CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Єз. 21
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Єзекiїль

Розділ 21

1 І було́ мені слово Господнє таке:

2 „Сину лю́дський, зверни обличчя своє в напрямі на пі́вдень, і крапай словами на полу́день, і пророкуй на ліс півде́нного поля.

3 І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю́ Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'я́ний огонь не погасне, і будуть попа́лені ним всі простори від пі́вдня до пі́вночі.

4 І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!“

5 І сказав я: „О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки при́тчі?“

6 І було́ мені слово Господнє таке:

7 „Сину лю́дський, зверни ти обличчя своє до Єрусалиму, і крапай словами на святині, і пророкуй на землю Ізраїлеву.

8 І скажи Ізраїлевій землі: Так говорить Господь: Ото Я проти тебе, і меча Свого витягну з пі́хви його, і витну з тебе справедливого й несправедливого.

9 Через те, що Я витну з тебе справедливого й несправедливого, тому́ вийде Мій меч проти кожного тіла від пі́вдня на пі́вніч.

10 І кожне тіло пізнає, що Я, Господь, витяг меча Свого з пі́хви його, — уже не ве́рнеться він!

11 А ти, сину лю́дський, стогни́, ніби мав би ти зла́мані сте́гна, і гірко стогни́ на їхніх оча́х!

12 І буде, коли тобі скажуть: „Чого то ти сто́гнеш?“ то скажеш: На звістку, що йде, — і кожне серце розтане, і всякі руки ослабнуть, і погасне всякий дух, і всі коліна зайду́ться водою! Оце при́йде та станеться, каже Господь Бог“.

13 І було мені слово Господнє таке:

14 „Сину лю́дський, пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Скажи: Меч, меч, — наго́стрений він та блиску́чий!

15 Щоб прино́сити жертву — наго́стрений він, щоб блищати — він був поліро́ваний. Хіба бу́демо радіти? Хіба жезло сина Мого легкова́жить усякеє дерево?

16 І дали його ви́полірувати, щоб узяти в долоню. Це наго́стрений меч, і він поліро́ваний, щоб дати його в руку вбивця.

17 Кричи та реви, сину лю́дський, бо він проти народу Мого, він проти всіх князів Ізраїлевих, — їх віддано мечеві з народом Моїм, тому вдарся по сте́гнах!

18 Та він уже ви́пробуваний. Та що ж тепер, коли йому же́зло обридло? Він не встоїть, каже Господь Бог.

19 А ти, сину лю́дський, пророкуй, і вдар долонею об долоню, і нехай меч подво́їться та потро́їться! Це меч побитих, великий меч забитого, що кружля́є довкола них.

20 Щоб стопи́лося серце й полягло́ якнайбільше при всіх їхніх брамах, Я дам різани́ну меча. О горе, — він справді зро́блений блискучим, ви́поліруваним на різани́ну!

21 Об'єднайся, право́руч іди, зверни ліво́руч, іди, куди тільки зве́рнене буде ві́стря твоє.

22 І Я вдарю долоню Свою об долоню Свою, і Свою лють заспоко́ю. Я, Господь, це прорік!“

23 І було мені слово Господнє таке:

24 „А ти, сину лю́дський, признач собі дві дорозі, якими прибу́де меч вавилонського царя. Вони ви́йдуть оби́дві із кра́ю одно́го, а ти вистругай дороговка́зну руку, на початку дороги до міста її ви́стругай.

25 Признач дорогу, якою прибуде меч до Рабби Аммонових синів та до Юди в укріплений Єрусалим.

26 Бо цар вавилонський став на роздоріжжі, на поча́тку двох доріг. Щоб ворожити ча́рами, трясе він стрі́лами, питає домашніх божків, розглядає печі́нку.

27 У правиці його був чар „на Єрусалим“, щоб поставити муроло́ми, щоб відкрити уста на крик, щоб підняти голос о́криком, щоб поставити муроло́ми на брами, щоб наси́пати вала, щоб збудувати башту.

28 Але буде це їм в їхніх оча́х, як чарува́ння марно́тне, буде для них заприся́ження прися́гами, та він згадає провину, щоб були вони схо́плені.

29 Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви згадуєте свої провини, що відкриваєте ваші гріхи, щоб ба́чені були ваші гріхи ваших учинків, за те, що ви пригадуєте, — у ворожі руки схо́плені бу́дете!

30 А ти, недостойний, несправедливий кня́зю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінце́вої,

31 так говорить Господь Бог: Зняти заво́я й скинути корону! Це не зоста́неться так, — піднесе́ться низьке́, а високе пони́зиться!

32 Руїною, руїною, руїною покладу́ його! Та цього не станеться, аж поки не при́йде Той, Хто має право, — і Я Йому дам!

33 А ти, сину лю́дський, пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог на Аммонових синів та про їхню га́ньбу: І скажеш: Меч, меч відкритий на різани́ну, блискучий, щоб блищав, як та бли́скавка, —

34 для тебе бачили обма́нні виді́ння, пророкували для тебе неправду, — щоб посадити його на шию недостойних злочинців, яких день при́йде в час кари кінце́вої.

35 Верни ж меча до пі́хви його! У місці, де ство́рений ти, у краю́ похо́дження твого осуджу́ Я тебе!

36 І виллю на тебе Свій гнів, в огні пересе́рдя Свого на тебе дмухну́, і дам тебе в руку людей зухва́лих, які зни́щення замишляють !

37 Ти станеш огне́ві на ї́жу, твоя кров буде серед землі, не згадають про тебе, бо Я, Господь, говорив це!

Der Prophet Hesekiel (Ezechiel)

Kapitel 21

1 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

2 Du Menschenkind120, richte dein Angesicht gegen6440 den Südwind8486 zu und1121 träufe gegen den Mittag1864 und7760 weissage5012 wider den Wald3293 im1870 Felde7704 gegen Mittag5045.

3 Und6086 sprich559 zum Walde3293 gegen Mittag5045: Höre8085 des HErrn3069 Wort1697! So spricht der HErr3068 HErr136: Siehe, ich will in6440 dir ein Feuer784 anzünden3341, das soll beide, grüne3892 und dürre3002 Bäume6086, verzehren398, daß man559 seine Flamme3852 nicht wird löschen können, sondern es soll verbrannt werden3518 alles, was vom Mittage gegen Mitternacht6828 stehet.

4 Und alles Fleisch1320 soll7200 sehen, daß ich, der HErr3068, es angezündet1197 habe und niemand löschen möge.

5 Und4911 ich sprach559: Ach162, HErr136 HErr3069, sie sagen559 von mir: Dieser redet eitel verdeckte Worte.

6 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

7 Du Menschenkind120, richte dein Angesicht6440 wider Jerusalem3389 und1121 träufe wider die Heiligtümer4720 und7760 weissage5012 wider das Land127 Israel3478

8 und sprich559 zum Lande127 Israel3478: So spricht559 der HErr3068 HErr: Siehe, ich will an dich; ich will mein Schwert2719 aus3318 der Scheide8593 ziehen und will in dir ausrotten3772 beide, Gerechte6662 und Ungerechte7563.

9 Weil3282 ich denn in dir3318 beide, Gerechte6662 und Ungerechte7563, ausrotte, so wird mein Schwert2719 aus3772 der Scheide8593 fahren über alles Fleisch1320 vom Mittage her bis gen Mitternacht6828.

10 Und soll alles Fleisch1320 erfahrern, daß ich3045, der HErr3068, mein Schwert2719 hab‘ aus3318 seiner Scheide8593 gezogen; und soll nicht wieder7725 eingesteckt werden.

11 Und1121 du5869, Menschenkind120, sollst seufzen584, bis dir die Lenden4975 weh7670 tun; ja, bitterlich4814 sollst du seufzen584, daß sie es sehen.

12 Und1961 wenn sie7503 zu dir sagen559 werden3543: Warum seufzest du584? sollst du sagen559: Um des Geschreies willen, das da kommt3212, vor welchem alle Herzen3820 verzagen und alle Hände3027 sinken, aller Mut7307 fallen, und alle Kniee1290 wie Wasser4325 gehen935 werden. Siehe, es kommt935 und wird4549 geschehen, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

13 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

14 Du559 Menschenkind120, weissage5012 und1121 sprich559: So spricht der HErr3068: Sprich: Das Schwert2719, ja, das Schwert2719 ist geschärft2300 und gefegt4803.

15 Es ist3988 geschärft2300, daß es schlachten2874 soll2873; es ist7626 gefegt4178, daß es blinken1300 soll176. O wie froh wollten wir sein7797, wenn er gleich alle Bäume6086 zu Ruten machte über die bösen Kinder1121!

16 Aber er hat2026 ein Schwert2719 zu fegen gegeben5414, daß man es fassen soll8610; es ist geschärft2300 und gefegt4803, daß man‘s dem Totschläger in die Hand3027 gebe5414.

17 Schreie2199 und1121 heule3213, du Menschenkind120; denn es gehet über mein Volk5971 und über alle Regenten5387 in413 Israel3478, die zum Schwert2719 samt meinem Volk5971 versammelt sind4048. Darum schlage5606 auf deine Lenden3409:

18 Denn er hat sie3988 oft gezüchtiget; was hat‘s geholfen? Es will der bösen Kinder Rute7626 nicht helfen, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

19 Und1121 du2491, Menschenkind120, weissage5012 und schlage5221 deine Hände3709 zusammen. Denn das Schwert2719 wird zwiefach3717, ja dreifach7992 kommen, ein Würgeschwert, ein Schwert großer1419 Schlacht5221, das sie auch treffen wird in den Kammern, da sie hinfliehen.

20 Ich will19 das Schwert2719 lassen5414 klingen, daß die Herzen3820 verzagen4127 und6213 viele7235 fallen sollen4383 an allen ihren Toren8179. Ach253, wie glänzet es und hauet daher4593 zur Schlacht2874!

21 Und sprechen: Haue drein258, beide, zur Rechten3231 und Linken8041, was575 vor6440 dir ist7760!

22 Da will ich dann mit meinen Händen3709 darob frohlocken5221 und meinen Zorn2534 gehen lassen5117. Ich, der HErr3068, hab es gesagt1696.

23 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

24 Du Menschenkind120, mache7760 zween Wege1870, durch3027 welche kommen3318 soll das776 Schwert2719 des Königs4428 zu Babel894; sie1121 sollen aber alle beide8147 aus einem259 Lande gehen935.

25 Und7760 stelle ein Zeichen vorne an den Weg1870 zur Stadt, dahin es weisen soll; und mache den Weg, daß das Schwert2719 komme935 gen Rabbath der Kinder Ammon5983 und nach Juda3063, zu der festen1219 Stadt Jerusalem3389.

26 Denn der König4428 zu Babel894 wird sich an7200 die Wegscheide517 stellen5975, vorne an den7218 zween Wegen1870, daß er ihm wahrsagen7081 lasse, mit7080 den Pfeilen2671 um1870 das Los schieße, seinen Abgott8655 frage7592 und7043 schaue die Leber3516 an.

27 Und die Wahrsagung7081 wird8210 auf6605 die rechte3225 Seite gen Jerusalem3389 deuten, daß6310 er7760 solle Böcke hinanführen lassen und Löcher machen7760 und mit großem8643 Geschrei6963 sie überfalle7311 und morde7524, und daß er Böcke führen solle wider die Tore8179 und da Wall5550 schütte und Bollwerk1785 baue.

28 Aber es wird sie8610 solch Wahrsagen7080 falsch7723 dünken5869, er schwöre7650, wie teuer er will. Er aber wird denken an2142 die Missetat5771, daß er sie gewinne.

29 Darum spricht der HErr136 HErr3069 also: Darum daß euer gedacht2142 wird8610 um eurer Missetat6588 und2403 euer Ungehorsam offenbart ist7200, daß man559 eure Sünde5771 siehet in all eurem Tun, ja darum daß euer gedacht2142 wird, werdet ihr5949 mit Gewalt3709 gefangen werden1540.

30 Und6256 du, Fürst5387 in Israel3478, der du verdammt und verurteilet bist7563, des Tag3117 daherkommen wird, wenn die Missetat5771 zum Ende7093 kommen935 ist2491,

31 so spricht559 der HErr136 HErr3069: Tu weg7311 den Hut4701 und1364 heb ab die Krone5850! Denn es wird2063 weder der Hut noch die Krone bleiben, sondern der sich1361 erhöhet hat, soll geniedriget werden5493, und der sich niedriget, soll erhöhet werden8213.

32 Ich will935 die Krone zunichte5754, zunichte5754, zunichte5754 machen7760, bis der komme, der sie haben soll4941; dem will ich sie geben5414.

33 Und du559, Menschenkind120, weissage5012 und sprich559: So spricht der HErr136 HErr3069 von den Kindern1121 Ammon5983 und von ihrer Schmach2781 und sprich: Das Schwert2719, das Schwert2719 ist398 gezückt6605, daß es schlachten2874 soll; es ist gefegt4803, daß es würgen soll, und soll blinken1300,

34 darum daß du falsche Gesichte7723 dir sagen2372 lässest und5414 Lügen3577 weissagen7080, damit du auch übergeben werdest unter den erschlagenen2491 GOttlosen7563, welchen ihr Tag3117 kam935, da6256 die Missetat5771 zum Ende7093 kommen war.

35 Und ob es schon wieder7725 in die Scheide8593 gesteckt würde, so will ich dich doch richten8199 an dem Ort4725, da du geschaffen1254, und im Lande776, da du geboren bist4351.

36 Und5414 will meinen Zorn2195 über dich schütten8210, ich will das Feuer784 meines Grimms5678 über dich aufblasen6315 und will dich Leuten582, die3027 brennen1197 und verderben4889 können2796, überantworten.

37 Du mußt dem Feuer784 zur Speise402 werden, und dein Blut1818 muß im8432 Lande776 vergossen werden; und man wird1696 dein nicht mehr gedenken2142. Denn ich, der HErr3068, hab es geredet.

Єзекiїль

Розділ 21

Der Prophet Hesekiel (Ezechiel)

Kapitel 21

1 І було́ мені слово Господнє таке:

1 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

2 „Сину лю́дський, зверни обличчя своє в напрямі на пі́вдень, і крапай словами на полу́день, і пророкуй на ліс півде́нного поля.

2 Du Menschenkind120, richte dein Angesicht gegen6440 den Südwind8486 zu und1121 träufe gegen den Mittag1864 und7760 weissage5012 wider den Wald3293 im1870 Felde7704 gegen Mittag5045.

3 І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю́ Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'я́ний огонь не погасне, і будуть попа́лені ним всі простори від пі́вдня до пі́вночі.

3 Und6086 sprich559 zum Walde3293 gegen Mittag5045: Höre8085 des HErrn3069 Wort1697! So spricht der HErr3068 HErr136: Siehe, ich will in6440 dir ein Feuer784 anzünden3341, das soll beide, grüne3892 und dürre3002 Bäume6086, verzehren398, daß man559 seine Flamme3852 nicht wird löschen können, sondern es soll verbrannt werden3518 alles, was vom Mittage gegen Mitternacht6828 stehet.

4 І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!“

4 Und alles Fleisch1320 soll7200 sehen, daß ich, der HErr3068, es angezündet1197 habe und niemand löschen möge.

5 І сказав я: „О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки при́тчі?“

5 Und4911 ich sprach559: Ach162, HErr136 HErr3069, sie sagen559 von mir: Dieser redet eitel verdeckte Worte.

6 І було́ мені слово Господнє таке:

6 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

7 „Сину лю́дський, зверни ти обличчя своє до Єрусалиму, і крапай словами на святині, і пророкуй на землю Ізраїлеву.

7 Du Menschenkind120, richte dein Angesicht6440 wider Jerusalem3389 und1121 träufe wider die Heiligtümer4720 und7760 weissage5012 wider das Land127 Israel3478

8 І скажи Ізраїлевій землі: Так говорить Господь: Ото Я проти тебе, і меча Свого витягну з пі́хви його, і витну з тебе справедливого й несправедливого.

8 und sprich559 zum Lande127 Israel3478: So spricht559 der HErr3068 HErr: Siehe, ich will an dich; ich will mein Schwert2719 aus3318 der Scheide8593 ziehen und will in dir ausrotten3772 beide, Gerechte6662 und Ungerechte7563.

9 Через те, що Я витну з тебе справедливого й несправедливого, тому́ вийде Мій меч проти кожного тіла від пі́вдня на пі́вніч.

9 Weil3282 ich denn in dir3318 beide, Gerechte6662 und Ungerechte7563, ausrotte, so wird mein Schwert2719 aus3772 der Scheide8593 fahren über alles Fleisch1320 vom Mittage her bis gen Mitternacht6828.

10 І кожне тіло пізнає, що Я, Господь, витяг меча Свого з пі́хви його, — уже не ве́рнеться він!

10 Und soll alles Fleisch1320 erfahrern, daß ich3045, der HErr3068, mein Schwert2719 hab‘ aus3318 seiner Scheide8593 gezogen; und soll nicht wieder7725 eingesteckt werden.

11 А ти, сину лю́дський, стогни́, ніби мав би ти зла́мані сте́гна, і гірко стогни́ на їхніх оча́х!

11 Und1121 du5869, Menschenkind120, sollst seufzen584, bis dir die Lenden4975 weh7670 tun; ja, bitterlich4814 sollst du seufzen584, daß sie es sehen.

12 І буде, коли тобі скажуть: „Чого то ти сто́гнеш?“ то скажеш: На звістку, що йде, — і кожне серце розтане, і всякі руки ослабнуть, і погасне всякий дух, і всі коліна зайду́ться водою! Оце при́йде та станеться, каже Господь Бог“.

12 Und1961 wenn sie7503 zu dir sagen559 werden3543: Warum seufzest du584? sollst du sagen559: Um des Geschreies willen, das da kommt3212, vor welchem alle Herzen3820 verzagen und alle Hände3027 sinken, aller Mut7307 fallen, und alle Kniee1290 wie Wasser4325 gehen935 werden. Siehe, es kommt935 und wird4549 geschehen, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

13 І було мені слово Господнє таке:

13 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

14 „Сину лю́дський, пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Скажи: Меч, меч, — наго́стрений він та блиску́чий!

14 Du559 Menschenkind120, weissage5012 und1121 sprich559: So spricht der HErr3068: Sprich: Das Schwert2719, ja, das Schwert2719 ist geschärft2300 und gefegt4803.

15 Щоб прино́сити жертву — наго́стрений він, щоб блищати — він був поліро́ваний. Хіба бу́демо радіти? Хіба жезло сина Мого легкова́жить усякеє дерево?

15 Es ist3988 geschärft2300, daß es schlachten2874 soll2873; es ist7626 gefegt4178, daß es blinken1300 soll176. O wie froh wollten wir sein7797, wenn er gleich alle Bäume6086 zu Ruten machte über die bösen Kinder1121!

16 І дали його ви́полірувати, щоб узяти в долоню. Це наго́стрений меч, і він поліро́ваний, щоб дати його в руку вбивця.

16 Aber er hat2026 ein Schwert2719 zu fegen gegeben5414, daß man es fassen soll8610; es ist geschärft2300 und gefegt4803, daß man‘s dem Totschläger in die Hand3027 gebe5414.

17 Кричи та реви, сину лю́дський, бо він проти народу Мого, він проти всіх князів Ізраїлевих, — їх віддано мечеві з народом Моїм, тому вдарся по сте́гнах!

17 Schreie2199 und1121 heule3213, du Menschenkind120; denn es gehet über mein Volk5971 und über alle Regenten5387 in413 Israel3478, die zum Schwert2719 samt meinem Volk5971 versammelt sind4048. Darum schlage5606 auf deine Lenden3409:

18 Та він уже ви́пробуваний. Та що ж тепер, коли йому же́зло обридло? Він не встоїть, каже Господь Бог.

18 Denn er hat sie3988 oft gezüchtiget; was hat‘s geholfen? Es will der bösen Kinder Rute7626 nicht helfen, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

19 А ти, сину лю́дський, пророкуй, і вдар долонею об долоню, і нехай меч подво́їться та потро́їться! Це меч побитих, великий меч забитого, що кружля́є довкола них.

19 Und1121 du2491, Menschenkind120, weissage5012 und schlage5221 deine Hände3709 zusammen. Denn das Schwert2719 wird zwiefach3717, ja dreifach7992 kommen, ein Würgeschwert, ein Schwert großer1419 Schlacht5221, das sie auch treffen wird in den Kammern, da sie hinfliehen.

20 Щоб стопи́лося серце й полягло́ якнайбільше при всіх їхніх брамах, Я дам різани́ну меча. О горе, — він справді зро́блений блискучим, ви́поліруваним на різани́ну!

20 Ich will19 das Schwert2719 lassen5414 klingen, daß die Herzen3820 verzagen4127 und6213 viele7235 fallen sollen4383 an allen ihren Toren8179. Ach253, wie glänzet es und hauet daher4593 zur Schlacht2874!

21 Об'єднайся, право́руч іди, зверни ліво́руч, іди, куди тільки зве́рнене буде ві́стря твоє.

21 Und sprechen: Haue drein258, beide, zur Rechten3231 und Linken8041, was575 vor6440 dir ist7760!

22 І Я вдарю долоню Свою об долоню Свою, і Свою лють заспоко́ю. Я, Господь, це прорік!“

22 Da will ich dann mit meinen Händen3709 darob frohlocken5221 und meinen Zorn2534 gehen lassen5117. Ich, der HErr3068, hab es gesagt1696.

23 І було мені слово Господнє таке:

23 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

24 „А ти, сину лю́дський, признач собі дві дорозі, якими прибу́де меч вавилонського царя. Вони ви́йдуть оби́дві із кра́ю одно́го, а ти вистругай дороговка́зну руку, на початку дороги до міста її ви́стругай.

24 Du Menschenkind120, mache7760 zween Wege1870, durch3027 welche kommen3318 soll das776 Schwert2719 des Königs4428 zu Babel894; sie1121 sollen aber alle beide8147 aus einem259 Lande gehen935.

25 Признач дорогу, якою прибуде меч до Рабби Аммонових синів та до Юди в укріплений Єрусалим.

25 Und7760 stelle ein Zeichen vorne an den Weg1870 zur Stadt, dahin es weisen soll; und mache den Weg, daß das Schwert2719 komme935 gen Rabbath der Kinder Ammon5983 und nach Juda3063, zu der festen1219 Stadt Jerusalem3389.

26 Бо цар вавилонський став на роздоріжжі, на поча́тку двох доріг. Щоб ворожити ча́рами, трясе він стрі́лами, питає домашніх божків, розглядає печі́нку.

26 Denn der König4428 zu Babel894 wird sich an7200 die Wegscheide517 stellen5975, vorne an den7218 zween Wegen1870, daß er ihm wahrsagen7081 lasse, mit7080 den Pfeilen2671 um1870 das Los schieße, seinen Abgott8655 frage7592 und7043 schaue die Leber3516 an.

27 У правиці його був чар „на Єрусалим“, щоб поставити муроло́ми, щоб відкрити уста на крик, щоб підняти голос о́криком, щоб поставити муроло́ми на брами, щоб наси́пати вала, щоб збудувати башту.

27 Und die Wahrsagung7081 wird8210 auf6605 die rechte3225 Seite gen Jerusalem3389 deuten, daß6310 er7760 solle Böcke hinanführen lassen und Löcher machen7760 und mit großem8643 Geschrei6963 sie überfalle7311 und morde7524, und daß er Böcke führen solle wider die Tore8179 und da Wall5550 schütte und Bollwerk1785 baue.

28 Але буде це їм в їхніх оча́х, як чарува́ння марно́тне, буде для них заприся́ження прися́гами, та він згадає провину, щоб були вони схо́плені.

28 Aber es wird sie8610 solch Wahrsagen7080 falsch7723 dünken5869, er schwöre7650, wie teuer er will. Er aber wird denken an2142 die Missetat5771, daß er sie gewinne.

29 Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви згадуєте свої провини, що відкриваєте ваші гріхи, щоб ба́чені були ваші гріхи ваших учинків, за те, що ви пригадуєте, — у ворожі руки схо́плені бу́дете!

29 Darum spricht der HErr136 HErr3069 also: Darum daß euer gedacht2142 wird8610 um eurer Missetat6588 und2403 euer Ungehorsam offenbart ist7200, daß man559 eure Sünde5771 siehet in all eurem Tun, ja darum daß euer gedacht2142 wird, werdet ihr5949 mit Gewalt3709 gefangen werden1540.

30 А ти, недостойний, несправедливий кня́зю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінце́вої,

30 Und6256 du, Fürst5387 in Israel3478, der du verdammt und verurteilet bist7563, des Tag3117 daherkommen wird, wenn die Missetat5771 zum Ende7093 kommen935 ist2491,

31 так говорить Господь Бог: Зняти заво́я й скинути корону! Це не зоста́неться так, — піднесе́ться низьке́, а високе пони́зиться!

31 so spricht559 der HErr136 HErr3069: Tu weg7311 den Hut4701 und1364 heb ab die Krone5850! Denn es wird2063 weder der Hut noch die Krone bleiben, sondern der sich1361 erhöhet hat, soll geniedriget werden5493, und der sich niedriget, soll erhöhet werden8213.

32 Руїною, руїною, руїною покладу́ його! Та цього не станеться, аж поки не при́йде Той, Хто має право, — і Я Йому дам!

32 Ich will935 die Krone zunichte5754, zunichte5754, zunichte5754 machen7760, bis der komme, der sie haben soll4941; dem will ich sie geben5414.

33 А ти, сину лю́дський, пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог на Аммонових синів та про їхню га́ньбу: І скажеш: Меч, меч відкритий на різани́ну, блискучий, щоб блищав, як та бли́скавка, —

33 Und du559, Menschenkind120, weissage5012 und sprich559: So spricht der HErr136 HErr3069 von den Kindern1121 Ammon5983 und von ihrer Schmach2781 und sprich: Das Schwert2719, das Schwert2719 ist398 gezückt6605, daß es schlachten2874 soll; es ist gefegt4803, daß es würgen soll, und soll blinken1300,

34 для тебе бачили обма́нні виді́ння, пророкували для тебе неправду, — щоб посадити його на шию недостойних злочинців, яких день при́йде в час кари кінце́вої.

34 darum daß du falsche Gesichte7723 dir sagen2372 lässest und5414 Lügen3577 weissagen7080, damit du auch übergeben werdest unter den erschlagenen2491 GOttlosen7563, welchen ihr Tag3117 kam935, da6256 die Missetat5771 zum Ende7093 kommen war.

35 Верни ж меча до пі́хви його! У місці, де ство́рений ти, у краю́ похо́дження твого осуджу́ Я тебе!

35 Und ob es schon wieder7725 in die Scheide8593 gesteckt würde, so will ich dich doch richten8199 an dem Ort4725, da du geschaffen1254, und im Lande776, da du geboren bist4351.

36 І виллю на тебе Свій гнів, в огні пересе́рдя Свого на тебе дмухну́, і дам тебе в руку людей зухва́лих, які зни́щення замишляють !

36 Und5414 will meinen Zorn2195 über dich schütten8210, ich will das Feuer784 meines Grimms5678 über dich aufblasen6315 und will dich Leuten582, die3027 brennen1197 und verderben4889 können2796, überantworten.

37 Ти станеш огне́ві на ї́жу, твоя кров буде серед землі, не згадають про тебе, бо Я, Господь, говорив це!

37 Du mußt dem Feuer784 zur Speise402 werden, und dein Blut1818 muß im8432 Lande776 vergossen werden; und man wird1696 dein nicht mehr gedenken2142. Denn ich, der HErr3068, hab es geredet.

1.0x