CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Єз. 14
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Єзекiїль

Розділ 14

1 І прийшли до мене му́жі з Ізраїлевих старши́х, і посідали передо мною.

2 І було́ мені слово Господнє таке:

3 „Сину лю́дський, ці му́жі допустили своїх божкі́в у своє серце, а спотика́ння провини своєї поклали перед обличчям своїм. Чи ж можуть вони запи́тувати Мене?

4 Тому́ говори з ними, та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що допу́стить своїх божкі́в у своє серце, а спотика́ння провини своєї покладе́ перед обличчям своїм, і при́йде до пророка, тому Я, Господь, відповім, згідно з цим, згідно з многото́ю його божкі́в,

5 щоб схопи́ти тих з Ізраїлевого дому за їхнє серце, бо всі вони віддали́лися від Мене через своїх божкі́в!

6 Тому́ скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Наверні́ться, і відступі́ть від ваших божкі́в, і від усіх ваших гидо́т відверні́ть свої обличчя!

7 Бо кожен чоловік із Ізраїлевого дому або з чужи́нців, що ме́шкають серед Ізраїля, коли відсту́пить від Мене, і допустить своїх божкі́в у своє серце, і покладе спотика́ння своєї провини перед обличчям своїм, і при́йде до пророка, щоб запитати Мене, тому Я, Господь, відповім від Себе.

8 І зверну Я лице́ Своє проти цього чоловіка, і вчиню́ його за знака та за припові́стку, і вигублю його з-посеред Свого наро́ду, і пізнаєте ви, що Я — Господь!

9 А пророк, коли б був зве́дений, і говорив би слово, — Я, Госпо́дь, зведу́ цього пророка, і простягну руку Свою на нього, і вигублю його з-посеред Свого народу Ізраїлевого!

10 І понесу́ть вони свою провину, — яка провина того, хто питається, така буде провина пророка,

11 щоб не блуди́в уже Ізраїлів дім від Мене, і не занечи́щувався вже всіма своїми гріхами. І будуть вони Мені наро́дом, а Я буду їм Богом, говорить Госпо́дь Бог!“

12 І було́ мені слово Господнє таке:

13 „Сину лю́дський, коли згріши́ть проти Мене земля, спроневі́рюючи, то Я простягну́ Свою руку на неї, і зламаю їй хлібну підпору, і пошлю на неї голод, і ви́гублю з неї люди́ну й скоти́ну.

14 А коли б серед неї були три му́жі: Ной, Даниїл та Йов, вони в своїй справедливості врятували б лише свою вла́сну душу, говорить Господь Бог.

15 Коли б Я перепрова́див по землі люту звірину́, й обезлю́дніла б вона, і стала б вона спусто́шенням, так що ніхто не прохо́див би нею через ту звірину́,

16 то й ці три му́жі серед неї, — як живий Я, — говорить Господь Бог, — не врятують вони ні синів, ні дочо́к! Самі вони будуть врято́вані, а край стане спусто́шенням.

17 Або коли б Я спровадив на цю землю меча, та й мече́ві сказав: „Пройди по кра́ю, і вигуби з нього люди́ну й скотину“,

18 то ці три му́жі серед нього, як живий Я! — говорить Господь Бог, — не врятують синів, ні дочо́к, бо врятуються самі тільки вони!

19 Або коли б Я морови́цю послав до цієї землі, і вилив би на неї свою лютість у крові, щоб вигубити з неї люди́ну й скоти́ну,

20 а Ной, Даниї́л та Йов були б серед неї, — як живий Я! — говорить Господь Бог, — ані сина, ані дочки́ не врятували б вони! Вони в своїй справедливості врятують тільки свою вла́сну душу.

21 Бо так говорить Господь Бог: Хоч послав би Я на Єрусалим чотири Свої лихі при́суди: меча, і голод, і люту звірину́ та морови́цю, щоб вигубити з нього люди́ну та скоти́ну,

22 то все таки зали́шаться в ньому рештки, що будуть ви́проваджені, сини та до́чки. Ось вони вийдуть до вас, і ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і будете потішені за те лихо, що Я навів на Єрусалим, за все, що Я навів був на нього.

23 І потішать вони вас, коли ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і пізнаєте, що не нада́рмо зробив Я все, що зробив серед нього, говорить Госпо́дь Бог“.

Книга пророка Иезекииля

Глава 14

1 Пришли ко мне несколько человек из старейшин израильских и сели передо мной.

2 И было мне слово ГОСПОДНЕ:

3 «Смертный человек! Эти люди возводят идолов в сердце своем, взор свой они направили к погибельному греху своему. Как Я могу им отвечать?

4 Передай им, скажи, что так говорит Владыка ГОСПОДЬ: „Всякий человек из народа Израилева, который живет с идолами в сердце, взор свой направляет к погибельному греху, а затем идет к пророку, — получит от ГОСПОДА такой ответ, какого заслуживают его многочисленные идолы!

5 Быть может, так поймет народ Израилев, что все они стали Мне чужими из-за своих идолов“.

6 И потому скажи народу Израилеву то, что говорит Владыка ГОСПОДЬ: „Покайтесь! Отвернитесь от своих идолов, отвернитесь от своих мерзостей!

7 Я, ГОСПОДЬ, Сам дам ответ всякому человеку из народа Израилева и всякому живущему в Израиле переселенцу, всем тем, кто оставил Меня, живет с идолами в сердце, взор свой направляет к погибельному греху, а потом идет к пророку, чтобы вопрошать Меня.

8 Я свершу суд над таковыми, сделаю их знамением и притчей во языцех, положу конец их пребыванию среди народа Моего, и узнаете, что Я — ГОСПОДЬ.

9 А если тот пророк, будучи обманутым, станет пророчествовать, то знайте, что это Я, ГОСПОДЬ, ввел его в заблуждение и Я удалю его из Моего народа Израиля, занесу над ним руку и истреблю его.

10 Оба они: и вопрошавший, и пророк — будут подвергнуты одному и тому же наказанию за свою вину,

11 чтобы народ Израилев впредь не оставлял Меня и не осквернял себя преступлениями своими, и тогда он будет Моим народом, а Я буду его Богом“, — таково слово Владыки ГОСПОДА».

12 И вновь было мне слово ГОСПОДНЕ:

13 «Смертный, если грешит против Меня страна, вероломно изменив Мне, Я занесу над ней руку, лишу ее хлебных запасов, пошлю ей голод и истреблю в ней и людей, и скот.

14 И даже если бы Ной, Даниил и Иов жили в той стране, то своей праведностью эти трое спасли бы лишь собственные жизни, — говорит Владыка ГОСПОДЬ. —

15 И если Я нашлю на ту страну лютых зверей, которые разорят ее, и станет она из-за этих зверей пустой и безлюдной, куда не ступит нога человека,

16 то даже эти трое, окажись они среди ее жителей, — жив Я, — клятвенно заверяет Владыка ГОСПОДЬ, — не спасут ни сыновей, ни дочерей — лишь сами они спасутся, а страна превратится в пустыню.

17 И если Я нашлю меч на эту страну и повелю мечу пройти по стране и истребить в ней людей и скот,

18 то и эти три праведника, — жив Я, — говорит Владыка ГОСПОДЬ, — не спасут ни сыновей, ни дочерей — лишь сами спасутся.

19 И если Я пошлю на эту страну моровое поветрие, изолью на нее Мою ярость в кровопролитии и людей и скот истреблю,

20 то будь в ней Ной, Даниил и Иов, — жив Я, — говорит Владыка ГОСПОДЬ, — не спасут они ни сыновей своих, ни дочерей, но своей праведностью они спасут лишь собственные жизни».

21 Потому так говорит Владыка ГОСПОДЬ: «Куда более разрушительными будут те четыре наказания: меч, голод, лютые звери и моровое поветрие, которые Я пошлю на Иерусалим, чтобы истребить в нем людей и скот.

22 Но уцелеет остаток — он покинет город, и когда выйдут оттуда ваши сыновья и дочери и вы увидите их дела и поступки, тогда не будете так скорбеть о бедствии, которое Я обрушил на Иерусалим, — обо всем, что Я обрушил на него.

23 Утешат они вас тем, что, когда вы увидите их дела и поступки, поймете, что не напрасно Я подверг Иерусалим всем этим бедствиям». Таково слово Владыки ГОСПОДА.

Єзекiїль

Розділ 14

Книга пророка Иезекииля

Глава 14

1 І прийшли до мене му́жі з Ізраїлевих старши́х, і посідали передо мною.

1 Пришли ко мне несколько человек из старейшин израильских и сели передо мной.

2 І було́ мені слово Господнє таке:

2 И было мне слово ГОСПОДНЕ:

3 „Сину лю́дський, ці му́жі допустили своїх божкі́в у своє серце, а спотика́ння провини своєї поклали перед обличчям своїм. Чи ж можуть вони запи́тувати Мене?

3 «Смертный человек! Эти люди возводят идолов в сердце своем, взор свой они направили к погибельному греху своему. Как Я могу им отвечать?

4 Тому́ говори з ними, та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що допу́стить своїх божкі́в у своє серце, а спотика́ння провини своєї покладе́ перед обличчям своїм, і при́йде до пророка, тому Я, Господь, відповім, згідно з цим, згідно з многото́ю його божкі́в,

4 Передай им, скажи, что так говорит Владыка ГОСПОДЬ: „Всякий человек из народа Израилева, который живет с идолами в сердце, взор свой направляет к погибельному греху, а затем идет к пророку, — получит от ГОСПОДА такой ответ, какого заслуживают его многочисленные идолы!

5 щоб схопи́ти тих з Ізраїлевого дому за їхнє серце, бо всі вони віддали́лися від Мене через своїх божкі́в!

5 Быть может, так поймет народ Израилев, что все они стали Мне чужими из-за своих идолов“.

6 Тому́ скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Наверні́ться, і відступі́ть від ваших божкі́в, і від усіх ваших гидо́т відверні́ть свої обличчя!

6 И потому скажи народу Израилеву то, что говорит Владыка ГОСПОДЬ: „Покайтесь! Отвернитесь от своих идолов, отвернитесь от своих мерзостей!

7 Бо кожен чоловік із Ізраїлевого дому або з чужи́нців, що ме́шкають серед Ізраїля, коли відсту́пить від Мене, і допустить своїх божкі́в у своє серце, і покладе спотика́ння своєї провини перед обличчям своїм, і при́йде до пророка, щоб запитати Мене, тому Я, Господь, відповім від Себе.

7 Я, ГОСПОДЬ, Сам дам ответ всякому человеку из народа Израилева и всякому живущему в Израиле переселенцу, всем тем, кто оставил Меня, живет с идолами в сердце, взор свой направляет к погибельному греху, а потом идет к пророку, чтобы вопрошать Меня.

8 І зверну Я лице́ Своє проти цього чоловіка, і вчиню́ його за знака та за припові́стку, і вигублю його з-посеред Свого наро́ду, і пізнаєте ви, що Я — Господь!

8 Я свершу суд над таковыми, сделаю их знамением и притчей во языцех, положу конец их пребыванию среди народа Моего, и узнаете, что Я — ГОСПОДЬ.

9 А пророк, коли б був зве́дений, і говорив би слово, — Я, Госпо́дь, зведу́ цього пророка, і простягну руку Свою на нього, і вигублю його з-посеред Свого народу Ізраїлевого!

9 А если тот пророк, будучи обманутым, станет пророчествовать, то знайте, что это Я, ГОСПОДЬ, ввел его в заблуждение и Я удалю его из Моего народа Израиля, занесу над ним руку и истреблю его.

10 І понесу́ть вони свою провину, — яка провина того, хто питається, така буде провина пророка,

10 Оба они: и вопрошавший, и пророк — будут подвергнуты одному и тому же наказанию за свою вину,

11 щоб не блуди́в уже Ізраїлів дім від Мене, і не занечи́щувався вже всіма своїми гріхами. І будуть вони Мені наро́дом, а Я буду їм Богом, говорить Госпо́дь Бог!“

11 чтобы народ Израилев впредь не оставлял Меня и не осквернял себя преступлениями своими, и тогда он будет Моим народом, а Я буду его Богом“, — таково слово Владыки ГОСПОДА».

12 І було́ мені слово Господнє таке:

12 И вновь было мне слово ГОСПОДНЕ:

13 „Сину лю́дський, коли згріши́ть проти Мене земля, спроневі́рюючи, то Я простягну́ Свою руку на неї, і зламаю їй хлібну підпору, і пошлю на неї голод, і ви́гублю з неї люди́ну й скоти́ну.

13 «Смертный, если грешит против Меня страна, вероломно изменив Мне, Я занесу над ней руку, лишу ее хлебных запасов, пошлю ей голод и истреблю в ней и людей, и скот.

14 А коли б серед неї були три му́жі: Ной, Даниїл та Йов, вони в своїй справедливості врятували б лише свою вла́сну душу, говорить Господь Бог.

14 И даже если бы Ной, Даниил и Иов жили в той стране, то своей праведностью эти трое спасли бы лишь собственные жизни, — говорит Владыка ГОСПОДЬ. —

15 Коли б Я перепрова́див по землі люту звірину́, й обезлю́дніла б вона, і стала б вона спусто́шенням, так що ніхто не прохо́див би нею через ту звірину́,

15 И если Я нашлю на ту страну лютых зверей, которые разорят ее, и станет она из-за этих зверей пустой и безлюдной, куда не ступит нога человека,

16 то й ці три му́жі серед неї, — як живий Я, — говорить Господь Бог, — не врятують вони ні синів, ні дочо́к! Самі вони будуть врято́вані, а край стане спусто́шенням.

16 то даже эти трое, окажись они среди ее жителей, — жив Я, — клятвенно заверяет Владыка ГОСПОДЬ, — не спасут ни сыновей, ни дочерей — лишь сами они спасутся, а страна превратится в пустыню.

17 Або коли б Я спровадив на цю землю меча, та й мече́ві сказав: „Пройди по кра́ю, і вигуби з нього люди́ну й скотину“,

17 И если Я нашлю меч на эту страну и повелю мечу пройти по стране и истребить в ней людей и скот,

18 то ці три му́жі серед нього, як живий Я! — говорить Господь Бог, — не врятують синів, ні дочо́к, бо врятуються самі тільки вони!

18 то и эти три праведника, — жив Я, — говорит Владыка ГОСПОДЬ, — не спасут ни сыновей, ни дочерей — лишь сами спасутся.

19 Або коли б Я морови́цю послав до цієї землі, і вилив би на неї свою лютість у крові, щоб вигубити з неї люди́ну й скоти́ну,

19 И если Я пошлю на эту страну моровое поветрие, изолью на нее Мою ярость в кровопролитии и людей и скот истреблю,

20 а Ной, Даниї́л та Йов були б серед неї, — як живий Я! — говорить Господь Бог, — ані сина, ані дочки́ не врятували б вони! Вони в своїй справедливості врятують тільки свою вла́сну душу.

20 то будь в ней Ной, Даниил и Иов, — жив Я, — говорит Владыка ГОСПОДЬ, — не спасут они ни сыновей своих, ни дочерей, но своей праведностью они спасут лишь собственные жизни».

21 Бо так говорить Господь Бог: Хоч послав би Я на Єрусалим чотири Свої лихі при́суди: меча, і голод, і люту звірину́ та морови́цю, щоб вигубити з нього люди́ну та скоти́ну,

21 Потому так говорит Владыка ГОСПОДЬ: «Куда более разрушительными будут те четыре наказания: меч, голод, лютые звери и моровое поветрие, которые Я пошлю на Иерусалим, чтобы истребить в нем людей и скот.

22 то все таки зали́шаться в ньому рештки, що будуть ви́проваджені, сини та до́чки. Ось вони вийдуть до вас, і ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і будете потішені за те лихо, що Я навів на Єрусалим, за все, що Я навів був на нього.

22 Но уцелеет остаток — он покинет город, и когда выйдут оттуда ваши сыновья и дочери и вы увидите их дела и поступки, тогда не будете так скорбеть о бедствии, которое Я обрушил на Иерусалим, — обо всем, что Я обрушил на него.

23 І потішать вони вас, коли ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і пізнаєте, що не нада́рмо зробив Я все, що зробив серед нього, говорить Госпо́дь Бог“.

23 Утешат они вас тем, что, когда вы увидите их дела и поступки, поймете, что не напрасно Я подверг Иерусалим всем этим бедствиям». Таково слово Владыки ГОСПОДА.

1.0x