Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Иеремии

Глава 25

1 Слово, которое было Иеремии о всем народе иудейском в четвертый год правления Иоакима, сына Иосии, царя иудейского (это был первый год правления Навуходоносора, царя вавилонского).

2 Вот что сказал пророк Иеремия всему народу иудейскому и всем жителям Иерусалима:

3 «С тринадцатого года правления Иосии, сына Амона, царя иудейского, и до сего дня вот уже двадцать три года ГОСПОДЬ обращался ко мне со словом Своим. А я настойчиво обращался к вам и убеждал вас, но вы не слушали.

4 И хотя ГОСПОДЬ продолжал настойчиво посылать к вам слуг своих, пророков, вы не слушали их и не внимали словам,

5 которые они вам говорили: „Да оставит каждый из вас путь зла и злодеяния свои, чтобы жить на этой земле, которую ГОСПОДЬ даровал вам и отцам вашим на веки веков.

6 Не следуйте за чужими богами, не служите им и не поклоняйтесь, не вызывайте гнева Моего делами рук своих, и тогда Я не буду посылать вам беды.

7 Но вы не послушались Меня, — говорит ГОСПОДЬ, — вызвали гнев Мой делами рук своих себе на беду“.

8 Потому так говорит ГОСПОДЬ Воинств: „За то, что вы не послушались слов Моих,

9 Я подниму все племена северные и слугу Моего Навуходоносора, царя вавилонского, — говорит ГОСПОДЬ, — и поведу их против этой страны, и против ее народа, и против всех соседних народов, и предам их уничтожению, сделаю так, что будут они наводить ужас, на осмеяние обреку, обращу города в вечные развалины.

10 Положу Я конец их веселью и радости, возгласам жениха и невесты, шуму жерновов и погашу огонь в светильнике.

11 Превратится вся эта земля в развалины и пустыню, и будут народы эти в рабстве у царя Вавилона семьдесят лет.

12 А когда пройдет семьдесят лет, Я взыщу с самого царя вавилонского, и его народа, и всей страны халдейской за их преступления, — таково слово ГОСПОДНЕ, — и обреку их землю на вечное опустошение.

13 Пошлю Я на землю их все бедствия, которые предвещал ей, и исполню пророчества Иеремии, записанные в этом свитке обо всех племенах.

14 Ибо и халдеи окажутся в рабстве у многих народов, у многих царей великих, и воздам Я им по делам, по их поступкам“.

15 Так сказал мне ГОСПОДЬ, Бог Израиля: „Возьми у Меня из рук эту чашу с вином ярости и напои им все племена, к которым Я пошлю тебя.

16 Выпьют они его, зашатаются и обезумеют от меча, который Я пошлю на них“.

17 И взял я чашу из рук ГОСПОДА и напоил из нее все народы, к которым послал меня ГОСПОДЬ:

18 Иерусалим и все города Иудеи, царей ее и вельмож, чтобы постигло их опустошение и чтобы наводили они ужас, и осмеянию подверглись, и стали проклятием у всех на устах, как это и есть ныне.

19 Напоил и фараона, царя египетского, и слуг его, и вельмож, и весь народ его,

20 и всех чужеземцев среди них: дал испить эту чашу всем царям земли Уц, и всем царям страны филистимской, и Ашкелону, и Аззе, и Экрону, и оставшимся в Ашдоде,

21 и Эдому, и Моаву, и сынам Аммона,

22 и всем царям Тира, и всем царям Сидона, и всем царям островов, что за морем,

23 напоил и Дедан, и Тему, и Буз, и всех выстригающих себе виски,

24 всех царей аравийских, и всех царей разных народов, что обитают в пустыне,

25 всех царей Зимри, и всех царей Элама, и всех царей Мидии,

26 всех царей северных — и далеко живущих и поблизости, и все царства земные, какие только есть на земле, — а царь Шешаха выпьет эту чашу гнева Господнего последним.

27 И тогда ты им скажешь: „Так говорит ГОСПОДЬ Воинств, Бог Израиля: „Пейте, напивайтесь допьяна, исходите рвотой и падайте, не подняться вам более от меча, который Я посылаю на вас“.

28 А если они откажутся брать чашу из твоих рук и пить из нее не станут, тогда скажи им: „Так говорит ГОСПОДЬ Воинств: „Неминуемо придется вам испить ее!

29 Смотрите: пошлю Я сейчас беду на город, что носит имя Мое, — разве удастся вам избежать наказания? Не останетесь вы безнаказанными, ибо призываю Я меч на всех обитателей земли“, — таково слово ГОСПОДА Воинств“.

30 Изреки, Иеремия, все эти слова, скажи им: „С высот возгремит ГОСПОДЬ, раздастся голос Его из святого жилища, возгремит на овчарню Свою; возликует, как давильщики винограда, возгремит против всех обитателей земли.

31 Донесутся раскаты до края земли, ибо тяжба у ГОСПОДА с народами, над каждым смертным Он суд вершит, нечестивых мечу предает“, — таково слово ГОСПОДА.

32 Так говорит ГОСПОДЬ Воинств: „Беда идет от народа к народу, буря великая поднимается от самого края земли“.

33 В тот день будет устлана земля от края и до края убитыми ГОСПОДОМ. Некому будет ни оплакать их, ни собрать их, ни похоронить, будут они брошены на землю, словно навоз.

34 Рыдайте, пастыри, кричите во весь голос, посыпьте голову пеплом, вожди стада, ибо пришло время заклания вашего — все вы будете рассеяны, брошены и разбиты, как сосуд драгоценный.

35 Негде будет укрыться пастырям, вожди стада не спасутся.

36 Слышится плач пастырей, вопль вождей стада — уничтожает ГОСПОДЬ их пастбища,

37 разрушены мирные обители пылающим гневом ГОСПОДНИМ.

38 Он как лев, что покинул логово, — разорил Он всю землю безжалостным мечом поработителя в яростном гневе Своем».

Єремiя

Розділ 25

1 Слово, що було́ до Єремії про ввесь наро́д Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного — це перший рік Навуходоно́сора, царя вавилонського,

2 що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин наро́д та до всіх ме́шканців Єрусалиму, говорячи:

3 „Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до ме́не. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви.

4 І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послу́хати.

5 А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учи́нків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батька́м відвіку й аж навіки.

6 І не ходіть за іншими бога́ми, щоб служити їм та щоб вклоня́тися їм, і не гніві́ть Мене роботою ваших рук, — і Я не вчиню́ вам лихого.

7 Та ви не прислу́халися до Мене, — говорить Господь, — щоб не гніви́ти Мене чином рук своїх, на зло собі.

8 Тому́ так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слу́халися слів Моїх,

9 ось Я пошлю й позбираю всі півні́чні ро́ди, — говорить Господь, — пошлю до Навуходоно́сора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу́ їх на край цей, і на ме́шканців його та на всіх цих наро́дів навко́ло, і вчиню їх закля́ттям, і оберну́ їх на страхі́ття, і на посміхо́вище, і на вічні руїни.

10 І Я ви́гублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жо́рен та світло світи́льника...

11 І стане цей край руїною, спусто́шенням, а ці народи будуть служити вавилонському царе́ві сімдеся́т літ!

12 І станеться, як спо́вниться сімдеся́т літ, покара́ю Я вавилонського царя та цей люд, — говорить Господь, — за їхню провину, та халдейський край, — й оберну́ його на вічне спусто́шення.

13 І спрова́джу на цей край всі Мої слова́, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі наро́ди.

14 Бо їх понево́лять числе́нні народи та великі царі, і Я надолу́жу їм за їхнім чином та за ді́лом їхніх рук.

15 Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки ке́ліха вина цього гніву, і напо́їш ним усі наро́ди, до яких посилаю тебе.

16 І будуть вони пити, і будуть хитатися, і стратять розум через меча́, що Я посилаю між них...“

17 І взяв я ке́ліха з Господньої руки, і напоїв усі наро́ди, до яких Господь висилав мене:

18 Єрусалим та міста Юди, і царів його та прави́телів його, щоб віддати їх на руїну, на страхі́ття, на посміхо́вище та на прокля́ття, як цього дня,

19 фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його наро́д,

20 і всю мішани́ну народів Єгипту, і всіх царів кра́ю Уц, і всіх царів филисти́мського кра́ю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,

21 Едома й Моава та синів Аммона,

22 і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів острові́в, що на тому боці моря,

23 і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що воло́сся довко́ла стрижуть,

24 і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних наро́дів, що пробува́ють у пустині,

25 і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,

26 і всіх царів пі́вночі, близьки́х та далеких один від о́дного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.

27 І скажеш до них: Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Пийте й впива́йтеся, і виме́туйте, і падайте та не вставайте перед мече́м, що Я посилаю між вас.

28 І буде, коли не захо́чуть вони взяти ке́ліха з твоєї руки на пиття́, то промовиш до них: Так говорить Господь Савао́т: Конче бу́дете пити!

29 Бо ось у місті, що там було кликане Йме́ння Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані бу́дете? Покарані бу́дете, бо Я кличу меча на всіх ме́шканців краю́, говорить Господь Савао́т!

30 А ти пророкувати їм будеш усі ці слова́, й до них скажеш: Господь загрими́ть з височини́, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чави́льники ті винограду, відповість усім мешканцям земним!

31 Дійде го́мін до кра́ю землі, бо в Господа пря із наро́дами, — Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мече́ві, — говорить Господь.

32 Так говорить Господь Савао́т: Ось лихо вихо́дить від люду до люду, і буря велика пробу́диться з кі́нців землі, —

33 і будуть побиті від Господа в день той лежати від кра́ю землі й аж до кра́ю землі: не будуть опла́кувані, і не будуть позби́рані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі!

34 Ридайте, о па́стирі, та голосі́ть, і валяйтесь у по́пелі, проводирі́ ви ота́ри, бо ви́повнились ваші дні для зарі́зу, і вас розпоро́шу, і впаде́те, немов дорога́ та посу́дина!

35 І не матимуть па́стирі за́хисту, а проводирі́ череди́ — утіка́ння.

36 І чути крик па́стирів, і лемент тих поводирі́в череди́, бо пусто́шить Господь їхню че́реду,

37 і попусто́шені мирні пасо́виська через пала́ння Господнього гніву...

38 Він покинув, як лев свою пу́щу, бо стався страхі́ттям їхній край через меча гноби́теля, і через запал гніву Його“.

Книга пророка Иеремии Глава 25	Єремiя Розділ 25
1 Слово, которое было Иеремии о всем народе иудейском в четвертый год правления Иоакима, сына Иосии, царя иудейского (это был первый год правления Навуходоносора, царя вавилонского).	1 Слово, що було́ до Єремії про ввесь наро́д Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного — це перший рік Навуходоно́сора, царя вавилонського,
2 Вот что сказал пророк Иеремия всему народу иудейскому и всем жителям Иерусалима:	2 що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин наро́д та до всіх ме́шканців Єрусалиму, говорячи:
3 «С тринадцатого года правления Иосии, сына Амона, царя иудейского, и до сего дня вот уже двадцать три года ГОСПОДЬ обращался ко мне со словом Своим. А я настойчиво обращался к вам и убеждал вас, но вы не слушали.	3 „Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до ме́не. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви.
4 И хотя ГОСПОДЬ продолжал настойчиво посылать к вам слуг своих, пророков, вы не слушали их и не внимали словам,	4 І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послу́хати.
5 которые они вам говорили: „Да оставит каждый из вас путь зла и злодеяния свои, чтобы жить на этой земле, которую ГОСПОДЬ даровал вам и отцам вашим на веки веков.	5 А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учи́нків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батька́м відвіку й аж навіки.
6 Не следуйте за чужими богами, не служите им и не поклоняйтесь, не вызывайте гнева Моего делами рук своих, и тогда Я не буду посылать вам беды.	6 І не ходіть за іншими бога́ми, щоб служити їм та щоб вклоня́тися їм, і не гніві́ть Мене роботою ваших рук, — і Я не вчиню́ вам лихого.
7 Но вы не послушались Меня, — говорит ГОСПОДЬ, — вызвали гнев Мой делами рук своих себе на беду“.	7 Та ви не прислу́халися до Мене, — говорить Господь, — щоб не гніви́ти Мене чином рук своїх, на зло собі.
8 Потому так говорит ГОСПОДЬ Воинств: „За то, что вы не послушались слов Моих,	8 Тому́ так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слу́халися слів Моїх,
9 Я подниму все племена северные и слугу Моего Навуходоносора, царя вавилонского, — говорит ГОСПОДЬ, — и поведу их против этой страны, и против ее народа, и против всех соседних народов, и предам их уничтожению, сделаю так, что будут они наводить ужас, на осмеяние обреку, обращу города в вечные развалины.	9 ось Я пошлю й позбираю всі півні́чні ро́ди, — говорить Господь, — пошлю до Навуходоно́сора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу́ їх на край цей, і на ме́шканців його та на всіх цих наро́дів навко́ло, і вчиню їх закля́ттям, і оберну́ їх на страхі́ття, і на посміхо́вище, і на вічні руїни.
10 Положу Я конец их веселью и радости, возгласам жениха и невесты, шуму жерновов и погашу огонь в светильнике.	10 І Я ви́гублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жо́рен та світло світи́льника...
11 Превратится вся эта земля в развалины и пустыню, и будут народы эти в рабстве у царя Вавилона семьдесят лет.	11 І стане цей край руїною, спусто́шенням, а ці народи будуть служити вавилонському царе́ві сімдеся́т літ!
12 А когда пройдет семьдесят лет, Я взыщу с самого царя вавилонского, и его народа, и всей страны халдейской за их преступления, — таково слово ГОСПОДНЕ, — и обреку их землю на вечное опустошение.	12 І станеться, як спо́вниться сімдеся́т літ, покара́ю Я вавилонського царя та цей люд, — говорить Господь, — за їхню провину, та халдейський край, — й оберну́ його на вічне спусто́шення.
13 Пошлю Я на землю их все бедствия, которые предвещал ей, и исполню пророчества Иеремии, записанные в этом свитке обо всех племенах.	13 І спрова́джу на цей край всі Мої слова́, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі наро́ди.
14 Ибо и халдеи окажутся в рабстве у многих народов, у многих царей великих, и воздам Я им по делам, по их поступкам“.	14 Бо їх понево́лять числе́нні народи та великі царі, і Я надолу́жу їм за їхнім чином та за ді́лом їхніх рук.
15 Так сказал мне ГОСПОДЬ, Бог Израиля: „Возьми у Меня из рук эту чашу с вином ярости и напои им все племена, к которым Я пошлю тебя.	15 Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки ке́ліха вина цього гніву, і напо́їш ним усі наро́ди, до яких посилаю тебе.
16 Выпьют они его, зашатаются и обезумеют от меча, который Я пошлю на них“.	16 І будуть вони пити, і будуть хитатися, і стратять розум через меча́, що Я посилаю між них...“
17 И взял я чашу из рук ГОСПОДА и напоил из нее все народы, к которым послал меня ГОСПОДЬ:	17 І взяв я ке́ліха з Господньої руки, і напоїв усі наро́ди, до яких Господь висилав мене:
18 Иерусалим и все города Иудеи, царей ее и вельмож, чтобы постигло их опустошение и чтобы наводили они ужас, и осмеянию подверглись, и стали проклятием у всех на устах, как это и есть ныне.	18 Єрусалим та міста Юди, і царів його та прави́телів його, щоб віддати їх на руїну, на страхі́ття, на посміхо́вище та на прокля́ття, як цього дня,
19 Напоил и фараона, царя египетского, и слуг его, и вельмож, и весь народ его,	19 фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його наро́д,
20 и всех чужеземцев среди них: дал испить эту чашу всем царям земли Уц, и всем царям страны филистимской, и Ашкелону, и Аззе, и Экрону, и оставшимся в Ашдоде,	20 і всю мішани́ну народів Єгипту, і всіх царів кра́ю Уц, і всіх царів филисти́мського кра́ю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,
21 и Эдому, и Моаву, и сынам Аммона,	21 Едома й Моава та синів Аммона,
22 и всем царям Тира, и всем царям Сидона, и всем царям островов, что за морем,	22 і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів острові́в, що на тому боці моря,
23 напоил и Дедан, и Тему, и Буз, и всех выстригающих себе виски,	23 і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що воло́сся довко́ла стрижуть,
24 всех царей аравийских, и всех царей разных народов, что обитают в пустыне,	24 і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних наро́дів, що пробува́ють у пустині,
25 всех царей Зимри, и всех царей Элама, и всех царей Мидии,	25 і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,
26 всех царей северных — и далеко живущих и поблизости, и все царства земные, какие только есть на земле, — а царь Шешаха выпьет эту чашу гнева Господнего последним.	26 і всіх царів пі́вночі, близьки́х та далеких один від о́дного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.
27 И тогда ты им скажешь: „Так говорит ГОСПОДЬ Воинств, Бог Израиля: „Пейте, напивайтесь допьяна, исходите рвотой и падайте, не подняться вам более от меча, который Я посылаю на вас“.	27 І скажеш до них: Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Пийте й впива́йтеся, і виме́туйте, і падайте та не вставайте перед мече́м, що Я посилаю між вас.
28 А если они откажутся брать чашу из твоих рук и пить из нее не станут, тогда скажи им: „Так говорит ГОСПОДЬ Воинств: „Неминуемо придется вам испить ее!	28 І буде, коли не захо́чуть вони взяти ке́ліха з твоєї руки на пиття́, то промовиш до них: Так говорить Господь Савао́т: Конче бу́дете пити!
29 Смотрите: пошлю Я сейчас беду на город, что носит имя Мое, — разве удастся вам избежать наказания? Не останетесь вы безнаказанными, ибо призываю Я меч на всех обитателей земли“, — таково слово ГОСПОДА Воинств“.	29 Бо ось у місті, що там було кликане Йме́ння Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані бу́дете? Покарані бу́дете, бо Я кличу меча на всіх ме́шканців краю́, говорить Господь Савао́т!
30 Изреки, Иеремия, все эти слова, скажи им: „С высот возгремит ГОСПОДЬ, раздастся голос Его из святого жилища, возгремит на овчарню Свою; возликует, как давильщики винограда, возгремит против всех обитателей земли.	30 А ти пророкувати їм будеш усі ці слова́, й до них скажеш: Господь загрими́ть з височини́, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чави́льники ті винограду, відповість усім мешканцям земним!
31 Донесутся раскаты до края земли, ибо тяжба у ГОСПОДА с народами, над каждым смертным Он суд вершит, нечестивых мечу предает“, — таково слово ГОСПОДА.	31 Дійде го́мін до кра́ю землі, бо в Господа пря із наро́дами, — Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мече́ві, — говорить Господь.
32 Так говорит ГОСПОДЬ Воинств: „Беда идет от народа к народу, буря великая поднимается от самого края земли“.	32 Так говорить Господь Савао́т: Ось лихо вихо́дить від люду до люду, і буря велика пробу́диться з кі́нців землі, —
33 В тот день будет устлана земля от края и до края убитыми ГОСПОДОМ. Некому будет ни оплакать их, ни собрать их, ни похоронить, будут они брошены на землю, словно навоз.	33 і будуть побиті від Господа в день той лежати від кра́ю землі й аж до кра́ю землі: не будуть опла́кувані, і не будуть позби́рані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі!
34 Рыдайте, пастыри, кричите во весь голос, посыпьте голову пеплом, вожди стада, ибо пришло время заклания вашего — все вы будете рассеяны, брошены и разбиты, как сосуд драгоценный.	34 Ридайте, о па́стирі, та голосі́ть, і валяйтесь у по́пелі, проводирі́ ви ота́ри, бо ви́повнились ваші дні для зарі́зу, і вас розпоро́шу, і впаде́те, немов дорога́ та посу́дина!
35 Негде будет укрыться пастырям, вожди стада не спасутся.	35 І не матимуть па́стирі за́хисту, а проводирі́ череди́ — утіка́ння.
36 Слышится плач пастырей, вопль вождей стада — уничтожает ГОСПОДЬ их пастбища,	36 І чути крик па́стирів, і лемент тих поводирі́в череди́, бо пусто́шить Господь їхню че́реду,
37 разрушены мирные обители пылающим гневом ГОСПОДНИМ.	37 і попусто́шені мирні пасо́виська через пала́ння Господнього гніву...
38 Он как лев, что покинул логово, — разорил Он всю землю безжалостным мечом поработителя в яростном гневе Своем».	38 Він покинув, як лев свою пу́щу, бо стався страхі́ттям їхній край через меча гноби́теля, і через запал гніву Його“.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Иеремии

Глава 25

Єремiя

Розділ 25

Книга пророка Иеремии

Глава 25

Єремiя

Розділ 25

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Иеремии

Глава 25

Єремiя

Розділ 25

Книга пророка Иеремии

Глава 25

Єремiя

Розділ 25

Ветхий
завет

Новый
завет