Псалтирь

Псалом 17

1 Дирижеру хора. Псалом Давида, слуги Господа, который он воспел Господу, когда Господь избавил его от рук всех его врагов и от руки Саула. Он сказал:

2 — Я люблю Тебя, Господи, сила моя!

3 Господь — скала моя, твердыня моя и мой избавитель, Бог мой — скала моя, в Нем я ищу прибежища, Он — мой щит и рог моего спасения, моя крепость.

4 К Господу воззову, достойному хвалы, — и от врагов моих спасусь.

5 Узы смерти оплели меня, захлестнула стремнина гибели.

6 Цепи мира мертвых обвили меня, и опутали сети смерти.

7 В бедствии своем я Господа призвал; я воззвал к моему Богу. Из Своего храма Он услышал мой голос; крик мой дошел до ушей Его.

8 Задрожала земля, сотряслась, пошатнулись основания гор, задрожали, потому что разгневался Он.

9 Дым вырвался из Его ноздрей, огонь пожирающий из уст Его, сыпались от Него горящие угли.

10 Он расторг небеса и сошел, под ногами — мглистые тучи.

11 Он воссел на херувима и полетел, воспарил Он на крыльях ветра.

12 Мраком покрыл Себя, словно пологом, окружил Себя тучами дождевыми.

13 От сияния перед Ним разгорались огненные угли падал град, и сверкали молнии.

14 Господь возгремел на небесах; Всевышний подал Свой голос — с градом и огненными углями.

15 Он пустил Свои стрелы и рассеял врагов, множество молний — и разбил их.

16 Тогда открылись источники моря, и обнажились основания земли от упрека Твоего, Господи, от мощного дыхания ноздрей Твоих.

17 С высоты Он склонился и взял меня; Он извлек меня из глубоких вод.

18 Он избавил меня от могучего врага, от ненавистников моих, слишком сильных для меня.

19 В день бедствия моего они на меня ополчились, но Господь был моей опорой.

20 Он вывел меня на безопасное место, Он избавил меня, потому что я угоден Ему.

21 Воздал мне Господь по праведности моей, по чистоте моих рук наградил меня,

22 ведь я хранил пути Господа и не сделал зла, отвернувшись от Бога моего.

23 Все законы Его предо мной; я повелений Его не оставил.

24 Я был непорочен перед Ним и хранил себя от греха.

25 Воздал мне Господь по праведности моей, по чистоте моих рук перед глазами Его.

26 Ты верен с тем, кто верен, с беспорочным Ты поступаешь беспорочно,

27 с чистым — чисто, но с коварным — по его лукавству.

28 Ты спасаешь смиренных, но унижаешь тех, чьи глаза надменны.

29 Ты светильник мой зажигаешь ; Господь, мой Бог, озаряет мрак мой.

30 С Твоей помощью я сокрушаю войско, с Богом моим поднимаюсь на стену.

31 Путь Бога безупречен, чисто слово Господа. Он — щит для всех, кто ищет в Нем прибежища.

32 Ведь кто Бог, кроме Господа? И кто скала, кроме нашего Бога?

33 Бог опоясывает меня силой и делает верным мой путь.

34 Он делает ноги мои, как ноги лани, и ставит меня на высотах.

35 Он учит руки мои войне, так что гнут они бронзовый лук.

36 Ты вручил мне щит спасения Твоего, и поддерживает меня правая рука Твоя; Твоя милость меня возвеличивает.

37 Ты расширяешь мой шаг подо мной, чтобы ногам моим не оступиться.

38 Я преследовал врагов моих и настиг, я не повернул назад, пока не истребил их.

39 Я сокрушил их, и им не встать; под ноги мне они пали.

40 Ты препоясал меня силой для битвы; Ты поверг к моим ногам восставших на меня.

41 Врагов обратил Ты ко мне спиной, и я истребил ненавидящих меня.

42 Они взывали о помощи, но не было никого, чтобы спасти их — к Господу взывали, но Он не ответил им.

43 Я стер их в порошок, в пыль, носимую ветром; я топтал их, как уличную грязь.

44 Ты избавил меня от мятежа народа; Ты сделал меня главой чужеземцев. Народы, которых я не знал, служат мне,

45 покоряются, едва обо мне услышав; чужеземцы раболепствуют предо мной.

46 Все они пали духом и выходят, дрожа, из своих крепостей.

47 Жив Господь! Хвала моей скале! Да будет превознесен Бог моего спасения!

48 Он — Бог, Который мстит за меня, Который народы мне покоряет

49 и избавляет меня от моих врагов. Ты вознес меня над моими противниками, от жестоких людей спас меня.

50 За это буду славить Тебя, Господи, среди других народов; имени Твоему воспою я хвалу.

51 Своему царю Он дарует большие победы и милость являет Своему помазаннику Давиду и семени его вовеки.

Псалми

Псалом 17

1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,

2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,

3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого, Він башта моя!

4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!

5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!

6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.

7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!

8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:

9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!

10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.

11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.

12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!

13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.

14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!

15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.

16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.

17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —

18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!

19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —

20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!

21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,

22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,

23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!

24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,

25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.

26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,

27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,

28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,

29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!

30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.

31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!

32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?

33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,

34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,

35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.

36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.

37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.

38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —

39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!

40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.

41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!

42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.

43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!

44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!

45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,

46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.

47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,

48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,

49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!

50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!

51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.

Псалтирь

Псалом 17

Псалми

Псалом 17

1 Дирижеру хора. Псалом Давида, слуги Господа, который он воспел Господу, когда Господь избавил его от рук всех его врагов и от руки Саула. Он сказал:

1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,

2 — Я люблю Тебя, Господи, сила моя!

2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,

3 Господь — скала моя, твердыня моя и мой избавитель, Бог мой — скала моя, в Нем я ищу прибежища, Он — мой щит и рог моего спасения, моя крепость.

3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого, Він башта моя!

4 К Господу воззову, достойному хвалы, — и от врагов моих спасусь.

4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!

5 Узы смерти оплели меня, захлестнула стремнина гибели.

5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!

6 Цепи мира мертвых обвили меня, и опутали сети смерти.

6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.

7 В бедствии своем я Господа призвал; я воззвал к моему Богу. Из Своего храма Он услышал мой голос; крик мой дошел до ушей Его.

7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!

8 Задрожала земля, сотряслась, пошатнулись основания гор, задрожали, потому что разгневался Он.

8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:

9 Дым вырвался из Его ноздрей, огонь пожирающий из уст Его, сыпались от Него горящие угли.

9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!

10 Он расторг небеса и сошел, под ногами — мглистые тучи.

10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.

11 Он воссел на херувима и полетел, воспарил Он на крыльях ветра.

11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.

12 Мраком покрыл Себя, словно пологом, окружил Себя тучами дождевыми.

12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!

13 От сияния перед Ним разгорались огненные угли падал град, и сверкали молнии.

13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.

14 Господь возгремел на небесах; Всевышний подал Свой голос — с градом и огненными углями.

14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!

15 Он пустил Свои стрелы и рассеял врагов, множество молний — и разбил их.

15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.

16 Тогда открылись источники моря, и обнажились основания земли от упрека Твоего, Господи, от мощного дыхания ноздрей Твоих.

16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.

17 С высоты Он склонился и взял меня; Он извлек меня из глубоких вод.

17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —

18 Он избавил меня от могучего врага, от ненавистников моих, слишком сильных для меня.

18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!

19 В день бедствия моего они на меня ополчились, но Господь был моей опорой.

19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —

20 Он вывел меня на безопасное место, Он избавил меня, потому что я угоден Ему.

20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!

21 Воздал мне Господь по праведности моей, по чистоте моих рук наградил меня,

21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,

22 ведь я хранил пути Господа и не сделал зла, отвернувшись от Бога моего.

22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,

23 Все законы Его предо мной; я повелений Его не оставил.

23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!

24 Я был непорочен перед Ним и хранил себя от греха.

24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,

25 Воздал мне Господь по праведности моей, по чистоте моих рук перед глазами Его.

25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.

26 Ты верен с тем, кто верен, с беспорочным Ты поступаешь беспорочно,

26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,

27 с чистым — чисто, но с коварным — по его лукавству.

27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,

28 Ты спасаешь смиренных, но унижаешь тех, чьи глаза надменны.

28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,

29 Ты светильник мой зажигаешь ; Господь, мой Бог, озаряет мрак мой.

29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!

30 С Твоей помощью я сокрушаю войско, с Богом моим поднимаюсь на стену.

30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.

31 Путь Бога безупречен, чисто слово Господа. Он — щит для всех, кто ищет в Нем прибежища.

31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!

32 Ведь кто Бог, кроме Господа? И кто скала, кроме нашего Бога?

32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?

33 Бог опоясывает меня силой и делает верным мой путь.

33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,

34 Он делает ноги мои, как ноги лани, и ставит меня на высотах.

34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,

35 Он учит руки мои войне, так что гнут они бронзовый лук.

35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.

36 Ты вручил мне щит спасения Твоего, и поддерживает меня правая рука Твоя; Твоя милость меня возвеличивает.

36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.

37 Ты расширяешь мой шаг подо мной, чтобы ногам моим не оступиться.

37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.

38 Я преследовал врагов моих и настиг, я не повернул назад, пока не истребил их.

38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —

39 Я сокрушил их, и им не встать; под ноги мне они пали.

39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!

40 Ты препоясал меня силой для битвы; Ты поверг к моим ногам восставших на меня.

40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.

41 Врагов обратил Ты ко мне спиной, и я истребил ненавидящих меня.

41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!

42 Они взывали о помощи, но не было никого, чтобы спасти их — к Господу взывали, но Он не ответил им.

42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.

43 Я стер их в порошок, в пыль, носимую ветром; я топтал их, как уличную грязь.

43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!

44 Ты избавил меня от мятежа народа; Ты сделал меня главой чужеземцев. Народы, которых я не знал, служат мне,

44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!

45 покоряются, едва обо мне услышав; чужеземцы раболепствуют предо мной.

45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,

46 Все они пали духом и выходят, дрожа, из своих крепостей.

46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.

47 Жив Господь! Хвала моей скале! Да будет превознесен Бог моего спасения!

47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,

48 Он — Бог, Который мстит за меня, Который народы мне покоряет

48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,

49 и избавляет меня от моих врагов. Ты вознес меня над моими противниками, от жестоких людей спас меня.

49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!

50 За это буду славить Тебя, Господи, среди других народов; имени Твоему воспою я хвалу.

50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!

51 Своему царю Он дарует большие победы и милость являет Своему помазаннику Давиду и семени его вовеки.

51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.

1.0x