CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Втор. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Второзаконие

Глава 2

1 Потом мы обратились и отправились в пустыню к Чермному морю, как говорил мне Господь, и много времени ходили вокруг горы Сеира.

2 И сказал мне Господь:

3 Полно вам ходить вокруг горы Сеира, обратитесь к северу;

4 И народу дай повеление и скажи: вы будете проходить пределы братий ваших, сынов Исавовых, живущих на Сеире, и они убоятся вас, но остерегайтесь всячески

5 Начинать с ними войну; ибо Я не дам вам земли их ни на стопу ноги, потому что гору Сеир Я дал в наследие Исаву.

6 Хлеб для прокормления покупайте у них за серебро, и воду для питья покупайте у них за серебро;

7 Ибо Иегова, Бог твой, благословил тебя во всяком деле рук твоих, покровительствовал тебе во время шествия твоего по великой [и страшной] пустыне сей; вот, сорок лет Иегова, Бог твой, с тобою, ты ни в чем не терпел недостатка.

8 И шли мы мимо братий наших, сынов Исавовых, живущих на Сеире, путем равнины, от Елафа и Ецион-Гавера, и обратились, и шли к пустыне Моава.

9 Тогда Господь сказал мне: не вступай во вражду с Моавом и не начинай с ними войны; ибо Я не дам тебе земли его в наследие, потому что Ар отдал Я в наследие сынам Лотовым.

10 (Прежде жили там Емимы, народ великий, многочисленный и высокий, как сыны Енаковы;

11 И они считались между Рефаимами, как сыны Енаковы; Моавитяне же называют их Емимами.

12 А на Сеире жили прежде Хорреи; но сыны Исавовы прогнали их и истребили их от лица своего, и поселились вместо их, так как поступил Израиль с землею наследия своего, которую дал им Господь.)

13 Итак, встаньте и пройдите долину Заред. И прошли мы долину Заред.

14 С тех пор, как мы пошли из Кадес-Варни, до тех пор, как мы прошли долину Заред, прошло тридцать восемь лет, как наконец перевелся из среды стана весь род ходящих на войну, как клялся им Иегова [Бог].

15 Да и рука Господня была на них, чтоб истреблять их из среды стана, пока не перевелись.

16 Когда же перевелись все ходящие на войну и перемерли из среды народа,

17 Тогда говорил мне Господь, и сказал:

18 Ты проходишь ныне мимо пределов Моава, мимо Ара,

19 И приблизился к Аммонитянам; не вступай с ними во вражду и не начинай с ними войны; ибо Я не дам тебе земли сынов Аммоновых в наследие, потому что Я отдал ее в наследие сынам Лотовым.

20 (И она считается землею Рефаимов; прежде жили на ней Рефаимы; Аммонитяне же называют их Замзуммимами.

21 Народ великий, многочисленный и высокий, как сыны Енаковы, и истребил их Господь пред лицем их, и изгнали они их, и поселились на месте их,

22 Так как Он сделал для сынов Исавовых, живущих на Сеире, истребив пред лицем их Хорреев, и они изгнали их, и поселились на месте их, и живут до сего дня.

23 И так как Аввеев, живших в селениях до самой Газы, Кафторяне, пришедшие из Кафтора, истребили и поселились на месте их.)

24 Встаньте, отправьтесь и перейдите поток Арнон, вот, Я предаю в руку твою Сигона, царя Есевонского, Аморреянина, и землю его, начинай брать наследие и веди с ним войну.

25 С сего дня Я начну распространять страх твой и ужас твой на народы под всем небом, те, которые услышат о тебе, вострепещут и ужаснутся тебя.

26 И послал я послов из пустыни Кедемоф к Сигону, царю Есевонскому, с словами мирными, чтоб сказать:

27 Позволь пройти мне землею твоею, я пойду дорогою, не сойду ни направо, ни налево;

28 Хлеб для прокормления продавай мне за серебро, и воду для питья давай мне за серебро, только ногами моими пройду:

29 Так как сделали мне сыны Исава, живущие на Сеире, и Моавитяне, живущие в Аре, пока не перейду чрез Иордан в землю, которую Иегова, Бог наш, дает нам.

30 Но Сигон, царь Есевонский, не согласился позволить пройти нам через свою землю, потому что Иегова, Бог твой, ожесточил дух его, и сердце его сделал упорным, чтоб предать его в руку твою, как это видно ныне.

31 Тогда сказал мне Господь: се, Я начинаю предавать тебе Сигона, [царя Есевонского, Аморреянина,] и землю его, начинай брать наследие, взяв в наследие землю его.

32 Сигон, [царь Есевонский,] со всем народом своим выступил против нас на сражение к Иааце.

33 И предал его Иегова, Бог наш, [в руки наши,] и мы поразили его и сынов его и весь народ его,

34 И взяли в то время все города его, и предали заклятию все города, мужчин и женщин и детей, не оставили никого в живых.

35 Только взяли мы себе в добычу скот их и захваченное во взятых нами городах.

36 От Ароира, который на берегу потока Арнона, и от города, который на долине до [горы] Галаада, не было города, который бы неприступен был для нас: все предал Иегова, Бог наш [в руки наши].

37 Только к земле Аммонитян ты не подходил, ни к местам, [лежащим] близ потока Иавока, ни к городам, [которые] на горе, и ни к чему такому, к чему не повелел [нам] Иегова, Бог наш.

Повторення Закону

Розділ 2

1 І обернулися ми та й рушили в пустиню дорогою до Червоного моря, як Господь промовляв був до мене. І кружля́ли ми навколо гори́ Сеїр багато днів.

2 І сказав Господь до мене, говорячи:

3 „До́сить вам кружля́ти навколо цієї гори́, — оберніться на північ!

4 А наро́дові наказуй, говорячи: Ви перехо́дите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться!

5 Не дражні́ть їх, бо Я не дам вам з їхнього кра́ю місця ані на стопу́ ноги, бо го́ру Сеїр Я дав Ісавові, як спа́дщину.

6 Їжу купите від них за срібло — і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло — і будете пити.

7 Бо Господь, Бог твій, поблагослови́в тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу́ твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, — не відчув ти недостачі ні в чо́му“.

8 І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги сте́пу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині.

9 І сказав Господь мені: „Не ворогу́й з Моавом, і не драту́й їх війною, бо Я не дам тобі з його кра́ю спа́дщини, — бо Лотовим синам дав Я Ар на спа́док“.

10 Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні.

11 Рефаями вважалися й вони, як ве́летні, а моавітяни кличуть їх: еми.

12 А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль кра́єві спа́дку свого, що дав їм Господь.

13 „Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред“. І перейшли ми поті́к Зеред.

14 А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли поті́к Зеред, — тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військо́вих із табо́ру, як Господь присягнув був їм.

15 Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табо́ру аж до решти.

16 І сталося, коли вигинули всі військо́ві і вимерли з-посеред наро́ду,

17 то Господь промовляв до мене, говорячи:

18 „Ти сьогодні прохо́диш моавську границю — Ар.

19 І при́йдеш близько до Аммонових синів, — не нена́видь їх і не драту́й їх, бо не дам тобі спа́дку з кра́ю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спа́дщину“.

20 За край рефаїв вважався також він, — рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммоні́тяни кликали їх: замзуми,

21 наро́д великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них,

22 як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, — і вигнали їх, і осіли замість них, і сидя́ть аж до сьогодні.

23 А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них.

24 „Уставайте, рушайте, та й перейдіть поті́к Арнон! Ось — Я дав у твою руку Сигона, царя Хешбону, амореянина, а край його зачни забирати, та й воюй з ним.

25 Того дня Я зачну́ наво́дити страх та жах перед тобою на наро́ди під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтя́ть, і жахнуться перед тобою“.

26 І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи:

27 „Нехай же я перейду́ в твоїм кра́ї в дорозі, — я піду́ дорогою, не збочу ні право́руч, ні ліво́руч.

28 їжу за срібло продаси мені, — і я їстиму, і воду даси мені за срібло, — і я питиму. Нехай тільки перейду́ я ногами,

29 як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять у в Арі, аж перейду́ я Йорда́н до того кра́ю, що його нам дає Господь, Бог наш“.

30 Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсто́чив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це ви́дко.

31 І сказав Господь мені: „Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодіва́ти, щоб успадкува́ти його край.“

32 І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу.

33 І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ.

34 І того ча́су ми здобули́ всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми.

35 Тільки худобу забрали ми собі на здо́бич, та захо́плене в містах, що ми їх здобули́.

36 Від Ароеру, що на березі арнонського пото́ку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, — усе віддав нам Господь, Бог наш.

37 Тільки до кра́ю Аммонових синів не набли́зився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш.

Второзаконие

Глава 2

Повторення Закону

Розділ 2

1 Потом мы обратились и отправились в пустыню к Чермному морю, как говорил мне Господь, и много времени ходили вокруг горы Сеира.

1 І обернулися ми та й рушили в пустиню дорогою до Червоного моря, як Господь промовляв був до мене. І кружля́ли ми навколо гори́ Сеїр багато днів.

2 И сказал мне Господь:

2 І сказав Господь до мене, говорячи:

3 Полно вам ходить вокруг горы Сеира, обратитесь к северу;

3 „До́сить вам кружля́ти навколо цієї гори́, — оберніться на північ!

4 И народу дай повеление и скажи: вы будете проходить пределы братий ваших, сынов Исавовых, живущих на Сеире, и они убоятся вас, но остерегайтесь всячески

4 А наро́дові наказуй, говорячи: Ви перехо́дите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться!

5 Начинать с ними войну; ибо Я не дам вам земли их ни на стопу ноги, потому что гору Сеир Я дал в наследие Исаву.

5 Не дражні́ть їх, бо Я не дам вам з їхнього кра́ю місця ані на стопу́ ноги, бо го́ру Сеїр Я дав Ісавові, як спа́дщину.

6 Хлеб для прокормления покупайте у них за серебро, и воду для питья покупайте у них за серебро;

6 Їжу купите від них за срібло — і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло — і будете пити.

7 Ибо Иегова, Бог твой, благословил тебя во всяком деле рук твоих, покровительствовал тебе во время шествия твоего по великой [и страшной] пустыне сей; вот, сорок лет Иегова, Бог твой, с тобою, ты ни в чем не терпел недостатка.

7 Бо Господь, Бог твій, поблагослови́в тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу́ твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, — не відчув ти недостачі ні в чо́му“.

8 И шли мы мимо братий наших, сынов Исавовых, живущих на Сеире, путем равнины, от Елафа и Ецион-Гавера, и обратились, и шли к пустыне Моава.

8 І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги сте́пу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині.

9 Тогда Господь сказал мне: не вступай во вражду с Моавом и не начинай с ними войны; ибо Я не дам тебе земли его в наследие, потому что Ар отдал Я в наследие сынам Лотовым.

9 І сказав Господь мені: „Не ворогу́й з Моавом, і не драту́й їх війною, бо Я не дам тобі з його кра́ю спа́дщини, — бо Лотовим синам дав Я Ар на спа́док“.

10 (Прежде жили там Емимы, народ великий, многочисленный и высокий, как сыны Енаковы;

10 Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні.

11 И они считались между Рефаимами, как сыны Енаковы; Моавитяне же называют их Емимами.

11 Рефаями вважалися й вони, як ве́летні, а моавітяни кличуть їх: еми.

12 А на Сеире жили прежде Хорреи; но сыны Исавовы прогнали их и истребили их от лица своего, и поселились вместо их, так как поступил Израиль с землею наследия своего, которую дал им Господь.)

12 А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль кра́єві спа́дку свого, що дав їм Господь.

13 Итак, встаньте и пройдите долину Заред. И прошли мы долину Заред.

13 „Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред“. І перейшли ми поті́к Зеред.

14 С тех пор, как мы пошли из Кадес-Варни, до тех пор, как мы прошли долину Заред, прошло тридцать восемь лет, как наконец перевелся из среды стана весь род ходящих на войну, как клялся им Иегова [Бог].

14 А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли поті́к Зеред, — тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військо́вих із табо́ру, як Господь присягнув був їм.

15 Да и рука Господня была на них, чтоб истреблять их из среды стана, пока не перевелись.

15 Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табо́ру аж до решти.

16 Когда же перевелись все ходящие на войну и перемерли из среды народа,

16 І сталося, коли вигинули всі військо́ві і вимерли з-посеред наро́ду,

17 Тогда говорил мне Господь, и сказал:

17 то Господь промовляв до мене, говорячи:

18 Ты проходишь ныне мимо пределов Моава, мимо Ара,

18 „Ти сьогодні прохо́диш моавську границю — Ар.

19 И приблизился к Аммонитянам; не вступай с ними во вражду и не начинай с ними войны; ибо Я не дам тебе земли сынов Аммоновых в наследие, потому что Я отдал ее в наследие сынам Лотовым.

19 І при́йдеш близько до Аммонових синів, — не нена́видь їх і не драту́й їх, бо не дам тобі спа́дку з кра́ю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спа́дщину“.

20 (И она считается землею Рефаимов; прежде жили на ней Рефаимы; Аммонитяне же называют их Замзуммимами.

20 За край рефаїв вважався також він, — рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммоні́тяни кликали їх: замзуми,

21 Народ великий, многочисленный и высокий, как сыны Енаковы, и истребил их Господь пред лицем их, и изгнали они их, и поселились на месте их,

21 наро́д великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них,

22 Так как Он сделал для сынов Исавовых, живущих на Сеире, истребив пред лицем их Хорреев, и они изгнали их, и поселились на месте их, и живут до сего дня.

22 як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, — і вигнали їх, і осіли замість них, і сидя́ть аж до сьогодні.

23 И так как Аввеев, живших в селениях до самой Газы, Кафторяне, пришедшие из Кафтора, истребили и поселились на месте их.)

23 А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них.

24 Встаньте, отправьтесь и перейдите поток Арнон, вот, Я предаю в руку твою Сигона, царя Есевонского, Аморреянина, и землю его, начинай брать наследие и веди с ним войну.

24 „Уставайте, рушайте, та й перейдіть поті́к Арнон! Ось — Я дав у твою руку Сигона, царя Хешбону, амореянина, а край його зачни забирати, та й воюй з ним.

25 С сего дня Я начну распространять страх твой и ужас твой на народы под всем небом, те, которые услышат о тебе, вострепещут и ужаснутся тебя.

25 Того дня Я зачну́ наво́дити страх та жах перед тобою на наро́ди під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтя́ть, і жахнуться перед тобою“.

26 И послал я послов из пустыни Кедемоф к Сигону, царю Есевонскому, с словами мирными, чтоб сказать:

26 І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи:

27 Позволь пройти мне землею твоею, я пойду дорогою, не сойду ни направо, ни налево;

27 „Нехай же я перейду́ в твоїм кра́ї в дорозі, — я піду́ дорогою, не збочу ні право́руч, ні ліво́руч.

28 Хлеб для прокормления продавай мне за серебро, и воду для питья давай мне за серебро, только ногами моими пройду:

28 їжу за срібло продаси мені, — і я їстиму, і воду даси мені за срібло, — і я питиму. Нехай тільки перейду́ я ногами,

29 Так как сделали мне сыны Исава, живущие на Сеире, и Моавитяне, живущие в Аре, пока не перейду чрез Иордан в землю, которую Иегова, Бог наш, дает нам.

29 як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять у в Арі, аж перейду́ я Йорда́н до того кра́ю, що його нам дає Господь, Бог наш“.

30 Но Сигон, царь Есевонский, не согласился позволить пройти нам через свою землю, потому что Иегова, Бог твой, ожесточил дух его, и сердце его сделал упорным, чтоб предать его в руку твою, как это видно ныне.

30 Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсто́чив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це ви́дко.

31 Тогда сказал мне Господь: се, Я начинаю предавать тебе Сигона, [царя Есевонского, Аморреянина,] и землю его, начинай брать наследие, взяв в наследие землю его.

31 І сказав Господь мені: „Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодіва́ти, щоб успадкува́ти його край.“

32 Сигон, [царь Есевонский,] со всем народом своим выступил против нас на сражение к Иааце.

32 І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу.

33 И предал его Иегова, Бог наш, [в руки наши,] и мы поразили его и сынов его и весь народ его,

33 І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ.

34 И взяли в то время все города его, и предали заклятию все города, мужчин и женщин и детей, не оставили никого в живых.

34 І того ча́су ми здобули́ всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми.

35 Только взяли мы себе в добычу скот их и захваченное во взятых нами городах.

35 Тільки худобу забрали ми собі на здо́бич, та захо́плене в містах, що ми їх здобули́.

36 От Ароира, который на берегу потока Арнона, и от города, который на долине до [горы] Галаада, не было города, который бы неприступен был для нас: все предал Иегова, Бог наш [в руки наши].

36 Від Ароеру, що на березі арнонського пото́ку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, — усе віддав нам Господь, Бог наш.

37 Только к земле Аммонитян ты не подходил, ни к местам, [лежащим] близ потока Иавока, ни к городам, [которые] на горе, и ни к чему такому, к чему не повелел [нам] Иегова, Бог наш.

37 Тільки до кра́ю Аммонових синів не набли́зився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш.

1.0x