Библия - Обещанное Восстановление

Екклезiяст

Розділ 5

1 Не квапся своїми уста́ми, і серце твоє нехай не поспішає казати слова́ перед Божим лицем, — Бог бо на небі, а ти на землі, тому́ то нехай нечисле́нними будуть слова́ твої!

2 Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглу́здого.

3 Коли зробиш обі́тницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподо́бання до нерозумних, а що́ ти обі́туєш, спо́вни!

4 Краще не дати обі́ту, ніж дати обіт — і не спо́внити!

5 Не давай своїм у́стам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: „Це помилка!“ Пощо Бог буде гні́ватися на твій голос, і діла́ твоїх рук буде нищити?

6 Бо марно́та в числе́нності снів, як і в мно́гості слів, але ти бійся Бога!

7 Якщо ти побачиш у кра́ї якому ути́скування бідаря́ та пору́шення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори́ над високим, а над ними Всевишній.

8 І пожи́ток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

9 Хто срі́бло кохає, той не наси́титься сріблом, хто ж кохає багатство з прибу́тком, це марно́та також!

10 Як маєток примно́жується, то мно́жаться й ті, що його поїдають, і яка ко́ристь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?

11 Сон солодкий в трудя́щого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.

12 Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке береже́ться його власнико́ві на лихо йому, —

13 і гине багатство таке в нещасли́вім випа́дку, а ро́диться син — і немає нічого у нього в руці:

14 як він вийшов наги́й із утро́би матері своєї, так відхо́дить ізнов, як прийшов, і нічо́го не винесе він з свого тру́ду, що можна б узяти своєю рукою!

15 І це те́ж зло болюче: так само, як він був прийшов, так віді́йде, — і яка йому ко́ристь, що трудився на вітер?

16 А до того всі дні свої їв у темно́ті, і багато мав смутку, й хвороби та люті.

17 Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла люди́на й пила, і щоб бачила добре в усьо́му своє́му труді́, що під сонцем ним тру́диться в час нечисле́нних тих днів свого віку, які Бог їй дав, — бо це доля її!

18 Також кожна люди́на, що Бог дав їй багатство й маєтки, і вла́ду їй дав спожива́ти із то́го, та брати свою частку та тішитися своїм тру́дом, — то це Божий дару́нок!

19 Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, — то Бог в її серце шле радість!

Размышления Сулеймана

Глава 5

1 Подумай, прежде чем что-то сказать, не торопись произнести слово перед Всевышним.Всевышний на небе, а ты на земле, так будь же немногословен.

2 И как снятся беспокойные сны при множестве забот, так и речь глупца рождается при множестве слов.

3 Когда даёшь обет Всевышнему, не замедли исполнить его. Ему не угодны глупцы; исполни то, что обещал.

4 Лучше не давать обещания, чем дать и не исполнить.

5 Не позволяй устам своим ввести тебя в грех. И не говори посланнику: . «Моё обещание было ошибкой». Зачем тебе, чтобы Всевышний прогневался на слова твои и уничтожил дело рук твоих?

6 Пустота во множестве сноведений, как и в многословии, поэтому бойся Всевышнего!

7 Если ты увидишь, что в какой-то местности притесняют бедного и не соблюдается правосудие и справедливость, то не удивляйся этому, потому что над одним правителем стоит другой, который наблюдает за ним, а над ними есть ещё более высокое начальство.

8 Но всё же лучше для страны, чтобы у неё был царь, заботящийся о земле.

9 Кто любит деньги, тому их никогда не хватает,и кто любит богатство, никогда не будет доволен своим доходом. И это тоже пустое.

10 Когда увеличивается имущество, увеличивается и число нахлебников.В чём польза его владельцу, кроме как смотреть на него?

11 Сон работника сладок, много ли он съел или мало.Но объевшийся богач всё ворочается в своей кровати.

12 И видел я ужасное зло под солнцем:
человек зря копил богатство –

13 оно было потеряно из-за неудачной сделки, а теперь ему нечего оставить своему сыну.

14 Нагим человек выходит из утробы матери, и каким он пришёл, таким и уходит.Он ничего не возьмёт от труда своего, не унесёт с собой и горсти.

15 И это тоже ужасное зло:
каким человек пришёл, таким и уходит, и какая польза ему, что он трудится на ветер?

16 Все дни его жизни проходят во тьме, в большом разочаровании, огорчении и гневе.

17 Затем я понял, что хорошо и правильно для человека есть и пить и находить наслаждение в труде своём под солнцем в течение немногих дней жизни, что дал ему Всевышний, ведь такова его доля.

18 Более того, если Всевышний даёт кому-либо богатство, имущество и возможность пользоваться ими, получить свою долю и наслаждаться своим трудом, то это дар Всевышнего.

19 Редко такой человек размышляет о своей жизни, потому что Всевышний наполняет радостью сердце его.

Екклезiяст Розділ 5	Размышления Сулеймана Глава 5
1 Не квапся своїми уста́ми, і серце твоє нехай не поспішає казати слова́ перед Божим лицем, — Бог бо на небі, а ти на землі, тому́ то нехай нечисле́нними будуть слова́ твої!	1 Подумай, прежде чем что-то сказать, не торопись произнести слово перед Всевышним.Всевышний на небе, а ты на земле, так будь же немногословен.
2 Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглу́здого.	2 И как снятся беспокойные сны при множестве забот, так и речь глупца рождается при множестве слов.
3 Коли зробиш обі́тницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподо́бання до нерозумних, а що́ ти обі́туєш, спо́вни!	3 Когда даёшь обет Всевышнему, не замедли исполнить его. Ему не угодны глупцы; исполни то, что обещал.
4 Краще не дати обі́ту, ніж дати обіт — і не спо́внити!	4 Лучше не давать обещания, чем дать и не исполнить.
5 Не давай своїм у́стам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: „Це помилка!“ Пощо Бог буде гні́ватися на твій голос, і діла́ твоїх рук буде нищити?	5 Не позволяй устам своим ввести тебя в грех. И не говори посланнику: . «Моё обещание было ошибкой». Зачем тебе, чтобы Всевышний прогневался на слова твои и уничтожил дело рук твоих?
6 Бо марно́та в числе́нності снів, як і в мно́гості слів, але ти бійся Бога!	6 Пустота во множестве сноведений, как и в многословии, поэтому бойся Всевышнего!
7 Якщо ти побачиш у кра́ї якому ути́скування бідаря́ та пору́шення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори́ над високим, а над ними Всевишній.	7 Если ты увидишь, что в какой-то местности притесняют бедного и не соблюдается правосудие и справедливость, то не удивляйся этому, потому что над одним правителем стоит другой, который наблюдает за ним, а над ними есть ещё более высокое начальство.
8 І пожи́ток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.	8 Но всё же лучше для страны, чтобы у неё был царь, заботящийся о земле.
9 Хто срі́бло кохає, той не наси́титься сріблом, хто ж кохає багатство з прибу́тком, це марно́та також!	9 Кто любит деньги, тому их никогда не хватает,и кто любит богатство, никогда не будет доволен своим доходом. И это тоже пустое.
10 Як маєток примно́жується, то мно́жаться й ті, що його поїдають, і яка ко́ристь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?	10 Когда увеличивается имущество, увеличивается и число нахлебников.В чём польза его владельцу, кроме как смотреть на него?
11 Сон солодкий в трудя́щого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.	11 Сон работника сладок, много ли он съел или мало.Но объевшийся богач всё ворочается в своей кровати.
12 Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке береже́ться його власнико́ві на лихо йому, —	12 И видел я ужасное зло под солнцем: человек зря копил богатство –
13 і гине багатство таке в нещасли́вім випа́дку, а ро́диться син — і немає нічого у нього в руці:	13 оно было потеряно из-за неудачной сделки, а теперь ему нечего оставить своему сыну.
14 як він вийшов наги́й із утро́би матері своєї, так відхо́дить ізнов, як прийшов, і нічо́го не винесе він з свого тру́ду, що можна б узяти своєю рукою!	14 Нагим человек выходит из утробы матери, и каким он пришёл, таким и уходит.Он ничего не возьмёт от труда своего, не унесёт с собой и горсти.
15 І це те́ж зло болюче: так само, як він був прийшов, так віді́йде, — і яка йому ко́ристь, що трудився на вітер?	15 И это тоже ужасное зло: каким человек пришёл, таким и уходит, и какая польза ему, что он трудится на ветер?
16 А до того всі дні свої їв у темно́ті, і багато мав смутку, й хвороби та люті.	16 Все дни его жизни проходят во тьме, в большом разочаровании, огорчении и гневе.
17 Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла люди́на й пила, і щоб бачила добре в усьо́му своє́му труді́, що під сонцем ним тру́диться в час нечисле́нних тих днів свого віку, які Бог їй дав, — бо це доля її!	17 Затем я понял, что хорошо и правильно для человека есть и пить и находить наслаждение в труде своём под солнцем в течение немногих дней жизни, что дал ему Всевышний, ведь такова его доля.
18 Також кожна люди́на, що Бог дав їй багатство й маєтки, і вла́ду їй дав спожива́ти із то́го, та брати свою частку та тішитися своїм тру́дом, — то це Божий дару́нок!	18 Более того, если Всевышний даёт кому-либо богатство, имущество и возможность пользоваться ими, получить свою долю и наслаждаться своим трудом, то это дар Всевышнего.
19 Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, — то Бог в її серце шле радість!	19 Редко такой человек размышляет о своей жизни, потому что Всевышний наполняет радостью сердце его.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Екклезiяст

Розділ 5

Размышления Сулеймана

Глава 5

Екклезiяст

Розділ 5

Размышления Сулеймана

Глава 5

Старий завіт

Новий завіт

Екклезiяст

Розділ 5

Размышления Сулеймана

Глава 5

Екклезiяст

Розділ 5

Размышления Сулеймана

Глава 5

Старий
завіт

Новий
завіт