ЄзекiїльРозділ 22 |
|
1 |
|
2 „А ти, сину лю́дський, чи будеш судити, чи суди́тимеш ти місто крови? І завідо́м його про всі гидо́ти його, |
|
3 та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Місто проливає кров у своїй сере́дині, щоб прийшов його час, і робить божкі́в собі, щоб занечи́щуватися! |
|
4 Кров'ю, що ти проливала, о дочко Єрусалиму, грішила ти, а божка́ми, яких ти робила, занечи́стилася, і набли́зила свої дні, і прийшла аж до своїх ро́ків. Тому дам тебе наро́дам на га́ньбу, і на посміхо́висько для всіх країв! |
|
5 Близькі та далекі від тебе насміхаються з тебе, нечистойме́нна, багатозаколо́тна! |
|
6 Ось Ізраїлеві князі, кожен за раме́ном своїм, були́ в тебе, щоб кров проливати. |
|
7 Батька та матір у тебе легкова́жать, чужи́нцеві роблять у́тиск серед тебе, сироту та вдову пригнічують у тебе. |
|
8 Моїми свя́тощами ти погорджуєш, а суботи Мої зневажаєш. |
|
9 У тебе є накле́пники, щоб кров проливати, і на па́гірках їдять у тебе, розпусту чинять серед тебе. |
|
10 Наготу́ батька в тебе відкривають, жінку, у ча́сі її місячної нечистоти́, безчестять у тебе. |
|
11 І один робить гидо́ту з жінкою свого ближнього, а той занечищує розпустою невістку свою, а той безчестить у тебе сестру свою, дочку́ батька свого́. |
|
12 Пі́дкуп беруть у тебе, щоб кров проливати, ли́хву та відсо́тка береш ти й ошу́куєш у́тиском ближніх своїх. А Мене ти забуваєш, говорить Господь Бог. |
|
13 І ось сплесну́в Я руками Своїми за твою кривду, яку ти робила, та за кровопролиття́ твої, що були в тебе. |
|
14 Чи всто́їть твоє серце, чи будуть міцні́ твої руки на ті дні, що Я буду з тобою чинити? Я, Господь, говорив це й зробив! |
|
15 І розпоро́шу тебе серед наро́дів, і розси́плю тебе по края́х, і викину твою нечистість із тебе. |
|
16 І станеш ти збезче́щеною через себе на оча́х народів, і пізнаєш, що Я — Госпо́дь!“ |
|
17 |
|
18 „Сину лю́дський, дім Ізраїлів став мені за жу́желицю; усі вони мідь, і ци́на, і залізо, і о́ливо в сере́дині го́рна, жу́желицею срі́бла сталися. |
|
19 Тому так говорить Господь Бог: За те, що всі ви стали жу́желицею, тому ось Я позбираю вас до сере́дини Єрусалиму. |
|
20 Як збирають срі́бло, і мідь, і залізо, і о́ливо, і цину до сере́дини го́рна, щоб дмухати на нього огнем, щоб розтопи́ти, — так зберу́ у Своїм гніві та в люті Своїй, і покладу́, і розтоплю́ вас! |
|
21 І позбираю вас, і дмухну́ на вас огнем Свого гніву, і ви будете розто́плені в сере́дині його. |
|
22 Як розто́плюється срібло в сере́дині го́рна, так бу́дете розто́плені ви в сере́дині його, і пізна́єте, що Я, Господь, вилив гнів Свій на вас!“ |
|
23 |
|
24 „Сину лю́дський, скажи до неї: Ти земля неочи́щена, у дні гніву доще́м не поли́тая! |
|
25 Змо́ва її пророків серед нього, як реву́чий лев, що здо́бич шматує: жеру́ть душу, маєток та багатство забирають, прибі́льшують уді́в її в сере́дині її. |
|
26 Священики її ламають Зако́на Мого, і зневажаю́ть Мої святощі, не розрізняють між святим та несвятим, і не оголошують різни́ці між нечистим та чистим, і від субіт Моїх закривають свої очі. І був Я знева́жений серед них. |
|
27 Князі́ її в сере́дині її, немов ті вовки́, що здо́бич шмату́ють, щоб розливати кров, щоб губити ду́ші ради ко́ристи. |
|
28 А пророки її все замазують болотом, бачать марно́ту, і чару́ють собі неправдою, вони кажуть: „Так говорить Господь Бог“, а Господь не говорив. |
|
29 Наро́ди Кра́ю тиснуть у́тиском та грабують грабунком, а вбогого та бідака́ гно́блять, а чужи́нця тиснуть у безправ'ї. |
|
30 І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загоро́ду, і став би в ви́ломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, — та Я не знайшов! |
|
31 І Я вилив на них Свій гнів, огнем пересе́рдя Свого повигу́блював їх, їхню дорогу Я дав на їхню го́лову, каже Господь Бог“. |
Книга пророка ИезекииляГлава 22 |
|
1 |
|
2 «Не должно ли тебе привлечь их к суду, смертный? Привлеки к суду этот город, Иерусалим, кровью себя запятнавший. Припомни ему все его мерзости |
|
3 и передай слова Владыки ГОСПОДА: „Горе городу, посреди которого льется кровь. Пришел его час расплаты. Горе тем, кто создает себе идолов и себя оскверняет! |
|
4 Кровопролитием навлек ты на себя вину, осквернился созданными тобой идолами, сам приблизил время воздаяния, достиг конца своих дней. За это отдам Я тебя на поругание народам, на посмешище странам. |
|
5 Близкие народы и дальние будут глумиться над тобой, город нестерпимого бесчинства, осквернивший свое имя! |
|
6 |
|
7 В твоих стенах отца и мать унижают, притесняют пришлого, обижают сироту и вдову. |
|
8 Святыни Мои ты презираешь, субботы Мои оскверняешь. |
|
9 Рыщут в тебе клеветники, чтобы проливать кровь; устраивают у тебя жертвенные пиры на горах и творят в тебе мерзости! |
|
10 В твоих стенах бесчестят отца и совокупляются с женщиной помимо ее воли во время месячных. |
|
11 Один у тебя мерзкое творит с женой соседа, другой бесчестит свою сноху, навлекая на нее позор, третий насилует сестру, дочь своего отца. |
|
12 Посреди тебя проливают кровь за взятки, дают деньги в рост и берут проценты, в твоих стенах долги выбивают из ближнего, а Меня позабыли, — говорит Владыка ГОСПОДЬ. — |
|
13 |
|
14 Хватит ли у тебя духу, достанет ли сил, когда Я Сам буду взыскивать с тебя? Я, ГОСПОДЬ, изрек это и исполню! |
|
15 Я рассею тебя среди народов, развею по разным странам и уничтожу всякую нечистоту, оскверняющую тебя! |
|
16 Будешь унижен ты на виду у всех народов и тогда узнаешь, что Я — ГОСПОДЬ“». |
|
17 |
|
18 «Смертный, род Израилев стал для меня подобен шлаку. Израильтяне все — словно медь, олово, железо или свинец в горниле; все они — шлак, что остается от плавки серебра. |
|
19 Потому говорит Владыка ГОСПОДЬ: „Поскольку все вы стали шлаком, увидите, как Я соберу вас всех посреди Иерусалима. |
|
20 И как, бывает, кладут в горнило серебро, медь, железо, свинец и олово, раздувают огонь и плавят их, так и Я в ярости и гневе Своем возьму вас всех, сложу вместе и переплавлю! |
|
21 Соберу вас и пламенем Своего негодования дуну на вас и переплавлю посреди города! |
|
22 Как плавится в горниле серебро, так и вы переплавлены будете посреди этого города и узнаете, что Я, ГОСПОДЬ, излил на вас Свою ярость“». |
|
23 |
|
24 «Смертный, скажи этой стране: „Ты — земля, которую в день гнева не оросит дождь и ливень не напоит. |
|
25 Пророки ее сговорились, они — словно рыкающие львы, рвущие добычу. Людей пожирают, отбирают добро и богатство, и вдов у тебя из-за них всё больше и больше. |
|
26 Ее священники извратили Мое учение, осквернили Мои святыни, не отделяют священного от обычного, не делают различия между чистым и оскверненным, о субботах Моих знать не желают и надо Мной глумятся! |
|
27 Правители страны этой — что волки: рвут добычу, льют кровь, губят людей, лишь бы схватить чужое. |
|
28 А пророки известкой белят всё это нечестие: видения их пусты, предсказания ложны. Говорят они: „Так сказал Владыка ГОСПОДЬ“, хотя ничего ГОСПОДЬ им не говорил. |
|
29 И в простом народе угнетают друг друга, грабят, обирают бедного и нищего, притесняют пришлого, поступая несправедливо! |
|
30 Искал Я среди них человека, кто восстановил бы разрушенную стену или закрыл бы собой пролом и защитил народ этой земли, чтобы не нужно было Мне истреблять их, но никого не нашел. |
|
31 Потому изолью Я на них Свой гнев, истреблю огнем Своей ярости, обрушу им на голову их злые дела, что они совершили“», — таково слово Владыки ГОСПОДА. |
ЄзекiїльРозділ 22 |
Книга пророка ИезекииляГлава 22 |
|
1 |
1 |
|
2 „А ти, сину лю́дський, чи будеш судити, чи суди́тимеш ти місто крови? І завідо́м його про всі гидо́ти його, |
2 «Не должно ли тебе привлечь их к суду, смертный? Привлеки к суду этот город, Иерусалим, кровью себя запятнавший. Припомни ему все его мерзости |
|
3 та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Місто проливає кров у своїй сере́дині, щоб прийшов його час, і робить божкі́в собі, щоб занечи́щуватися! |
3 и передай слова Владыки ГОСПОДА: „Горе городу, посреди которого льется кровь. Пришел его час расплаты. Горе тем, кто создает себе идолов и себя оскверняет! |
|
4 Кров'ю, що ти проливала, о дочко Єрусалиму, грішила ти, а божка́ми, яких ти робила, занечи́стилася, і набли́зила свої дні, і прийшла аж до своїх ро́ків. Тому дам тебе наро́дам на га́ньбу, і на посміхо́висько для всіх країв! |
4 Кровопролитием навлек ты на себя вину, осквернился созданными тобой идолами, сам приблизил время воздаяния, достиг конца своих дней. За это отдам Я тебя на поругание народам, на посмешище странам. |
|
5 Близькі та далекі від тебе насміхаються з тебе, нечистойме́нна, багатозаколо́тна! |
5 Близкие народы и дальние будут глумиться над тобой, город нестерпимого бесчинства, осквернивший свое имя! |
|
6 Ось Ізраїлеві князі, кожен за раме́ном своїм, були́ в тебе, щоб кров проливати. |
6 |
|
7 Батька та матір у тебе легкова́жать, чужи́нцеві роблять у́тиск серед тебе, сироту та вдову пригнічують у тебе. |
7 В твоих стенах отца и мать унижают, притесняют пришлого, обижают сироту и вдову. |
|
8 Моїми свя́тощами ти погорджуєш, а суботи Мої зневажаєш. |
8 Святыни Мои ты презираешь, субботы Мои оскверняешь. |
|
9 У тебе є накле́пники, щоб кров проливати, і на па́гірках їдять у тебе, розпусту чинять серед тебе. |
9 Рыщут в тебе клеветники, чтобы проливать кровь; устраивают у тебя жертвенные пиры на горах и творят в тебе мерзости! |
|
10 Наготу́ батька в тебе відкривають, жінку, у ча́сі її місячної нечистоти́, безчестять у тебе. |
10 В твоих стенах бесчестят отца и совокупляются с женщиной помимо ее воли во время месячных. |
|
11 І один робить гидо́ту з жінкою свого ближнього, а той занечищує розпустою невістку свою, а той безчестить у тебе сестру свою, дочку́ батька свого́. |
11 Один у тебя мерзкое творит с женой соседа, другой бесчестит свою сноху, навлекая на нее позор, третий насилует сестру, дочь своего отца. |
|
12 Пі́дкуп беруть у тебе, щоб кров проливати, ли́хву та відсо́тка береш ти й ошу́куєш у́тиском ближніх своїх. А Мене ти забуваєш, говорить Господь Бог. |
12 Посреди тебя проливают кровь за взятки, дают деньги в рост и берут проценты, в твоих стенах долги выбивают из ближнего, а Меня позабыли, — говорит Владыка ГОСПОДЬ. — |
|
13 І ось сплесну́в Я руками Своїми за твою кривду, яку ти робила, та за кровопролиття́ твої, що були в тебе. |
13 |
|
14 Чи всто́їть твоє серце, чи будуть міцні́ твої руки на ті дні, що Я буду з тобою чинити? Я, Господь, говорив це й зробив! |
14 Хватит ли у тебя духу, достанет ли сил, когда Я Сам буду взыскивать с тебя? Я, ГОСПОДЬ, изрек это и исполню! |
|
15 І розпоро́шу тебе серед наро́дів, і розси́плю тебе по края́х, і викину твою нечистість із тебе. |
15 Я рассею тебя среди народов, развею по разным странам и уничтожу всякую нечистоту, оскверняющую тебя! |
|
16 І станеш ти збезче́щеною через себе на оча́х народів, і пізнаєш, що Я — Госпо́дь!“ |
16 Будешь унижен ты на виду у всех народов и тогда узнаешь, что Я — ГОСПОДЬ“». |
|
17 |
17 |
|
18 „Сину лю́дський, дім Ізраїлів став мені за жу́желицю; усі вони мідь, і ци́на, і залізо, і о́ливо в сере́дині го́рна, жу́желицею срі́бла сталися. |
18 «Смертный, род Израилев стал для меня подобен шлаку. Израильтяне все — словно медь, олово, железо или свинец в горниле; все они — шлак, что остается от плавки серебра. |
|
19 Тому так говорить Господь Бог: За те, що всі ви стали жу́желицею, тому ось Я позбираю вас до сере́дини Єрусалиму. |
19 Потому говорит Владыка ГОСПОДЬ: „Поскольку все вы стали шлаком, увидите, как Я соберу вас всех посреди Иерусалима. |
|
20 Як збирають срі́бло, і мідь, і залізо, і о́ливо, і цину до сере́дини го́рна, щоб дмухати на нього огнем, щоб розтопи́ти, — так зберу́ у Своїм гніві та в люті Своїй, і покладу́, і розтоплю́ вас! |
20 И как, бывает, кладут в горнило серебро, медь, железо, свинец и олово, раздувают огонь и плавят их, так и Я в ярости и гневе Своем возьму вас всех, сложу вместе и переплавлю! |
|
21 І позбираю вас, і дмухну́ на вас огнем Свого гніву, і ви будете розто́плені в сере́дині його. |
21 Соберу вас и пламенем Своего негодования дуну на вас и переплавлю посреди города! |
|
22 Як розто́плюється срібло в сере́дині го́рна, так бу́дете розто́плені ви в сере́дині його, і пізна́єте, що Я, Господь, вилив гнів Свій на вас!“ |
22 Как плавится в горниле серебро, так и вы переплавлены будете посреди этого города и узнаете, что Я, ГОСПОДЬ, излил на вас Свою ярость“». |
|
23 |
23 |
|
24 „Сину лю́дський, скажи до неї: Ти земля неочи́щена, у дні гніву доще́м не поли́тая! |
24 «Смертный, скажи этой стране: „Ты — земля, которую в день гнева не оросит дождь и ливень не напоит. |
|
25 Змо́ва її пророків серед нього, як реву́чий лев, що здо́бич шматує: жеру́ть душу, маєток та багатство забирають, прибі́льшують уді́в її в сере́дині її. |
25 Пророки ее сговорились, они — словно рыкающие львы, рвущие добычу. Людей пожирают, отбирают добро и богатство, и вдов у тебя из-за них всё больше и больше. |
|
26 Священики її ламають Зако́на Мого, і зневажаю́ть Мої святощі, не розрізняють між святим та несвятим, і не оголошують різни́ці між нечистим та чистим, і від субіт Моїх закривають свої очі. І був Я знева́жений серед них. |
26 Ее священники извратили Мое учение, осквернили Мои святыни, не отделяют священного от обычного, не делают различия между чистым и оскверненным, о субботах Моих знать не желают и надо Мной глумятся! |
|
27 Князі́ її в сере́дині її, немов ті вовки́, що здо́бич шмату́ють, щоб розливати кров, щоб губити ду́ші ради ко́ристи. |
27 Правители страны этой — что волки: рвут добычу, льют кровь, губят людей, лишь бы схватить чужое. |
|
28 А пророки її все замазують болотом, бачать марно́ту, і чару́ють собі неправдою, вони кажуть: „Так говорить Господь Бог“, а Господь не говорив. |
28 А пророки известкой белят всё это нечестие: видения их пусты, предсказания ложны. Говорят они: „Так сказал Владыка ГОСПОДЬ“, хотя ничего ГОСПОДЬ им не говорил. |
|
29 Наро́ди Кра́ю тиснуть у́тиском та грабують грабунком, а вбогого та бідака́ гно́блять, а чужи́нця тиснуть у безправ'ї. |
29 И в простом народе угнетают друг друга, грабят, обирают бедного и нищего, притесняют пришлого, поступая несправедливо! |
|
30 І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загоро́ду, і став би в ви́ломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, — та Я не знайшов! |
30 Искал Я среди них человека, кто восстановил бы разрушенную стену или закрыл бы собой пролом и защитил народ этой земли, чтобы не нужно было Мне истреблять их, но никого не нашел. |
|
31 І Я вилив на них Свій гнів, огнем пересе́рдя Свого повигу́блював їх, їхню дорогу Я дав на їхню го́лову, каже Господь Бог“. |
31 Потому изолью Я на них Свой гнев, истреблю огнем Своей ярости, обрушу им на голову их злые дела, что они совершили“», — таково слово Владыки ГОСПОДА. |