ЄзекiїльРозділ 8 |
1 |
2 І побачив я, аж ось подо́ба, на вигляд чоловіка: від виду сте́гон його й дололу — огонь, а від сте́гон його й догори — на вигляд ся́йва, ніби палаюча мідь. |
3 І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих виді́ннях, до входу вну́трішньої брами, зве́рненої на пі́вніч, де місце перебува́ння і́дола, що викли́кує заздрість. |
4 І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині! |
5 |
6 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, чи ти бачиш, що́ вони ро́блять! Це великі гидо́ти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддали́тися від Моєї святині! Та ти зно́ву побачиш іще більші гидо́ти“. |
7 І привів мене до входу подві́р'я, і побачив я, — аж ось дірка в стіні! |
8 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, прокопа́й дірку в стіні!“ І прокопа́в я в стіні, — аж ось вхід! |
9 І сказав Він до мене: „Увійди, і побач ті злі гидо́ти, які вони роблять отут!“ |
10 І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна́ та огидли́вої звірини́, і всякі божки́ Ізраїлевого дому, накре́слені на стіні навко́ло круго́м. |
11 А сімдеся́т чоловіка зо старши́х Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кади́льницю, і підіймалися па́хощі з хмари кади́ла. |
12 І сказав Він до мене: „Чи бачив ти, сину лю́дський, що́ роблять Ізраїлеві старші́ в темно́ті, кожен у кімна́тах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей край“. |
13 І сказав Він до мене: „Ти зно́ву побачиш ще більші гидо́ти, які вони ро́блять“. |
14 І Він запрова́див мене до входу до брами Господнього дому що на пі́вночі, — аж ось там сидять жінки́, що оплакували Таммуза. |
15 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Ти зно́ву побачиш гидо́ти ще більші від цих!“ |
16 І Він запрова́див мене до вну́трішнього подві́р'я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притво́ром та між же́ртівником, було біля двадцяти́ й п'яти чоловіка: спи́ни їхні — до Господнього храму, а їхні обличчя — на схід, і вони кла́нялися до сходу, до сонця. |
17 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони напо́внили Край наси́льством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галу́зки при но́сі своїм. |
18 Тому то й Я зроблю́ з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кли́кати сильним голосом в ву́ха Мої, та Я їх не почую!“ |
Книга пророка ИезекииляГлава 8 |
1 |
2 Я увидел нечто напоминающее человеческое тело и подобие огня. Ниже пояса он был как огонь, а выше пояса — сверкающий и яркий, как раскалённый в огне металл. |
3 И увидел я нечто, похожее на руку, которая протянулась ко мне и схватила за волосы, и затем Дух поднял меня в воздух и в Божьем видении перенёс меня в Иерусалим, к внутренним воротам на северной стороне, где находился идол, вызывающий ревность Господнюю. |
4 Но слава Бога Израиля была там же, она была такой же, как и та, которую я видел в долине у канала Кебар. |
5 |
6 |
7 |
8 Бог мне сказал: |
9 |
10 Тогда я пошёл, и увидел статуи всевозможных рептилий и животных, о которых даже думать противно. Это были грязные идолы, которым поклонялись люди Израиля. И картины с этими идолами были врезаны на каждой стене. |
11 Тогда я заметил, что Иазания, сын Шафана, и семьдесят старейшин находились вместе с людьми, которые поклонялись в этом месте. И у каждого старейшины было в руках своё кадило, и дым от них поднимался вверх. |
12 |
13 Затем Бог сказал: |
14 |
15 Бог сказал: |
16 |
17 |
18 Я явлю им Свой гнев и не окажу милосердия, Я не пожалею их. Они будут кричать и громко звать Меня, но Я откажусь их слушать». |
ЄзекiїльРозділ 8 |
Книга пророка ИезекииляГлава 8 |
1 |
1 |
2 І побачив я, аж ось подо́ба, на вигляд чоловіка: від виду сте́гон його й дололу — огонь, а від сте́гон його й догори — на вигляд ся́йва, ніби палаюча мідь. |
2 Я увидел нечто напоминающее человеческое тело и подобие огня. Ниже пояса он был как огонь, а выше пояса — сверкающий и яркий, как раскалённый в огне металл. |
3 І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих виді́ннях, до входу вну́трішньої брами, зве́рненої на пі́вніч, де місце перебува́ння і́дола, що викли́кує заздрість. |
3 И увидел я нечто, похожее на руку, которая протянулась ко мне и схватила за волосы, и затем Дух поднял меня в воздух и в Божьем видении перенёс меня в Иерусалим, к внутренним воротам на северной стороне, где находился идол, вызывающий ревность Господнюю. |
4 І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині! |
4 Но слава Бога Израиля была там же, она была такой же, как и та, которую я видел в долине у канала Кебар. |
5 |
5 |
6 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, чи ти бачиш, що́ вони ро́блять! Це великі гидо́ти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддали́тися від Моєї святині! Та ти зно́ву побачиш іще більші гидо́ти“. |
6 |
7 І привів мене до входу подві́р'я, і побачив я, — аж ось дірка в стіні! |
7 |
8 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, прокопа́й дірку в стіні!“ І прокопа́в я в стіні, — аж ось вхід! |
8 Бог мне сказал: |
9 І сказав Він до мене: „Увійди, і побач ті злі гидо́ти, які вони роблять отут!“ |
9 |
10 І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна́ та огидли́вої звірини́, і всякі божки́ Ізраїлевого дому, накре́слені на стіні навко́ло круго́м. |
10 Тогда я пошёл, и увидел статуи всевозможных рептилий и животных, о которых даже думать противно. Это были грязные идолы, которым поклонялись люди Израиля. И картины с этими идолами были врезаны на каждой стене. |
11 А сімдеся́т чоловіка зо старши́х Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кади́льницю, і підіймалися па́хощі з хмари кади́ла. |
11 Тогда я заметил, что Иазания, сын Шафана, и семьдесят старейшин находились вместе с людьми, которые поклонялись в этом месте. И у каждого старейшины было в руках своё кадило, и дым от них поднимался вверх. |
12 І сказав Він до мене: „Чи бачив ти, сину лю́дський, що́ роблять Ізраїлеві старші́ в темно́ті, кожен у кімна́тах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей край“. |
12 |
13 І сказав Він до мене: „Ти зно́ву побачиш ще більші гидо́ти, які вони ро́блять“. |
13 Затем Бог сказал: |
14 І Він запрова́див мене до входу до брами Господнього дому що на пі́вночі, — аж ось там сидять жінки́, що оплакували Таммуза. |
14 |
15 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Ти зно́ву побачиш гидо́ти ще більші від цих!“ |
15 Бог сказал: |
16 І Він запрова́див мене до вну́трішнього подві́р'я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притво́ром та між же́ртівником, було біля двадцяти́ й п'яти чоловіка: спи́ни їхні — до Господнього храму, а їхні обличчя — на схід, і вони кла́нялися до сходу, до сонця. |
16 |
17 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони напо́внили Край наси́льством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галу́зки при но́сі своїм. |
17 |
18 Тому то й Я зроблю́ з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кли́кати сильним голосом в ву́ха Мої, та Я їх не почую!“ |
18 Я явлю им Свой гнев и не окажу милосердия, Я не пожалею их. Они будут кричать и громко звать Меня, но Я откажусь их слушать». |