Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Иеремии

Глава 26

1 В начале правления царя иудейского Иоакима, сына Иосии, было Иеремии от ГОСПОДА слово.

2 «Так говорит ГОСПОДЬ: „Встань во дворе Храма ГОСПОДНЕГО и скажи жителям городов иудейских, пришедшим поклониться ГОСПОДУ в Храме Его, всё, что Я повелел тебе возвестить им, не утаи ни слова.

3 Может быть, они послушаются и отрекутся от злых путей своих, и тогда Я пожалею их и не наведу того бедствия, которое собирался на них навести за их злые дела“.

4 Скажи им: „Так говорит ГОСПОДЬ: „Если вы не послушаетесь Меня, не будете поступать по Закону Моему, который Я дал вам,

5 не будете внимать словам слуг Моих, пророков, которых Я настойчиво продолжаю посылать к вам (а вы их не слушаете),

6 то Я поступлю с Храмом этим так же, как поступил с Силомом, а с городом этим — так, что в проклятиях его будут поминать все народы земные“».

7 Священники, пророки и весь народ слышали, как Иеремия провозглашал эту весть в Храме ГОСПОДНЕМ.

8 Но как только закончил Иеремия говорить то, что ГОСПОДЬ велел ему огласить всему народу, схватили его священники, пророки и весь народ и начали кричать: «Ты должен умереть!

9 Зачем ты пророчествуешь от имени ГОСПОДА, говоря, что Храм этот постигнет та же участь, что постигла Силом, а город этот будет лежать в развалинах и никого в нем не останется?» Весь народ в Храме ГОСПОДНЕМ столпился вокруг Иеремии.

10 Дошли эти слова и до вельмож иудейских, пришли они из дома царского в Храм ГОСПОДЕНЬ и сели перед входом у Новых ворот.

11 И сказали священники и пророки вельможам и всему народу: «Этот человек должен умереть, ведь вы слышали собственными ушами, что он пророчествовал о нашем городе».

12 И сказал тогда Иеремия всем вельможам и всему народу: «Сам ГОСПОДЬ послал меня пророчествовать против этого Храма и против этого города и велел провозгласить те слова, что вы слышали.

13 И потому теперь измените свою жизнь, оставьте злые дела свои, слушайте ГОСПОДА, Бога вашего, чтобы Он пожалел вас и не навел то бедствие, которое обещал навести.

14 А что касается меня — я в ваших руках, делайте со мной то, что считаете нужным и правильным.

15 Только знайте: если вы убьете меня, то запятнаете себя невинной кровью, падет проклятие и на этот город, и на жителей его, потому что воистину ГОСПОДЬ послал меня к вам возвестить все эти слова».

16 Сказали тогда вельможи и весь народ священникам и пророкам: «Не стоит приговаривать к смерти этого человека — он говорил нам от имени ГОСПОДА, Бога нашего».

17 И встали несколько старейшин этой земли и сказали всему собранию народа:

18 «Во времена Езекии, царя иудейского, пророчествовал Михей из Морешета, он сказал тогда всему народу Иудеи: Так говорит ГОСПОДЬ Воинств: „Перепашут Сион, как поле, станет Иерусалим грудой камней, а Храмовая гора — пустырем, поросшим деревьями“.

19 Разве Езекия, царь иудейский, и весь народ Иудеи посягнули на его жизнь? Разве царь не испугался ГОСПОДА и не стал умолять Его о милости? И не пожалел ли тогда их ГОСПОДЬ и не отвел ли бедствие, о котором говорил им? А мы сейчас навлечем на самих себя великое зло».

20 Был там еще один человек, который пророчествовал от имени ГОСПОДА, Урия, сын Шемайи, из Кирьят-Еарима, и он пророчествовал против этого города и против этой страны и говорил то же самое, что и Иеремия.

21 Когда услышал царь Иоаким и все его военачальники и вельможи слова этого человека, царь решил его убить. Урия узнал об этом, испугался и бежал в Египет.

22 А царь Иоаким послал в Египет Эльнатана, сына Ахбора, и с ним еще других людей.

23 Они схватили Урию в Египте, привели его к царю Иоакиму и убили его мечом, а тело его бросили в общую могилу, где хоронили бедняков.

24 За Иеремию же вступился Ахикам, сын Шафана, он защитил Иеремию от тех, кто хотел убить его.

Єремiя

Розділ 26

1 На поча́тку царюва́ння Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, було оце слово від Господа, ка́жучи:

2 „Так говорить Господь: Стань на подві́р'ї Господнього дому, і будеш говорити всім Юдиним містам, що прихо́дять на поклі́н до Господнього дому, усі ті слова, що Я наказав був тобі, щоб до них говорити, — не вбав ані сло́ва.

3 Може почують вони, і ве́рнуться кожен зо своєї злої дороги, й Я пожалую щодо зла, яке ду́маю вчинити їм через злі їхні вчи́нки!

4 І скажеш до них: Так говорить Господь: Якщо ви не бу́дете прислу́хуватися до Мене, щоб ходити за Зако́ном Моїм, якого Я дав вам,

5 щоб прислу́хуватися до слів Моїх рабів пророків, яких Я посилаю до вас рано та пізно, та не слу́хали ви,

6 то вчиню́ з оцим домом, як з Шіло́, а місто це дам на прокля́ття для всіх наро́дів землі“.

7 І чули священики, і пророки, і ввесь наро́д Єремію, що говорив ці слова в Господньому домі.

8 І сталося, як Єремія закінчи́в говорити все, що наказав був Господь сказати до всього наро́ду, то схопи́ли його священики, і пророки, і ввесь наро́д, говорячи: „Ти конче помреш!

9 На́що пророкував ти Господнім Ім'я́м, кажучи: Як Шіло́, буде дім цей, а місто це буде зруйно́ване, так що не буде в ньому ме́шканця?“ І зібрався ввесь народ проти Єремії в Господньому домі.

10 І почули ці слова Юдині князі, і відійшли з царсько́го дому до дому Господнього, і сіли при вході до ново́ї Господньої брами.

11 І сказали священики та пророки до князі́в та до всього народу, говорячи: „Присуд смерти цьому́ чоловікові, бо він пророкував проти цього міста, як ви чули своїми ву́хами!“

12 І сказав Єремія до всіх князі́в і до всього наро́ду, говорячи: „Господь послав мене пророкувати проти цього дому, і проти цього міста всі ті слова́, що ви чули.

13 А тепер поліпші́ть ваші доро́ги та ваші чи́ни, і слухайтеся голосу Господа, вашого Бога, то пожалує Господь щодо зла, яке говорив був на вас.

14 А я — ось я в вашій руці: робіть мені як добре, і як правдиве в ваших оча́х!

15 Тільки справді пізна́єте ви, якщо ви вб'єте мене, що ви невинну кров спрова́дите на себе й на це місто та на ме́шканців його, бо Господь справді послав мене до вас говорити в ваші ву́ха всі ці слова́.“

16 І сказали князі та ввесь наро́д до священиків та до пророків: „Цей чоловік не підлягає присуду смерти, бо він говорив до нас Ім'я́м Господа, нашого Бога!“

17 І встали люди зо старши́х кра́ю, і сказали до всього збору наро́ду, гово́рячи:

18 „Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя Юдиного, і сказав до всьо́го юдейського наро́ду, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Сіон, як те поле, зао́раний буде, а Єрусалим за румо́вища стане, а гора цього храму — підгі́рками лісу.

19 Чи справді забив його Єзекія, цар Юдин, та ввесь Юда? Чи ж він не побоявся Господа, і не зла́годив Господнього лиця? І Господь пожалував щодо того зла, яке говорив був на них. А ми вчинимо таке велике зло на свої душі?

20 І також пророкував був Господнім Ім'я́м один чоловік, Урі́йя, син Шемаї, з Кір'ят-Єаріму, і пророкував проти цього міста та проти цього кра́ю всі ті слова́, як Єремія.

21 І почув був слова́ його цар Єгояким, і всі ли́царі його та всі князі́; і шукав цар способу забити його. І почув це Урійя, і злякався, й утік, і прийшов до Єгипту.

22 I послав цар Єгояким людей до Єгипту, — Елнатана, Ахборового сина, і людей з ним до Єгипту.

23 І вони ви́вели Урійю з Єгипту, і привели́ його до царя Єгоякима, а той ударив його мечем, а трупа його кинув до гробі́в про́стих людей“.

24 Але рука Ахикама, Шаханового сина, була з Єремією, щоб не дати його в руку наро́ду забити його.

Книга пророка Иеремии Глава 26	Єремiя Розділ 26
1 В начале правления царя иудейского Иоакима, сына Иосии, было Иеремии от ГОСПОДА слово.	1 На поча́тку царюва́ння Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, було оце слово від Господа, ка́жучи:
2 «Так говорит ГОСПОДЬ: „Встань во дворе Храма ГОСПОДНЕГО и скажи жителям городов иудейских, пришедшим поклониться ГОСПОДУ в Храме Его, всё, что Я повелел тебе возвестить им, не утаи ни слова.	2 „Так говорить Господь: Стань на подві́р'ї Господнього дому, і будеш говорити всім Юдиним містам, що прихо́дять на поклі́н до Господнього дому, усі ті слова, що Я наказав був тобі, щоб до них говорити, — не вбав ані сло́ва.
3 Может быть, они послушаются и отрекутся от злых путей своих, и тогда Я пожалею их и не наведу того бедствия, которое собирался на них навести за их злые дела“.	3 Може почують вони, і ве́рнуться кожен зо своєї злої дороги, й Я пожалую щодо зла, яке ду́маю вчинити їм через злі їхні вчи́нки!
4 Скажи им: „Так говорит ГОСПОДЬ: „Если вы не послушаетесь Меня, не будете поступать по Закону Моему, который Я дал вам,	4 І скажеш до них: Так говорить Господь: Якщо ви не бу́дете прислу́хуватися до Мене, щоб ходити за Зако́ном Моїм, якого Я дав вам,
5 не будете внимать словам слуг Моих, пророков, которых Я настойчиво продолжаю посылать к вам (а вы их не слушаете),	5 щоб прислу́хуватися до слів Моїх рабів пророків, яких Я посилаю до вас рано та пізно, та не слу́хали ви,
6 то Я поступлю с Храмом этим так же, как поступил с Силомом, а с городом этим — так, что в проклятиях его будут поминать все народы земные“».	6 то вчиню́ з оцим домом, як з Шіло́, а місто це дам на прокля́ття для всіх наро́дів землі“.
7 Священники, пророки и весь народ слышали, как Иеремия провозглашал эту весть в Храме ГОСПОДНЕМ.	7 І чули священики, і пророки, і ввесь наро́д Єремію, що говорив ці слова в Господньому домі.
8 Но как только закончил Иеремия говорить то, что ГОСПОДЬ велел ему огласить всему народу, схватили его священники, пророки и весь народ и начали кричать: «Ты должен умереть!	8 І сталося, як Єремія закінчи́в говорити все, що наказав був Господь сказати до всього наро́ду, то схопи́ли його священики, і пророки, і ввесь наро́д, говорячи: „Ти конче помреш!
9 Зачем ты пророчествуешь от имени ГОСПОДА, говоря, что Храм этот постигнет та же участь, что постигла Силом, а город этот будет лежать в развалинах и никого в нем не останется?» Весь народ в Храме ГОСПОДНЕМ столпился вокруг Иеремии.	9 На́що пророкував ти Господнім Ім'я́м, кажучи: Як Шіло́, буде дім цей, а місто це буде зруйно́ване, так що не буде в ньому ме́шканця?“ І зібрався ввесь народ проти Єремії в Господньому домі.
10 Дошли эти слова и до вельмож иудейских, пришли они из дома царского в Храм ГОСПОДЕНЬ и сели перед входом у Новых ворот.	10 І почули ці слова Юдині князі, і відійшли з царсько́го дому до дому Господнього, і сіли при вході до ново́ї Господньої брами.
11 И сказали священники и пророки вельможам и всему народу: «Этот человек должен умереть, ведь вы слышали собственными ушами, что он пророчествовал о нашем городе».	11 І сказали священики та пророки до князі́в та до всього народу, говорячи: „Присуд смерти цьому́ чоловікові, бо він пророкував проти цього міста, як ви чули своїми ву́хами!“
12 И сказал тогда Иеремия всем вельможам и всему народу: «Сам ГОСПОДЬ послал меня пророчествовать против этого Храма и против этого города и велел провозгласить те слова, что вы слышали.	12 І сказав Єремія до всіх князі́в і до всього наро́ду, говорячи: „Господь послав мене пророкувати проти цього дому, і проти цього міста всі ті слова́, що ви чули.
13 И потому теперь измените свою жизнь, оставьте злые дела свои, слушайте ГОСПОДА, Бога вашего, чтобы Он пожалел вас и не навел то бедствие, которое обещал навести.	13 А тепер поліпші́ть ваші доро́ги та ваші чи́ни, і слухайтеся голосу Господа, вашого Бога, то пожалує Господь щодо зла, яке говорив був на вас.
14 А что касается меня — я в ваших руках, делайте со мной то, что считаете нужным и правильным.	14 А я — ось я в вашій руці: робіть мені як добре, і як правдиве в ваших оча́х!
15 Только знайте: если вы убьете меня, то запятнаете себя невинной кровью, падет проклятие и на этот город, и на жителей его, потому что воистину ГОСПОДЬ послал меня к вам возвестить все эти слова».	15 Тільки справді пізна́єте ви, якщо ви вб'єте мене, що ви невинну кров спрова́дите на себе й на це місто та на ме́шканців його, бо Господь справді послав мене до вас говорити в ваші ву́ха всі ці слова́.“
16 Сказали тогда вельможи и весь народ священникам и пророкам: «Не стоит приговаривать к смерти этого человека — он говорил нам от имени ГОСПОДА, Бога нашего».	16 І сказали князі та ввесь наро́д до священиків та до пророків: „Цей чоловік не підлягає присуду смерти, бо він говорив до нас Ім'я́м Господа, нашого Бога!“
17 И встали несколько старейшин этой земли и сказали всему собранию народа:	17 І встали люди зо старши́х кра́ю, і сказали до всього збору наро́ду, гово́рячи:
18 «Во времена Езекии, царя иудейского, пророчествовал Михей из Морешета, он сказал тогда всему народу Иудеи: Так говорит ГОСПОДЬ Воинств: „Перепашут Сион, как поле, станет Иерусалим грудой камней, а Храмовая гора — пустырем, поросшим деревьями“.	18 „Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя Юдиного, і сказав до всьо́го юдейського наро́ду, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Сіон, як те поле, зао́раний буде, а Єрусалим за румо́вища стане, а гора цього храму — підгі́рками лісу.
19 Разве Езекия, царь иудейский, и весь народ Иудеи посягнули на его жизнь? Разве царь не испугался ГОСПОДА и не стал умолять Его о милости? И не пожалел ли тогда их ГОСПОДЬ и не отвел ли бедствие, о котором говорил им? А мы сейчас навлечем на самих себя великое зло».	19 Чи справді забив його Єзекія, цар Юдин, та ввесь Юда? Чи ж він не побоявся Господа, і не зла́годив Господнього лиця? І Господь пожалував щодо того зла, яке говорив був на них. А ми вчинимо таке велике зло на свої душі?
20 Был там еще один человек, который пророчествовал от имени ГОСПОДА, Урия, сын Шемайи, из Кирьят-Еарима, и он пророчествовал против этого города и против этой страны и говорил то же самое, что и Иеремия.	20 І також пророкував був Господнім Ім'я́м один чоловік, Урі́йя, син Шемаї, з Кір'ят-Єаріму, і пророкував проти цього міста та проти цього кра́ю всі ті слова́, як Єремія.
21 Когда услышал царь Иоаким и все его военачальники и вельможи слова этого человека, царь решил его убить. Урия узнал об этом, испугался и бежал в Египет.	21 І почув був слова́ його цар Єгояким, і всі ли́царі його та всі князі́; і шукав цар способу забити його. І почув це Урійя, і злякався, й утік, і прийшов до Єгипту.
22 А царь Иоаким послал в Египет Эльнатана, сына Ахбора, и с ним еще других людей.	22 I послав цар Єгояким людей до Єгипту, — Елнатана, Ахборового сина, і людей з ним до Єгипту.
23 Они схватили Урию в Египте, привели его к царю Иоакиму и убили его мечом, а тело его бросили в общую могилу, где хоронили бедняков.	23 І вони ви́вели Урійю з Єгипту, і привели́ його до царя Єгоякима, а той ударив його мечем, а трупа його кинув до гробі́в про́стих людей“.
24 За Иеремию же вступился Ахикам, сын Шафана, он защитил Иеремию от тех, кто хотел убить его.	24 Але рука Ахикама, Шаханового сина, була з Єремією, щоб не дати його в руку наро́ду забити його.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Иеремии

Глава 26

Єремiя

Розділ 26

Книга пророка Иеремии

Глава 26

Єремiя

Розділ 26

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Иеремии

Глава 26

Єремiя

Розділ 26

Книга пророка Иеремии

Глава 26

Єремiя

Розділ 26

Ветхий
завет

Новый
завет