Приповiстi

Розділ 26

1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.

2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.

3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.

4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.

5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.

6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.

7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.

8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.

9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.

10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.

11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.

12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.

13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“

14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.

15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.

16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.

17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.

18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,

19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“

20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.

21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.

22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.

23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —

24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:

25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!

26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.

27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.

28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.

箴言

第26章

1 夏時雨雪,秋時霪雨,愚人居尊位,俱非所宜。

2 徒以言語咒詛者,必不降災,猶燕雀翱翔而不加害。

3 欲治馬驢,維鞭與勒,欲治愚人,維杖與箠。

4 維爾居恒,勿卽愚人之意請詰愚人,恐人謂爾與彼無異,有時則可,恐彼自以爲智。

5

6 以重託畀愚人,猶自刖其足而身受其害。

7 跛者之足不能實踐,愚人述箴言亦若是。

8 愚昧之人,被以尊榮,如以韞櫝之玉,委於瓦礫。

9 愚人述箴言,猶醉人執荊棘,

10 造萬物之主,必使愚者受咎,惡者取戾。

11 犬轉食其所吐,愚人復蹈其故轍。

12 愚昧之流,猶可望其改過,惟自智者,終無可望。

13 怠者諉言,出門必遇猛獅,行衢必遇牡獅。

14 怠者輾轉於牀,如門在樞。

15 惰者卽染指於盂,取饌入口,猶憚其難。

16 惰者自以爲智,視善應對之七人,猶不若也。

17 他人爭鬪,而我與之共怒,如途中遇犬,而執其耳。

18 人欺鄰里,謂與之玩謔,無異狂人,發火知以取樂。

19 併於上節

20 抽薪可以熄火,無後言可以息爭。

21 加炭添薪,火勢愈熾,爭人益爭亦若是。

22 陰訐人非,人所樂聽,如食甘旨,飫其口腹。

23 外加温語,內懷惡念,猶瓦器飾以白金。

24 維彼敵人,心所藏惟詐,口所言惟偽。

25 其言雖善,爾毋信之,其心所藏可惡者非一端。

26 匿怨而友其人,後在會中,其惡昭彰。

27 彼掘坎阱,必陷其中,移石上岡,反壓其下。

28 誑者受人扑責,銜憾殊深,厥口諂諛,實致敗亡。

Приповiстi

Розділ 26

箴言

第26章

1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.

1 夏時雨雪,秋時霪雨,愚人居尊位,俱非所宜。

2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.

2 徒以言語咒詛者,必不降災,猶燕雀翱翔而不加害。

3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.

3 欲治馬驢,維鞭與勒,欲治愚人,維杖與箠。

4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.

4 維爾居恒,勿卽愚人之意請詰愚人,恐人謂爾與彼無異,有時則可,恐彼自以爲智。

5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.

5

6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.

6 以重託畀愚人,猶自刖其足而身受其害。

7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.

7 跛者之足不能實踐,愚人述箴言亦若是。

8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.

8 愚昧之人,被以尊榮,如以韞櫝之玉,委於瓦礫。

9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.

9 愚人述箴言,猶醉人執荊棘,

10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.

10 造萬物之主,必使愚者受咎,惡者取戾。

11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.

11 犬轉食其所吐,愚人復蹈其故轍。

12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.

12 愚昧之流,猶可望其改過,惟自智者,終無可望。

13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“

13 怠者諉言,出門必遇猛獅,行衢必遇牡獅。

14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.

14 怠者輾轉於牀,如門在樞。

15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.

15 惰者卽染指於盂,取饌入口,猶憚其難。

16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.

16 惰者自以爲智,視善應對之七人,猶不若也。

17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.

17 他人爭鬪,而我與之共怒,如途中遇犬,而執其耳。

18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,

18 人欺鄰里,謂與之玩謔,無異狂人,發火知以取樂。

19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“

19 併於上節

20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.

20 抽薪可以熄火,無後言可以息爭。

21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.

21 加炭添薪,火勢愈熾,爭人益爭亦若是。

22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.

22 陰訐人非,人所樂聽,如食甘旨,飫其口腹。

23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —

23 外加温語,內懷惡念,猶瓦器飾以白金。

24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:

24 維彼敵人,心所藏惟詐,口所言惟偽。

25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!

25 其言雖善,爾毋信之,其心所藏可惡者非一端。

26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.

26 匿怨而友其人,後在會中,其惡昭彰。

27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.

27 彼掘坎阱,必陷其中,移石上岡,反壓其下。

28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.

28 誑者受人扑責,銜憾殊深,厥口諂諛,實致敗亡。

1.0x