CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Об. 19
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Об'явлення

Розділ 19

1 По цьому почув я на́че гучни́й голос великого на́товпу в небі, який говорив: „Алілу́я! Спасі́ння, і слава, і сила Господе́ві нашому,

2 правдиві бо та справедливі суди́ Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук!“

3 І вдруге сказали вони: „Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки!“

4 І попа́дали двадцять чотири ста́рці й чотири твари́ні, і поклонилися Богові, що сидить на престолі, говорячи: „Амінь, алілуя!“

5 А від престолу вийшов голос, що кли́кав: „Хваліть Бога нашого, усі раби Його, і всі, хто боїться Його, і малі, і великі!“

6 І почув я ніби голос великого на́товпу, і на́че шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: „Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержи́тель!

7 Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому́, бо весі́лля Агнця настало, і жона Його себе приготува́ла!“

8 І їй да́но було зодягнутися в чистий та світлий вісо́н, бо віссо́н — то праведність святих.

9 І сказав він мені: „Напиши: Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця!“ І сказав він мені: „Це правдиві Божі слова!“

10 І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. А він каже мені: „Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засві́дчення Ісусове, — Богові вклонися!“ Бо засві́дчення Ісусове, — то дух пророцтва.

11 І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він праведно судить і воює.

12 Очі Його — немов по́лум'я огняне́, а на голові Його — багато вінців. Він ім'я́ мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам.

13 I зодя́гнений був Він у шату, покра́шену кров'ю. А Йому на ім'я: Слово Боже.

14 А війська́ небесні, зодягнені в білий та чистий віссо́н, їхали вслід за Ним на білих ко́нях.

15 А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити наро́ди. І Він па́стиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чави́ло вина лютого гніву Бога Вседержи́теля!

16 I Він має на шаті й на сте́гнах Своїх написане ймення: „Цар над царями, і Господь над панами“.

17 І бачив я одного ангола, що на сонці стояв. І він гучним голосом кли́кнув, ка́жучи до всіх птахів, що серед неба літали: „Ходіть, — і зберіться на велику Божу вечерю,

18 щоб ви їли тіла царів, і тіла ти́сячників, і тіла сильних, і тіла ко́ней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і мали́х, і великих“.

19 І я побачив звіри́ну, і зе́мних царів, і війська́ їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з ві́йськом Його.

20 І схо́плена була звіри́на, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знаме́но звіри́ни прийняв і поклонився був о́бразові її. Обоє вони були вкинені живими до огняно́го озера, що сіркою горіло.

21 А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все пта́ство наїлося їхніми трупами.

Откровение

Глава 19

1 Потом услышал я на небе громкие, словно многоголосого хора, возгласы радости: «Аллилуйя! Спасение, слава и сила — у Бога нашего,

2 потому что истинны и праведны суды Его: осудил Он великую блудницу, что растлевала землю блудом своим, и взыскал с нее за кровь слуг Своих».

3 И еще прозвучало: «Аллилуйя! Во веки веков восходит дым от огня, пожирающего этот город».

4 Тогда ниц пали двадцать четыре старца и четыре живых существа, поклонились они Богу, сидящему на престоле, и воскликнули: «Аминь! Аллилуйя!»

5 А от престола тоже раздался голос: «Славьте Бога нашего все слуги Его, все, от мала до велика, кто благоговеет перед Ним!»

6 И снова услышал я радостное пение многоголосого хора, мощного, как шум водопада, как грома раскаты: «Аллилуйя, ибо Господь Бог [наш] Вседержитель воцарился!

7 Возрадуемся и возликуем! Воздадим Богу славу, ибо венчается ныне Агнец — приготовилась уже невеста Его.

8 В тончайший лен, чистый и сияющий, облачена она Богом». (Эта белая льняная ткань — праведные дела народа Божия.)

9 Тут сказал мне ангел: «Напиши: „Блаженны званые на брачный пир Агнца“». И еще сказал: «Слова эти — воистину Божии».

10 Пал я тогда к его ногам, чтобы почтить его. Но он сказал мне: «Не делай этого! Я ведь только соработник твой и братьев твоих, которые держатся свидетельства Иисуса. Богу поклонись! И знай: свидетельство Иисуса — это дух пророчества».

11 И увидел я открытое небо, и вот, конь белый и Всадник на нем. [Зовется] Он — «Верный и Истинный», Он праведно судит и воюет.

12 Глаза Его — [как] пламя огня, на голове Его много диадем, и начертано на Нем имя, которого никто, кроме Всадника Самого, не знает.

13 Кровью было обагрено одеяние Его и дано было имя Ему: «Слово Божие».

14 За Ним на белых конях тоже следовали воинства небесные, в тончайший лен, чистый и белый, одетые.

15 В устах Всадника был меч острый, чтобы карать им народы. Железным будет пасти Он их посохом. В давильне давит Он из винограда вино сурового возмездия Бога Вседержителя.

16 На одежде Его, понизу, начертано имя: «ЦАРЬ ЦАРЕЙ, ГОСПОДЬ ГОСПОДСТВУЮЩИХ».

17 И увидел я еще одного ангела. Он стоял на солнце и громко кричал всем птицам, что летели высоко в небе: «Придите, соберитесь на великую тризну Божию,

18 чтобы истребить тела царей, полководцев и воинов, коней и всадников — всех тела: и свободных и рабов, и великих и малых!»

19 И увидел я зверя и царей земных с войсками их, собранными на сражение с Сидящим на коне и Его воинством.

20 Схвачен был зверь, а с ним и лжепророк, творивший перед зверем знамения, которыми обманул он принявших клеймо зверя и поклоняющихся образу его. Брошены они были в озеро огненное с горящей серой живыми.

21 Остальные были убиты мечом из уст Того, Кто сидел на коне. Насытились плотью их все птицы.

Об'явлення

Розділ 19

Откровение

Глава 19

1 По цьому почув я на́че гучни́й голос великого на́товпу в небі, який говорив: „Алілу́я! Спасі́ння, і слава, і сила Господе́ві нашому,

1 Потом услышал я на небе громкие, словно многоголосого хора, возгласы радости: «Аллилуйя! Спасение, слава и сила — у Бога нашего,

2 правдиві бо та справедливі суди́ Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук!“

2 потому что истинны и праведны суды Его: осудил Он великую блудницу, что растлевала землю блудом своим, и взыскал с нее за кровь слуг Своих».

3 І вдруге сказали вони: „Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки!“

3 И еще прозвучало: «Аллилуйя! Во веки веков восходит дым от огня, пожирающего этот город».

4 І попа́дали двадцять чотири ста́рці й чотири твари́ні, і поклонилися Богові, що сидить на престолі, говорячи: „Амінь, алілуя!“

4 Тогда ниц пали двадцать четыре старца и четыре живых существа, поклонились они Богу, сидящему на престоле, и воскликнули: «Аминь! Аллилуйя!»

5 А від престолу вийшов голос, що кли́кав: „Хваліть Бога нашого, усі раби Його, і всі, хто боїться Його, і малі, і великі!“

5 А от престола тоже раздался голос: «Славьте Бога нашего все слуги Его, все, от мала до велика, кто благоговеет перед Ним!»

6 І почув я ніби голос великого на́товпу, і на́че шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: „Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержи́тель!

6 И снова услышал я радостное пение многоголосого хора, мощного, как шум водопада, как грома раскаты: «Аллилуйя, ибо Господь Бог [наш] Вседержитель воцарился!

7 Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому́, бо весі́лля Агнця настало, і жона Його себе приготува́ла!“

7 Возрадуемся и возликуем! Воздадим Богу славу, ибо венчается ныне Агнец — приготовилась уже невеста Его.

8 І їй да́но було зодягнутися в чистий та світлий вісо́н, бо віссо́н — то праведність святих.

8 В тончайший лен, чистый и сияющий, облачена она Богом». (Эта белая льняная ткань — праведные дела народа Божия.)

9 І сказав він мені: „Напиши: Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця!“ І сказав він мені: „Це правдиві Божі слова!“

9 Тут сказал мне ангел: «Напиши: „Блаженны званые на брачный пир Агнца“». И еще сказал: «Слова эти — воистину Божии».

10 І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. А він каже мені: „Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засві́дчення Ісусове, — Богові вклонися!“ Бо засві́дчення Ісусове, — то дух пророцтва.

10 Пал я тогда к его ногам, чтобы почтить его. Но он сказал мне: «Не делай этого! Я ведь только соработник твой и братьев твоих, которые держатся свидетельства Иисуса. Богу поклонись! И знай: свидетельство Иисуса — это дух пророчества».

11 І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він праведно судить і воює.

11 И увидел я открытое небо, и вот, конь белый и Всадник на нем. [Зовется] Он — «Верный и Истинный», Он праведно судит и воюет.

12 Очі Його — немов по́лум'я огняне́, а на голові Його — багато вінців. Він ім'я́ мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам.

12 Глаза Его — [как] пламя огня, на голове Его много диадем, и начертано на Нем имя, которого никто, кроме Всадника Самого, не знает.

13 I зодя́гнений був Він у шату, покра́шену кров'ю. А Йому на ім'я: Слово Боже.

13 Кровью было обагрено одеяние Его и дано было имя Ему: «Слово Божие».

14 А війська́ небесні, зодягнені в білий та чистий віссо́н, їхали вслід за Ним на білих ко́нях.

14 За Ним на белых конях тоже следовали воинства небесные, в тончайший лен, чистый и белый, одетые.

15 А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити наро́ди. І Він па́стиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чави́ло вина лютого гніву Бога Вседержи́теля!

15 В устах Всадника был меч острый, чтобы карать им народы. Железным будет пасти Он их посохом. В давильне давит Он из винограда вино сурового возмездия Бога Вседержителя.

16 I Він має на шаті й на сте́гнах Своїх написане ймення: „Цар над царями, і Господь над панами“.

16 На одежде Его, понизу, начертано имя: «ЦАРЬ ЦАРЕЙ, ГОСПОДЬ ГОСПОДСТВУЮЩИХ».

17 І бачив я одного ангола, що на сонці стояв. І він гучним голосом кли́кнув, ка́жучи до всіх птахів, що серед неба літали: „Ходіть, — і зберіться на велику Божу вечерю,

17 И увидел я еще одного ангела. Он стоял на солнце и громко кричал всем птицам, что летели высоко в небе: «Придите, соберитесь на великую тризну Божию,

18 щоб ви їли тіла царів, і тіла ти́сячників, і тіла сильних, і тіла ко́ней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і мали́х, і великих“.

18 чтобы истребить тела царей, полководцев и воинов, коней и всадников — всех тела: и свободных и рабов, и великих и малых!»

19 І я побачив звіри́ну, і зе́мних царів, і війська́ їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з ві́йськом Його.

19 И увидел я зверя и царей земных с войсками их, собранными на сражение с Сидящим на коне и Его воинством.

20 І схо́плена була звіри́на, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знаме́но звіри́ни прийняв і поклонився був о́бразові її. Обоє вони були вкинені живими до огняно́го озера, що сіркою горіло.

20 Схвачен был зверь, а с ним и лжепророк, творивший перед зверем знамения, которыми обманул он принявших клеймо зверя и поклоняющихся образу его. Брошены они были в озеро огненное с горящей серой живыми.

21 А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все пта́ство наїлося їхніми трупами.

21 Остальные были убиты мечом из уст Того, Кто сидел на коне. Насытились плотью их все птицы.

1.0x