ЄремiяРозділ 31 |
|
1 |
|
2 Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині наро́д, від меча врято́ваний, Ізраїль іде на свій спо́чин. |
|
3 Здале́ка Господь з'яви́вся мені та й промовив: Я вічним коха́нням тебе покохав, тому милість тобі виявля́ю! |
|
4 Ще буду тебе будувати — й збудо́вана будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздо́бишся в бу́бни свої, та й пі́деш у тано́к тих, хто ба́виться, |
|
5 на гора́х самарійських ще будеш садити виноградники, виногра́дарі будуть садити й споживати зако́нно собі! |
|
6 Настане бо день, коли кликати буде сторо́жа на Єфремових го́рах: Уставайте, та пі́демо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога! |
|
7 Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою наро́дів утіша́йтесь! Розголосі́ть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, наро́д Свій, останок Ізраїлів! |
|
8 Ось Я їх приведу́ із півні́чного кра́ю, і зберу́ їх із кі́нців землі, з ними ра́зом сліпий та кульга́вий, важка́ й породі́лля, сюди поверта́ються збори великі! |
|
9 Вони при́йдуть з плаче́м, та Я їх попрова́джу в уті́хах. Я їх до потоків води́ попрова́джу прямо́ю дорогою, — не спіткну́ться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, — перворідний він Мій! |
|
10 Народи, послухайте сло́ва Господнього, і далеко звістіть аж на острова́х та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його́, і стерегти́ме його, як па́стир отару свою! |
|
11 Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього. |
|
12 І вони поприхо́дять, і будуть співати на верши́ні Сіо́ну, і до добра до Господнього будуть горну́тись, — до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібно́ї худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напо́єний сад, і не відчують уже більше сто́млення! |
|
13 Тоді ді́вчина ті́шитись буде в танку́, і ра́зом юна́цтво та ста́рші, — бо Я оберну́ їхню жало́бу на радість, і Я їх поті́шу, і їх звеселю́ в їхнім сму́тку! |
|
14 І душу священиків ситістю Я напою́, а наро́д Мій добром Моїм буде наси́чений, каже Господь! |
|
15 Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та рида́ння гірке́: Рахиль плаче за ді́тьми своїми, не хоче поті́шена бути за діти свої, — бо нема їх. |
|
16 Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосі́ння, і від сльози́ свої очі, бо є нагорода для чину твого, — говорить Господь, — і вони ве́рнуться з кра́ю ворожого! |
|
17 І для твого майбутнього є сподіва́ння, — говорить Господь, — і до границь твоїх ве́рнуться діти твої! |
|
18 Добре Я чую Єфрема, як він головою похи́тує, пла́чучи: „Покарав Ти мене — і пока́раний я, мов теля те нена́вчене! Наверни́ Ти мене — і верну́ся, бо Ти — Господь Бог мій! |
|
19 Бо як я наверну́вся, то ка́явся, коли ж я пізнав, то вдарив по сте́гнах свої́х. Засоромився я та збентежений був, бо я га́ньбу ношу́ молодо́щів своїх. |
|
20 Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю́ проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому́ то за нього хвилюється нутро Моє, змилосе́рджуся справді над ним, говорить Госпо́дь! |
|
21 Постав собі дороговка́зи, стовпи́ собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, — і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст! |
|
22 Аж доки тиня́тися бу́деш, о до́чко невірна? Господь бо нови́ну створив на землі: жінка спаса́тиме мужа! |
|
23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в кра́ї Юдиному й по містах його, коли Я верну́ їх: Хай Господь благосло́вить тебе, осе́ле ти правди, о го́ро свята! |
|
24 І осядуть на ній Юда та міста́ його ра́зом усі, селяни та ті, хто ходить з ота́рою. |
|
25 Бо напо́юю Я душу зму́чену, і кожну душу скорбо́тну наси́чую. |
|
26 На це я збудився й побачив, — і був мені сон мій приємний. |
|
27 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням люди́ни й насінням скотини. |
|
28 І бу́де, як Я пильнува́в був над ними, щоб їх вирива́ти та бу́рити, і щоб руйнува́ти, і губити, і чинити лихе, так Я попильну́ю над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь! |
|
29 Тими днями не скажуть уже: „Батьки їли неспіле, а оско́ма в синів на зуба́х!“ |
|
30 бо кожен за власну провину помре, і кожній люди́ні, що їсть недоспі́ле, оско́ма впаде́ їй на зуби! |
|
31 |
|
32 Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх ви́вести з кра́ю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь! |
|
33 Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу́ з домом Ізраїля, — каже Госпо́дь: Дам Зако́на Свого в сере́дину їхню, і на їхньому серці його напишу́, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть наро́дом! |
|
34 І більше не будуть навчати вони один о́дного, і брат свого брата, гово́рячи: „Пізнайте Господа!“ Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, — каже Господь, — бо їхню прови́ну прощу́, і не бу́ду вже згадувати їм гріха́! |
|
35 Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зо́рям на світло вночі, що пору́шує море — й шумля́ть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння! |
|
36 Як віді́йдуть устави ці з-перед обличчя Мого, — говорить Господь, то й насіння Ізраїлеве перестане наро́дом бути перед обличчям Моїм по всі дні. |
|
37 Так говорить Господь: Так як небо вгорі́ незміри́ме, і не будуть дослі́джені долі осно́ви землі́, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь! |
|
38 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і збудується місто оце Господе́ві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної. |
|
39 І пі́де мірни́чий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обе́рнеться він до Ґої. |
|
40 І долина вся тру́пів та по́пелу, і всі поля́ аж до долини Кедро́ну, аж до рогу Кі́нської брами на схід, — усе це́ буде святість для Господа, — не знищиться та не зруйнується ввіки вона!“ |
JeremiahChapter 31 |
|
1 AT that time, says the LORD, I will be the God of all the families of Israel, and they shall be my people. |
|
2 Thus says the LORD: The people who escaped from the sword found compassion in the wilderness when Israel went into exile. |
|
3 The LORD has appeared to me from afar, saying, Yea, I have loved you with an everlasting love; therefore with lovingkindness have I drawn you. |
|
4 Again I will build you, and you shall be built, O virgin of Israel; you shall again be adorned with your ornaments, and shall go forth in the assembly of those who make merry. |
|
5 You shall again plant vineyards on the mountain of Samaria. Yea, you will plant vines and sing. |
|
6 For the clay is coming when the watchmen on mount Ephraim shall cry, saying, Arise, and let us go up to Zion to the LORD our God. |
|
7 For thus says the LORD: Sing with gladness, O house of Jacob, and rejoice among the chief of the nations; publish, give praise, and say, O LORD, save thy people, the remnant of Israel. |
|
8 Behold, I will bring them from the north land, and gather them from the uttermost parts of the earth, and also the lame and the blind who are among them, the woman with child and her that is in travail together; a great company shall they return here. |
|
9 They shall go with weeping, but they shall return with fervent prayer; I will lead them by the paths that have water, in straight ways in which they shall not stumble; for I am a father to Israel, and Ephraim is my first-born. |
|
10 Hear the word of the LORD, O you his people, and declare it in the isles afar off, and say, He who scattered Israel will gather him, and shall keep him as a shepherd keeps his flock. |
|
11 For the LORD has saved his servant Jacob, and delivered him from the hand of him who was stronger than he. |
|
12 Therefore they shall come and sing on the height of Zion, and they shall be happy because of the goodness of the LORD, for the wheat, for the wine, and for the oil, and for the young of the flock and of the herd; and their soul shall be like a watered garden; and they shall not lack any more. |
|
13 Then shall the virgin rejoice and be glad, both young men and the old together; for I will turn their mourning into joy, and will comfort them and make them rejoice from their sorrow. |
|
14 And I will satisfy the soul of the priests with fatness, and my people shall be satisfied with my goodness, says the LORD. |
|
15 Thus says the LORD: A voice was heard in Ramtha, lamentation and bitter weeping; Rachel is weeping for her children, and she refuses to be comforted because they are not. |
|
16 Thus says the LORD: Restrain your voice from weeping and your eyes from tears; for there is a reward for your tears, says the LORD; and the people shall return from the land of the enemy. |
|
17 And there is hope in your future, says the LORD, and the children shall come back to their own land. |
|
18 I have surely heard Ephraim bemoaning and saying, O LORD, thou hast chastised me, and I was chastened; I had become like a bullock which cannot be subdued; bring me back, and I will repent; for thou art the LORD my God. |
|
19 Surely after I had repented, I have been comforted; and after I was instructed, I have found rest; I was ashamed, yea even reproved, because I did bear the reproach of my youth. |
|
20 Ephraim is my dear son, and a beloved child; for when I speak of him, I do earnestly remember him still; therefore I have my mercy upon him, I will surely have compassion on him, says the LORD. |
|
21 Set up a standard for yourself, and dwell in the wilderness; set your heart towards the straight highway; repent, O virgin of Israel, says the LORD, and dwell in these your cities. |
|
22 How long will you hesitate, O backsliding daughter? For the LORD has created a new thing on the earth, a woman shall love her husband. |
|
23 Thus says the LORD God of hosts, the God of Israel: From henceforth they shall use this saying in the land of Judah and in its cities, when I shall bring them back from their captivity: The LORD bless you, O habitation of righteousness, O holy mountain. |
|
24 And there shall dwell in Judah itself and in all its cities together, farmers and shepherds of flocks. |
|
25 For I have satisfied the thirsty soul and I have replenished every hungry soul. |
|
26 This is why I awoke and beheld; and my sleep was sweet to me. |
|
27 Behold the days are coming, says the LORD, when I will sow the house of Israel and the house of Judah with the seed of man and with the seed of beast. |
|
28 And it shall come to pass that as I purposed against them, to uproot them and to break them down and to overthrow them and to destroy and to afflict; so will I be mindful of them, to build and to plant, says the LORD. |
|
29 In those days they shall say no more, The fathers have eaten sour grapes, and the children's teeth are set on edge. |
|
30 But every one shall die for his own sins; every man who eats the sour grapes, his teeth shall be set on edge. |
|
31 Behold, the days are coming, says the LORD, when I will make a new covenant with the house of Israel and with the house of Judah; |
|
32 Not like the covenant which I made with their fathers in the day that I took them by the hand and brought them out of the land of Egypt; and because they nullified my covenant, so I also despised them, says the LORD; |
|
33 But this is the covenant which I will make with the house of Israel, after those days, says the LORD: I will put my law in the midst of them, and I will write it upon their hearts; and I will be their God, and they shall be my people. |
|
34 And they shall teach no more every man his brother and every man his neighbor, saying, Know the LORD; for they shall all know me, from the youngest of them to the eldest of them, says the LORD; for I will forgive their iniquity and I will remember their sins no more. |
|
35 Thus says the LORD, who has ordained the sun for a light by day and the moon and the stars for a light by night, who rebukes the sea and stills its waves; the LORD of hosts is his name; |
|
36 If those ordinances depart from before me, says the LORD, then the descendants of Israel also shall cease from being a nation before me for ever. |
|
37 Thus says the LORD: If the heavens above can be measured and the foundations of the earth below explored, then I will also reject all the descendants of Israel for all that they have done, says the LORD. |
|
38 Behold, the days are coming, says the LORD, when the city shall be built to the LORD from the tower of Hananael to the gate of the corner. |
|
39 And the measuring line shall go forth straight upon the hill Gareb, and shall curve about to Goath. |
|
40 And the whole valley in which they dump refuse and ashes, as far as the brook Kidron and as far as the corner of the horse gate towards the east, shall be holy to the LORD; it shall not be uprooted nor demolished any more for ever. |
ЄремiяРозділ 31 |
JeremiahChapter 31 |
|
1 |
1 AT that time, says the LORD, I will be the God of all the families of Israel, and they shall be my people. |
|
2 Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині наро́д, від меча врято́ваний, Ізраїль іде на свій спо́чин. |
2 Thus says the LORD: The people who escaped from the sword found compassion in the wilderness when Israel went into exile. |
|
3 Здале́ка Господь з'яви́вся мені та й промовив: Я вічним коха́нням тебе покохав, тому милість тобі виявля́ю! |
3 The LORD has appeared to me from afar, saying, Yea, I have loved you with an everlasting love; therefore with lovingkindness have I drawn you. |
|
4 Ще буду тебе будувати — й збудо́вана будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздо́бишся в бу́бни свої, та й пі́деш у тано́к тих, хто ба́виться, |
4 Again I will build you, and you shall be built, O virgin of Israel; you shall again be adorned with your ornaments, and shall go forth in the assembly of those who make merry. |
|
5 на гора́х самарійських ще будеш садити виноградники, виногра́дарі будуть садити й споживати зако́нно собі! |
5 You shall again plant vineyards on the mountain of Samaria. Yea, you will plant vines and sing. |
|
6 Настане бо день, коли кликати буде сторо́жа на Єфремових го́рах: Уставайте, та пі́демо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога! |
6 For the clay is coming when the watchmen on mount Ephraim shall cry, saying, Arise, and let us go up to Zion to the LORD our God. |
|
7 Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою наро́дів утіша́йтесь! Розголосі́ть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, наро́д Свій, останок Ізраїлів! |
7 For thus says the LORD: Sing with gladness, O house of Jacob, and rejoice among the chief of the nations; publish, give praise, and say, O LORD, save thy people, the remnant of Israel. |
|
8 Ось Я їх приведу́ із півні́чного кра́ю, і зберу́ їх із кі́нців землі, з ними ра́зом сліпий та кульга́вий, важка́ й породі́лля, сюди поверта́ються збори великі! |
8 Behold, I will bring them from the north land, and gather them from the uttermost parts of the earth, and also the lame and the blind who are among them, the woman with child and her that is in travail together; a great company shall they return here. |
|
9 Вони при́йдуть з плаче́м, та Я їх попрова́джу в уті́хах. Я їх до потоків води́ попрова́джу прямо́ю дорогою, — не спіткну́ться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, — перворідний він Мій! |
9 They shall go with weeping, but they shall return with fervent prayer; I will lead them by the paths that have water, in straight ways in which they shall not stumble; for I am a father to Israel, and Ephraim is my first-born. |
|
10 Народи, послухайте сло́ва Господнього, і далеко звістіть аж на острова́х та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його́, і стерегти́ме його, як па́стир отару свою! |
10 Hear the word of the LORD, O you his people, and declare it in the isles afar off, and say, He who scattered Israel will gather him, and shall keep him as a shepherd keeps his flock. |
|
11 Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього. |
11 For the LORD has saved his servant Jacob, and delivered him from the hand of him who was stronger than he. |
|
12 І вони поприхо́дять, і будуть співати на верши́ні Сіо́ну, і до добра до Господнього будуть горну́тись, — до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібно́ї худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напо́єний сад, і не відчують уже більше сто́млення! |
12 Therefore they shall come and sing on the height of Zion, and they shall be happy because of the goodness of the LORD, for the wheat, for the wine, and for the oil, and for the young of the flock and of the herd; and their soul shall be like a watered garden; and they shall not lack any more. |
|
13 Тоді ді́вчина ті́шитись буде в танку́, і ра́зом юна́цтво та ста́рші, — бо Я оберну́ їхню жало́бу на радість, і Я їх поті́шу, і їх звеселю́ в їхнім сму́тку! |
13 Then shall the virgin rejoice and be glad, both young men and the old together; for I will turn their mourning into joy, and will comfort them and make them rejoice from their sorrow. |
|
14 І душу священиків ситістю Я напою́, а наро́д Мій добром Моїм буде наси́чений, каже Господь! |
14 And I will satisfy the soul of the priests with fatness, and my people shall be satisfied with my goodness, says the LORD. |
|
15 Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та рида́ння гірке́: Рахиль плаче за ді́тьми своїми, не хоче поті́шена бути за діти свої, — бо нема їх. |
15 Thus says the LORD: A voice was heard in Ramtha, lamentation and bitter weeping; Rachel is weeping for her children, and she refuses to be comforted because they are not. |
|
16 Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосі́ння, і від сльози́ свої очі, бо є нагорода для чину твого, — говорить Господь, — і вони ве́рнуться з кра́ю ворожого! |
16 Thus says the LORD: Restrain your voice from weeping and your eyes from tears; for there is a reward for your tears, says the LORD; and the people shall return from the land of the enemy. |
|
17 І для твого майбутнього є сподіва́ння, — говорить Господь, — і до границь твоїх ве́рнуться діти твої! |
17 And there is hope in your future, says the LORD, and the children shall come back to their own land. |
|
18 Добре Я чую Єфрема, як він головою похи́тує, пла́чучи: „Покарав Ти мене — і пока́раний я, мов теля те нена́вчене! Наверни́ Ти мене — і верну́ся, бо Ти — Господь Бог мій! |
18 I have surely heard Ephraim bemoaning and saying, O LORD, thou hast chastised me, and I was chastened; I had become like a bullock which cannot be subdued; bring me back, and I will repent; for thou art the LORD my God. |
|
19 Бо як я наверну́вся, то ка́явся, коли ж я пізнав, то вдарив по сте́гнах свої́х. Засоромився я та збентежений був, бо я га́ньбу ношу́ молодо́щів своїх. |
19 Surely after I had repented, I have been comforted; and after I was instructed, I have found rest; I was ashamed, yea even reproved, because I did bear the reproach of my youth. |
|
20 Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю́ проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому́ то за нього хвилюється нутро Моє, змилосе́рджуся справді над ним, говорить Госпо́дь! |
20 Ephraim is my dear son, and a beloved child; for when I speak of him, I do earnestly remember him still; therefore I have my mercy upon him, I will surely have compassion on him, says the LORD. |
|
21 Постав собі дороговка́зи, стовпи́ собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, — і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст! |
21 Set up a standard for yourself, and dwell in the wilderness; set your heart towards the straight highway; repent, O virgin of Israel, says the LORD, and dwell in these your cities. |
|
22 Аж доки тиня́тися бу́деш, о до́чко невірна? Господь бо нови́ну створив на землі: жінка спаса́тиме мужа! |
22 How long will you hesitate, O backsliding daughter? For the LORD has created a new thing on the earth, a woman shall love her husband. |
|
23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в кра́ї Юдиному й по містах його, коли Я верну́ їх: Хай Господь благосло́вить тебе, осе́ле ти правди, о го́ро свята! |
23 Thus says the LORD God of hosts, the God of Israel: From henceforth they shall use this saying in the land of Judah and in its cities, when I shall bring them back from their captivity: The LORD bless you, O habitation of righteousness, O holy mountain. |
|
24 І осядуть на ній Юда та міста́ його ра́зом усі, селяни та ті, хто ходить з ота́рою. |
24 And there shall dwell in Judah itself and in all its cities together, farmers and shepherds of flocks. |
|
25 Бо напо́юю Я душу зму́чену, і кожну душу скорбо́тну наси́чую. |
25 For I have satisfied the thirsty soul and I have replenished every hungry soul. |
|
26 На це я збудився й побачив, — і був мені сон мій приємний. |
26 This is why I awoke and beheld; and my sleep was sweet to me. |
|
27 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням люди́ни й насінням скотини. |
27 Behold the days are coming, says the LORD, when I will sow the house of Israel and the house of Judah with the seed of man and with the seed of beast. |
|
28 І бу́де, як Я пильнува́в був над ними, щоб їх вирива́ти та бу́рити, і щоб руйнува́ти, і губити, і чинити лихе, так Я попильну́ю над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь! |
28 And it shall come to pass that as I purposed against them, to uproot them and to break them down and to overthrow them and to destroy and to afflict; so will I be mindful of them, to build and to plant, says the LORD. |
|
29 Тими днями не скажуть уже: „Батьки їли неспіле, а оско́ма в синів на зуба́х!“ |
29 In those days they shall say no more, The fathers have eaten sour grapes, and the children's teeth are set on edge. |
|
30 бо кожен за власну провину помре, і кожній люди́ні, що їсть недоспі́ле, оско́ма впаде́ їй на зуби! |
30 But every one shall die for his own sins; every man who eats the sour grapes, his teeth shall be set on edge. |
|
31 |
31 Behold, the days are coming, says the LORD, when I will make a new covenant with the house of Israel and with the house of Judah; |
|
32 Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх ви́вести з кра́ю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь! |
32 Not like the covenant which I made with their fathers in the day that I took them by the hand and brought them out of the land of Egypt; and because they nullified my covenant, so I also despised them, says the LORD; |
|
33 Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу́ з домом Ізраїля, — каже Госпо́дь: Дам Зако́на Свого в сере́дину їхню, і на їхньому серці його напишу́, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть наро́дом! |
33 But this is the covenant which I will make with the house of Israel, after those days, says the LORD: I will put my law in the midst of them, and I will write it upon their hearts; and I will be their God, and they shall be my people. |
|
34 І більше не будуть навчати вони один о́дного, і брат свого брата, гово́рячи: „Пізнайте Господа!“ Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, — каже Господь, — бо їхню прови́ну прощу́, і не бу́ду вже згадувати їм гріха́! |
34 And they shall teach no more every man his brother and every man his neighbor, saying, Know the LORD; for they shall all know me, from the youngest of them to the eldest of them, says the LORD; for I will forgive their iniquity and I will remember their sins no more. |
|
35 Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зо́рям на світло вночі, що пору́шує море — й шумля́ть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння! |
35 Thus says the LORD, who has ordained the sun for a light by day and the moon and the stars for a light by night, who rebukes the sea and stills its waves; the LORD of hosts is his name; |
|
36 Як віді́йдуть устави ці з-перед обличчя Мого, — говорить Господь, то й насіння Ізраїлеве перестане наро́дом бути перед обличчям Моїм по всі дні. |
36 If those ordinances depart from before me, says the LORD, then the descendants of Israel also shall cease from being a nation before me for ever. |
|
37 Так говорить Господь: Так як небо вгорі́ незміри́ме, і не будуть дослі́джені долі осно́ви землі́, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь! |
37 Thus says the LORD: If the heavens above can be measured and the foundations of the earth below explored, then I will also reject all the descendants of Israel for all that they have done, says the LORD. |
|
38 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і збудується місто оце Господе́ві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної. |
38 Behold, the days are coming, says the LORD, when the city shall be built to the LORD from the tower of Hananael to the gate of the corner. |
|
39 І пі́де мірни́чий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обе́рнеться він до Ґої. |
39 And the measuring line shall go forth straight upon the hill Gareb, and shall curve about to Goath. |
|
40 І долина вся тру́пів та по́пелу, і всі поля́ аж до долини Кедро́ну, аж до рогу Кі́нської брами на схід, — усе це́ буде святість для Господа, — не знищиться та не зруйнується ввіки вона!“ |
40 And the whole valley in which they dump refuse and ashes, as far as the brook Kidron and as far as the corner of the horse gate towards the east, shall be holy to the LORD; it shall not be uprooted nor demolished any more for ever. |