Библия - Обещанное Восстановление

Єремiя

Розділ 18

1 Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:

2 „Устань, і зійди́ до дому ганчара́, і там почуєш слова́ Мої“.

3 І зійшов я до дому ганчара́, аж ось він робить працю на кружа́лі.

4 І в руках ганчара́ попсу́лась посу́дина, яку він із глини робив. І він зно́ву зробив з неї іншу посу́дину, як сподо́балося ганчаре́ві зробити.

5 І було мені слово Господнє, говорячи:

6 „Чи не міг би зробити й Я вам, як ганча́р цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара́, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!

7 Я ча́сом кажу́ про наро́д та про ца́рство, щоб ви́рвати його, і щоб розбити та ви́губити,

8 та коли цей наро́д, що про нього казав Я, пове́рнеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке ду́мав чинити йому́.

9 А ча́сом кажу́ про наро́д та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,

10 та як він зро́бить зле в Моїх о́чах, щоб не слухатися Мого го́лосу, то пожа́лую щодо того добра́, про яке говорив, що вчиню́ Я його.

11 А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе́ проти вас, і заду́мую за́дум на вас, — верніться ж ви кожен з дороги своєї лихо́ї, і полі́пшіть доро́ги свої й свої вчинки!

12 Та вони відказали: „Пропа́ло! бо ми бу́дем ходи́ти за своїми думка́ми, і кожен робитиме згідно з упе́ртістю серця свого́.“

13 Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між наро́дами, — чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!

14 Хіба́ сніг Ліва́ну зі́йде зо скелі на полі? Чи ви́сохнуть во́ди чужі та холодні, теку́чі?

15 Бо про Мене забув Мій наро́д: вони ка́дять марно́ті, а та ро́бить їм так, що вони на дорогах своїх спотика́ються, на давніх путя́х, щоб ходити стежка́ми, по дорозі невби́тій,

16 щоб свій Край учинити страхі́ттям, посміхо́вищем вічним. Кожен, хто бу́де прохо́дити ним, остовпі́є та буде хита́ти головою своєю.

17 Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед во́рогом; поти́лицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього го́ря!“

18 І сказали вони: „Ходіть, і обмірку́ємо за́міри на Єремію, бо не згинув Зако́н у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і уда́рмо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова́ його!“

19 Послухай мене, о мій Господи, і почуй го́лос моїх супроти́вників!

20 Хіба́ замість доброго злим надолу́жено буде? Бо яму копають вони для моєї душі. Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб до́бре про них говорити, щоб гнів Твій від них відверну́ти!

21 Тому їхніх синів віддай го́лодові, і мі́ццю меча́ викинь їх з Кра́ю, і бодай жінки їхні діте́й погуби́ли та вдо́вами стали, а їхні чолові́ки хай смертю повби́вані бу́дуть, юнаки́ їхні хай бу́дуть поби́ті мече́м на війні!

22 Нехай чується крик з їхніх домі́в, — бо орду́ Ти знена́цька спрова́диш на них, — бо яму копали вони, щоб схопи́ти мене, і для ніг моїх па́стки поста́вили.

23 А Ти, Господи, знаєш увесь їхній за́мір на мене на смерть, — не прости їм провин, а гріха́ їхнього із-перед обличчя Свого не зітри́, і хай перед Тобою спіткну́ться вони, — зроби поміж ними оце під час гніву Свого́!

Книга пророка Иеремии

Глава 18

1 Слово, которое было к Иеремии от Иеговы, глаголившего:

2 Встань и пойди в дом горшечника, и там Я объявлю тебе слова Мои.

3 И пошел я в дом горшечника; и вот, он работает свою работу над каменным станком.

4 И развалился тот сосуд, который он обделывал, в глиняные куски, в руке горшечника; и он опять сделал из него другой сосуд, какой горшечнику угодно было сделать.

5 И было слово Иеговы ко мне, и сказано:

6 Не могу ли Я подобно горшечнику сему поступить с вами, дом Израилев? говорит Иегова. Се! что глина в руке горшечника, то вы, дом Израилев, в Моей руке.

7 Иногда Я скажу о каком-либо народе и царстве: `разрушить, искоренить и погубить`;

8 Но если отстанет от своих пороков тот народ, на который Я это изрек, то и Я отлагаю зло, которое думал сделать ему.

9 А иногда скажу о каком-либо народе и царстве: `устроить и насадить`;

10 Но если он будет делать злое пред очами Моими, не слушая гласа Моего; то и Я отменю доброе, что намеревался сделать ему.

11 Итак скажи иудеям и жителям Иерусалима сими словами: так говорит Иегова: вот, Я готовлю вам зло, и замышляю на вас; обратитесь каждый от порочного пути своего, и исправьте пути свои и нравы свои.

12 Но они говорят: `нечего надеяться; мы хотим идти по своим мыслям, и будем поступать каждый по упорству злого своего сердца`.

13 Посему так говорит Иегова: спросите у народов, кто слыхал подобное сему? весьма странно поступает девица, дщерь израилева.

14 Оставляет ли поля Мои снег с утесов Ливанских? Иссякают ли там воды чужие, холодные, струящиеся?

15 А народ Мой забыл Меня; кадят суетному; и отклонились от путей своих, от путей вечных, чтобы ходить стезями пути неуглаженного,

16 Чтобы сделать землю свою пустынею, вечным позором, так что всякий, проходящий ею, изумится и покачает головою своею.

17 Как восточным ветром развею их пред лицом врага; спиною, а не лицом обращусь к ним в день гибели их.

18 И сказали они: пойдем, посоветуемся о мерах против Иеремии; ибо не исчез же закон у священника, и совет у мудреца, и слово у пророка; пойдем, сразим его языком; и не будем внимание обращать на все слова его.

19 Внемли мне, о Иегова, и услышь голос моих противников!

20 Платят ли злом за добро? а они роют яму душе моей. Вспомни, что я стою пред лицом Твоим, чтоб говорить о них доброе, чтоб отклонять от них гнев Твой.

21 Итак предай сынов их голоду, и низложи их мечом; пусть жены их останутся бездетными и вдовами, и мужья их поражены будут смертью, юноши их умерщвлены мечом на войне.

22 Да будет слышим вопль из домов их, когда приведешь на них войско внезапно: ибо они роют яму, чтобы поймать меня, и тайно разложили петли у ног моих.

23 Но ты, Иегова, знаешь весь совет их на меня к смерти; не закрой вины их, и греха их не изгладь пред лицом Твоим; и да будут опрокинуты пред лицом Твоим; во время гнева Твоего сотвори сие над ними.

Єремiя Розділ 18	Книга пророка Иеремии Глава 18
1 Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:	1 Слово, которое было к Иеремии от Иеговы, глаголившего:
2 „Устань, і зійди́ до дому ганчара́, і там почуєш слова́ Мої“.	2 Встань и пойди в дом горшечника, и там Я объявлю тебе слова Мои.
3 І зійшов я до дому ганчара́, аж ось він робить працю на кружа́лі.	3 И пошел я в дом горшечника; и вот, он работает свою работу над каменным станком.
4 І в руках ганчара́ попсу́лась посу́дина, яку він із глини робив. І він зно́ву зробив з неї іншу посу́дину, як сподо́балося ганчаре́ві зробити.	4 И развалился тот сосуд, который он обделывал, в глиняные куски, в руке горшечника; и он опять сделал из него другой сосуд, какой горшечнику угодно было сделать.
5 І було мені слово Господнє, говорячи:	5 И было слово Иеговы ко мне, и сказано:
6 „Чи не міг би зробити й Я вам, як ганча́р цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара́, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!	6 Не могу ли Я подобно горшечнику сему поступить с вами, дом Израилев? говорит Иегова. Се! что глина в руке горшечника, то вы, дом Израилев, в Моей руке.
7 Я ча́сом кажу́ про наро́д та про ца́рство, щоб ви́рвати його, і щоб розбити та ви́губити,	7 Иногда Я скажу о каком-либо народе и царстве: `разрушить, искоренить и погубить`;
8 та коли цей наро́д, що про нього казав Я, пове́рнеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке ду́мав чинити йому́.	8 Но если отстанет от своих пороков тот народ, на который Я это изрек, то и Я отлагаю зло, которое думал сделать ему.
9 А ча́сом кажу́ про наро́д та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,	9 А иногда скажу о каком-либо народе и царстве: `устроить и насадить`;
10 та як він зро́бить зле в Моїх о́чах, щоб не слухатися Мого го́лосу, то пожа́лую щодо того добра́, про яке говорив, що вчиню́ Я його.	10 Но если он будет делать злое пред очами Моими, не слушая гласа Моего; то и Я отменю доброе, что намеревался сделать ему.
11 А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе́ проти вас, і заду́мую за́дум на вас, — верніться ж ви кожен з дороги своєї лихо́ї, і полі́пшіть доро́ги свої й свої вчинки!	11 Итак скажи иудеям и жителям Иерусалима сими словами: так говорит Иегова: вот, Я готовлю вам зло, и замышляю на вас; обратитесь каждый от порочного пути своего, и исправьте пути свои и нравы свои.
12 Та вони відказали: „Пропа́ло! бо ми бу́дем ходи́ти за своїми думка́ми, і кожен робитиме згідно з упе́ртістю серця свого́.“	12 Но они говорят: `нечего надеяться; мы хотим идти по своим мыслям, и будем поступать каждый по упорству злого своего сердца`.
13 Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між наро́дами, — чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!	13 Посему так говорит Иегова: спросите у народов, кто слыхал подобное сему? весьма странно поступает девица, дщерь израилева.
14 Хіба́ сніг Ліва́ну зі́йде зо скелі на полі? Чи ви́сохнуть во́ди чужі та холодні, теку́чі?	14 Оставляет ли поля Мои снег с утесов Ливанских? Иссякают ли там воды чужие, холодные, струящиеся?
15 Бо про Мене забув Мій наро́д: вони ка́дять марно́ті, а та ро́бить їм так, що вони на дорогах своїх спотика́ються, на давніх путя́х, щоб ходити стежка́ми, по дорозі невби́тій,	15 А народ Мой забыл Меня; кадят суетному; и отклонились от путей своих, от путей вечных, чтобы ходить стезями пути неуглаженного,
16 щоб свій Край учинити страхі́ттям, посміхо́вищем вічним. Кожен, хто бу́де прохо́дити ним, остовпі́є та буде хита́ти головою своєю.	16 Чтобы сделать землю свою пустынею, вечным позором, так что всякий, проходящий ею, изумится и покачает головою своею.
17 Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед во́рогом; поти́лицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього го́ря!“	17 Как восточным ветром развею их пред лицом врага; спиною, а не лицом обращусь к ним в день гибели их.
18 І сказали вони: „Ходіть, і обмірку́ємо за́міри на Єремію, бо не згинув Зако́н у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і уда́рмо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова́ його!“	18 И сказали они: пойдем, посоветуемся о мерах против Иеремии; ибо не исчез же закон у священника, и совет у мудреца, и слово у пророка; пойдем, сразим его языком; и не будем внимание обращать на все слова его.
19 Послухай мене, о мій Господи, і почуй го́лос моїх супроти́вників!	19 Внемли мне, о Иегова, и услышь голос моих противников!
20 Хіба́ замість доброго злим надолу́жено буде? Бо яму копають вони для моєї душі. Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб до́бре про них говорити, щоб гнів Твій від них відверну́ти!	20 Платят ли злом за добро? а они роют яму душе моей. Вспомни, что я стою пред лицом Твоим, чтоб говорить о них доброе, чтоб отклонять от них гнев Твой.
21 Тому їхніх синів віддай го́лодові, і мі́ццю меча́ викинь їх з Кра́ю, і бодай жінки їхні діте́й погуби́ли та вдо́вами стали, а їхні чолові́ки хай смертю повби́вані бу́дуть, юнаки́ їхні хай бу́дуть поби́ті мече́м на війні!	21 Итак предай сынов их голоду, и низложи их мечом; пусть жены их останутся бездетными и вдовами, и мужья их поражены будут смертью, юноши их умерщвлены мечом на войне.
22 Нехай чується крик з їхніх домі́в, — бо орду́ Ти знена́цька спрова́диш на них, — бо яму копали вони, щоб схопи́ти мене, і для ніг моїх па́стки поста́вили.	22 Да будет слышим вопль из домов их, когда приведешь на них войско внезапно: ибо они роют яму, чтобы поймать меня, и тайно разложили петли у ног моих.
23 А Ти, Господи, знаєш увесь їхній за́мір на мене на смерть, — не прости їм провин, а гріха́ їхнього із-перед обличчя Свого не зітри́, і хай перед Тобою спіткну́ться вони, — зроби поміж ними оце під час гніву Свого́!	23 Но ты, Иегова, знаешь весь совет их на меня к смерти; не закрой вины их, и греха их не изгладь пред лицом Твоим; и да будут опрокинуты пред лицом Твоим; во время гнева Твоего сотвори сие над ними.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Єремiя

Розділ 18

Книга пророка Иеремии

Глава 18

Єремiя

Розділ 18

Книга пророка Иеремии

Глава 18

Старий завіт

Новий завіт

Єремiя

Розділ 18

Книга пророка Иеремии

Глава 18

Єремiя

Розділ 18

Книга пророка Иеремии

Глава 18

Старий
завіт

Новий
завіт