ВихідРозділ 6 |
1 |
2 І говорив Бог до Мойсея, та й сказав йому: „Я — Господь! |
3 І являвся Я Авраамові, Ісакові та Яковові Богом Всемогутнім, але Йменням Своїм „Господь" Я не дався їм пізнати. |
4 А також Я склав був із ними Свого заповіта, що дам їм землю ханаанську, землю їх мандрування, в якій вони мандрували. |
5 І почув Я теж стогін синів Ізраїлевих, що єгиптяни роблять їх своїми рабами, — і згадав заповіта Свого. |
6 Тому скажи синам Ізраїлевим: „Я — Господь! І Я виведу вас з-під тягарів Єгипту, і визволю вас від їхньої роботи, і звільню́ вас витягненим раме́ном та великими при́судами. |
7 І візьму́ вас Собі за народа, і буду вам Богом, і ви познаєте, що Я — Господь, Бог ваш, що виводить вас із-під тягарів Єгипту! |
8 І введу́ вас до того Кра́ю, що про нього Я підняв був Свою руку, щоб дати його Авраамові, Ісакові та Якову. І Я дам його вам на спа́дщину. Я — Госпо́дь!“ |
9 І так говорив Мойсей до синів Ізраїлевих, та вони не слухали Мойсея через легкодухість та тяжку́ роботу. |
10 І казав Господь до Мойсея, говорячи: |
11 „Увійди, говори до фараона, царя єгипетського, і нехай він відпустить Ізраїлевих синів із свого кра́ю“. |
12 І казав Мойсей перед лицем Господнім, говорячи: „Таж Ізраїлеві сини не слухали мене, — як же послухає мене фарао́н? А я — необрізановустий! |
13 І казав Господь до Мойсея та до Ааро́на, і дав їм накази до Ізраїлевих синів та до фарао́на, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю. |
14 |
15 А сини Симеонові: Ємуїл, і Ямін, і Огад, і Яхін, і Цохар, і Шаул, син ханаанеянки, — це роди́ни Симеонові. |
16 А оце імена синів Леві́євих за їхніми роди́нами: Ґершон, і Кегат, і Мерарі. А літа́ життя Леві́євого — сто і тридцять і сім літ. |
17 Сини Ґершонові: Лівні, і Шім'ї за їхніми роди́нами. |
18 А сини Кега́тові: Амрам, і Їцгар, і Хеврон, і Уззіїл. А літа життя Кегатового — сто і тридцять і три роки. |
19 А сини Мерарі: Махлі та Муші. Оце роди́ни Леві́єві за їхніми ро́дами. |
20 І взяв Амрам свою тітку Йохевед собі за жінку, і вона породила йому Ааро́на та Мойсея. А літа життя Амрамового — сто і тридцять і сім літ. |
21 А сини Їцга́рові: Корах, і Нефеґ, і Зіхрі. |
22 А сини Уззіїлові: Мішаїл, і Елцафан, і Сітрі. |
23 І взяв Ааро́н Елішеву, дочку Амінадавову, сестру Нахшонову, собі за жінку, і вона породила йому Надава, і Авігу, і Елеазара, і Ітамара. |
24 А сини Корахові: Ассир, і Елкана, і Аваасаф, — це роди́ни Корахові. |
25 А Елеаза́р, син Ааронів, узяв собі з дочок Путіїлових за жінку, і вона породила йому Пінхаса. Оце го́лови ба́тьківських домів Левітів за їхніми роди́нами. |
26 Оце Ааро́н і Мойсей, що Господь говорив їм: „Виведіть Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю за їхніми військовими відділами“. |
27 Вони ті, що говорили до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з Єгипту, — це Мойсей та Ааро́н. |
28 |
29 то казав Господь до Мойсея, говорячи: „Я — Госпо́дь! Говори фараонові, цареві єгипетському, усе, що Я говорю́ тобі“. |
30 І сказав Мойсей перед обличчям Господнім: „Таж я необрізановустий! Як же слухати буде мене фарао́н?“ |
ИсходГлава 6 |
1 |
2 |
3 и это Я являлся Аврааму, Исааку и Иакову как Бог Всесильный, хотя как „ГОСПОДЬ“ — с этим именем Своим — никогда им не открывался. |
4 Я заключил с ними Союз вечный, Завет Мой им ниспослал, обещая дать им землю ханаанскую, землю, по которой они кочевали, на которой они прежде жили как люди пришлые. |
5 Да, стоны сынов Израилевых, угнетаемых египтянами, Я услышал, и пришло время Мне исполнить слова Завета Моего. |
6 Поэтому передай израильтянам Мои слова: „Я, ГОСПОДЬ! Я выведу вас из неволи египетской, освобожу вас от рабства, от угнетения избавлю рукою простертой и судами великими. |
7 Я усыновлю вас: вы станете Моим народом, а Я — Богом вашим. И после всего, что произойдет, вы убедитесь в том, что Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш, Бог, Который освободил вас из египетской неволи. |
8 Я введу вас в ту землю, которую, воздев руку Мою, клятвенно обещал дать Аврааму, Исааку и Иакову. Отдам ее вам в наследство. Я, ГОСПОДЬ, сделаю это!“» |
9 Когда же Моисей стал передавать эти слова сынам Израилевым, те не захотели его слушать, столь сильным было их уныние и столь тяжким — рабство. |
10 |
11 «Ступай и проси фараона, царя египетского, отпустить сынов Израилевых из страны его». |
12 Но Моисей открыто высказал ГОСПОДУ свое сомнение: «Уж если сыны Израилевы отказываются слушать меня, станет ли фараон внимать моей речи, такой несовершенной?» |
13 ГОСПОДЬ, однако, продолжал говорить с Моисеем и Аароном о сынах Израилевых и о фараоне, царе египетском, и вновь повелел им вывести израильтян из Египта. |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 Им же, Моисею с Аароном, суждено было вступить в переговоры с фараоном, царем египетским, дабы вывести сынов Израилевых из Египта. |
28 |
29 Всё там же, в Египте, говоря с Моисеем, ГОСПОДЬ сказал: «Я — ГОСПОДЬ! Всё, что Я говорю тебе, перескажи фараону, царю египетскому». |
30 «Но не речист ведь я, — возразил Моисей ГОСПОДУ, — станет ли слушать меня фараон?» |
ВихідРозділ 6 |
ИсходГлава 6 |
1 |
1 |
2 І говорив Бог до Мойсея, та й сказав йому: „Я — Господь! |
2 |
3 І являвся Я Авраамові, Ісакові та Яковові Богом Всемогутнім, але Йменням Своїм „Господь" Я не дався їм пізнати. |
3 и это Я являлся Аврааму, Исааку и Иакову как Бог Всесильный, хотя как „ГОСПОДЬ“ — с этим именем Своим — никогда им не открывался. |
4 А також Я склав був із ними Свого заповіта, що дам їм землю ханаанську, землю їх мандрування, в якій вони мандрували. |
4 Я заключил с ними Союз вечный, Завет Мой им ниспослал, обещая дать им землю ханаанскую, землю, по которой они кочевали, на которой они прежде жили как люди пришлые. |
5 І почув Я теж стогін синів Ізраїлевих, що єгиптяни роблять їх своїми рабами, — і згадав заповіта Свого. |
5 Да, стоны сынов Израилевых, угнетаемых египтянами, Я услышал, и пришло время Мне исполнить слова Завета Моего. |
6 Тому скажи синам Ізраїлевим: „Я — Господь! І Я виведу вас з-під тягарів Єгипту, і визволю вас від їхньої роботи, і звільню́ вас витягненим раме́ном та великими при́судами. |
6 Поэтому передай израильтянам Мои слова: „Я, ГОСПОДЬ! Я выведу вас из неволи египетской, освобожу вас от рабства, от угнетения избавлю рукою простертой и судами великими. |
7 І візьму́ вас Собі за народа, і буду вам Богом, і ви познаєте, що Я — Господь, Бог ваш, що виводить вас із-під тягарів Єгипту! |
7 Я усыновлю вас: вы станете Моим народом, а Я — Богом вашим. И после всего, что произойдет, вы убедитесь в том, что Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш, Бог, Который освободил вас из египетской неволи. |
8 І введу́ вас до того Кра́ю, що про нього Я підняв був Свою руку, щоб дати його Авраамові, Ісакові та Якову. І Я дам його вам на спа́дщину. Я — Госпо́дь!“ |
8 Я введу вас в ту землю, которую, воздев руку Мою, клятвенно обещал дать Аврааму, Исааку и Иакову. Отдам ее вам в наследство. Я, ГОСПОДЬ, сделаю это!“» |
9 І так говорив Мойсей до синів Ізраїлевих, та вони не слухали Мойсея через легкодухість та тяжку́ роботу. |
9 Когда же Моисей стал передавать эти слова сынам Израилевым, те не захотели его слушать, столь сильным было их уныние и столь тяжким — рабство. |
10 І казав Господь до Мойсея, говорячи: |
10 |
11 „Увійди, говори до фараона, царя єгипетського, і нехай він відпустить Ізраїлевих синів із свого кра́ю“. |
11 «Ступай и проси фараона, царя египетского, отпустить сынов Израилевых из страны его». |
12 І казав Мойсей перед лицем Господнім, говорячи: „Таж Ізраїлеві сини не слухали мене, — як же послухає мене фарао́н? А я — необрізановустий! |
12 Но Моисей открыто высказал ГОСПОДУ свое сомнение: «Уж если сыны Израилевы отказываются слушать меня, станет ли фараон внимать моей речи, такой несовершенной?» |
13 І казав Господь до Мойсея та до Ааро́на, і дав їм накази до Ізраїлевих синів та до фарао́на, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю. |
13 ГОСПОДЬ, однако, продолжал говорить с Моисеем и Аароном о сынах Израилевых и о фараоне, царе египетском, и вновь повелел им вывести израильтян из Египта. |
14 |
14 |
15 А сини Симеонові: Ємуїл, і Ямін, і Огад, і Яхін, і Цохар, і Шаул, син ханаанеянки, — це роди́ни Симеонові. |
15 |
16 А оце імена синів Леві́євих за їхніми роди́нами: Ґершон, і Кегат, і Мерарі. А літа́ життя Леві́євого — сто і тридцять і сім літ. |
16 |
17 Сини Ґершонові: Лівні, і Шім'ї за їхніми роди́нами. |
17 |
18 А сини Кега́тові: Амрам, і Їцгар, і Хеврон, і Уззіїл. А літа життя Кегатового — сто і тридцять і три роки. |
18 |
19 А сини Мерарі: Махлі та Муші. Оце роди́ни Леві́єві за їхніми ро́дами. |
19 |
20 І взяв Амрам свою тітку Йохевед собі за жінку, і вона породила йому Ааро́на та Мойсея. А літа життя Амрамового — сто і тридцять і сім літ. |
20 |
21 А сини Їцга́рові: Корах, і Нефеґ, і Зіхрі. |
21 |
22 А сини Уззіїлові: Мішаїл, і Елцафан, і Сітрі. |
22 |
23 І взяв Ааро́н Елішеву, дочку Амінадавову, сестру Нахшонову, собі за жінку, і вона породила йому Надава, і Авігу, і Елеазара, і Ітамара. |
23 |
24 А сини Корахові: Ассир, і Елкана, і Аваасаф, — це роди́ни Корахові. |
24 |
25 А Елеаза́р, син Ааронів, узяв собі з дочок Путіїлових за жінку, і вона породила йому Пінхаса. Оце го́лови ба́тьківських домів Левітів за їхніми роди́нами. |
25 |
26 Оце Ааро́н і Мойсей, що Господь говорив їм: „Виведіть Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю за їхніми військовими відділами“. |
26 |
27 Вони ті, що говорили до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з Єгипту, — це Мойсей та Ааро́н. |
27 Им же, Моисею с Аароном, суждено было вступить в переговоры с фараоном, царем египетским, дабы вывести сынов Израилевых из Египта. |
28 |
28 |
29 то казав Господь до Мойсея, говорячи: „Я — Госпо́дь! Говори фараонові, цареві єгипетському, усе, що Я говорю́ тобі“. |
29 Всё там же, в Египте, говоря с Моисеем, ГОСПОДЬ сказал: «Я — ГОСПОДЬ! Всё, что Я говорю тебе, перескажи фараону, царю египетскому». |
30 І сказав Мойсей перед обличчям Господнім: „Таж я необрізановустий! Як же слухати буде мене фарао́н?“ |
30 «Но не речист ведь я, — возразил Моисей ГОСПОДУ, — станет ли слушать меня фараон?» |