра́зом юна́цтво та ста́рші, — бо Я оберну́ їхню жало́бу на радість, і Я їх поті́шу, і їх звеселю́ в їхнім сму́тку!	13 Тогда девица будет веселиться в хороводе, и юноши и старцы вкупе; и изменю сетование их на веселье, и утешу их, и обрадую их после горести их.
14 І душу священиків ситістю Я напою́, а наро́д Мій добром Моїм буде наси́чений, каже Господь!	14 И напитаю душу священников туком, и народ Мой насытится благами Моими, говорит Иегова.
15 Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та рида́ння гірке́: Рахиль плаче за ді́тьми своїми, не хоче поті́шена бути за діти свої, — бо нема їх.	15 Так говорит Иегова: слышен голос в Раме, вопль, плач горький: Рахиль плачет о сынах своих; она не хочет принимать утешения, сетуя о сынах своих, ибо не стало их.
16 Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосі́ння, і від сльози́ свої очі, бо є нагорода для чину твого, — говорить Господь, — і вони ве́рнуться з кра́ю ворожого!	16 Так говорит Иегова: удержи голос твой от рыдания, и очи твои от слез, ибо есть плата за труд твой, говорит Иегова, и возвратятся они из земли неприятельской.
17 І для твого майбутнього є сподіва́ння, — говорить Господь, — і до границь твоїх ве́рнуться діти твої!	17 И есть надежда для будущности твоей, говорит Иегова, и возвратятся сыны в пределы свои.
18 Добре Я чую Єфрема, як він головою похи́тує, пла́чучи: „Покарав Ти мене — і пока́раний я, мов теля те нена́вчене! Наверни́ Ти мене — і верну́ся, бо Ти — Господь Бог мій!	18 Слышу Ефрема плачущего: `Ты наказал меня, и я наказан, как телец неукрощенный: обрати меня, и обращусь, ибо Ты, Иегова, Бог Мой.
19 Бо як я наверну́вся, то ка́явся, коли ж я пізнав, то вдарив по сте́гнах свої́х. Засоромився я та збентежений був, бо я га́ньбу ношу́ молодо́щів своїх.	19 Обращаясь на себя, раскаиваюсь; и познавая себя, ударяю в бедра; чувствую стыд и срам, потому что несу бесславие за грехи юности моей`.
20 Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю́ проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому́ то за нього хвилюється нутро Моє, змилосе́рджуся справді над ним, говорить Госпо́дь!	20 Разве Ефрем дорогой у Меня сын, разве любимое дитя, что сколько Я ни говорю об нем, не перестаю воспоминать об нем? так кипит сердце Мое по нем: помилую его, говорит Иегова, помилую.
21 Постав собі дороговка́зи, стовпи́ собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, — і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст!	21 Положи себе путеуказательные камни, поставь себе столбы, прилагай сердце твое к дороге, к пути, коим тебе идти; возвращайся, девица, дщерь Израилева, возвращайся в сии города свои.
22 Аж доки тиня́тися бу́деш, о до́чко невірна? Господь бо нови́ну створив на землі: жінка спаса́тиме мужа!	22 Долго ли тебе скитаться, дочь отпадшая? Ибо Иегова сотворит на земле нечто новое: женщины будут охранять мужчин.
23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в кра́ї Юдиному й по містах його, коли Я верну́ їх: Хай Господь благосло́вить тебе, осе́ле ти правди, о го́ро свята!	23 Так говорит Иегова воинств, Бог Израилев: еще будут говорить слово сие на земле Иуды и в городах его, когда Я возвращу плен их: `Иегова да благословит тебя, жилище правды, гора святая!`
24 І осядуть на ній Юда та міста́ його ра́зом усі, селяни та ті, хто ходить з ота́рою.	24 И водворится на ней Иуда, и все города его вкупе, земледельцы, и те, кои ходят со стадом.
25 Бо напо́юю Я душу зму́чену, і кожну душу скорбо́тну наси́чую.	25 Ибо Я напою душу утомленную, и удовольствую всякую душу страждущую.
26 На це я збудився й побачив, — і був мені сон мій приємний.	26 Для сего Я пробудился, и смотрю, и сон Мой приятен Мне.
27 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням люди́ни й насінням скотини.	27 Вот наступают дни, говорит Иегова, когда Я усею дом Израилев и дом Иудин семенем человека и семенем скота.
28 І бу́де, як Я пильнува́в був над ними, щоб їх вирива́ти та бу́рити, і щоб руйнува́ти, і губити, і чинити лихе, так Я попильну́ю над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь!	28 И как неусыпно Я смотрел на них, чтоб искоренять и исторгать, и разрушать, и губить, и вредить; так неусыпно буду смотреть на них, чтоб созидать и насаждать, говорит Иегова.
29 Тими днями не скажуть уже: „Батьки їли неспіле, а оско́ма в синів на зуба́х!“	29 В те дни уже не скажут: `отцы ели кислое, а у детей на зубах оскомина`;
30 бо кожен за власну провину помре, і кожній люди́ні, що їсть недоспі́ле, оско́ма впаде́ їй на зуби!	30 Но каждый за свою вину будет умирать; всяк, кто будет есть кислое, у того на зубах и оскомина будет.
31 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і складу́ Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Нови́й Запові́т.	31 Вот наступают дни, говорит Иегова, когда Я заключу с домом Израилевым и с домом Иудиным новый завет,
32 Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх ви́вести з кра́ю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!	32 Не такой завет, какой Я заключил с отцами их, когда взял их за руку, чтоб вывести их из земли египетской; тот завет Мой они нарушили, так что Я отверг их, говорит Иегова.
33 Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу́ з домом Ізраїля, — каже Госпо́дь: Дам Зако́на Свого в сере́дину їхню, і на їхньому серці його напишу́, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть наро́дом!	33 Ибо вот завет, который Я заключу с домом Израилевым после тех дней, говорит Иегова: вложу закон Мой внутрь их, и на сердце их напишу его; и буду их Богом, а они будут Моим народом.
34 І більше не будуть навчати вони один о́дного, і брат свого брата, гово́рячи: „Пізнайте Господа!“ Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, — каже Господь, — бо їхню прови́ну прощу́, і не бу́ду вже згадувати їм гріха́!	34 И уже не будут учить друг друга, брат брата, и говорить: `познайте Иегову`, ибо все они будут знать Меня, от малого до великого, говорит Иегова, потому что Я прощу вину их, и греха их уже не буду помнить.
35 Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зо́рям на світло вночі, що пору́шує море — й шумля́ть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння!	35 Так говорит Иегова, дающий солнце, чтоб оно светило днем, положивший законы луне и звездам, чтоб они светили ночью, движущий море, когда застонут волны его; имя Его - Иегова воинств.
36 Як віді́йдуть устави ці з-перед обличчя Мого, — говорить Господь, то й насіння Ізраїлеве перестане наро́дом бути перед обличчям Моїм по всі дні.	36 Если сии законы престанут действовать предо {ин. престанут у Меня действовать} Мною, говорит Иегова, то и племя Израилево престанет быть народом предо Мною на все дни.
37 Так говорить Господь: Так як небо вгорі́ незміри́ме, і не будуть дослі́джені долі осно́ви землі́, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь!	37 Так говорит Иегова: если можно измерить небеса вверху, и исследовать основания земли внизу; то и Я отвергну все племя Израилево за все то, что они делали, говорит Иегова.
38 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і збудується місто оце Господе́ві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної.	38 Вот наступают дни, говорит Иегова, когда город Иеговы застроен будет от башни Хананела до ворот угольных;
39 І пі́де мірни́чий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обе́рнеться він до Ґої.	39 И землемерная вервь пойдет далее прямо на холм Гарева, и поворотится к Гое.
40 І долина вся тру́пів та по́пелу, і всі поля́ аж до долини Кедро́ну, аж до рогу Кі́нської брами на схід, — усе це́ буде святість для Господа, — не знищиться та не зруйнується ввіки вона!“	40 И вся долина трупов и пепла, и все поля до потока Кедрона, до угла конских ворот на стороне восточной, все это будет святынею Иеговы, не разрушится и не распадется вечно.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Єремiя

Розділ 31

Книга пророка Иеремии

Глава 31

Єремiя

Розділ 31

Книга пророка Иеремии

Глава 31

Старий завіт

Новий завіт

Єремiя

Розділ 31

Книга пророка Иеремии

Глава 31

Єремiя

Розділ 31

Книга пророка Иеремии

Глава 31

Старий
завіт

Новий
завіт