Книга Иисуса НавинаГлава 17 |
1 |
2 Земля была также дана другим родам колена Манассии. Это были рода Авиезера, Хелека, Асриила, Сихема, Хефера и Шемиды. Все они были сыновьями Манассии, сына Иосифа, и их роды получили свою долю земли. |
3 |
4 Они пошли к священнику Елеазару, к Иисусу, сыну Навина, и к другим вождям и сказали: |
5 Колено Манассии имело десять участков земли на запад от реки Иордан и ещё два участка земли, Галаад и Васан, на другой стороне Иордана. |
6 Дочери Манассии получили землю, как и его сыновья, а Галаадская земля была отдана остальным членам колена Манассии. |
7 |
8 Земля вокруг Таппуаха принадлежала Манассии, а сам город ему не принадлежал. Этот город находился на границе земли колена Манассии и принадлежал колену Ефрема. |
9 Граница Манассии шла на юг к реке Кана. Эта земля, кроме городов, принадлежала колену Манассии, города же принадлежали колену Ефрема. Граница Манассии была на северной стороне реки и пролегала к западу до Средиземного моря. |
10 Земля к югу принадлежала Ефрему, а к северу — Манассии. Средиземное море было её западной границей, северная граница примыкала к Асиру, а восточная — к Иссахару. |
11 Колену Манассии также принадлежали города, лежащие у Иссахара и Асира: Беф-Сан, Ивлеам и небольшие города вокруг них. Люди из этого колена также жили в городах Дор, Ен-Дор, Фаанах, Мегиддон и в городах вокруг них, и в трёх городах Нафефа. |
12 Сыны Манассии не могли покорить эти города, и хананеи продолжали жить на этой земле. |
13 Когда же народ Израиля стал сильным, то заставил хананеев работать на себя, но они не вынудили ханаанский народ покинуть эту землю. |
14 |
15 Иисус им ответил: |
16 Потомки Иосифа сказали: |
17 Тогда Иисус сказал потомкам Иосифа, Ефрема и Манассии: |
18 Вы завладеете этой горной страной. Эта земля покрыта лесами, но вы срубите деревья и расчистите её для себя. Вы будете владеть ею целиком. Вы прогоните хананеев с этой земли, хотя у них мощное оружие, и, хотя они сильны, вы покорите их». |
Iсус НавинРозділ 17 |
1 |
2 І було для позосталих Манасіїних синів за їхніми ро́дами: синам Авіезера, і синам Хелека, і синам Азріїла, і синам Шехема, і синам Хефера, і синам Шеміда. Оце сини Манасії, Йо́сипового сина, му́жі, за їхніми ро́дами. |
3 А в Целофхада, сина Хефера, сина Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного, не було в нього синів, а тільки до́чки. А оце імена́ його дочо́к: Махла, і Ноа, і Хоґла, Мілка та Тірца. |
4 І прийшли́ вони до священика Елеазара, і до Ісуса, Навинового сина, та перед начальників, говорячи: „Госпо́дь наказав був Мойсеєві дати нам спа́док серед наших братів“. І дав їм на Господній наказ спа́док серед братів їхнього батька. |
5 І випало для Манасії десять наділів, окрім землі Ґілеаду та Башану, що по той бік Йорда́ну, |
6 бо Манасіїні до́чки посіли спа́док серед синів його, а гілеадський край був для позосталих Манасіїних синів. |
7 І була Манасіїна границя від Ашер-Гамміхметату, що навпроти Сигему, і йде та границя на пі́вдень до мешканців Ен-Таппуаху. |
8 Для Манасії був край Таппуах, а місто Таппуах при Манасіїній границі — для Єфремових синів. |
9 І сходить та границя до потоку Кана, на південь від потоку. Ці міста́ Єфре́мові серед Манасіїних міст. А границя Манасії від пі́вночі до потоку, а кінча́лася при морі. |
10 На пі́вдень — Єфремове, а на пі́вніч — Манасіїне, а границею того було море. А в Аси́рі вони стикалися з пі́вночі, а в Іссаха́рі зо сходу. |
11 І було для Манасії в Іссахарі та в Асирі: Бет-Шеан та його залежні міста, і Ївлеам та його залежні міста, і ме́шканці Доару та його залежні міста, і мешканці Таанаху та його залежні міста, і мешканці Меґіддо та його залежні міста, три верховини. |
12 Та Манасіїні сини не могли повиганяти ме́шканців цих міст, і ханаане́янин продовжував сидіти в тому кра́ї. |
13 І сталося, коли Ізраїлеві сини стали сильні, то дали ханаанеянина на дани́ну, а вигнати — не вигнали його. |
14 І говорили Йо́сипові сини з Ісусом, кажучи: „Чому ти дав мені на спа́док один жеребо́к та наділ один, а я ж народ числе́нний, бо до цього ча́су благослови́в мене Господь“. |
15 І сказав до них Ісус: „Якщо ти народ числе́нний, то піди до лісу, та й повикорчо́вуєш собі там у кра́ї періззе́янина та рефаїв, бо Єфремова гора стала тісна́ для тебе“. |
16 І сказали Йо́сипові сини: „Не ви́стачить нам тієї гори, та й залізна колесни́ця в кожного ханаане́янина, що сидить у долині, як у того, що в Бет-Шеані та в його залежних містах, так і в того, що в долині Ізрее́льській“. |
17 І сказав Ісус до Йо́сипового дому, до Єфрема та до Манасії, говорячи: „Ти числе́нний народ, і в тебе сила велика, — не буде тобі один жеребо́к, |
18 але буде тобі гористий край; а що там ліс, то ви́корчуй його, і будуть тобі й його кі́нці. Бо ти виженеш ханаане́янина, хоч у нього колесни́ці залізні, хоч він сильни́й“. |
Книга Иисуса НавинаГлава 17 |
Iсус НавинРозділ 17 |
1 |
1 |
2 Земля была также дана другим родам колена Манассии. Это были рода Авиезера, Хелека, Асриила, Сихема, Хефера и Шемиды. Все они были сыновьями Манассии, сына Иосифа, и их роды получили свою долю земли. |
2 І було для позосталих Манасіїних синів за їхніми ро́дами: синам Авіезера, і синам Хелека, і синам Азріїла, і синам Шехема, і синам Хефера, і синам Шеміда. Оце сини Манасії, Йо́сипового сина, му́жі, за їхніми ро́дами. |
3 |
3 А в Целофхада, сина Хефера, сина Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного, не було в нього синів, а тільки до́чки. А оце імена́ його дочо́к: Махла, і Ноа, і Хоґла, Мілка та Тірца. |
4 Они пошли к священнику Елеазару, к Иисусу, сыну Навина, и к другим вождям и сказали: |
4 І прийшли́ вони до священика Елеазара, і до Ісуса, Навинового сина, та перед начальників, говорячи: „Госпо́дь наказав був Мойсеєві дати нам спа́док серед наших братів“. І дав їм на Господній наказ спа́док серед братів їхнього батька. |
5 Колено Манассии имело десять участков земли на запад от реки Иордан и ещё два участка земли, Галаад и Васан, на другой стороне Иордана. |
5 І випало для Манасії десять наділів, окрім землі Ґілеаду та Башану, що по той бік Йорда́ну, |
6 Дочери Манассии получили землю, как и его сыновья, а Галаадская земля была отдана остальным членам колена Манассии. |
6 бо Манасіїні до́чки посіли спа́док серед синів його, а гілеадський край був для позосталих Манасіїних синів. |
7 |
7 І була Манасіїна границя від Ашер-Гамміхметату, що навпроти Сигему, і йде та границя на пі́вдень до мешканців Ен-Таппуаху. |
8 Земля вокруг Таппуаха принадлежала Манассии, а сам город ему не принадлежал. Этот город находился на границе земли колена Манассии и принадлежал колену Ефрема. |
8 Для Манасії був край Таппуах, а місто Таппуах при Манасіїній границі — для Єфремових синів. |
9 Граница Манассии шла на юг к реке Кана. Эта земля, кроме городов, принадлежала колену Манассии, города же принадлежали колену Ефрема. Граница Манассии была на северной стороне реки и пролегала к западу до Средиземного моря. |
9 І сходить та границя до потоку Кана, на південь від потоку. Ці міста́ Єфре́мові серед Манасіїних міст. А границя Манасії від пі́вночі до потоку, а кінча́лася при морі. |
10 Земля к югу принадлежала Ефрему, а к северу — Манассии. Средиземное море было её западной границей, северная граница примыкала к Асиру, а восточная — к Иссахару. |
10 На пі́вдень — Єфремове, а на пі́вніч — Манасіїне, а границею того було море. А в Аси́рі вони стикалися з пі́вночі, а в Іссаха́рі зо сходу. |
11 Колену Манассии также принадлежали города, лежащие у Иссахара и Асира: Беф-Сан, Ивлеам и небольшие города вокруг них. Люди из этого колена также жили в городах Дор, Ен-Дор, Фаанах, Мегиддон и в городах вокруг них, и в трёх городах Нафефа. |
11 І було для Манасії в Іссахарі та в Асирі: Бет-Шеан та його залежні міста, і Ївлеам та його залежні міста, і ме́шканці Доару та його залежні міста, і мешканці Таанаху та його залежні міста, і мешканці Меґіддо та його залежні міста, три верховини. |
12 Сыны Манассии не могли покорить эти города, и хананеи продолжали жить на этой земле. |
12 Та Манасіїні сини не могли повиганяти ме́шканців цих міст, і ханаане́янин продовжував сидіти в тому кра́ї. |
13 Когда же народ Израиля стал сильным, то заставил хананеев работать на себя, но они не вынудили ханаанский народ покинуть эту землю. |
13 І сталося, коли Ізраїлеві сини стали сильні, то дали ханаанеянина на дани́ну, а вигнати — не вигнали його. |
14 |
14 І говорили Йо́сипові сини з Ісусом, кажучи: „Чому ти дав мені на спа́док один жеребо́к та наділ один, а я ж народ числе́нний, бо до цього ча́су благослови́в мене Господь“. |
15 Иисус им ответил: |
15 І сказав до них Ісус: „Якщо ти народ числе́нний, то піди до лісу, та й повикорчо́вуєш собі там у кра́ї періззе́янина та рефаїв, бо Єфремова гора стала тісна́ для тебе“. |
16 Потомки Иосифа сказали: |
16 І сказали Йо́сипові сини: „Не ви́стачить нам тієї гори, та й залізна колесни́ця в кожного ханаане́янина, що сидить у долині, як у того, що в Бет-Шеані та в його залежних містах, так і в того, що в долині Ізрее́льській“. |
17 Тогда Иисус сказал потомкам Иосифа, Ефрема и Манассии: |
17 І сказав Ісус до Йо́сипового дому, до Єфрема та до Манасії, говорячи: „Ти числе́нний народ, і в тебе сила велика, — не буде тобі один жеребо́к, |
18 Вы завладеете этой горной страной. Эта земля покрыта лесами, но вы срубите деревья и расчистите её для себя. Вы будете владеть ею целиком. Вы прогоните хананеев с этой земли, хотя у них мощное оружие, и, хотя они сильны, вы покорите их». |
18 але буде тобі гористий край; а що там ліс, то ви́корчуй його, і будуть тобі й його кі́нці. Бо ти виженеш ханаане́янина, хоч у нього колесни́ці залізні, хоч він сильни́й“. |