Библия - Обещанное Восстановление

Приповiстi

Розділ 26

1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.

2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.

3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.

4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.

5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.

6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.

7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.

8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.

9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.

10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.

11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.

12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.

13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“

14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.

15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.

16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.

17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.

18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,

19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“

20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.

21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.

22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.

23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —

24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:

25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!

26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.

27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.

28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.

Книга притчей Соломоновых

Глава 26

1 Как снег среди лета, как в жатву дождь, так и почет глупцу не подобает.

2 Как воробей пролетит, как ласточка промелькнет, так и проклятье беспричинное не сбудется.

3 Плеть — для коня, узда — для осла, а палка — для спины глупцов.

4 Не отвечай невежде по глупости его, а то сам ему уподобишься.

5 Ответь невежде по глупости его, иначе он возомнит себя мудрым.

6 Кто дело глупцу поручит, тот с ног собьется и хлебнет горя.

7 Как ноги хромому не служат — так бесполезна притча на устах глупца.

8 Оказывать почет глупцу — что камень вкладывать в пращу.

9 Что пьяный, хватающийся за колючую ветку, — то и глупец, изрекающий притчи.

10 Как из лука стрелять не целясь, так и глупца нанимать, что нанимать бродягу.

11 Как пес возвращается к изблеванному им, так глупец свою глупость повторяет.

12 Видел ты человека, что мудр в собственных глазах? Даже у глупца не всё так безнадежно, как у него!

13 Говорит лентяй: «Лев на улице! Царь зверей на площади!»

14 Вертится дверь на петлях, а лентяй — на своей кровати.

15 Запустит лентяй руку в чашку, а до рта трудно еду донести.

16 В собственных глазах лентяй мудрее семерых, отвечающих разумно.

17 Что бродячего пса хватать за уши, то встревать в чужую ссору.

18 Безумцу, что горящие головешки разбрасывает и пускает смертоносные стрелы,

19 подобен тот, кто ближнего своего обманул, а потом сказал: «Я лишь пошутил!»

20 Без дров — огонь погаснет, без сплетника — раздор утихнет.

21 От углей — жаркая зола, от дров — огонь, от вздорного человека — ссора.

22 Слова сплетника — что лакомый кусочек, глубоко, до нутра они проникают.

23 Как изгарь, что покрывает глиняный сосуд, так речи льстивые при злобном сердце.

24 Речи врага притворно любезны, но в сердце он таит коварство.

25 Хоть и любезно говорит он, не верь ему! Семь мерзостей в сердце у него!

26 Скрывает он свою ненависть обманом, но откроется его злоба перед всеми!

27 Кто роет яму — сам в нее попадет, кто толкает камень — по тому он и прокатится.

28 Лживый язык ненавидит тех, кто им повержен, льстивые уста готовят погибель.

Приповiстi Розділ 26	Книга притчей Соломоновых Глава 26
1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.	1 Как снег среди лета, как в жатву дождь, так и почет глупцу не подобает.
2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.	2 Как воробей пролетит, как ласточка промелькнет, так и проклятье беспричинное не сбудется.
3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.	3 Плеть — для коня, узда — для осла, а палка — для спины глупцов.
4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.	4 Не отвечай невежде по глупости его, а то сам ему уподобишься.
5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.	5 Ответь невежде по глупости его, иначе он возомнит себя мудрым.
6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.	6 Кто дело глупцу поручит, тот с ног собьется и хлебнет горя.
7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.	7 Как ноги хромому не служат — так бесполезна притча на устах глупца.
8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.	8 Оказывать почет глупцу — что камень вкладывать в пращу.
9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.	9 Что пьяный, хватающийся за колючую ветку, — то и глупец, изрекающий притчи.
10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.	10 Как из лука стрелять не целясь, так и глупца нанимать, что нанимать бродягу.
11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.	11 Как пес возвращается к изблеванному им, так глупец свою глупость повторяет.
12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.	12 Видел ты человека, что мудр в собственных глазах? Даже у глупца не всё так безнадежно, как у него!
13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“	13 Говорит лентяй: «Лев на улице! Царь зверей на площади!»
14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.	14 Вертится дверь на петлях, а лентяй — на своей кровати.
15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.	15 Запустит лентяй руку в чашку, а до рта трудно еду донести.
16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.	16 В собственных глазах лентяй мудрее семерых, отвечающих разумно.
17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.	17 Что бродячего пса хватать за уши, то встревать в чужую ссору.
18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,	18 Безумцу, что горящие головешки разбрасывает и пускает смертоносные стрелы,
19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“	19 подобен тот, кто ближнего своего обманул, а потом сказал: «Я лишь пошутил!»
20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.	20 Без дров — огонь погаснет, без сплетника — раздор утихнет.
21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.	21 От углей — жаркая зола, от дров — огонь, от вздорного человека — ссора.
22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.	22 Слова сплетника — что лакомый кусочек, глубоко, до нутра они проникают.
23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —	23 Как изгарь, что покрывает глиняный сосуд, так речи льстивые при злобном сердце.
24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:	24 Речи врага притворно любезны, но в сердце он таит коварство.
25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!	25 Хоть и любезно говорит он, не верь ему! Семь мерзостей в сердце у него!
26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.	26 Скрывает он свою ненависть обманом, но откроется его злоба перед всеми!
27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.	27 Кто роет яму — сам в нее попадет, кто толкает камень — по тому он и прокатится.
28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.	28 Лживый язык ненавидит тех, кто им повержен, льстивые уста готовят погибель.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Приповiстi

Розділ 26

Книга притчей Соломоновых

Глава 26

Приповiстi

Розділ 26

Книга притчей Соломоновых

Глава 26

Старий завіт

Новий завіт

Приповiстi

Розділ 26

Книга притчей Соломоновых

Глава 26

Приповiстi

Розділ 26

Книга притчей Соломоновых

Глава 26

Старий
завіт

Новий
завіт