CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Зах. 11
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Захарiя

Розділ 11

1 Ліва́не, відкрий свої двері, — і огонь пожере́ з твоїх ке́дрів!

2 Голоси, кипари́се, бо ке́др он упав, пограбо́вані пи́шні! Голосіте, баша́нські дуби́, бо ліс неприступний звалився!

3 Чути голос виття́ пастухів, бо го́рдощі їхні пограбо́вані! Чути рик левчукі́в, бо йорда́нська краса́ попусто́шена.

4 Так говорить Господь, мій Бог: Паси ти отару, яка на зарі́з,

5 що ріжуть їх їхні купці — і не винні, а їхні продавці промовляють: Благослове́нний Господь, що я збагаті́в! А їхні пастухи не помилують їх!

6 Бо Я не помилую більше вже ме́шканців цеї землі, промовляє Госпо́дь. І ось передам Я люди́ну, одно́го одно́му до рук, та до рук царя їхнього, — і землю вони потовчу́ть, і Я з їхніх рук не врятую ніко́го!

7 І пас Я отару, яка на зарі́з тим, хто торгує отарою. І взяв Я Собі два киї, і одно́го назвав: „Милість“, а одного назвав: „Зго́да“, і пас Я отару.

8 І знищив Я трьох пастухів за один місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обри́дила Мене.

9 Тому́ Я сказав: Не па́стиму вас! Та вівця́, що має померти, нехай умре, а що має погу́блена бути — хай буде погу́блена, а позосталі хай тіло одна однієї з'їдять!

10 І Я взяв Свого кия „Милість“, і його поламав, щоб зламати Свого заповіта, якого Я склав був зо всіма́ наро́дами.

11 І він зла́маний був того дня, і пізнали покупці́ отари, які на Мене вважають, що це слово Господнє.

12 І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших оча́х, дайте платню́ Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню́ відва́жили — тридцять срібнякі́в.

13 І промовив до мене Господь: Кинь її ганчаре́ві, ту славну ціну́, що вони оціни́ли Мене! І Я взяв оті тридцять срібнякі́в, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря́.

14 І зламав Я Свого кия другого, „Згоду“, щоб зламати брате́рство між Юдою та між Ізраїлем.

15 І промовив до мене Господь: Ще візьми собі знаря́ддя пастуха нерозумного.

16 Бо ось Я настановлю́ па́стиря на землі, — він загу́блених не відві́дає, розпоро́шеного не буде шукати, і зла́маної не вилікує, стоячої не годува́тиме, а м'ясо ситої їстиме, і ра́тиці їхні поламає.

17 Горе негідному па́стиреві, який покида́є ота́ру! Меч на раме́но його та в його́ праве око: конче всохне раме́но йому, і конче стемні́є його́ праве око!“

Книга пророка Захарии

Глава 11

1 Отворяй, Ливан, врата свои; и пусть огонь пожирает кедры твои!

2 Рыдай, ель, потому что упал кедр, потому что разрушены всликорослые. Рыдайте, дубы Васанские, потому что положен на землю лес непроходимый.

3 Поднялся вой у пастухов, потому что разорены прекрасные пастбища их; поднялся рев у львов, потому что опустошена величественная долина Иорданская.

4 Так сказал Иегова, Бог мой: паси овец, назначенных на убой,

5 Которых купившие их убивают, и не сознают себя виновными, и продавшие их говорят: `благодарение Иегове, теперь я разбогател`, и которых не жалеют пасущие их;

6 Потому что Я уже не жалею жителей земли сей, говорит Иегова; и вот, Я предаю человеков одного в руки другого, и в руки царя их; и будут губить землю; и не избавлю от руки их.

7 И пас Я овец назначенных на убой; (подлинно бедные овцы!) и взял Я Себе два посоха; один называл Я `благодатию`, а другой называл `союзами`; и Я пас овец.

8 И убил Я в один месяц трех пастухов, ибо душа Моя не терпела их; но и их душа презрела Меня.

9 И сказал Я: не стану Я пасти вас; пусть умирающая умирает, и гибнущая гибнет; а остальные пусть едят плоть одна другой.

10 И взял Я посох Мой, `благодать`, и переломил его, уничтожая чрез то завет Мой, который Я утвердил со всеми оными племенами;

11 И был он уничтожен в тот день; и узнали таким образом бедные овцы, взирающие на Меня, что это - слово Иеговы.

12 И Я сказал им: если угодно вам, дайте мне плату, если же нет, то не давайте. И отвесили Мне в уплату тридцать сребренников.

13 И сказал Мне Иегова: брось это в горшок плавильный, отличную сие цену, какою Я оценен от них! И взял Я тридцать сребренников, и бросил их в дом Иеговы в горшок плавильный.

14 И переломил Я другой Мой посох, `союзы`, расторгая тем братство между Иудою и Израилем.

15 И сказал мне Иегова: еще возьми себе вещи глупого пастуха.

16 Ибо вот Я поставил на земле пастуха, который о гибнущих овцах не заботится, заблудившейся не ищет, и уязвленной не лечит, усталой не поддерживает, а мясо тучной ест, и копыта их раздробляет.

17 О, пастырь ничтожный, оставляющий стадо! меч на мышцу его и на правый глаз его! мышца его иссохнет, и правый глаз его ослепнет.

Захарiя

Розділ 11

Книга пророка Захарии

Глава 11

1 Ліва́не, відкрий свої двері, — і огонь пожере́ з твоїх ке́дрів!

1 Отворяй, Ливан, врата свои; и пусть огонь пожирает кедры твои!

2 Голоси, кипари́се, бо ке́др он упав, пограбо́вані пи́шні! Голосіте, баша́нські дуби́, бо ліс неприступний звалився!

2 Рыдай, ель, потому что упал кедр, потому что разрушены всликорослые. Рыдайте, дубы Васанские, потому что положен на землю лес непроходимый.

3 Чути голос виття́ пастухів, бо го́рдощі їхні пограбо́вані! Чути рик левчукі́в, бо йорда́нська краса́ попусто́шена.

3 Поднялся вой у пастухов, потому что разорены прекрасные пастбища их; поднялся рев у львов, потому что опустошена величественная долина Иорданская.

4 Так говорить Господь, мій Бог: Паси ти отару, яка на зарі́з,

4 Так сказал Иегова, Бог мой: паси овец, назначенных на убой,

5 що ріжуть їх їхні купці — і не винні, а їхні продавці промовляють: Благослове́нний Господь, що я збагаті́в! А їхні пастухи не помилують їх!

5 Которых купившие их убивают, и не сознают себя виновными, и продавшие их говорят: `благодарение Иегове, теперь я разбогател`, и которых не жалеют пасущие их;

6 Бо Я не помилую більше вже ме́шканців цеї землі, промовляє Госпо́дь. І ось передам Я люди́ну, одно́го одно́му до рук, та до рук царя їхнього, — і землю вони потовчу́ть, і Я з їхніх рук не врятую ніко́го!

6 Потому что Я уже не жалею жителей земли сей, говорит Иегова; и вот, Я предаю человеков одного в руки другого, и в руки царя их; и будут губить землю; и не избавлю от руки их.

7 І пас Я отару, яка на зарі́з тим, хто торгує отарою. І взяв Я Собі два киї, і одно́го назвав: „Милість“, а одного назвав: „Зго́да“, і пас Я отару.

7 И пас Я овец назначенных на убой; (подлинно бедные овцы!) и взял Я Себе два посоха; один называл Я `благодатию`, а другой называл `союзами`; и Я пас овец.

8 І знищив Я трьох пастухів за один місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обри́дила Мене.

8 И убил Я в один месяц трех пастухов, ибо душа Моя не терпела их; но и их душа презрела Меня.

9 Тому́ Я сказав: Не па́стиму вас! Та вівця́, що має померти, нехай умре, а що має погу́блена бути — хай буде погу́блена, а позосталі хай тіло одна однієї з'їдять!

9 И сказал Я: не стану Я пасти вас; пусть умирающая умирает, и гибнущая гибнет; а остальные пусть едят плоть одна другой.

10 І Я взяв Свого кия „Милість“, і його поламав, щоб зламати Свого заповіта, якого Я склав був зо всіма́ наро́дами.

10 И взял Я посох Мой, `благодать`, и переломил его, уничтожая чрез то завет Мой, который Я утвердил со всеми оными племенами;

11 І він зла́маний був того дня, і пізнали покупці́ отари, які на Мене вважають, що це слово Господнє.

11 И был он уничтожен в тот день; и узнали таким образом бедные овцы, взирающие на Меня, что это - слово Иеговы.

12 І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших оча́х, дайте платню́ Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню́ відва́жили — тридцять срібнякі́в.

12 И Я сказал им: если угодно вам, дайте мне плату, если же нет, то не давайте. И отвесили Мне в уплату тридцать сребренников.

13 І промовив до мене Господь: Кинь її ганчаре́ві, ту славну ціну́, що вони оціни́ли Мене! І Я взяв оті тридцять срібнякі́в, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря́.

13 И сказал Мне Иегова: брось это в горшок плавильный, отличную сие цену, какою Я оценен от них! И взял Я тридцать сребренников, и бросил их в дом Иеговы в горшок плавильный.

14 І зламав Я Свого кия другого, „Згоду“, щоб зламати брате́рство між Юдою та між Ізраїлем.

14 И переломил Я другой Мой посох, `союзы`, расторгая тем братство между Иудою и Израилем.

15 І промовив до мене Господь: Ще візьми собі знаря́ддя пастуха нерозумного.

15 И сказал мне Иегова: еще возьми себе вещи глупого пастуха.

16 Бо ось Я настановлю́ па́стиря на землі, — він загу́блених не відві́дає, розпоро́шеного не буде шукати, і зла́маної не вилікує, стоячої не годува́тиме, а м'ясо ситої їстиме, і ра́тиці їхні поламає.

16 Ибо вот Я поставил на земле пастуха, который о гибнущих овцах не заботится, заблудившейся не ищет, и уязвленной не лечит, усталой не поддерживает, а мясо тучной ест, и копыта их раздробляет.

17 Горе негідному па́стиреві, який покида́є ота́ру! Меч на раме́но його та в його́ праве око: конче всохне раме́но йому, і конче стемні́є його́ праве око!“

17 О, пастырь ничтожный, оставляющий стадо! меч на мышцу его и на правый глаз его! мышца его иссохнет, и правый глаз его ослепнет.

1.0x