Книга СудейГлава 6 |
1 |
2 Мадиамитяне были очень сильны и жестоко обращались с народом Израиля. Тогда сыны Израиля нашли потайные места в горах, и там у них была запасена еда в пещерах, которые трудно было найти. |
3 Они сделали это потому, что мадиамитяне и амаликитяне, живущие на востоке, приходили и уничтожали их урожай. |
4 Они разбивали лагерь на земле Израиля и уничтожали всё, что посадил его народ, до самой Газы, не оставляя израильтянам для пропитания ни овец, ни волов, ни ослов. |
5 И вот мадиамитяне пришли и разбили лагерь на земле Израиля. Они пришли с семьями и привели с собой свой скот. Их было как саранчи, и не было числа ни им, ни их верблюдам. Все они пришли на эту землю и опустошили её. |
6 Народ Израиля очень обнищал из-за мадиамитян, и тогда израильтяне взмолились Господу, прося помощи. |
7 |
8 Тогда Господь послал к ним пророка. И сказал пророк народу Израиля: |
9 Я избавил вас от могущественных египтян и всех, кто угнетал вас. Потом народ ханаанский бил вас, но Я снова вас спас. Я прогнал их от вас и дал вам их землю. |
10 Я говорил вам, что Я — Господь, Бог ваш, и что вы будете жить на земле аморреев, но не должны поклоняться их богам”. Но вы не послушали Меня». |
11 В это время Ангел Господний пришёл к человеку по имени Гедеон. Ангел пришёл и сел под дубом в Офре. Этот дуб принадлежал человеку по имени Иоас, из рода Авиезера. Иоас был отцом Гедеона. Гедеон выколачивал пшеницу в давильном прессе. Он прятался там, скрываясь от мадиамитян. |
12 Ангел Господний явился перед Гедеоном и сказал ему: |
13 Гедеон ответил: |
14 Господь повернулся к Гедеону и сказал: |
15 Гедеон ответил: |
16 Господь сказал ему: |
17 Тогда Гедеон сказал Господу: |
18 Не уходи отсюда, пока я не вернусь. Разреши мне принести Тебе подарок и положить его перед Тобой». |
19 |
20 Ангел Божий сказал Гедеону: |
21 У Ангела в руке был посох и, когда концом этого посоха Он прикоснулся к мясу и хлебу, из камня вспыхнул огонь и поглотил мясо и хлеб, а Ангел Господний исчез. |
22 |
23 Но Господь сказал Гедеону: |
24 И построил Гедеон на этом месте алтарь, чтобы поклоняться Господу, и назвал его «Господь есть мир». |
25 В ту же ночь Господь сказал Гедеону: |
26 Затем на возвышенности построй алтарь Господу, Богу твоему. Заколи быка и сожги его на этом алтаре на дровах, оставшихся от деревянного столба Ашеры». |
27 Гедеон привёл десять рабов и сделал всё так, как повелел ему Господь. Но, так как Гедеон боялся, что его домашние и жители города увидят, что он делает, он сделал всё это ночью. |
28 |
29 И стали они спрашивать друг у друга: |
30 Жители города пришли к Иоасу и сказали ему: |
31 И сказал Иоас толпе, окружившей его: |
32 Иоас сказал: |
33 Мадиамитяне, амаликитяне и другие народы востока собрались, чтобы вместе сразиться против народа Израиля. Они перешли реку Иордан и разбили лагерь в Изреельской долине. |
34 Дух Божий пришёл к Гедеону и вселил в него силу. Гедеон протрубил в трубу и созвал идти за собой народ Авиезера. |
35 Он разослал послов ко всем людям из колена Манассии, Асира, Завулона и Неффалима, чтобы они взяли оружие и приготовились к битве. Эти семьи пошли навстречу Гедеону и его людям. |
36 |
37 Я расстелю на молотилке овечью шерсть. Если роса будет только на шерсти, а вся земля останется сухой, я буду знать, что это правда и Ты моей рукой спасёшь Израиль, как и говорил». |
38 Так и случилось. На следующий день, встав рано утром, Гедеон выжал из шерсти столько воды, что смог набрать полную чашу! |
39 И сказал Гедеон Богу: |
40 Бог так и сделал в ту ночь: только овечья шерсть была сухой, а вся земля была мокрой от росы. |
Книга СуддiвРозділ 6 |
1 |
2 І зміцніла Мідія́нова рука над Ізраїлем. Ізраїлеві сини поробили собі зо страху перед мідіянітянами прохо́ди, що в гора́х, і печери, і тверди́ні. |
3 І бувало, якщо посі́яв Ізраїль, то підіймався Мідія́н і Амали́к та сини Кедему, і йшли на нього. |
4 І вони таборува́ли в них, і нищили врожа́й землі аж до пі́дходу до Га́зи. І не лишали вони в Ізраїлі ані поживи, ані штуки дрібно́ї худоби, ані вола, ані осла, |
5 бо вони й їхня худоба та їхні намети ходили, і прихо́дили в такій кі́лькості, як сарана́, а їм та їхнім верблю́дам не було числа. І вони прихо́дили до кра́ю, щоб пусто́шити його. |
6 І через Мідія́на Ізраїль дуже зубо́жів, і Ізраїлеві сини кли́кали до Господа. |
7 І сталося, коли Ізраїлеві сини кликали до Господа через Мідіяна, |
8 то Господь послав до Ізраїлевих синів му́жа пророка, а він сказав їм: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів вас із Єгипту, і випровадив вас із дому ра́бства. |
9 І Я спас вас з руки Єгипту, і з руки всіх, хто вас ти́снув. І Я повиганяв їх перед вами, а їхній край віддав вам. |
10 І сказав Я до вас: Я Господь, Бог ваш! Не будете боятися аморейських богів, що в їхньому кра́ї сидите́ ви. Та ви не послухалися Мого голосу!“ |
11 |
12 І явився до нього Ангол Господній, і промовив йому: „Господь з тобою, хоробрий му́жу!“ |
13 А Гедеон сказав до нього: „О, Пане мій, — якщо Господь з нами, то на́що прийшло на нас усе це? І де всі Його чу́да, про які оповідали нам наші батьки́, говорячи: Ось з Єгипту вивів нас Господь? А тепер Господь покинув нас, і віддав нас у руку Мідія́на“. |
14 І обернувся до нього Господь і сказав: „Іди з цією своєю силою, і ти спасеш Ізраїля з мідія́нської руки. Оце Я послав тебе“. |
15 І відказав Йому Гедеон: „О, Господи мій, — чим я спасу́ Ізраїля? Ось моя тисяча найнужденні́ша в Манасії, а я наймолодший у домі ба́тька свого́“. |
16 І сказав йому Госпо́дь: „Але Я бу́ду з тобою, і ти поб'єш мідіяні́тян, як одно́го чоловіка“. |
17 А той до Нього сказав: „Якщо знайшов я милість в оча́х Твоїх, то зроби мені озна́ку, що Ти гово́риш зо мною. |
18 Не відходь же звідси, аж поки я не прийду́ до Тебе, і не принесу́ дарунка мого́, і не покладу́ перед лицем Твоїм“. А Той відказав: „Я буду сидіти аж до твого пове́рнення“. |
19 І Гедеон увійшов до хати, і спорядив козеня́, і опрі́сноків з ефи́ муки, м'ясо поклав до коша́, а юшку влив до го́рщика. І приніс він до Нього під дуб, та й поставив перед Ним. |
20 І сказав до нього Ангол Божий: „Візьми це м'ясо й ці опрі́сноки, та й поклади на оцю ске́лю, а юшку вилий“. І той так зробив. |
21 І витягнув Ангол Господній кінець па́лиці, що в руці Його, і доторкнувся до м'яса та до опрі́сноків, — і знявся зо скелі огонь, та й поїв те м'ясо та опрі́сноки, а Ангол Господній зник з його очей. |
22 І побачив Гедео́н, що це Ангол Господній. І сказав Гедео́н: „Ах, Владико, Господи, бож я бачив Господнього Ангола обличчя в обличчя“. |
23 І сказав йому Господь: „Мир тобі, — не бійся, не помреш!“ |
24 І Гедео́н збудував там же́ртівника для Господа, і назвав ім'я́ йому: Єгова-Шалом. Він іще є аж до цього дня в Офрі Авіезеровій. |
25 |
26 І збудуєш жертівника Господе́ві, Богові своєму, на верху́ цієї тверди́ні, у порядку. І ві́зьмеш другого бичка, і принесеш цілопа́лення дрова́ми з святого дерева, яке зрубаєш“. |
27 І взяв Гедео́н десять людей зо своїх рабів, і зробив, як говорив до нього Господь. І сталося, через те, що боявся дому батька свого та людей того міста, щоб робити вдень, то зробив уночі́. |
28 І встали люди того міста рано вранці, аж ось жертівник Ваа́лів розбитий, а святе дерево, що при ньому, пору́бане, а другого бичка прине́сено в жертву на збудованому же́ртівнику. |
29 І говорили вони один о́дному: „Хто́ зробив оцю річ?“ І вони виві́дували й шукали, та й сказали: „Гедео́н, син Йоа́шів, зробив оцю річ“. |
30 І сказали люди того міста до Йоа́ша: „Виведи сина свого, і нехай він помре, бо розбив Ваа́лового жертівника та порубав святе дерево, що при ньому“. |
31 І сказав Йоа́ш до всіх, що стояли при ньому: „Чи ви будете обставати за Ваа́лом? Чи ви допоможете йому? Хто буде обставати за ним, той буде забитий до ра́нку. Якщо він Бог, то нехай сам заступається за себе, коли той розбив його же́ртівника“. |
32 І він назвав ім'я́ йому того дня: Єруббаал, говорячи: „Нехай змагається з ним Ваа́л, бо він розбив його же́ртівника“. |
33 А всі мідіяні́ти й амалики́тяни та сини Кедему були зі́брані ра́зом, і перейшли Йорда́н, і таборува́ли в долині Ізреел. |
34 |
35 І він послав послів по всьому Манасі́ї, і був скликаний за ним і він. І послав він послів до Аси́ра, і до Завуло́на, і до Нефтали́ма, — і вони вийшли навпере́йми них. |
36 І сказав Гедео́н до Бога: „Якщо Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив, — |
37 то ось я розстелю́ на то́ці во́вняне руно́; якщо роса́ буде на самім руні́, а на всій землі сухо, то я буду знати, що Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив!“ |
38 І сталося так. І встав він рано взавтра, і розстели́в руно́, і вичавив росу́ з руна́, — повне горня́ води. |
39 І сказав Гедеон до Бога: „Нехай не запа́литься гнів Твій на мене, нехай я скажу́ тільки цей раз, нехай но я спро́бую руно́м тільки цей раз: нехай буде сухо на самім руні́, а на всій землі нехай буде роса́“. |
40 І Бог зробив так тієї ночі, — і було́ сухо на самім руні́, а на всій землі була роса́. |
Книга СудейГлава 6 |
Книга СуддiвРозділ 6 |
1 |
1 |
2 Мадиамитяне были очень сильны и жестоко обращались с народом Израиля. Тогда сыны Израиля нашли потайные места в горах, и там у них была запасена еда в пещерах, которые трудно было найти. |
2 І зміцніла Мідія́нова рука над Ізраїлем. Ізраїлеві сини поробили собі зо страху перед мідіянітянами прохо́ди, що в гора́х, і печери, і тверди́ні. |
3 Они сделали это потому, что мадиамитяне и амаликитяне, живущие на востоке, приходили и уничтожали их урожай. |
3 І бувало, якщо посі́яв Ізраїль, то підіймався Мідія́н і Амали́к та сини Кедему, і йшли на нього. |
4 Они разбивали лагерь на земле Израиля и уничтожали всё, что посадил его народ, до самой Газы, не оставляя израильтянам для пропитания ни овец, ни волов, ни ослов. |
4 І вони таборува́ли в них, і нищили врожа́й землі аж до пі́дходу до Га́зи. І не лишали вони в Ізраїлі ані поживи, ані штуки дрібно́ї худоби, ані вола, ані осла, |
5 И вот мадиамитяне пришли и разбили лагерь на земле Израиля. Они пришли с семьями и привели с собой свой скот. Их было как саранчи, и не было числа ни им, ни их верблюдам. Все они пришли на эту землю и опустошили её. |
5 бо вони й їхня худоба та їхні намети ходили, і прихо́дили в такій кі́лькості, як сарана́, а їм та їхнім верблю́дам не було числа. І вони прихо́дили до кра́ю, щоб пусто́шити його. |
6 Народ Израиля очень обнищал из-за мадиамитян, и тогда израильтяне взмолились Господу, прося помощи. |
6 І через Мідія́на Ізраїль дуже зубо́жів, і Ізраїлеві сини кли́кали до Господа. |
7 |
7 І сталося, коли Ізраїлеві сини кликали до Господа через Мідіяна, |
8 Тогда Господь послал к ним пророка. И сказал пророк народу Израиля: |
8 то Господь послав до Ізраїлевих синів му́жа пророка, а він сказав їм: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів вас із Єгипту, і випровадив вас із дому ра́бства. |
9 Я избавил вас от могущественных египтян и всех, кто угнетал вас. Потом народ ханаанский бил вас, но Я снова вас спас. Я прогнал их от вас и дал вам их землю. |
9 І Я спас вас з руки Єгипту, і з руки всіх, хто вас ти́снув. І Я повиганяв їх перед вами, а їхній край віддав вам. |
10 Я говорил вам, что Я — Господь, Бог ваш, и что вы будете жить на земле аморреев, но не должны поклоняться их богам”. Но вы не послушали Меня». |
10 І сказав Я до вас: Я Господь, Бог ваш! Не будете боятися аморейських богів, що в їхньому кра́ї сидите́ ви. Та ви не послухалися Мого голосу!“ |
11 В это время Ангел Господний пришёл к человеку по имени Гедеон. Ангел пришёл и сел под дубом в Офре. Этот дуб принадлежал человеку по имени Иоас, из рода Авиезера. Иоас был отцом Гедеона. Гедеон выколачивал пшеницу в давильном прессе. Он прятался там, скрываясь от мадиамитян. |
11 |
12 Ангел Господний явился перед Гедеоном и сказал ему: |
12 І явився до нього Ангол Господній, і промовив йому: „Господь з тобою, хоробрий му́жу!“ |
13 Гедеон ответил: |
13 А Гедеон сказав до нього: „О, Пане мій, — якщо Господь з нами, то на́що прийшло на нас усе це? І де всі Його чу́да, про які оповідали нам наші батьки́, говорячи: Ось з Єгипту вивів нас Господь? А тепер Господь покинув нас, і віддав нас у руку Мідія́на“. |
14 Господь повернулся к Гедеону и сказал: |
14 І обернувся до нього Господь і сказав: „Іди з цією своєю силою, і ти спасеш Ізраїля з мідія́нської руки. Оце Я послав тебе“. |
15 Гедеон ответил: |
15 І відказав Йому Гедеон: „О, Господи мій, — чим я спасу́ Ізраїля? Ось моя тисяча найнужденні́ша в Манасії, а я наймолодший у домі ба́тька свого́“. |
16 Господь сказал ему: |
16 І сказав йому Госпо́дь: „Але Я бу́ду з тобою, і ти поб'єш мідіяні́тян, як одно́го чоловіка“. |
17 Тогда Гедеон сказал Господу: |
17 А той до Нього сказав: „Якщо знайшов я милість в оча́х Твоїх, то зроби мені озна́ку, що Ти гово́риш зо мною. |
18 Не уходи отсюда, пока я не вернусь. Разреши мне принести Тебе подарок и положить его перед Тобой». |
18 Не відходь же звідси, аж поки я не прийду́ до Тебе, і не принесу́ дарунка мого́, і не покладу́ перед лицем Твоїм“. А Той відказав: „Я буду сидіти аж до твого пове́рнення“. |
19 |
19 І Гедеон увійшов до хати, і спорядив козеня́, і опрі́сноків з ефи́ муки, м'ясо поклав до коша́, а юшку влив до го́рщика. І приніс він до Нього під дуб, та й поставив перед Ним. |
20 Ангел Божий сказал Гедеону: |
20 І сказав до нього Ангол Божий: „Візьми це м'ясо й ці опрі́сноки, та й поклади на оцю ске́лю, а юшку вилий“. І той так зробив. |
21 У Ангела в руке был посох и, когда концом этого посоха Он прикоснулся к мясу и хлебу, из камня вспыхнул огонь и поглотил мясо и хлеб, а Ангел Господний исчез. |
21 І витягнув Ангол Господній кінець па́лиці, що в руці Його, і доторкнувся до м'яса та до опрі́сноків, — і знявся зо скелі огонь, та й поїв те м'ясо та опрі́сноки, а Ангол Господній зник з його очей. |
22 |
22 І побачив Гедео́н, що це Ангол Господній. І сказав Гедео́н: „Ах, Владико, Господи, бож я бачив Господнього Ангола обличчя в обличчя“. |
23 Но Господь сказал Гедеону: |
23 І сказав йому Господь: „Мир тобі, — не бійся, не помреш!“ |
24 И построил Гедеон на этом месте алтарь, чтобы поклоняться Господу, и назвал его «Господь есть мир». |
24 І Гедео́н збудував там же́ртівника для Господа, і назвав ім'я́ йому: Єгова-Шалом. Він іще є аж до цього дня в Офрі Авіезеровій. |
25 В ту же ночь Господь сказал Гедеону: |
25 |
26 Затем на возвышенности построй алтарь Господу, Богу твоему. Заколи быка и сожги его на этом алтаре на дровах, оставшихся от деревянного столба Ашеры». |
26 І збудуєш жертівника Господе́ві, Богові своєму, на верху́ цієї тверди́ні, у порядку. І ві́зьмеш другого бичка, і принесеш цілопа́лення дрова́ми з святого дерева, яке зрубаєш“. |
27 Гедеон привёл десять рабов и сделал всё так, как повелел ему Господь. Но, так как Гедеон боялся, что его домашние и жители города увидят, что он делает, он сделал всё это ночью. |
27 І взяв Гедео́н десять людей зо своїх рабів, і зробив, як говорив до нього Господь. І сталося, через те, що боявся дому батька свого та людей того міста, щоб робити вдень, то зробив уночі́. |
28 |
28 І встали люди того міста рано вранці, аж ось жертівник Ваа́лів розбитий, а святе дерево, що при ньому, пору́бане, а другого бичка прине́сено в жертву на збудованому же́ртівнику. |
29 И стали они спрашивать друг у друга: |
29 І говорили вони один о́дному: „Хто́ зробив оцю річ?“ І вони виві́дували й шукали, та й сказали: „Гедео́н, син Йоа́шів, зробив оцю річ“. |
30 Жители города пришли к Иоасу и сказали ему: |
30 І сказали люди того міста до Йоа́ша: „Виведи сина свого, і нехай він помре, бо розбив Ваа́лового жертівника та порубав святе дерево, що при ньому“. |
31 И сказал Иоас толпе, окружившей его: |
31 І сказав Йоа́ш до всіх, що стояли при ньому: „Чи ви будете обставати за Ваа́лом? Чи ви допоможете йому? Хто буде обставати за ним, той буде забитий до ра́нку. Якщо він Бог, то нехай сам заступається за себе, коли той розбив його же́ртівника“. |
32 Иоас сказал: |
32 І він назвав ім'я́ йому того дня: Єруббаал, говорячи: „Нехай змагається з ним Ваа́л, бо він розбив його же́ртівника“. |
33 Мадиамитяне, амаликитяне и другие народы востока собрались, чтобы вместе сразиться против народа Израиля. Они перешли реку Иордан и разбили лагерь в Изреельской долине. |
33 А всі мідіяні́ти й амалики́тяни та сини Кедему були зі́брані ра́зом, і перейшли Йорда́н, і таборува́ли в долині Ізреел. |
34 Дух Божий пришёл к Гедеону и вселил в него силу. Гедеон протрубил в трубу и созвал идти за собой народ Авиезера. |
34 |
35 Он разослал послов ко всем людям из колена Манассии, Асира, Завулона и Неффалима, чтобы они взяли оружие и приготовились к битве. Эти семьи пошли навстречу Гедеону и его людям. |
35 І він послав послів по всьому Манасі́ї, і був скликаний за ним і він. І послав він послів до Аси́ра, і до Завуло́на, і до Нефтали́ма, — і вони вийшли навпере́йми них. |
36 |
36 І сказав Гедео́н до Бога: „Якщо Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив, — |
37 Я расстелю на молотилке овечью шерсть. Если роса будет только на шерсти, а вся земля останется сухой, я буду знать, что это правда и Ты моей рукой спасёшь Израиль, как и говорил». |
37 то ось я розстелю́ на то́ці во́вняне руно́; якщо роса́ буде на самім руні́, а на всій землі сухо, то я буду знати, що Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив!“ |
38 Так и случилось. На следующий день, встав рано утром, Гедеон выжал из шерсти столько воды, что смог набрать полную чашу! |
38 І сталося так. І встав він рано взавтра, і розстели́в руно́, і вичавив росу́ з руна́, — повне горня́ води. |
39 И сказал Гедеон Богу: |
39 І сказав Гедеон до Бога: „Нехай не запа́литься гнів Твій на мене, нехай я скажу́ тільки цей раз, нехай но я спро́бую руно́м тільки цей раз: нехай буде сухо на самім руні́, а на всій землі нехай буде роса́“. |
40 Бог так и сделал в ту ночь: только овечья шерсть была сухой, а вся земля была мокрой от росы. |
40 І Бог зробив так тієї ночі, — і було́ сухо на самім руні́, а на всій землі була роса́. |