CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Єз. 7
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Єзекiїль

Розділ 7

1 І було́ мені слово Господнє таке:

2 „А ти, сину лю́дський, послухай: Отак Господь Бог промовляє до кра́ю Ізраїлевого: Кіне́ць, надійшов той кінець на чотири окра́йки землі!

3 На те́бе тепер цей кінець, і пошлю́ Я на те́бе Свій гнів, і тебе́ розсуджу́ за твоїми доро́гами, і на тебе складу́ всі гидо́ти твої.

4 І око Моє над тобою не зми́лується, і милосе́рдя не бу́ду Я мати, бо доро́ги твої Я на тебе складу́, а гидо́ти твої серед тебе зоста́нуть, і пізнаєте ви, що Я — то Господь!“

5 Отак Господь Бог промовляє: „Ось прихо́дить біда на біду́!

6 Прихо́дить кінець, прихо́дить кінець, — він збуди́вся на тебе, прихо́дить ось він!

7 Надійшла твоя доля для тебе, о ме́шканче кра́ю, приходить цей час, близьки́й той день за́колоту, нема на гора́х крику радости.

8 Тепер лютість Свою незаба́ром Я виллю на те́бе, і Свій гнів докінчу́ проти те́бе, і тебе́ осуджу́ за твоїми дорогами, і на те́бе складу́ всі гидо́ти твої!

9 І око Моє над тобою не зми́лується, і милосе́рдя не бу́ду Я мати, бо доро́ги твої Я на тебе складу́, а гидо́ти твої серед тебе зали́шаться, — і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь, що карає!

10 Ось той день, ось прихо́дить, доля виходить, виро́стає кий, розцвітає пиха,

11 розвило́ся наси́льство для ки́я безбожності! Нічого із них не зали́шиться: ані з числе́нности їхньої, ані з їхнього завору́шення, ані з їхньої пишноти́.

12 Надходить той час, наближа́ється день. Хто купує, нехай не радіє, а хто продає, хай не буде в жало́бі, — бо сунеться лютість на все многолю́ддя його!

13 Бо до про́даного не пове́рнеться вже продаве́ць, хоча б залиши́вся при житті між живими, бо пророцтво про все многолю́ддя їхнє не відмі́ниться, і ніхто беззаконням своїм не зміцни́ть свого життя.

14 Засу́рмлять у су́рму та все приготу́ють, — та не пі́де ніхто на війну́, бо на все многолю́ддя його Моя лютість!

15 На вулиці — меч, морови́ця ж та голод — у домі, хто на полі — помре від меча, а хто в місті — зжере́ того голод та мор.

16 І врято́вані з них повтікають, і бу́дуть на го́рах, немов голуби́ із долин, — всі бу́дуть стогна́ти, кожен за гріх свій.

17 Усі ру́ки осла́бнуть, затремтя́ть, як вода, всі колі́на,

18 і вере́тами попідпері́зуються, і покри́є їх страх, і на кожнім лиці буде сором, а на всіх голова́х їхніх — жало́бна та ли́сина.

19 Вони повикида́ють на вулицю срі́бло своє, і за ніщо́ їхнє золото стане, — їхнє срі́бло та золото їхнє не буде могти́ врятувати їх удень гніву Господнього, ним не наси́тять своєї душі й свого ну́тра вони не напо́внять, бо їхня провина була перешкодою!

20 А гордість вчинили за славну оздо́бу свою́, у ній наробили бовва́нів гидо́ти своєї й обри́джень своїх, тому їм оберну́ Я її на нечистість, —

21 і віддам її в руку чужих на грабу́нок, а нечестивим землі — на здобич.

22 І обличчя Своє відверну́ Я від них, і вони побезче́стять Мій скарб, і вві́йдуть до нього наси́льники та й побезче́стять його́.

23 Зроби ланцюга́, бо земля перепо́внилась правом крива́вим, а місто наси́льством напо́внилось.

24 І наведу́ Я найзліших із наро́дів, — і пося́дуть вони доми їхні, і гордість вельмо́жних спиню́, — і свя́тощі їхні побезче́щені бу́дуть!

25 Загибіль іде, й вони будуть шукати споко́ю — та не буде його.

26 При́йде біда до біди, й буде звістка до звістки, і бу́дуть шукати проро́цтва в пророка, та згине Зако́н у священиків і рада — у ста́рших.

27 Цар буде в жало́бі, і стра́хом зодя́гнеться князь, а ру́ки наро́ду землі затремтя́ть. За доро́гами їхніми їм учиню́, і судитиму їх — їхніми суда́ми, і пізна́ють, що Я — то Госпо́дь!“

Der Prophet Hesekiel (Ezechiel)

Kapitel 7

1 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

2 Du559 Menschenkind1121, so spricht der120 HErr136 HErr3069 vom Lande127 Israel3478: Das Ende7093 kommt935, das Ende7093 über alle vier702 Örter3671 des Landes776.

3 Nun kommt das Ende7093 über dich; denn ich will meinen Grimm639 über dich senden7971 und will dich richten8199, wie du verdienet hast, und will dir geben5414, was allen1870 deinen Greueln8441 gebührt.

4 Mein Auge5869 soll dein nicht2550 schonen2347, noch übersehen, sondern ich will dir1870 geben5414, wie du verdienet hast und deine Greuel8441 sollen unter8432 dich kommen, daß ihr3045 erfahren sollt, ich sei der HErr3068.

5 So spricht559 der HErr136 HErr3069: Siehe, es kommt935 ein259 Unglück7451 über das andere!

6 Das Ende7093 kommt935, es kommt935 das Ende7093, es ist erwacht6974 über dich; siehe, es kommt935!

7 Es gehet schon auf6843 und bricht daher über dich, du Einwohner3427 des Landes776; die Zeit6256 kommt935, der Tag3117 des Jammers4103 ist935 nahe7138, da kein Singen auf1906 den Bergen2022 sein935 wird.

8 Nun will ich bald meinen Grimm2534 über dich schütten8210 und meinen Zorn639 an dir vollenden; und will dich richten8199, wie du7138 verdienet hast3615, und dir geben5414, was deinen Greueln8441 allen1870 gebührt.

9 Mein Auge soll dein nicht2550 schonen2347 und will nicht gnädig sein, sondern ich will dir1870 geben5414, wie du verdienet hast, und deine Greuel8441 sollen unter8432 dich kommen, daß ihr3045 erfahren sollt, ich sei der HErr3068, der euch5869 schlägt5221.

10 Siehe, der Tag3117, siehe, er kommt935 daher, er bricht an6843! Die Rute4294 blühet, und3318 der Stolze2087 grünet.

11 Der Tyrann2555 hat sich6965 aufgemacht zur Rute4294 über die GOttlosen7562, daß nichts von ihnen, noch von ihrem Volk, noch von ihrem Haufen1995 Trost5089 haben wird.

12 Darum kommt935 die Zeit6256, der Tag3117 nahet herzu5060. Der Käufer7069 freue sich8055 nicht4376, und der Verkäufer traure nicht56; denn es kommt der Zorn2740 über all ihren Haufen1995.

13 Darum soll der Verkäufer zu seinem verkauften4376 Gut4465 nicht wieder7725 trachten; denn wer da lebet, der wird‘s haben2416. Denn die Weissagung2377 über all ihren Haufen1995 wird nicht zurückkehren; keiner376 wird sein2388 Leben2416 erhalten um7725 seiner Missetat5771 willen.

14 Laßt sie die Posaune8619 nur blasen8628 und alles zurüsten3559! Es wird doch niemand in den Krieg4421 ziehen1980; denn mein Grimm2740 gehet über all ihren Haufen1995.

15 Auf den Gassen2351 gehet das Schwert2719, in den Häusern1004 gehet Pestilenz1698 und Hunger7458. Wer auf dem Felde7704 ist, der wird vom Schwert2719 sterben4191; wer aber in der Stadt5892 ist, den wird die Pestilenz1698 und Hunger7458 fressen398.

16 Und welche unter ihnen6403 entrinnen6412, die3123 müssen auf den Gebirgen2022 sein und wie die Tauben in Gründen1516, die alle untereinander376 girren1993, ein jeglicher um seiner Missetat5771 willen.

17 Aller Hände3027 werden3212 dahinsinken7503 und aller Kniee1290 werden so ungewiß stehen wie Wasser4325.

18 Und werden Säcke8242 um sich3680 gürten und mit Furcht6427 überschüttet sein2296, und aller Angesicht6440 jämmerlich955 sehen, und aller Häupter7218 werden kahl7144 sein.

19 Sie werden5079 ihr Silber3701 hinauf auf die Gassen2351 werfen7993 und ihr Gold2091 als einen Unflat achten; denn ihr Silber3701 und Gold2091 wird sie nicht3201 erretten5337 am Tage3117 des Zorns5678 des HErrn3068. Und werden7646 doch ihre See LE5315 davon nicht sättigen noch ihren Bauch4578 davon füllen4390; denn es ist ihnen gewesen ein Ärgernis4383 zu ihrer Missetat5771.

20 Sie5414 haben aus ihren edlen6643 Kleinoden5716, damit sie Hoffart1347 trieben, Bilder6754 ihrer Greuel8441 und Scheuel8251 gemacht6213; darum will ich‘s ihnen zum Unflat5079 machen7760

21 und will‘s Fremden2114 in die Hände3027 geben5414, daß sie es rauben957, und den GOttlosen7563 auf Erden776 zur Ausbeute7998, daß sie es entheiligen2490 sollen.

22 Ich will935 mein Angesicht6440 davon kehren5437, daß sie6845 meinen Schatz ja wohl entheiligen2490; ja, Räuber6530 sollen darüber kommen und es entheiligen2490.

23 Mache6213 Ketten7569; denn das Land776 ist4390 voll Blutschulden1818 und4390 die Stadt5892 voll Frevels2555.

24 So will935 ich die Ärgsten7451 unter den Heiden1471 kommen lassen, daß sie6942 sollen5157 ihre Häuser1004 einnehmen3423, und will der Gewaltigen5794 Hoffart1347 ein Ende machen7673 und ihre Kirchen entheiligen2490.

25 Der Ausrotter7089 kommt935; da werden sie1245 Frieden7965 suchen, und wird nicht da sein.

26 Ein Unfall1943 wird über den andern kommen935, ein Gerücht8052 über das andere. So werden sie1245 dann ein Gesicht2377 bei den Propheten5030 suchen; aber es wird weder Gesetz8451 bei den Priestern3548 noch Rat6098 bei den Alten220 mehr6 sein.

27 Der8077 König4428 wird betrübt sein, und6213 die Fürsten5387 werden traurig56 gekleidet sein, und die Hände3027 des Volks5971 im1870 Lande776 werden verzagt sein. Ich926 will mit ihnen umgehen, wie4941 sie3847 gelebet haben3045, und will sie richten8199, wie sie es verdienet haben, daß sie erfahren sollen, ich sei der HErr3068.

Єзекiїль

Розділ 7

Der Prophet Hesekiel (Ezechiel)

Kapitel 7

1 І було́ мені слово Господнє таке:

1 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

2 „А ти, сину лю́дський, послухай: Отак Господь Бог промовляє до кра́ю Ізраїлевого: Кіне́ць, надійшов той кінець на чотири окра́йки землі!

2 Du559 Menschenkind1121, so spricht der120 HErr136 HErr3069 vom Lande127 Israel3478: Das Ende7093 kommt935, das Ende7093 über alle vier702 Örter3671 des Landes776.

3 На те́бе тепер цей кінець, і пошлю́ Я на те́бе Свій гнів, і тебе́ розсуджу́ за твоїми доро́гами, і на тебе складу́ всі гидо́ти твої.

3 Nun kommt das Ende7093 über dich; denn ich will meinen Grimm639 über dich senden7971 und will dich richten8199, wie du verdienet hast, und will dir geben5414, was allen1870 deinen Greueln8441 gebührt.

4 І око Моє над тобою не зми́лується, і милосе́рдя не бу́ду Я мати, бо доро́ги твої Я на тебе складу́, а гидо́ти твої серед тебе зоста́нуть, і пізнаєте ви, що Я — то Господь!“

4 Mein Auge5869 soll dein nicht2550 schonen2347, noch übersehen, sondern ich will dir1870 geben5414, wie du verdienet hast und deine Greuel8441 sollen unter8432 dich kommen, daß ihr3045 erfahren sollt, ich sei der HErr3068.

5 Отак Господь Бог промовляє: „Ось прихо́дить біда на біду́!

5 So spricht559 der HErr136 HErr3069: Siehe, es kommt935 ein259 Unglück7451 über das andere!

6 Прихо́дить кінець, прихо́дить кінець, — він збуди́вся на тебе, прихо́дить ось він!

6 Das Ende7093 kommt935, es kommt935 das Ende7093, es ist erwacht6974 über dich; siehe, es kommt935!

7 Надійшла твоя доля для тебе, о ме́шканче кра́ю, приходить цей час, близьки́й той день за́колоту, нема на гора́х крику радости.

7 Es gehet schon auf6843 und bricht daher über dich, du Einwohner3427 des Landes776; die Zeit6256 kommt935, der Tag3117 des Jammers4103 ist935 nahe7138, da kein Singen auf1906 den Bergen2022 sein935 wird.

8 Тепер лютість Свою незаба́ром Я виллю на те́бе, і Свій гнів докінчу́ проти те́бе, і тебе́ осуджу́ за твоїми дорогами, і на те́бе складу́ всі гидо́ти твої!

8 Nun will ich bald meinen Grimm2534 über dich schütten8210 und meinen Zorn639 an dir vollenden; und will dich richten8199, wie du7138 verdienet hast3615, und dir geben5414, was deinen Greueln8441 allen1870 gebührt.

9 І око Моє над тобою не зми́лується, і милосе́рдя не бу́ду Я мати, бо доро́ги твої Я на тебе складу́, а гидо́ти твої серед тебе зали́шаться, — і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь, що карає!

9 Mein Auge soll dein nicht2550 schonen2347 und will nicht gnädig sein, sondern ich will dir1870 geben5414, wie du verdienet hast, und deine Greuel8441 sollen unter8432 dich kommen, daß ihr3045 erfahren sollt, ich sei der HErr3068, der euch5869 schlägt5221.

10 Ось той день, ось прихо́дить, доля виходить, виро́стає кий, розцвітає пиха,

10 Siehe, der Tag3117, siehe, er kommt935 daher, er bricht an6843! Die Rute4294 blühet, und3318 der Stolze2087 grünet.

11 розвило́ся наси́льство для ки́я безбожності! Нічого із них не зали́шиться: ані з числе́нности їхньої, ані з їхнього завору́шення, ані з їхньої пишноти́.

11 Der Tyrann2555 hat sich6965 aufgemacht zur Rute4294 über die GOttlosen7562, daß nichts von ihnen, noch von ihrem Volk, noch von ihrem Haufen1995 Trost5089 haben wird.

12 Надходить той час, наближа́ється день. Хто купує, нехай не радіє, а хто продає, хай не буде в жало́бі, — бо сунеться лютість на все многолю́ддя його!

12 Darum kommt935 die Zeit6256, der Tag3117 nahet herzu5060. Der Käufer7069 freue sich8055 nicht4376, und der Verkäufer traure nicht56; denn es kommt der Zorn2740 über all ihren Haufen1995.

13 Бо до про́даного не пове́рнеться вже продаве́ць, хоча б залиши́вся при житті між живими, бо пророцтво про все многолю́ддя їхнє не відмі́ниться, і ніхто беззаконням своїм не зміцни́ть свого життя.

13 Darum soll der Verkäufer zu seinem verkauften4376 Gut4465 nicht wieder7725 trachten; denn wer da lebet, der wird‘s haben2416. Denn die Weissagung2377 über all ihren Haufen1995 wird nicht zurückkehren; keiner376 wird sein2388 Leben2416 erhalten um7725 seiner Missetat5771 willen.

14 Засу́рмлять у су́рму та все приготу́ють, — та не пі́де ніхто на війну́, бо на все многолю́ддя його Моя лютість!

14 Laßt sie die Posaune8619 nur blasen8628 und alles zurüsten3559! Es wird doch niemand in den Krieg4421 ziehen1980; denn mein Grimm2740 gehet über all ihren Haufen1995.

15 На вулиці — меч, морови́ця ж та голод — у домі, хто на полі — помре від меча, а хто в місті — зжере́ того голод та мор.

15 Auf den Gassen2351 gehet das Schwert2719, in den Häusern1004 gehet Pestilenz1698 und Hunger7458. Wer auf dem Felde7704 ist, der wird vom Schwert2719 sterben4191; wer aber in der Stadt5892 ist, den wird die Pestilenz1698 und Hunger7458 fressen398.

16 І врято́вані з них повтікають, і бу́дуть на го́рах, немов голуби́ із долин, — всі бу́дуть стогна́ти, кожен за гріх свій.

16 Und welche unter ihnen6403 entrinnen6412, die3123 müssen auf den Gebirgen2022 sein und wie die Tauben in Gründen1516, die alle untereinander376 girren1993, ein jeglicher um seiner Missetat5771 willen.

17 Усі ру́ки осла́бнуть, затремтя́ть, як вода, всі колі́на,

17 Aller Hände3027 werden3212 dahinsinken7503 und aller Kniee1290 werden so ungewiß stehen wie Wasser4325.

18 і вере́тами попідпері́зуються, і покри́є їх страх, і на кожнім лиці буде сором, а на всіх голова́х їхніх — жало́бна та ли́сина.

18 Und werden Säcke8242 um sich3680 gürten und mit Furcht6427 überschüttet sein2296, und aller Angesicht6440 jämmerlich955 sehen, und aller Häupter7218 werden kahl7144 sein.

19 Вони повикида́ють на вулицю срі́бло своє, і за ніщо́ їхнє золото стане, — їхнє срі́бло та золото їхнє не буде могти́ врятувати їх удень гніву Господнього, ним не наси́тять своєї душі й свого ну́тра вони не напо́внять, бо їхня провина була перешкодою!

19 Sie werden5079 ihr Silber3701 hinauf auf die Gassen2351 werfen7993 und ihr Gold2091 als einen Unflat achten; denn ihr Silber3701 und Gold2091 wird sie nicht3201 erretten5337 am Tage3117 des Zorns5678 des HErrn3068. Und werden7646 doch ihre See LE5315 davon nicht sättigen noch ihren Bauch4578 davon füllen4390; denn es ist ihnen gewesen ein Ärgernis4383 zu ihrer Missetat5771.

20 А гордість вчинили за славну оздо́бу свою́, у ній наробили бовва́нів гидо́ти своєї й обри́джень своїх, тому їм оберну́ Я її на нечистість, —

20 Sie5414 haben aus ihren edlen6643 Kleinoden5716, damit sie Hoffart1347 trieben, Bilder6754 ihrer Greuel8441 und Scheuel8251 gemacht6213; darum will ich‘s ihnen zum Unflat5079 machen7760

21 і віддам її в руку чужих на грабу́нок, а нечестивим землі — на здобич.

21 und will‘s Fremden2114 in die Hände3027 geben5414, daß sie es rauben957, und den GOttlosen7563 auf Erden776 zur Ausbeute7998, daß sie es entheiligen2490 sollen.

22 І обличчя Своє відверну́ Я від них, і вони побезче́стять Мій скарб, і вві́йдуть до нього наси́льники та й побезче́стять його́.

22 Ich will935 mein Angesicht6440 davon kehren5437, daß sie6845 meinen Schatz ja wohl entheiligen2490; ja, Räuber6530 sollen darüber kommen und es entheiligen2490.

23 Зроби ланцюга́, бо земля перепо́внилась правом крива́вим, а місто наси́льством напо́внилось.

23 Mache6213 Ketten7569; denn das Land776 ist4390 voll Blutschulden1818 und4390 die Stadt5892 voll Frevels2555.

24 І наведу́ Я найзліших із наро́дів, — і пося́дуть вони доми їхні, і гордість вельмо́жних спиню́, — і свя́тощі їхні побезче́щені бу́дуть!

24 So will935 ich die Ärgsten7451 unter den Heiden1471 kommen lassen, daß sie6942 sollen5157 ihre Häuser1004 einnehmen3423, und will der Gewaltigen5794 Hoffart1347 ein Ende machen7673 und ihre Kirchen entheiligen2490.

25 Загибіль іде, й вони будуть шукати споко́ю — та не буде його.

25 Der Ausrotter7089 kommt935; da werden sie1245 Frieden7965 suchen, und wird nicht da sein.

26 При́йде біда до біди, й буде звістка до звістки, і бу́дуть шукати проро́цтва в пророка, та згине Зако́н у священиків і рада — у ста́рших.

26 Ein Unfall1943 wird über den andern kommen935, ein Gerücht8052 über das andere. So werden sie1245 dann ein Gesicht2377 bei den Propheten5030 suchen; aber es wird weder Gesetz8451 bei den Priestern3548 noch Rat6098 bei den Alten220 mehr6 sein.

27 Цар буде в жало́бі, і стра́хом зодя́гнеться князь, а ру́ки наро́ду землі затремтя́ть. За доро́гами їхніми їм учиню́, і судитиму їх — їхніми суда́ми, і пізна́ють, що Я — то Госпо́дь!“

27 Der8077 König4428 wird betrübt sein, und6213 die Fürsten5387 werden traurig56 gekleidet sein, und die Hände3027 des Volks5971 im1870 Lande776 werden verzagt sein. Ich926 will mit ihnen umgehen, wie4941 sie3847 gelebet haben3045, und will sie richten8199, wie sie es verdienet haben, daß sie erfahren sollen, ich sei der HErr3068.

1.0x