Повторення Закону

Розділ 10

1 Того ча́су сказав був до мене Господь: „Ви́теши собі дві камі́нні табли́ці, як перші, та й вийди до Мене на го́ру, і зроби собі дерев'яного ковче́га.

2 А Я напишу на тих табли́цях слова́, що були на перших табли́цях, які ти побив, і покладеш їх у ковче́зі.“

3 І зробив я ковче́га з акаці́йного дерева, і витесав я дві камінні табли́ці, як перші, та й зійшов на го́ру, а оби́дві табли́ці в руці моїй.

4 І Він написав на тих табли́цях, як перше письмо́, Десять Заповідей, що Господь говорив був до вас на горі з сере́дини огню в день зборів. І Господь дав їх мені.

5 І обернувся я, та й зійшов із гори, і поклав ті табли́ці, що зробив, до ковче́гу. І були вони там, як наказав був Господь.

6 А Ізраїлеві сини рушили з Беероту Яаканових синів до Мосери. Там помер Ааро́н, і був там похо́ваний, а священиком став замість нього його син Елеаза́р.

7 А звідти рушили до Ґудґоди, а з Ґудґоди до Йотвати, до кра́ю водних потоків.

8 Того ча́су Господь відділив був Левієве пле́м'я, щоб носило ковчега Господнього заповіту, щоб стояло перед Господнім лицем, щоб служило Йому, і щоб благословля́ло Його Йменням аж до цього дня.

9 Тому́ не було Левієві частки та спа́дку з братами. Господь — Він спа́дщина його, як промовляв був Господь, Бог твій, йому.

10 А я стояв на горі, як за тих перших днів, сорок день і сорок ноче́й. І вислухав Господь мене також цього ра́зу, — не захотів Господь погубити тебе.

11 І сказав був до мене Господь: „Устань, іди в по́хід перед народом. І вві́йдуть вони, і посядуть той край, що Я присягнув був їхнім батькам дати їм“

12 А тепер, Ізра́їлю, чого жадає від тебе Господь, Бог твій? Тільки того, щоб боятися Господа, Бога твого, ходити всіма́ Його доро́гами, і любити Його, і служити Господе́ві, Богу твоєму, усім серцем своїм і всією душею своєю,

13 виконувати заповіді Господа та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було тобі добре.

14 Тож належить Господе́ві, Богу твоєму, небо, і небо небе́с, земля й усе, що на ній.

15 Тільки батьків твоїх уподо́бав Господь, щоб любити їх, і вибрав вас, їхнє насіння по них, зо всіх наро́дів, як ба́чиш цього дня.

16 І ви обріжете кра́йню плоть свого серця, а шиї своєї не зробите більше твердо́ю,

17 бо Господь, Бог ваш — Він Бог богі́в і Пан панів, Бог великий, сильний та страшни́й, що не подивиться на обличчя, і пі́дкупу не ві́зьме.

18 Він чинить суд сироті та вдові, і любить прихо́дька, щоб дати йому хліба й одежу.

19 І будете ви любити прихо́дька, бо прихо́дьками були ви самі в єгипетськім кра́ї.

20 Господа, Бога свого, будеш любити, Йому будеш служити, і до Нього будеш горну́тись, а Йменням Його будеш присягати.

21 Він хвала́ твоя, і Він Бог твій, що з тобою зробив був великі та страшні́ діла́, які бачили очі твої.

22 Сімдесятьма́ душами зійшли були твої батьки до Єгипту, а тепер, щодо численности, Господь, Бог твій, зробив тебе, як зо́рі на небі!

Второзаконие

Глава 10

1 В то время сказал мне Господь: вытеши себе две скрижали каменные, подобные первым, и взойди ко Мне на гору и сделай себе деревянный ковчег;

2 И Я напишу на скрижалях те слова, которые были на прежних скрижалях, которые ты разбил; и положи их в ковчег.

3 И сделал я ковчег из дерева акации и вытесал две каменные скрижали, как прежние, и пошел на гору; и две сии скрижали были в [обеих] руках моих.

4 И написал Он на скрижалях, как написано было прежде, те десять слов, которые изрек вам Господь на горе из среды огня в день собрания, и отдал их Господь мне.

5 Я пошел назад, и сошел с горы, и положил скрижали в ковчег, который я сделал, чтоб они там были, как повелел мне Господь.

6 Сыны Израилевы отправились из Беероф-Бне-Иакана в Мозер; там умер Ааарон и погребен там, и священство принял вместо его сын его Елеазар.

7 Оттуда отправились в Гудгод, из Гудгода в Иотавафу, землю, изобилующую потоками вод.

8 В то время отделил Господь колено Левиино, чтобы носить ковчег завета Господня, предстоять пред Господом, служить Ему, [и молиться] и благословлять именем Его, как это продолжается до сего дня.

9 Потому нет Левиту части и удела с братьями его; Сам Господь есть удел его, как говорил ему Иегова, Бог твой.

10 Таким образом пробыл я на горе, как и в прежнее время, сорок дней и сорок ночей; и послушал меня Господь и на сей раз; [и] не восхотел Господь погубить тебя.

11 И сказал мне Господь: встань, пойди в путь пред народом [сим], пусть они пойдут и наследуют землю, которую Я клялся отцам их, дать им.

12 Итак Израиль, чего требует от тебя Иегова, Бог твой? того только, чтобы ты боялся Иеговы, Бога твоего, ходил всеми путями Его и любил Его, служил Иегове, Богу твоему, от всего сердца твоего и от всей души твоей,

13 Чтоб ты соблюдал заповеди Иеговы [Бога твоего] и постановления Его, которые сегодня заповедаю тебе, чтоб тебе было хорошо.

14 Се, у Иеговы, Бога твоего, небо и небеса небес, земля и все, что на ней;

15 Но только отцев твоих принял Господь и возлюбил их, и избрал вас, семя их после них, из всех народов, как ныне видишь.

16 Итак обрежьте крайнюю плоть сердца вашего и не будьте впредь жестоковыйны.

17 Ибо Иегова, Бог ваш, есть Бог богов и Владыка владык, Бог великий, сильный и страшный, Который не смотрит на лица и не берет даров,

18 Который дает суд [пришельцу,] сироте и вдове, и любит пришельца, доставляя ему хлеб и одежду.

19 Любите пришельца; ибо сами вы были пришельцами в земле Египетской.

20 Иеговы, Бога твоего, бойся, [и] Ему [одному] служи, и к Нему прилепись, и Его именем клянись.

21 Он хвала твоя и Он Бог твой, Который сделал с тобою оные великие и страшные дела, какие видели глаза твои.

22 В семидесяти [пяти] душах пришли отцы твои в Египет, а ныне Иегова, Бог твой, сделал тебя многочисленным, как звезды небесные.

Повторення Закону

Розділ 10

Второзаконие

Глава 10

1 Того ча́су сказав був до мене Господь: „Ви́теши собі дві камі́нні табли́ці, як перші, та й вийди до Мене на го́ру, і зроби собі дерев'яного ковче́га.

1 В то время сказал мне Господь: вытеши себе две скрижали каменные, подобные первым, и взойди ко Мне на гору и сделай себе деревянный ковчег;

2 А Я напишу на тих табли́цях слова́, що були на перших табли́цях, які ти побив, і покладеш їх у ковче́зі.“

2 И Я напишу на скрижалях те слова, которые были на прежних скрижалях, которые ты разбил; и положи их в ковчег.

3 І зробив я ковче́га з акаці́йного дерева, і витесав я дві камінні табли́ці, як перші, та й зійшов на го́ру, а оби́дві табли́ці в руці моїй.

3 И сделал я ковчег из дерева акации и вытесал две каменные скрижали, как прежние, и пошел на гору; и две сии скрижали были в [обеих] руках моих.

4 І Він написав на тих табли́цях, як перше письмо́, Десять Заповідей, що Господь говорив був до вас на горі з сере́дини огню в день зборів. І Господь дав їх мені.

4 И написал Он на скрижалях, как написано было прежде, те десять слов, которые изрек вам Господь на горе из среды огня в день собрания, и отдал их Господь мне.

5 І обернувся я, та й зійшов із гори, і поклав ті табли́ці, що зробив, до ковче́гу. І були вони там, як наказав був Господь.

5 Я пошел назад, и сошел с горы, и положил скрижали в ковчег, который я сделал, чтоб они там были, как повелел мне Господь.

6 А Ізраїлеві сини рушили з Беероту Яаканових синів до Мосери. Там помер Ааро́н, і був там похо́ваний, а священиком став замість нього його син Елеаза́р.

6 Сыны Израилевы отправились из Беероф-Бне-Иакана в Мозер; там умер Ааарон и погребен там, и священство принял вместо его сын его Елеазар.

7 А звідти рушили до Ґудґоди, а з Ґудґоди до Йотвати, до кра́ю водних потоків.

7 Оттуда отправились в Гудгод, из Гудгода в Иотавафу, землю, изобилующую потоками вод.

8 Того ча́су Господь відділив був Левієве пле́м'я, щоб носило ковчега Господнього заповіту, щоб стояло перед Господнім лицем, щоб служило Йому, і щоб благословля́ло Його Йменням аж до цього дня.

8 В то время отделил Господь колено Левиино, чтобы носить ковчег завета Господня, предстоять пред Господом, служить Ему, [и молиться] и благословлять именем Его, как это продолжается до сего дня.

9 Тому́ не було Левієві частки та спа́дку з братами. Господь — Він спа́дщина його, як промовляв був Господь, Бог твій, йому.

9 Потому нет Левиту части и удела с братьями его; Сам Господь есть удел его, как говорил ему Иегова, Бог твой.

10 А я стояв на горі, як за тих перших днів, сорок день і сорок ноче́й. І вислухав Господь мене також цього ра́зу, — не захотів Господь погубити тебе.

10 Таким образом пробыл я на горе, как и в прежнее время, сорок дней и сорок ночей; и послушал меня Господь и на сей раз; [и] не восхотел Господь погубить тебя.

11 І сказав був до мене Господь: „Устань, іди в по́хід перед народом. І вві́йдуть вони, і посядуть той край, що Я присягнув був їхнім батькам дати їм“

11 И сказал мне Господь: встань, пойди в путь пред народом [сим], пусть они пойдут и наследуют землю, которую Я клялся отцам их, дать им.

12 А тепер, Ізра́їлю, чого жадає від тебе Господь, Бог твій? Тільки того, щоб боятися Господа, Бога твого, ходити всіма́ Його доро́гами, і любити Його, і служити Господе́ві, Богу твоєму, усім серцем своїм і всією душею своєю,

12 Итак Израиль, чего требует от тебя Иегова, Бог твой? того только, чтобы ты боялся Иеговы, Бога твоего, ходил всеми путями Его и любил Его, служил Иегове, Богу твоему, от всего сердца твоего и от всей души твоей,

13 виконувати заповіді Господа та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було тобі добре.

13 Чтоб ты соблюдал заповеди Иеговы [Бога твоего] и постановления Его, которые сегодня заповедаю тебе, чтоб тебе было хорошо.

14 Тож належить Господе́ві, Богу твоєму, небо, і небо небе́с, земля й усе, що на ній.

14 Се, у Иеговы, Бога твоего, небо и небеса небес, земля и все, что на ней;

15 Тільки батьків твоїх уподо́бав Господь, щоб любити їх, і вибрав вас, їхнє насіння по них, зо всіх наро́дів, як ба́чиш цього дня.

15 Но только отцев твоих принял Господь и возлюбил их, и избрал вас, семя их после них, из всех народов, как ныне видишь.

16 І ви обріжете кра́йню плоть свого серця, а шиї своєї не зробите більше твердо́ю,

16 Итак обрежьте крайнюю плоть сердца вашего и не будьте впредь жестоковыйны.

17 бо Господь, Бог ваш — Він Бог богі́в і Пан панів, Бог великий, сильний та страшни́й, що не подивиться на обличчя, і пі́дкупу не ві́зьме.

17 Ибо Иегова, Бог ваш, есть Бог богов и Владыка владык, Бог великий, сильный и страшный, Который не смотрит на лица и не берет даров,

18 Він чинить суд сироті та вдові, і любить прихо́дька, щоб дати йому хліба й одежу.

18 Который дает суд [пришельцу,] сироте и вдове, и любит пришельца, доставляя ему хлеб и одежду.

19 І будете ви любити прихо́дька, бо прихо́дьками були ви самі в єгипетськім кра́ї.

19 Любите пришельца; ибо сами вы были пришельцами в земле Египетской.

20 Господа, Бога свого, будеш любити, Йому будеш служити, і до Нього будеш горну́тись, а Йменням Його будеш присягати.

20 Иеговы, Бога твоего, бойся, [и] Ему [одному] служи, и к Нему прилепись, и Его именем клянись.

21 Він хвала́ твоя, і Він Бог твій, що з тобою зробив був великі та страшні́ діла́, які бачили очі твої.

21 Он хвала твоя и Он Бог твой, Который сделал с тобою оные великие и страшные дела, какие видели глаза твои.

22 Сімдесятьма́ душами зійшли були твої батьки до Єгипту, а тепер, щодо численности, Господь, Бог твій, зробив тебе, як зо́рі на небі!

22 В семидесяти [пяти] душах пришли отцы твои в Египет, а ныне Иегова, Бог твой, сделал тебя многочисленным, как звезды небесные.

1.0x