Библия - Обещанное Восстановление

Числа

Глава 35

1 Господь говорил с Моисеем в долине Иордана, в Моаве, у реки Иордан, против Иерихона. Господь сказал:

2 «Скажи израильтянам, чтобы они отдали левитам часть городов из своей доли земли. Пусть израильский народ отдаст эти города и пастбища вокруг них левитам,

3 и левиты смогут жить в этих городах и пасти своих коров и другой скот на пастбищах вокруг них.

4 Отойдите от стен этих городов на 500 метров. Вся эта земля будет принадлежать левитам,

5 и вся земля на расстоянии 1 000 метров на восток от города, 1 000 метров на юг от города, 1 000 метров на запад от города и 1 000 метров на север от города также будет принадлежать левитам. (Город же будет находиться посередине всей этой земли).

6 Шесть из этих городов будут городами-убежищами. Если один человек нечаянно убьёт другого, то сможет бежать в один из этих городов и там укрыться. Сверх этих шести городов отдайте левитам еще сорок два города,

7 а всего отдайте левитам сорок восемь городов и землю вокруг них.

8 Большие колена Израиля получат большие наделы земли, а меньшие колена получат меньшие наделы, но пусть все отдадут левитам города из своей доли земли».

9 Господь говорил с Моисеем и сказал:

10 «Скажи людям: когда перейдёте через реку Иордан и вступите в Ханаанскую землю,

11 выберите города-убежища, куда смог бы убежать человек, случайно убивший кого-то.

12 Там он сможет укрыться от членов семьи убитого, которые захотят отомстить ему, и будет в безопасности до времени суда.

13 Всего должно быть шесть городов-убежищ:

14 три к востоку от реки Иордан и три в Ханаанской стране.

15 Это будут города-убежища для граждан Израиля и для чужестранцев и путешественников — любой сможет бежать в один из этих городов, если случайно убил кого-то.

16 Если же один человек убил другого железным орудием, то его необходимо предать смерти.

17 Если человек возьмёт камень и убьёт им другого, то этого человека следует предать смерти (если камень такого размера, что, ударив им, можно убить человека).

18 Или если человек воспользуется куском дерева, чтобы убить другого, то убийцу необходимо предать смерти, (если кусок дерева такого размера, что, ударив им, можно убить человека).

19 Член семьи убитого может погнаться за убийцей и убить его.

20 Если человек из ненависти ударил кого-либо рукой, толкнул его или что-нибудь бросил в человека и убил его, то он — убийца и должен быть предан смерти; член семьи убитого может погнаться за убийцей и убить его.

22 Если же человек убил кого-то не из вражды к убитому, а случайно, или если бросил что-нибудь в кого-то и без умысла убил человека,

23 или бросил камень, и этот камень попал в кого-то, кого тот человек не заметил, и он не желал ему зла, и это произошло случайно,

24 пусть народ сообща решит, что с ним делать. Пусть суд примет решение, следует ли члену семейства убитого убить того человека.

25 Если народ решит защитить человека от семьи убитого, то пусть его отправят обратно в город-убежище, и пусть убийца остаётся там до смерти первосвященника.

26 Пусть тот человек никогда не выходит за пределы города-убежища, потому что если он выйдет за пределы города и член семьи убитого поймает его и убьёт, то член семьи не будет виновен в убийстве.

28 Пусть человек, случайно убивший кого-то, остаётся в этом городе-убежище, пока не умрёт первосвященник, после же смерти первосвященника тот человек может возвратиться в свою землю.

29 Эти правила будут вечным законом во всех городах твоего народа.

30 Убийца должен быть предан смерти, только если есть свидетели. Но одного свидетеля недостаточно.

31 Если человек — убийца, то его следует предать смерти: не берите у него денег, чтобы изменить приговор, убийца должен быть предан смерти.

32 И если человек убил кого-то, а потом бежал в один из городов-убежищ, то не берите у него денег в обмен на то, чтобы отпустить его домой: пусть тот человек остаётся в этом городе до смерти первосвященника.

33 Не оскверняйте вашу землю кровью невинных: если человек убил кого-то, то единственная расплата за преступление — смерть убийце! Никакая другая расплата не очистит землю от этого преступления!

34 Я — Господь! Я буду жить среди израильского народа в вашей земле, так не оскверняйте же её!»

Числа

Розділ 35

1 І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приерихо́нським Йорда́ном, говорячи:

2 „Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спа́дку свого володіння міста́ на сидіння; і пасови́сько для міст навколо них дасте ви Левитам.

3 І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасови́ська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.

4 А пасови́ська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назо́вні — тисяча локтів навко́ло.

5 І відміряєте поза містом на схі́дню сторону — дві тисячі лі́ктів, і на півде́нну сторону — дві тисячі ліктів, і на за́хідню сторону — дві тисячі ліктів, і на півні́чну сторону — дві тисячі ліктів, а місто — усере́дині. Це будуть для вас міські пасови́ська.

6 А з міст, що дасте́ Левитам, буде шість міст на схо́вища, що дасте, щоб утікати туди убі́йникові. А окрім них дасте́ сорок і два міста.

7 Усі ті міста, що дасте Левитам, — сорок і вісім їхніх міст та їхні пасови́ська.

8 А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, — від більшого дасте більше, а від меншого — менше, кожен за спа́дком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам“.

9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

10 „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви пере́йдете Йорда́н до ханаанського кра́ю,

11 то виберіть собі міста, — вони будуть на схо́вища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.

12 І будуть для вас ті міста на схо́вища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.

13 А ті міста, що дасте, — шість міст на схо́вища буде для вас.

14 Три місті дасте по той бік Йорда́ну, а три місті дасте в ханаанському кра́ї, — вони будуть міста на схо́вища.

15 Ці шість міст будуть на схо́вища для Ізраїлевих синів, і для прихо́дька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невми́сне.

16 А коли б хто вдарив кого залізним знаря́ддям, а той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.

17 А якщо вдарив його ка́менем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.

18 Або вдарив його дерев'я́ним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.

19 Месник за кров — він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.

20 А якщо пхне його з не́нависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,

21 або з ворогува́ння вдарив його своєю рукою, а той помер, — буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; ме́сник за кров заб'є убійника, як спіткає його.

22 А як хто випадко́во, без не́нависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаря́ддям,

23 або якимбудь ка́менем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,

24 то розсудить громада між убійником та між ме́сником за кров за цими постановами.

25 І громада ви́зволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста схо́вища його, що втік був туди. І ося́де він у ньому аж до смерти найвищого священика, пома́заного святою оливою.

26 А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста схо́вища його, куди втік був,

27 і зна́йде його месник за кров поза границями міста схо́вища його, і замордує месник за кров убійника, — нема йому вини кро́ви!

28 Бо він пови́нен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика ве́рнеться убійник до землі володіння свого.

29 І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.

30 Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не до́сить проти кого, щоб осудити на смерть.

31 І не ві́зьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.

32 І не ві́зьмете о́купу від змушеного втікати до міста схо́вища його, щоб вернувся сидіти в краю́ до смерти священика.

33 І не збезче́стите того кра́ю, що ви в ньому, бо та кров — вона безче́стить край, а краєві не проща́ється за кров, що проли́та в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.

34 І не занечи́стиш того кра́ю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я — Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!“

Числа Глава 35	Числа Розділ 35
1 Господь говорил с Моисеем в долине Иордана, в Моаве, у реки Иордан, против Иерихона. Господь сказал:	1 І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приерихо́нським Йорда́ном, говорячи:
2 «Скажи израильтянам, чтобы они отдали левитам часть городов из своей доли земли. Пусть израильский народ отдаст эти города и пастбища вокруг них левитам,	2 „Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спа́дку свого володіння міста́ на сидіння; і пасови́сько для міст навколо них дасте ви Левитам.
3 и левиты смогут жить в этих городах и пасти своих коров и другой скот на пастбищах вокруг них.	3 І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасови́ська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.
4 Отойдите от стен этих городов на 500 метров. Вся эта земля будет принадлежать левитам,	4 А пасови́ська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назо́вні — тисяча локтів навко́ло.
5 и вся земля на расстоянии 1 000 метров на восток от города, 1 000 метров на юг от города, 1 000 метров на запад от города и 1 000 метров на север от города также будет принадлежать левитам. (Город же будет находиться посередине всей этой земли).	5 І відміряєте поза містом на схі́дню сторону — дві тисячі лі́ктів, і на півде́нну сторону — дві тисячі ліктів, і на за́хідню сторону — дві тисячі ліктів, і на півні́чну сторону — дві тисячі ліктів, а місто — усере́дині. Це будуть для вас міські пасови́ська.
6 Шесть из этих городов будут городами-убежищами. Если один человек нечаянно убьёт другого, то сможет бежать в один из этих городов и там укрыться. Сверх этих шести городов отдайте левитам еще сорок два города,	6 А з міст, що дасте́ Левитам, буде шість міст на схо́вища, що дасте, щоб утікати туди убі́йникові. А окрім них дасте́ сорок і два міста.
7 а всего отдайте левитам сорок восемь городов и землю вокруг них.	7 Усі ті міста, що дасте Левитам, — сорок і вісім їхніх міст та їхні пасови́ська.
8 Большие колена Израиля получат большие наделы земли, а меньшие колена получат меньшие наделы, но пусть все отдадут левитам города из своей доли земли».	8 А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, — від більшого дасте більше, а від меншого — менше, кожен за спа́дком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам“.
9 Господь говорил с Моисеем и сказал:	9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
10 «Скажи людям: когда перейдёте через реку Иордан и вступите в Ханаанскую землю,	10 „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви пере́йдете Йорда́н до ханаанського кра́ю,
11 выберите города-убежища, куда смог бы убежать человек, случайно убивший кого-то.	11 то виберіть собі міста, — вони будуть на схо́вища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.
12 Там он сможет укрыться от членов семьи убитого, которые захотят отомстить ему, и будет в безопасности до времени суда.	12 І будуть для вас ті міста на схо́вища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.
13 Всего должно быть шесть городов-убежищ:	13 А ті міста, що дасте, — шість міст на схо́вища буде для вас.
14 три к востоку от реки Иордан и три в Ханаанской стране.	14 Три місті дасте по той бік Йорда́ну, а три місті дасте в ханаанському кра́ї, — вони будуть міста на схо́вища.
15 Это будут города-убежища для граждан Израиля и для чужестранцев и путешественников — любой сможет бежать в один из этих городов, если случайно убил кого-то.	15 Ці шість міст будуть на схо́вища для Ізраїлевих синів, і для прихо́дька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невми́сне.
16 Если же один человек убил другого железным орудием, то его необходимо предать смерти.	16 А коли б хто вдарив кого залізним знаря́ддям, а той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.
17 Если человек возьмёт камень и убьёт им другого, то этого человека следует предать смерти (если камень такого размера, что, ударив им, можно убить человека).	17 А якщо вдарив його ка́менем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.
18 Или если человек воспользуется куском дерева, чтобы убить другого, то убийцу необходимо предать смерти, (если кусок дерева такого размера, что, ударив им, можно убить человека).	18 Або вдарив його дерев'я́ним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.
19 Член семьи убитого может погнаться за убийцей и убить его.	19 Месник за кров — він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.
20 Если человек из ненависти ударил кого-либо рукой, толкнул его или что-нибудь бросил в человека и убил его, то он — убийца и должен быть предан смерти; член семьи убитого может погнаться за убийцей и убить его.	20 А якщо пхне його з не́нависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,
21	21 або з ворогува́ння вдарив його своєю рукою, а той помер, — буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; ме́сник за кров заб'є убійника, як спіткає його.
22 Если же человек убил кого-то не из вражды к убитому, а случайно, или если бросил что-нибудь в кого-то и без умысла убил человека,	22 А як хто випадко́во, без не́нависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаря́ддям,
23 или бросил камень, и этот камень попал в кого-то, кого тот человек не заметил, и он не желал ему зла, и это произошло случайно,	23 або якимбудь ка́менем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,
24 пусть народ сообща решит, что с ним делать. Пусть суд примет решение, следует ли члену семейства убитого убить того человека.	24 то розсудить громада між убійником та між ме́сником за кров за цими постановами.
25 Если народ решит защитить человека от семьи убитого, то пусть его отправят обратно в город-убежище, и пусть убийца остаётся там до смерти первосвященника.	25 І громада ви́зволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста схо́вища його, що втік був туди. І ося́де він у ньому аж до смерти найвищого священика, пома́заного святою оливою.
26 Пусть тот человек никогда не выходит за пределы города-убежища, потому что если он выйдет за пределы города и член семьи убитого поймает его и убьёт, то член семьи не будет виновен в убийстве.	26 А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста схо́вища його, куди втік був,
27	27 і зна́йде його месник за кров поза границями міста схо́вища його, і замордує месник за кров убійника, — нема йому вини кро́ви!
28 Пусть человек, случайно убивший кого-то, остаётся в этом городе-убежище, пока не умрёт первосвященник, после же смерти первосвященника тот человек может возвратиться в свою землю.	28 Бо він пови́нен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика ве́рнеться убійник до землі володіння свого.
29 Эти правила будут вечным законом во всех городах твоего народа.	29 І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.
30 Убийца должен быть предан смерти, только если есть свидетели. Но одного свидетеля недостаточно.	30 Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не до́сить проти кого, щоб осудити на смерть.
31 Если человек — убийца, то его следует предать смерти: не берите у него денег, чтобы изменить приговор, убийца должен быть предан смерти.	31 І не ві́зьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.
32 И если человек убил кого-то, а потом бежал в один из городов-убежищ, то не берите у него денег в обмен на то, чтобы отпустить его домой: пусть тот человек остаётся в этом городе до смерти первосвященника.	32 І не ві́зьмете о́купу від змушеного втікати до міста схо́вища його, щоб вернувся сидіти в краю́ до смерти священика.
33 Не оскверняйте вашу землю кровью невинных: если человек убил кого-то, то единственная расплата за преступление — смерть убийце! Никакая другая расплата не очистит землю от этого преступления!	33 І не збезче́стите того кра́ю, що ви в ньому, бо та кров — вона безче́стить край, а краєві не проща́ється за кров, що проли́та в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.
34 Я — Господь! Я буду жить среди израильского народа в вашей земле, так не оскверняйте же её!»	34 І не занечи́стиш того кра́ю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я — Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!“

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Числа

Глава 35

Числа

Розділ 35

Числа

Глава 35

Числа

Розділ 35

Ветхий завет

Новый завет

Числа

Глава 35

Числа

Розділ 35

Числа

Глава 35

Числа

Розділ 35

Ветхий
завет

Новый
завет