ЄзекiїльРозділ 21 |
|
1 |
|
2 „Сину лю́дський, зверни обличчя своє в напрямі на пі́вдень, і крапай словами на полу́день, і пророкуй на ліс півде́нного поля. |
|
3 І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю́ Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'я́ний огонь не погасне, і будуть попа́лені ним всі простори від пі́вдня до пі́вночі. |
|
4 І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!“ |
|
5 І сказав я: „О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки при́тчі?“ |
|
6 |
|
7 „Сину лю́дський, зверни ти обличчя своє до Єрусалиму, і крапай словами на святині, і пророкуй на землю Ізраїлеву. |
|
8 І скажи Ізраїлевій землі: Так говорить Господь: Ото Я проти тебе, і меча Свого витягну з пі́хви його, і витну з тебе справедливого й несправедливого. |
|
9 Через те, що Я витну з тебе справедливого й несправедливого, тому́ вийде Мій меч проти кожного тіла від пі́вдня на пі́вніч. |
|
10 І кожне тіло пізнає, що Я, Господь, витяг меча Свого з пі́хви його, — уже не ве́рнеться він! |
|
11 А ти, сину лю́дський, стогни́, ніби мав би ти зла́мані сте́гна, і гірко стогни́ на їхніх оча́х! |
|
12 І буде, коли тобі скажуть: „Чого то ти сто́гнеш?“ то скажеш: На звістку, що йде, — і кожне серце розтане, і всякі руки ослабнуть, і погасне всякий дух, і всі коліна зайду́ться водою! Оце при́йде та станеться, каже Господь Бог“. |
|
13 І було мені слово Господнє таке: |
|
14 „Сину лю́дський, пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Скажи: Меч, меч, — наго́стрений він та блиску́чий! |
|
15 Щоб прино́сити жертву — наго́стрений він, щоб блищати — він був поліро́ваний. Хіба бу́демо радіти? Хіба жезло сина Мого легкова́жить усякеє дерево? |
|
16 І дали його ви́полірувати, щоб узяти в долоню. Це наго́стрений меч, і він поліро́ваний, щоб дати його в руку вбивця. |
|
17 Кричи та реви, сину лю́дський, бо він проти народу Мого, він проти всіх князів Ізраїлевих, — їх віддано мечеві з народом Моїм, тому вдарся по сте́гнах! |
|
18 Та він уже ви́пробуваний. Та що ж тепер, коли йому же́зло обридло? Він не встоїть, каже Господь Бог. |
|
19 А ти, сину лю́дський, пророкуй, і вдар долонею об долоню, і нехай меч подво́їться та потро́їться! Це меч побитих, великий меч забитого, що кружля́є довкола них. |
|
20 Щоб стопи́лося серце й полягло́ якнайбільше при всіх їхніх брамах, Я дам різани́ну меча. О горе, — він справді зро́блений блискучим, ви́поліруваним на різани́ну! |
|
21 Об'єднайся, право́руч іди, зверни ліво́руч, іди, куди тільки зве́рнене буде ві́стря твоє. |
|
22 І Я вдарю долоню Свою об долоню Свою, і Свою лють заспоко́ю. Я, Господь, це прорік!“ |
|
23 І було мені слово Господнє таке: |
|
24 „А ти, сину лю́дський, признач собі дві дорозі, якими прибу́де меч вавилонського царя. Вони ви́йдуть оби́дві із кра́ю одно́го, а ти вистругай дороговка́зну руку, на початку дороги до міста її ви́стругай. |
|
25 Признач дорогу, якою прибуде меч до Рабби Аммонових синів та до Юди в укріплений Єрусалим. |
|
26 Бо цар вавилонський став на роздоріжжі, на поча́тку двох доріг. Щоб ворожити ча́рами, трясе він стрі́лами, питає домашніх божків, розглядає печі́нку. |
|
27 У правиці його був чар „на Єрусалим“, щоб поставити муроло́ми, щоб відкрити уста на крик, щоб підняти голос о́криком, щоб поставити муроло́ми на брами, щоб наси́пати вала, щоб збудувати башту. |
|
28 Але буде це їм в їхніх оча́х, як чарува́ння марно́тне, буде для них заприся́ження прися́гами, та він згадає провину, щоб були вони схо́плені. |
|
29 Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви згадуєте свої провини, що відкриваєте ваші гріхи, щоб ба́чені були ваші гріхи ваших учинків, за те, що ви пригадуєте, — у ворожі руки схо́плені бу́дете! |
|
30 А ти, недостойний, несправедливий кня́зю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінце́вої, |
|
31 так говорить Господь Бог: Зняти заво́я й скинути корону! Це не зоста́неться так, — піднесе́ться низьке́, а високе пони́зиться! |
|
32 Руїною, руїною, руїною покладу́ його! Та цього не станеться, аж поки не при́йде Той, Хто має право, — і Я Йому дам! |
|
33 А ти, сину лю́дський, пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог на Аммонових синів та про їхню га́ньбу: І скажеш: Меч, меч відкритий на різани́ну, блискучий, щоб блищав, як та бли́скавка, — |
|
34 для тебе бачили обма́нні виді́ння, пророкували для тебе неправду, — щоб посадити його на шию недостойних злочинців, яких день при́йде в час кари кінце́вої. |
|
35 Верни ж меча до пі́хви його! У місці, де ство́рений ти, у краю́ похо́дження твого осуджу́ Я тебе! |
|
36 І виллю на тебе Свій гнів, в огні пересе́рдя Свого на тебе дмухну́, і дам тебе в руку людей зухва́лих, які зни́щення замишляють ! |
|
37 Ти станеш огне́ві на ї́жу, твоя кров буде серед землі, не згадають про тебе, бо Я, Господь, говорив це! |
EzekielChapter 21 |
|
1 AND the word of the LORD came to me, saying, |
|
2 Son of man, set your face toward Jerusalem and look at their holy places, and prophesy against the land of Israel. |
|
3 And say to the land of Israel, Thus says the LORD God: Behold, I am against you; I will draw my sword out of its sheath and will destroy from you the righteous and the sinner. |
|
4 Seeing then that I will destroy from you the righteous and the sinner, therefore my sword shall go forth out of its sheath against all flesh from the south to the north, |
|
5 That all flesh may know that I the LORD have drawn forth my sword out of its sheath; it shall not return any more. |
|
6 And as for you, O Son of man, sigh with a broken heart, and with bitterness groan before their eyes. |
|
7 And if they should say to you, Why do you sigh? you shall say to them, Because of news of disaster which is coming; and every heart shall melt and all hands shall be feeble and every spirit shall faint and all knees shall be weary; behold, it is coming and it shall be brought to pass, says the LORD God. |
|
8 Again the word of the LORD came to me, saying, |
|
9 Son of man, prophesy, and say, Thus says the LORD God: A sword, a sword is sharpened; |
|
10 It is sharpened to make a sore slaughter; it is burnished that it may glitter; and it is sharpened to cut off the family of my son; and to reject every other branch. |
|
11 I have given it to be burnished, that it may be handled; the sword is sharpened and polished to deliver it into the hand of the slayer. |
|
12 Cry and wail, Son of man; for it is against my people and against all the princes of Israel; |
|
13 Clap your hands because this calamity is justified; if the royal family is rejected, it shall be no more, says the LORD God. |
|
14 You therefore, Son of man, prophesy and clap your hands, and let the sword smite double, and the third stroke is the stroke of the slain; this is the sword for a great slaughter that causes them to tremble, |
|
15 That their hearts may faint and the sufferers be multiplied in all their gates, for I have delivered them to the sword which is sharpened, glittering and drawn for the slaughter. |
|
16 Take hold firmly my right hand, take hold firmly my left hand, wherever my face is turned; |
|
17 I will also clap my hands, and I will cause my fury to rest; I the LORD have said it. |
|
18 The word of the LORD came to me, saying, |
|
19 Also, Son of man, prepare for yourself two ways that the sword of the king of Babylon may come; both of them shall come forth out of the same land; and set a sign at the head of the highway to the choicest city. |
|
20 And prepare a way, that the sword may come to Rabbath of the Ammonites, and to Judah and to Jerusalem, the mighty city. |
|
21 For the king of Babylon stands at the parting of the way, at the head of the two ways, to use divination; he shoots an arrow, he inquires of his idol, he sees his triumph. |
|
22 At his right hand was the divination against Jerusalem, saying to build mounds against her, to open his mouth threatening with all his strength, to lift up his voice with shouting, to set battering rams against the gates, to cast a mount, and to build siege forts. |
|
23 And it shall be as a false divination to them; but he will call to remembrance their iniquity, that they may be captured. |
|
24 Therefore thus says the LORD God: Because you have made your iniquity to be remembered clearly and your transgressions are uncovered so that in all your devices your sins are evident, therefore, with the hand shall you be caught. |
|
25 And as for you, filthy wicked prince of Israel, your day and the time of your iniquity and your end has come. |
|
26 Thus says the LORD God: Remove the diadem and take off the crown; the low is exalted, and the proud is brought down. |
|
27 Even this place I will cause to be a ruin; until he comes to whom it belongs by right, and I will deliver it to him. |
|
28 And you, Son of man, prophesy and say, Thus says the LORD God concerning the Ammonites and concerning their reproach: even say, The sword, the sword is drawn for the slaughter; it is sharpened and it glitters; |
|
29 Because of your false vision and because of your false divination, to bring you upon the necks of the sinful and wicked men, whose day has come and the time of their iniquity and their end. |
|
30 Return the sword to its sheath! for in the land wherein you were born, there will I judge you. |
|
31 And I will pour out my indignation upon you; I will blow against you with the fire of my wrath, and will deliver you into the hand of men brutish and skilful to destroy. |
|
32 You shall be fuel for the fire; your blood shall be in the midst of the land; you shall be no more remembered; for I the LORD have spoken it. |
|
33 |
|
34 |
|
35 |
|
36 |
|
37 |
ЄзекiїльРозділ 21 |
EzekielChapter 21 |
|
1 |
1 AND the word of the LORD came to me, saying, |
|
2 „Сину лю́дський, зверни обличчя своє в напрямі на пі́вдень, і крапай словами на полу́день, і пророкуй на ліс півде́нного поля. |
2 Son of man, set your face toward Jerusalem and look at their holy places, and prophesy against the land of Israel. |
|
3 І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю́ Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'я́ний огонь не погасне, і будуть попа́лені ним всі простори від пі́вдня до пі́вночі. |
3 And say to the land of Israel, Thus says the LORD God: Behold, I am against you; I will draw my sword out of its sheath and will destroy from you the righteous and the sinner. |
|
4 І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!“ |
4 Seeing then that I will destroy from you the righteous and the sinner, therefore my sword shall go forth out of its sheath against all flesh from the south to the north, |
|
5 І сказав я: „О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки при́тчі?“ |
5 That all flesh may know that I the LORD have drawn forth my sword out of its sheath; it shall not return any more. |
|
6 |
6 And as for you, O Son of man, sigh with a broken heart, and with bitterness groan before their eyes. |
|
7 „Сину лю́дський, зверни ти обличчя своє до Єрусалиму, і крапай словами на святині, і пророкуй на землю Ізраїлеву. |
7 And if they should say to you, Why do you sigh? you shall say to them, Because of news of disaster which is coming; and every heart shall melt and all hands shall be feeble and every spirit shall faint and all knees shall be weary; behold, it is coming and it shall be brought to pass, says the LORD God. |
|
8 І скажи Ізраїлевій землі: Так говорить Господь: Ото Я проти тебе, і меча Свого витягну з пі́хви його, і витну з тебе справедливого й несправедливого. |
8 Again the word of the LORD came to me, saying, |
|
9 Через те, що Я витну з тебе справедливого й несправедливого, тому́ вийде Мій меч проти кожного тіла від пі́вдня на пі́вніч. |
9 Son of man, prophesy, and say, Thus says the LORD God: A sword, a sword is sharpened; |
|
10 І кожне тіло пізнає, що Я, Господь, витяг меча Свого з пі́хви його, — уже не ве́рнеться він! |
10 It is sharpened to make a sore slaughter; it is burnished that it may glitter; and it is sharpened to cut off the family of my son; and to reject every other branch. |
|
11 А ти, сину лю́дський, стогни́, ніби мав би ти зла́мані сте́гна, і гірко стогни́ на їхніх оча́х! |
11 I have given it to be burnished, that it may be handled; the sword is sharpened and polished to deliver it into the hand of the slayer. |
|
12 І буде, коли тобі скажуть: „Чого то ти сто́гнеш?“ то скажеш: На звістку, що йде, — і кожне серце розтане, і всякі руки ослабнуть, і погасне всякий дух, і всі коліна зайду́ться водою! Оце при́йде та станеться, каже Господь Бог“. |
12 Cry and wail, Son of man; for it is against my people and against all the princes of Israel; |
|
13 І було мені слово Господнє таке: |
13 Clap your hands because this calamity is justified; if the royal family is rejected, it shall be no more, says the LORD God. |
|
14 „Сину лю́дський, пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Скажи: Меч, меч, — наго́стрений він та блиску́чий! |
14 You therefore, Son of man, prophesy and clap your hands, and let the sword smite double, and the third stroke is the stroke of the slain; this is the sword for a great slaughter that causes them to tremble, |
|
15 Щоб прино́сити жертву — наго́стрений він, щоб блищати — він був поліро́ваний. Хіба бу́демо радіти? Хіба жезло сина Мого легкова́жить усякеє дерево? |
15 That their hearts may faint and the sufferers be multiplied in all their gates, for I have delivered them to the sword which is sharpened, glittering and drawn for the slaughter. |
|
16 І дали його ви́полірувати, щоб узяти в долоню. Це наго́стрений меч, і він поліро́ваний, щоб дати його в руку вбивця. |
16 Take hold firmly my right hand, take hold firmly my left hand, wherever my face is turned; |
|
17 Кричи та реви, сину лю́дський, бо він проти народу Мого, він проти всіх князів Ізраїлевих, — їх віддано мечеві з народом Моїм, тому вдарся по сте́гнах! |
17 I will also clap my hands, and I will cause my fury to rest; I the LORD have said it. |
|
18 Та він уже ви́пробуваний. Та що ж тепер, коли йому же́зло обридло? Він не встоїть, каже Господь Бог. |
18 The word of the LORD came to me, saying, |
|
19 А ти, сину лю́дський, пророкуй, і вдар долонею об долоню, і нехай меч подво́їться та потро́їться! Це меч побитих, великий меч забитого, що кружля́є довкола них. |
19 Also, Son of man, prepare for yourself two ways that the sword of the king of Babylon may come; both of them shall come forth out of the same land; and set a sign at the head of the highway to the choicest city. |
|
20 Щоб стопи́лося серце й полягло́ якнайбільше при всіх їхніх брамах, Я дам різани́ну меча. О горе, — він справді зро́блений блискучим, ви́поліруваним на різани́ну! |
20 And prepare a way, that the sword may come to Rabbath of the Ammonites, and to Judah and to Jerusalem, the mighty city. |
|
21 Об'єднайся, право́руч іди, зверни ліво́руч, іди, куди тільки зве́рнене буде ві́стря твоє. |
21 For the king of Babylon stands at the parting of the way, at the head of the two ways, to use divination; he shoots an arrow, he inquires of his idol, he sees his triumph. |
|
22 І Я вдарю долоню Свою об долоню Свою, і Свою лють заспоко́ю. Я, Господь, це прорік!“ |
22 At his right hand was the divination against Jerusalem, saying to build mounds against her, to open his mouth threatening with all his strength, to lift up his voice with shouting, to set battering rams against the gates, to cast a mount, and to build siege forts. |
|
23 І було мені слово Господнє таке: |
23 And it shall be as a false divination to them; but he will call to remembrance their iniquity, that they may be captured. |
|
24 „А ти, сину лю́дський, признач собі дві дорозі, якими прибу́де меч вавилонського царя. Вони ви́йдуть оби́дві із кра́ю одно́го, а ти вистругай дороговка́зну руку, на початку дороги до міста її ви́стругай. |
24 Therefore thus says the LORD God: Because you have made your iniquity to be remembered clearly and your transgressions are uncovered so that in all your devices your sins are evident, therefore, with the hand shall you be caught. |
|
25 Признач дорогу, якою прибуде меч до Рабби Аммонових синів та до Юди в укріплений Єрусалим. |
25 And as for you, filthy wicked prince of Israel, your day and the time of your iniquity and your end has come. |
|
26 Бо цар вавилонський став на роздоріжжі, на поча́тку двох доріг. Щоб ворожити ча́рами, трясе він стрі́лами, питає домашніх божків, розглядає печі́нку. |
26 Thus says the LORD God: Remove the diadem and take off the crown; the low is exalted, and the proud is brought down. |
|
27 У правиці його був чар „на Єрусалим“, щоб поставити муроло́ми, щоб відкрити уста на крик, щоб підняти голос о́криком, щоб поставити муроло́ми на брами, щоб наси́пати вала, щоб збудувати башту. |
27 Even this place I will cause to be a ruin; until he comes to whom it belongs by right, and I will deliver it to him. |
|
28 Але буде це їм в їхніх оча́х, як чарува́ння марно́тне, буде для них заприся́ження прися́гами, та він згадає провину, щоб були вони схо́плені. |
28 And you, Son of man, prophesy and say, Thus says the LORD God concerning the Ammonites and concerning their reproach: even say, The sword, the sword is drawn for the slaughter; it is sharpened and it glitters; |
|
29 Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви згадуєте свої провини, що відкриваєте ваші гріхи, щоб ба́чені були ваші гріхи ваших учинків, за те, що ви пригадуєте, — у ворожі руки схо́плені бу́дете! |
29 Because of your false vision and because of your false divination, to bring you upon the necks of the sinful and wicked men, whose day has come and the time of their iniquity and their end. |
|
30 А ти, недостойний, несправедливий кня́зю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінце́вої, |
30 Return the sword to its sheath! for in the land wherein you were born, there will I judge you. |
|
31 так говорить Господь Бог: Зняти заво́я й скинути корону! Це не зоста́неться так, — піднесе́ться низьке́, а високе пони́зиться! |
31 And I will pour out my indignation upon you; I will blow against you with the fire of my wrath, and will deliver you into the hand of men brutish and skilful to destroy. |
|
32 Руїною, руїною, руїною покладу́ його! Та цього не станеться, аж поки не при́йде Той, Хто має право, — і Я Йому дам! |
32 You shall be fuel for the fire; your blood shall be in the midst of the land; you shall be no more remembered; for I the LORD have spoken it. |
|
33 А ти, сину лю́дський, пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог на Аммонових синів та про їхню га́ньбу: І скажеш: Меч, меч відкритий на різани́ну, блискучий, щоб блищав, як та бли́скавка, — |
33 |
|
34 для тебе бачили обма́нні виді́ння, пророкували для тебе неправду, — щоб посадити його на шию недостойних злочинців, яких день при́йде в час кари кінце́вої. |
34 |
|
35 Верни ж меча до пі́хви його! У місці, де ство́рений ти, у краю́ похо́дження твого осуджу́ Я тебе! |
35 |
|
36 І виллю на тебе Свій гнів, в огні пересе́рдя Свого на тебе дмухну́, і дам тебе в руку людей зухва́лих, які зни́щення замишляють ! |
36 |
|
37 Ти станеш огне́ві на ї́жу, твоя кров буде серед землі, не згадають про тебе, бо Я, Господь, говорив це! |
37 |