CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Рим. 8
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Послание к римлянам

Глава 8

1 Итак, нет теперь никакого осуждения для тех, которые во Христе Иисусе.

2 Ибо закон Духа жизни во Христе Иисусе освободил меня от закона греха и смерти.

3 Ибо по невозможности Закона, бессильного по вине плоти, Бог, послав Сына Своего в подобии плоти греха и по причине греха, осудил грех во плоти для того,

4 чтобы праведность, предписанная Законом, была исполнена в нас, не по плоти ходящих, но по духу.

5 Ибо живущие по плоти помышляют о плотском, а по духу — о духовном.

6 Ибо помышление плоти — смерть, а помышление духа — жизнь и мир,

7 потому что помышление плоти есть вражда к Богу, ибо Закону Божию оно не подчиняется, да и не может.

8 Те же, кто во плоти, Богу угодить не могут.

9 Но вы не во плоти, но в духе, если действительно Дух Божий живёт в вас. Если же кто Духа Христова не имеет, тот не Его.

10 Если же Христос в вас, то тело мертво чрез грех, но дух есть жизнь чрез праведность.

11 Если же Дух Того, Кто воздвиг Иисуса из мёртвых, живет в вас, то Воздвигший из мёртвых Христа Иисуса оживотворит и смертные тела ваши Духом Своим, живущим в вас.

12 Значит, братья, мы должники не плоти, чтобы по плоти жить.

13 Ибо если вы по плоти живёте, вам предстоит умереть; если же духом умерщвляете дела тела, будете жить.

14 Ибо Духом Божиим водимые, все — сыны Божии.

15 Ибо вы не приняли духа рабства, снова к страху, но приняли дух усыновления, которым взываем: Авва, Отче!

16 Сам Дух свидетельствует с духом нашим, что мы — дети Божии.

17 Если же дети, то и наследники: наследники Божии, сонаследники же Христовы, если мы действительно с Ним страдаем, чтобы с Ним же и быть прославленными.

18 Ибо я полагаю, что страдания нынешнего времени несравнимы с тою славою, которой предстоит открыться в нас.

19 Ибо тварь ждет с напряжением откровения сынов Божиих.

20 Ибо тварь была подчинена суете не по своей воле, но ради подчинившего её в надежде,

21 потому что тварь и сама будет освобождена от рабства тления в свободу славы детей Божиих.

22 Ибо мы знаем, что вся тварь вместе стонет и мучится родами доныне.

23 Более того, имея и сами начаток Духа, мы стонем и сами в себе, ожидая усыновления, искупления тела нашего.

24 Ибо мы были спасены в надежде. Но надежда, когда её видят, не есть надежда: ибо, если кто что видит, чего ему и надеяться?

25 Если же мы надеемся на то, чего не видим, мы ожидаем в терпении.

26 А также и Дух помогает немощи нашей: ибо о чём нам молиться, как надлежит, мы не знаем, но Сам Дух ходатайствует за нас воздыханиями неизреченными.

27 И Испытующий сердца знает, о чём помышление Духа, потому что Он ходатайствует за святых, как угодно Богу.

28 А мы знаем, что любящим Бога, призванным по предустановлению, Он во всём содействует ко благу,

29 потому что кого Он предузнал, тех и предопределил быть подобными образу Сына Своего, чтобы быть Ему первородным между многими братьями,

30 а кого предопределил, тех и призвал; и кого призвал, тех и оправдал; а кого оправдал, тех и прославил.

31 Что же мы скажем на это? Если Бог за нас, кто против нас?

32 Тот, Кто Сына Своего не пощадил, но предал Его за всех нас, как вместе с Ним не дарует нам и всего?

33 Кто станет обвинять избранных Божиих? Бог оправдывающий?

34 Кто осудит? Христос Иисус, умерший, но и восставший? Он, Который пребывает по правую сторону Бога? Он, Который и ходатайствует за нас?

35 Кто нас отлучит от любви Христовой: скорбь, или теснота, или гонение, или голод, или нагота, или опасность или меч?

36 Как написано: За Тебя умерщвляют нас целый день, сочли нас за овец, обречённых на заклание.

37 Но во всём этом мы торжествуем победу чрез Возлюбившего нас.

38 Ибо я убеждён, что ни смерть, ни жизнь, ни ангелы, ни начала, ни настоящее, ни будущее, ни силы,

39 ни высота, ни глубина, ни какая другая тварь не сможет нас отлучить от любви Божией во Христе Иисусе, Господе нашем.

До римлян

Розділ 8

1 Тож немає тепер жодного о́суду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за Духом,

2 бо зако́н Духа життя в Христі Ісусі визволив мене від зако́ну гріха й смерти.

3 Бо що було неможливе для Закону, у чо́му був він безсилий тілом, — Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,

4 щоб ви́коналось ви́правдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за Духом.

5 Бо ті, хто ходить за тілом, ду́мають про тілесне, а хто за Духом — про духовне.

6 Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир,

7 думка бо тілесна — ворожне́ча на Бога, бо не ко́риться Законові Божому, та й не може.

8 І ті, хто хо́дить за тілом, не можуть догодити Богові.

9 А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.

10 А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

11 А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, ожи́вить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.

12 Тому́ то, браття, ми не боржники́ тіла, щоб жити за тілом;

13 бо коли живе́те за тілом, то маєте вмерти, а коли Духом умертвля́єте тілесні вчинки, то бу́дете жити.

14 Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;

15 бо не взяли́ ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа сині́вства, що через Нього кличемо: „Авва, Отче!“

16 Сам Цей Дух сві́дчить ра́зом із духом нашим, що ми — діти Божі.

17 А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки ра́зом із Ним ми терпимо́, щоб разом із Ним і просла́витись.

18 Бо я ду́маю, що страждання тепе́рішнього ча́су нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.

19 Бо чека́ння створі́ння очікує з'я́влення синів Божих,

20 бо створі́ння покорилось марно́ті не добровільно, але через того, хто скори́в його, в надії,

21 що й саме створіння ви́зволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.

22 Бо знаємо, що все створі́ння ра́зом зідхає й ра́зом мучиться аж досі.

23 Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зача́ток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.

24 Надією бо ми спасли́ся. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що́ бачить, чому б того й наді́явся?

25 А коли сподіва́ємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.

26 Так само ж і Дух допомагає нам у наших не́мочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимо́вними зідха́ннями.

27 А Той, Хто досліджує серця́, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.

28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.

29 Бо кого Він передба́чив, тих і призна́чив, щоб були подібні до о́бразу Сина Його, щоб Він був перворі́дним поміж багатьма́ братами.

30 А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і ви́правдав, а кого ви́правдав, тих і просла́вив.

31 Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?

32 Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього?

33 Хто оска́ржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.

34 Хто ж той, що засу́джує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, — Він право́руч Бога, і Він і заступається за нас.

35 Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслі́дування, чи голод, чи нагота́, чи небезпека, чи меч?

36 Як написано: „За Тебе нас цілий день умертвля́ють, нас уважають за овець, прирече́них на зако́лення“.

37 Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.

38 Бо я пересві́дчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи́, ні вла́ди, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє, ні сили,

39 ні вишина́, ні глибина́, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!

Послание к римлянам

Глава 8

До римлян

Розділ 8

1 Итак, нет теперь никакого осуждения для тех, которые во Христе Иисусе.

1 Тож немає тепер жодного о́суду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за Духом,

2 Ибо закон Духа жизни во Христе Иисусе освободил меня от закона греха и смерти.

2 бо зако́н Духа життя в Христі Ісусі визволив мене від зако́ну гріха й смерти.

3 Ибо по невозможности Закона, бессильного по вине плоти, Бог, послав Сына Своего в подобии плоти греха и по причине греха, осудил грех во плоти для того,

3 Бо що було неможливе для Закону, у чо́му був він безсилий тілом, — Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,

4 чтобы праведность, предписанная Законом, была исполнена в нас, не по плоти ходящих, но по духу.

4 щоб ви́коналось ви́правдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за Духом.

5 Ибо живущие по плоти помышляют о плотском, а по духу — о духовном.

5 Бо ті, хто ходить за тілом, ду́мають про тілесне, а хто за Духом — про духовне.

6 Ибо помышление плоти — смерть, а помышление духа — жизнь и мир,

6 Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир,

7 потому что помышление плоти есть вражда к Богу, ибо Закону Божию оно не подчиняется, да и не может.

7 думка бо тілесна — ворожне́ча на Бога, бо не ко́риться Законові Божому, та й не може.

8 Те же, кто во плоти, Богу угодить не могут.

8 І ті, хто хо́дить за тілом, не можуть догодити Богові.

9 Но вы не во плоти, но в духе, если действительно Дух Божий живёт в вас. Если же кто Духа Христова не имеет, тот не Его.

9 А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.

10 Если же Христос в вас, то тело мертво чрез грех, но дух есть жизнь чрез праведность.

10 А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

11 Если же Дух Того, Кто воздвиг Иисуса из мёртвых, живет в вас, то Воздвигший из мёртвых Христа Иисуса оживотворит и смертные тела ваши Духом Своим, живущим в вас.

11 А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, ожи́вить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.

12 Значит, братья, мы должники не плоти, чтобы по плоти жить.

12 Тому́ то, браття, ми не боржники́ тіла, щоб жити за тілом;

13 Ибо если вы по плоти живёте, вам предстоит умереть; если же духом умерщвляете дела тела, будете жить.

13 бо коли живе́те за тілом, то маєте вмерти, а коли Духом умертвля́єте тілесні вчинки, то бу́дете жити.

14 Ибо Духом Божиим водимые, все — сыны Божии.

14 Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;

15 Ибо вы не приняли духа рабства, снова к страху, но приняли дух усыновления, которым взываем: Авва, Отче!

15 бо не взяли́ ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа сині́вства, що через Нього кличемо: „Авва, Отче!“

16 Сам Дух свидетельствует с духом нашим, что мы — дети Божии.

16 Сам Цей Дух сві́дчить ра́зом із духом нашим, що ми — діти Божі.

17 Если же дети, то и наследники: наследники Божии, сонаследники же Христовы, если мы действительно с Ним страдаем, чтобы с Ним же и быть прославленными.

17 А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки ра́зом із Ним ми терпимо́, щоб разом із Ним і просла́витись.

18 Ибо я полагаю, что страдания нынешнего времени несравнимы с тою славою, которой предстоит открыться в нас.

18 Бо я ду́маю, що страждання тепе́рішнього ча́су нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.

19 Ибо тварь ждет с напряжением откровения сынов Божиих.

19 Бо чека́ння створі́ння очікує з'я́влення синів Божих,

20 Ибо тварь была подчинена суете не по своей воле, но ради подчинившего её в надежде,

20 бо створі́ння покорилось марно́ті не добровільно, але через того, хто скори́в його, в надії,

21 потому что тварь и сама будет освобождена от рабства тления в свободу славы детей Божиих.

21 що й саме створіння ви́зволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.

22 Ибо мы знаем, что вся тварь вместе стонет и мучится родами доныне.

22 Бо знаємо, що все створі́ння ра́зом зідхає й ра́зом мучиться аж досі.

23 Более того, имея и сами начаток Духа, мы стонем и сами в себе, ожидая усыновления, искупления тела нашего.

23 Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зача́ток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.

24 Ибо мы были спасены в надежде. Но надежда, когда её видят, не есть надежда: ибо, если кто что видит, чего ему и надеяться?

24 Надією бо ми спасли́ся. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що́ бачить, чому б того й наді́явся?

25 Если же мы надеемся на то, чего не видим, мы ожидаем в терпении.

25 А коли сподіва́ємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.

26 А также и Дух помогает немощи нашей: ибо о чём нам молиться, как надлежит, мы не знаем, но Сам Дух ходатайствует за нас воздыханиями неизреченными.

26 Так само ж і Дух допомагає нам у наших не́мочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимо́вними зідха́ннями.

27 И Испытующий сердца знает, о чём помышление Духа, потому что Он ходатайствует за святых, как угодно Богу.

27 А Той, Хто досліджує серця́, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.

28 А мы знаем, что любящим Бога, призванным по предустановлению, Он во всём содействует ко благу,

28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.

29 потому что кого Он предузнал, тех и предопределил быть подобными образу Сына Своего, чтобы быть Ему первородным между многими братьями,

29 Бо кого Він передба́чив, тих і призна́чив, щоб були подібні до о́бразу Сина Його, щоб Він був перворі́дним поміж багатьма́ братами.

30 а кого предопределил, тех и призвал; и кого призвал, тех и оправдал; а кого оправдал, тех и прославил.

30 А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і ви́правдав, а кого ви́правдав, тих і просла́вив.

31 Что же мы скажем на это? Если Бог за нас, кто против нас?

31 Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?

32 Тот, Кто Сына Своего не пощадил, но предал Его за всех нас, как вместе с Ним не дарует нам и всего?

32 Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього?

33 Кто станет обвинять избранных Божиих? Бог оправдывающий?

33 Хто оска́ржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.

34 Кто осудит? Христос Иисус, умерший, но и восставший? Он, Который пребывает по правую сторону Бога? Он, Который и ходатайствует за нас?

34 Хто ж той, що засу́джує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, — Він право́руч Бога, і Він і заступається за нас.

35 Кто нас отлучит от любви Христовой: скорбь, или теснота, или гонение, или голод, или нагота, или опасность или меч?

35 Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслі́дування, чи голод, чи нагота́, чи небезпека, чи меч?

36 Как написано: За Тебя умерщвляют нас целый день, сочли нас за овец, обречённых на заклание.

36 Як написано: „За Тебе нас цілий день умертвля́ють, нас уважають за овець, прирече́них на зако́лення“.

37 Но во всём этом мы торжествуем победу чрез Возлюбившего нас.

37 Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.

38 Ибо я убеждён, что ни смерть, ни жизнь, ни ангелы, ни начала, ни настоящее, ни будущее, ни силы,

38 Бо я пересві́дчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи́, ні вла́ди, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє, ні сили,

39 ни высота, ни глубина, ни какая другая тварь не сможет нас отлучить от любви Божией во Христе Иисусе, Господе нашем.

39 ні вишина́, ні глибина́, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!

1.0x