ПриповiстiРозділ 27 |
|
1 |
|
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої. |
|
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох. |
|
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть? |
|
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов. |
|
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні. |
|
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке. |
|
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є. |
|
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду. |
|
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата! |
|
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто. |
|
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються. |
|
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми. |
|
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому. |
|
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове: |
|
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе. |
|
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга. |
|
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. |
|
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни. |
|
20 Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. |
|
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її. |
|
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його! |
|
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди, |
|
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? |
|
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, — |
|
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля, |
|
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх. |
箴言第27章 |
|
1 今日之事，尚不及知，明日之事，勿自誇詡。 |
|
2 人揄揚爾則可，自善其善則非所宜。 |
|
3 石沙甚重，愚人之怒，殆有甚焉。 |
|
4 人之憤怒酷烈，勢若行潦，人懷嫉妒，誰能禦之。 |
|
5 愛人之心，藏諸衷曲，不如責人以善，直言無隱。 |
|
6 仇讎雖與我接吻，亦知其偽，友朋雖出言傷予，益見其直。 |
|
7 人而果腹，雖蜂房亦有所厭，人而饑餓，雖苦物亦以爲甘。 |
|
8 人遊遠方，如鳥離巢。 |
|
9 馨香悅心，同於良朋之相勸。 |
|
10 父之良朋，己之密友，爾與之善，相愛靡已，則遘難之時，毋庸詣兄弟之室，蓋兄弟遠離，不如鄰里在側。 |
|
11 爾小子，宜學智慧，致悅我心，有人毁予，以此答之。 |
|
12 智者先機以避害，愚人前往而遭刑。 |
|
13 爲外人異族作中保，而不能償，則必取其衣爲質。 |
|
14 晨興，不讚其友而過實，人以爲誹之。 |
|
15 妻頑譬彼陰雨，屋宇恒漏。 |
|
16 欲使之不嚚，如使風不吹，若手握香膏，欲芬芳之不聞。 |
|
17 以鐵治鐵，交相磨礪，益友亦若是。 |
|
18 植無花果樹，可食其實，人事其主，必蒙賞賚。 |
|
19 人鑑於水，形容維肖，以己心度人心者亦若是。 |
|
20 陰司暗府無盈日，貪欲無厭者亦若是。 |
|
21 洪爐足以煉金銀，頌美足以覘人心。 |
|
22 扑責愚人，如擣麥於臼，亦不能夫其愚， |
|
23 爾之牛羊，牧養必勸。 |
|
24 蓋貸財不能永存，冠冕不能世襲。 |
|
25 百草萌蘖，菜蔬叢生，爲爾斂藏。 |
|
26 爾其勤牧羣羊，剪羔羊之毛，可以製衣，售牡羊之價，可以購田， |
|
27 牝羊出乳，供爾僕婢之食，綽然有餘。 |
ПриповiстiРозділ 27 |
箴言第27章 |
|
1 |
1 今日之事，尚不及知，明日之事，勿自誇詡。 |
|
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої. |
2 人揄揚爾則可，自善其善則非所宜。 |
|
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох. |
3 石沙甚重，愚人之怒，殆有甚焉。 |
|
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть? |
4 人之憤怒酷烈，勢若行潦，人懷嫉妒，誰能禦之。 |
|
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов. |
5 愛人之心，藏諸衷曲，不如責人以善，直言無隱。 |
|
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні. |
6 仇讎雖與我接吻，亦知其偽，友朋雖出言傷予，益見其直。 |
|
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке. |
7 人而果腹，雖蜂房亦有所厭，人而饑餓，雖苦物亦以爲甘。 |
|
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є. |
8 人遊遠方，如鳥離巢。 |
|
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду. |
9 馨香悅心，同於良朋之相勸。 |
|
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата! |
10 父之良朋，己之密友，爾與之善，相愛靡已，則遘難之時，毋庸詣兄弟之室，蓋兄弟遠離，不如鄰里在側。 |
|
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто. |
11 爾小子，宜學智慧，致悅我心，有人毁予，以此答之。 |
|
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються. |
12 智者先機以避害，愚人前往而遭刑。 |
|
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми. |
13 爲外人異族作中保，而不能償，則必取其衣爲質。 |
|
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому. |
14 晨興，不讚其友而過實，人以爲誹之。 |
|
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове: |
15 妻頑譬彼陰雨，屋宇恒漏。 |
|
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе. |
16 欲使之不嚚，如使風不吹，若手握香膏，欲芬芳之不聞。 |
|
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга. |
17 以鐵治鐵，交相磨礪，益友亦若是。 |
|
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. |
18 植無花果樹，可食其實，人事其主，必蒙賞賚。 |
|
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни. |
19 人鑑於水，形容維肖，以己心度人心者亦若是。 |
|
20 Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. |
20 陰司暗府無盈日，貪欲無厭者亦若是。 |
|
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її. |
21 洪爐足以煉金銀，頌美足以覘人心。 |
|
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його! |
22 扑責愚人，如擣麥於臼，亦不能夫其愚， |
|
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди, |
23 爾之牛羊，牧養必勸。 |
|
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? |
24 蓋貸財不能永存，冠冕不能世襲。 |
|
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, — |
25 百草萌蘖，菜蔬叢生，爲爾斂藏。 |
|
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля, |
26 爾其勤牧羣羊，剪羔羊之毛，可以製衣，售牡羊之價，可以購田， |
|
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх. |
27 牝羊出乳，供爾僕婢之食，綽然有餘。 |