Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Иеремии

Глава 31

1 «В то время, — говорит ГОСПОДЬ, — Я буду Богом для каждого рода в Израиле, а они будут Моим народом».

2 Так говорит ГОСПОДЬ: «Народ, уцелевший от меча, милость обрел в пустыне». Когда Израиль искал покоя,

3 явился ГОСПОДЬ ему издали и сказал: «Любовью вечной полюбил Я тебя, потому и милость Мою проявляю к тебе.

4 Восстановлю тебя, и станешь ты снова крепкой, дева Израиля; снова возьмешь бубен свой и выйдешь в хороводе танцующих;

5 снова разобьешь ты сады и виноградники на горах Самарии; свои сады разводить будете и сами вкушать их плоды.

6 И тогда наступит день, когда дозорные закричат на горе Ефрема: „Вставайте, поднимемся на Сион, к ГОСПОДУ, Богу нашему!“»

7 Ибо так говорит ГОСПОДЬ: «Веселитесь, пойте Иакову, приветствуйте радостно Израиль, главу над всеми народами! Громко пойте хвалебную песнь и восклицайте: „Спаси, ГОСПОДИ, народ свой, остаток Израиля!“

8 Приведу Я их из страны северной, соберу их со всех краев земли, не оставлю ни слепых, ни хромых, ни рожениц, ни беременных — все они в великом множестве сюда возвратятся.

9 В слезах пойдут они, моля о прощении, когда Я поведу их и направлю к водным потокам ровной дорогой, на которой они не споткнутся. Ибо отец Я Израилю, и Ефрем — первенец Мой».

10 Слушайте слово ГОСПОДНЕ, народы, и поведайте о нем дальним побережьям: «Тот, Кто рассеял Израиль, соберет его и будет беречь, как пастух бережет свое стадо».

11 Спас ГОСПОДЬ Иакова, избавил от руки, которую он не мог одолеть.

12 Придут они ликовать на вершине Сиона и просияют от радости, увидев дары ГОСПОДНИ: пшеницу, вино молодое и оливковое масло, ягнят и телят. Станут они, словно сад, орошаемый водами, и печаль будет им неведома.

13 «Радостно закружатся в хороводе девушки, а с ними вместе юноши и старцы. Скорбь их Я обращу в веселие, утешу их, печаль сменяя радостью.

14 Яствами лучшими Я буду питать священников, и благами Моими народ Мой насытится», — таково слово ГОСПОДА.

15 Так говорит ГОСПОДЬ: «Вопль и рыдания слышны в Раме, плач горький и причитания. Рахиль оплакивает детей своих и не может утешиться, ибо их уже нет».

16 Так говорит ГОСПОДЬ: «Сдержи, Рахиль, свои рыдания и слез не лей, награда ждет тебя за труды твои, — это слово ГОСПОДА. — Возвратятся они из вражеской земли.

17 Есть для тебя надежда на будущее, — говорит ГОСПОДЬ, — вернутся дети твои в свои пределы».

18 «Слышу Я, как горюет Ефрем: „Ты подверг меня наказанию, и вот наказан я, словно не приученный к ярму бык. Прими меня, Господи, дай мне вернуться, ибо Ты ГОСПОДЬ, Бог мой.

19 После блужданий моих я раскаялся, был я изобличен и бил себя в грудь. Был я пристыжен и посрамлен и нес бремя позора с юности своей“.

20 Разве не дорог Мне сын Мой Ефрем? Не дитя ли Мое он любимое? Как бы часто Я ни порицал его, он всегда в памяти Моей. О нем тоскует Мое сердце, явлю ему милосердие Мое», — говорит ГОСПОДЬ.

21 Поставь вдоль дороги путевые столбы, установи указатели, чтобы помнить дорогу, путь, по которому ты шла. Возвратись, дева Израилева, возвратись в города свои.

22 Долго ли ты еще будешь блуждать, дочь-отступница? Ведь ГОСПОДЬ сотворил невиданное, чего не бывало на земле: жена защитит своего мужа, заслонит его собою.

23 Так говорит ГОСПОДЬ Воинств, Бог Израиля: «Когда Я верну их из плена, в земле иудейской и в городах ее будут вновь произносить такие слова: „Да благословит тебя ГОСПОДЬ, обитель праведности, гора святая!“

24 Вместе будут жить в Иудее и горожане, и земледельцы, и пастухи, кочующие со стадами.

25 Ибо утолю Я жажду утомленных и подкреплю изнемогающих».

26 Я проснулся, огляделся… это был дивный сон.

27 «Придет время, — это слово ГОСПОДА, — когда земли израильские и иудейские Я вновь наполню людьми и всякого скота дам им вдоволь.

28 Но если раньше Я надзирал над ними, чтобы искоренять, разрушать, низвергать, уничтожать и губить, то ныне буду печься о них, чтобы восстанавливать и насаждать, — говорит ГОСПОДЬ. —

29 В те дни уже не будут говорить: „Отцы ели кислый виноград, а у детей на зубах оскомина“.

30 А будет так: только за свои грехи человек будет предан смерти. Кто ел кислый виноград, у того и будет на зубах оскомина.

31 Придет время, — говорит ГОСПОДЬ, — когда Я заключу с родом Израиля и с родом Иудеи новый Союз.

32 Не такой, что Я заключал с их отцами в день, когда, держа их за руку, выводил из Египта, — тот Мой Союз они сами нарушили, хотя Я был Владыкой их, — говорит ГОСПОДЬ. —

33 Вот какой Союз Я заключу тогда с родом Израиля, — говорит ГОСПОДЬ, — вложу Я в них закон Мой и на сердцах напишу его, — и Я буду их Богом, и они будут Моим народом.

34 Не будут впредь обращаться друг к другу и брат к брату с увещеваниями: „Познайте ГОСПОДА!“ — но каждый из них будет знать Меня, от мала до велика, — говорит ГОСПОДЬ, — потому что прощу Я им преступления и припоминать грехи более не буду».

35 Так говорит ГОСПОДЬ, определивший место солнцу, чтобы даровать свет дневной, а также луне и звездам, чтобы даровать свет ночной, вызывающий шторм в море, чтобы волны его дыбились. ГОСПОДЬ Воинств — имя Его.

36 «Лишь когда упраздню Я законы сии, — говорит ГОСПОДЬ, — лишь тогда потомки израильтян перестанут быть народом Моим на все времена».

37 Так говорит ГОСПОДЬ: «Как невозможно измерить высоту небес и объять земли основания, так невозможно для Меня отвергнуть потомков Израиля за всё ими содеянное», — таково слово ГОСПОДА.

38 «Наступают дни, — говорит ГОСПОДЬ, — когда будет отстроен Иерусалим для ГОСПОДА, от башни Хананела до угловых ворот.

39 И мерный шнур протянется оттуда до Гаревского холма, а затем повернет к Гоа.

40 Вся долина, куда свозят мертвые тела да пепел, и все поля, простирающиеся до потока Кедрон, до Конских ворот на востоке, — все это будет святыней ГОСПОДНЕЙ, и не будет вовеки искоренено или разрушено».

Єремiя

Розділ 31

1 Того ча́су, — говорить Господь, — для всіх ро́дів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть наро́дом!

2 Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині наро́д, від меча врято́ваний, Ізраїль іде на свій спо́чин.

3 Здале́ка Господь з'яви́вся мені та й промовив: Я вічним коха́нням тебе покохав, тому милість тобі виявля́ю!

4 Ще буду тебе будувати — й збудо́вана будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздо́бишся в бу́бни свої, та й пі́деш у тано́к тих, хто ба́виться,

5 на гора́х самарійських ще будеш садити виноградники, виногра́дарі будуть садити й споживати зако́нно собі!

6 Настане бо день, коли кликати буде сторо́жа на Єфремових го́рах: Уставайте, та пі́демо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога!

7 Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою наро́дів утіша́йтесь! Розголосі́ть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, наро́д Свій, останок Ізраїлів!

8 Ось Я їх приведу́ із півні́чного кра́ю, і зберу́ їх із кі́нців землі, з ними ра́зом сліпий та кульга́вий, важка́ й породі́лля, сюди поверта́ються збори великі!

9 Вони при́йдуть з плаче́м, та Я їх попрова́джу в уті́хах. Я їх до потоків води́ попрова́джу прямо́ю дорогою, — не спіткну́ться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, — перворідний він Мій!

10 Народи, послухайте сло́ва Господнього, і далеко звістіть аж на острова́х та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його́, і стерегти́ме його, як па́стир отару свою!

11 Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього.

12 І вони поприхо́дять, і будуть співати на верши́ні Сіо́ну, і до добра до Господнього будуть горну́тись, — до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібно́ї худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напо́єний сад, і не відчують уже більше сто́млення!

13 Тоді ді́вчина ті́шитись буде в танку́, і ра́зом юна́цтво та ста́рші, — бо Я оберну́ їхню жало́бу на радість, і Я їх поті́шу, і їх звеселю́ в їхнім сму́тку!

14 І душу священиків ситістю Я напою́, а наро́д Мій добром Моїм буде наси́чений, каже Господь!

15 Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та рида́ння гірке́: Рахиль плаче за ді́тьми своїми, не хоче поті́шена бути за діти свої, — бо нема їх.

16 Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосі́ння, і від сльози́ свої очі, бо є нагорода для чину твого, — говорить Господь, — і вони ве́рнуться з кра́ю ворожого!

17 І для твого майбутнього є сподіва́ння, — говорить Господь, — і до границь твоїх ве́рнуться діти твої!

18 Добре Я чую Єфрема, як він головою похи́тує, пла́чучи: „Покарав Ти мене — і пока́раний я, мов теля те нена́вчене! Наверни́ Ти мене — і верну́ся, бо Ти — Господь Бог мій!

19 Бо як я наверну́вся, то ка́явся, коли ж я пізнав, то вдарив по сте́гнах свої́х. Засоромився я та збентежений був, бо я га́ньбу ношу́ молодо́щів своїх.

20 Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю́ проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому́ то за нього хвилюється нутро Моє, змилосе́рджуся справді над ним, говорить Госпо́дь!

21 Постав собі дороговка́зи, стовпи́ собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, — і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст!

22 Аж доки тиня́тися бу́деш, о до́чко невірна? Господь бо нови́ну створив на землі: жінка спаса́тиме мужа!

23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в кра́ї Юдиному й по містах його, коли Я верну́ їх: Хай Господь благосло́вить тебе, осе́ле ти правди, о го́ро свята!

24 І осядуть на ній Юда та міста́ його ра́зом усі, селяни та ті, хто ходить з ота́рою.

25 Бо напо́юю Я душу зму́чену, і кожну душу скорбо́тну наси́чую.

26 На це я збудився й побачив, — і був мені сон мій приємний.

27 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням люди́ни й насінням скотини.

28 І бу́де, як Я пильнува́в був над ними, щоб їх вирива́ти та бу́рити, і щоб руйнува́ти, і губити, і чинити лихе, так Я попильну́ю над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь!

29 Тими днями не скажуть уже: „Батьки їли неспіле, а оско́ма в синів на зуба́х!“

30 бо кожен за власну провину помре, і кожній люди́ні, що їсть недоспі́ле, оско́ма впаде́ їй на зуби!

31 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і складу́ Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Нови́й Запові́т.

32 Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх ви́вести з кра́ю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!

33 Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу́ з домом Ізраїля, — каже Госпо́дь: Дам Зако́на Свого в сере́дину їхню, і на їхньому серці його напишу́, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть наро́дом!

34 І більше не будуть навчати вони один о́дного, і брат свого брата, гово́рячи: „Пізнайте Господа!“ Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, — каже Господь, — бо їхню прови́ну прощу́, і не бу́ду вже згадувати їм гріха́!

35 Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зо́рям на світло вночі, що пору́шує море — й шумля́ть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння!

36 Як віді́йдуть устави ці з-перед обличчя Мого, — говорить Господь, то й насіння Ізраїлеве перестане наро́дом бути перед обличчям Моїм по всі дні.

37 Так говорить Господь: Так як небо вгорі́ незміри́ме, і не будуть дослі́джені долі осно́ви землі́, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь!

38 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і збудується місто оце Господе́ві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної.

39 І пі́де мірни́чий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обе́рнеться він до Ґої.

40 І долина вся тру́пів та по́пелу, і всі поля́ аж до долини Кедро́ну, аж до рогу Кі́нської брами на схід, — усе це́ буде святість для Господа, — не знищиться та не зруйнується ввіки вона!“

Книга пророка Иеремии Глава 31	Єремiя Розділ 31
1 «В то время, — говорит ГОСПОДЬ, — Я буду Богом для каждого рода в Израиле, а они будут Моим народом».	1 Того ча́су, — говорить Господь, — для всіх ро́дів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть наро́дом!
2 Так говорит ГОСПОДЬ: «Народ, уцелевший от меча, милость обрел в пустыне». Когда Израиль искал покоя,	2 Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині наро́д, від меча врято́ваний, Ізраїль іде на свій спо́чин.
3 явился ГОСПОДЬ ему издали и сказал: «Любовью вечной полюбил Я тебя, потому и милость Мою проявляю к тебе.	3 Здале́ка Господь з'яви́вся мені та й промовив: Я вічним коха́нням тебе покохав, тому милість тобі виявля́ю!
4 Восстановлю тебя, и станешь ты снова крепкой, дева Израиля; снова возьмешь бубен свой и выйдешь в хороводе танцующих;	4 Ще буду тебе будувати — й збудо́вана будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздо́бишся в бу́бни свої, та й пі́деш у тано́к тих, хто ба́виться,
5 снова разобьешь ты сады и виноградники на горах Самарии; свои сады разводить будете и сами вкушать их плоды.	5 на гора́х самарійських ще будеш садити виноградники, виногра́дарі будуть садити й споживати зако́нно собі!
6 И тогда наступит день, когда дозорные закричат на горе Ефрема: „Вставайте, поднимемся на Сион, к ГОСПОДУ, Богу нашему!“»	6 Настане бо день, коли кликати буде сторо́жа на Єфремових го́рах: Уставайте, та пі́демо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога!
7 Ибо так говорит ГОСПОДЬ: «Веселитесь, пойте Иакову, приветствуйте радостно Израиль, главу над всеми народами! Громко пойте хвалебную песнь и восклицайте: „Спаси, ГОСПОДИ, народ свой, остаток Израиля!“	7 Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою наро́дів утіша́йтесь! Розголосі́ть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, наро́д Свій, останок Ізраїлів!
8 Приведу Я их из страны северной, соберу их со всех краев земли, не оставлю ни слепых, ни хромых, ни рожениц, ни беременных — все они в великом множестве сюда возвратятся.	8 Ось Я їх приведу́ із півні́чного кра́ю, і зберу́ їх із кі́нців землі, з ними ра́зом сліпий та кульга́вий, важка́ й породі́лля, сюди поверта́ються збори великі!
9 В слезах пойдут они, моля о прощении, когда Я поведу их и направлю к водным потокам ровной дорогой, на которой они не споткнутся. Ибо отец Я Израилю, и Ефрем — первенец Мой».	9 Вони при́йдуть з плаче́м, та Я їх попрова́джу в уті́хах. Я їх до потоків води́ попрова́джу прямо́ю дорогою, — не спіткну́ться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, — перворідний він Мій!
10 Слушайте слово ГОСПОДНЕ, народы, и поведайте о нем дальним побережьям: «Тот, Кто рассеял Израиль, соберет его и будет беречь, как пастух бережет свое стадо».	10 Народи, послухайте сло́ва Господнього, і далеко звістіть аж на острова́х та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його́, і стерегти́ме його, як па́стир отару свою!
11 Спас ГОСПОДЬ Иакова, избавил от руки, которую он не мог одолеть.	11 Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього.
12 Придут они ликовать на вершине Сиона и просияют от радости, увидев дары ГОСПОДНИ: пшеницу, вино молодое и оливковое масло, ягнят и телят. Станут они, словно сад, орошаемый водами, и печаль будет им неведома.	12 І вони поприхо́дять, і будуть співати на верши́ні Сіо́ну, і до добра до Господнього будуть горну́тись, — до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібно́ї худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напо́єний сад, і не відчують уже більше сто́млення!
13 «Радостно закружатся в хороводе девушки, а с ними вместе юноши и старцы. Скорбь их Я обращу в веселие, утешу их, печаль сменяя радостью.	13 Тоді ді́вчина ті́шитись буде в танку́, і ра́зом юна́цтво та ста́рші, — бо Я оберну́ їхню жало́бу на радість, і Я їх поті́шу, і їх звеселю́ в їхнім сму́тку!
14 Яствами лучшими Я буду питать священников, и благами Моими народ Мой насытится», — таково слово ГОСПОДА.	14 І душу священиків ситістю Я напою́, а наро́д Мій добром Моїм буде наси́чений, каже Господь!
15 Так говорит ГОСПОДЬ: «Вопль и рыдания слышны в Раме, плач горький и причитания. Рахиль оплакивает детей своих и не может утешиться, ибо их уже нет».	15 Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та рида́ння гірке́: Рахиль плаче за ді́тьми своїми, не хоче поті́шена бути за діти свої, — бо нема їх.
16 Так говорит ГОСПОДЬ: «Сдержи, Рахиль, свои рыдания и слез не лей, награда ждет тебя за труды твои, — это слово ГОСПОДА. — Возвратятся они из вражеской земли.	16 Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосі́ння, і від сльози́ свої очі, бо є нагорода для чину твого, — говорить Господь, — і вони ве́рнуться з кра́ю ворожого!
17 Есть для тебя надежда на будущее, — говорит ГОСПОДЬ, — вернутся дети твои в свои пределы».	17 І для твого майбутнього є сподіва́ння, — говорить Господь, — і до границь твоїх ве́рнуться діти твої!
18 «Слышу Я, как горюет Ефрем: „Ты подверг меня наказанию, и вот наказан я, словно не приученный к ярму бык. Прими меня, Господи, дай мне вернуться, ибо Ты ГОСПОДЬ, Бог мой.	18 Добре Я чую Єфрема, як він головою похи́тує, пла́чучи: „Покарав Ти мене — і пока́раний я, мов теля те нена́вчене! Наверни́ Ти мене — і верну́ся, бо Ти — Господь Бог мій!
19 После блужданий моих я раскаялся, был я изобличен и бил себя в грудь. Был я пристыжен и посрамлен и нес бремя позора с юности своей“.	19 Бо як я наверну́вся, то ка́явся, коли ж я пізнав, то вдарив по сте́гнах свої́х. Засоромився я та збентежений був, бо я га́ньбу ношу́ молодо́щів своїх.
20 Разве не дорог Мне сын Мой Ефрем? Не дитя ли Мое он любимое? Как бы часто Я ни порицал его, он всегда в памяти Моей. О нем тоскует Мое сердце, явлю ему милосердие Мое», — говорит ГОСПОДЬ.	20 Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю́ проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому́ то за нього хвилюється нутро Моє, змилосе́рджуся справді над ним, говорить Госпо́дь!
21 Поставь вдоль дороги путевые столбы, установи указатели, чтобы помнить дорогу, путь, по которому ты шла. Возвратись, дева Израилева, возвратись в города свои.	21 Постав собі дороговка́зи, стовпи́ собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, — і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст!
22 Долго ли ты еще будешь блуждать, дочь-отступница? Ведь ГОСПОДЬ сотворил невиданное, чего не бывало на земле: жена защитит своего мужа, заслонит его собою.	22 Аж доки тиня́тися бу́деш, о до́чко невірна? Господь бо нови́ну створив на землі: жінка спаса́тиме мужа!
23 Так говорит ГОСПОДЬ Воинств, Бог Израиля: «Когда Я верну их из плена, в земле иудейской и в городах ее будут вновь произносить такие слова: „Да благословит тебя ГОСПОДЬ, обитель праведности, гора святая!“	23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в кра́ї Юдиному й по містах його, коли Я верну́ їх: Хай Господь благосло́вить тебе, осе́ле ти правди, о го́ро свята!
24 Вместе будут жить в Иудее и горожане, и земледельцы, и пастухи, кочующие со стадами.	24 І осядуть на ній Юда та міста́ його ра́зом усі, селяни та ті, хто ходить з ота́рою.
25 Ибо утолю Я жажду утомленных и подкреплю изнемогающих».	25 Бо напо́юю Я душу зму́чену, і кожну душу скорбо́тну наси́чую.
26 Я проснулся, огляделся… это был дивный сон.	26 На це я збудився й побачив, — і був мені сон мій приємний.
27 «Придет время, — это слово ГОСПОДА, — когда земли израильские и иудейские Я вновь наполню людьми и всякого скота дам им вдоволь.	27 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням люди́ни й насінням скотини.
28 Но если раньше Я надзирал над ними, чтобы искоренять, разрушать, низвергать, уничтожать и губить, то ныне буду печься о них, чтобы восстанавливать и насаждать, — говорит ГОСПОДЬ. —	28 І бу́де, як Я пильнува́в був над ними, щоб їх вирива́ти та бу́рити, і щоб руйнува́ти, і губити, і чинити лихе, так Я попильну́ю над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь!
29 В те дни уже не будут говорить: „Отцы ели кислый виноград, а у детей на зубах оскомина“.	29 Тими днями не скажуть уже: „Батьки їли неспіле, а оско́ма в синів на зуба́х!“
30 А будет так: только за свои грехи человек будет предан смерти. Кто ел кислый виноград, у того и будет на зубах оскомина.	30 бо кожен за власну провину помре, і кожній люди́ні, що їсть недоспі́ле, оско́ма впаде́ їй на зуби!
31 Придет время, — говорит ГОСПОДЬ, — когда Я заключу с родом Израиля и с родом Иудеи новый Союз.	31 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і складу́ Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Нови́й Запові́т.
32 Не такой, что Я заключал с их отцами в день, когда, держа их за руку, выводил из Египта, — тот Мой Союз они сами нарушили, хотя Я был Владыкой их, — говорит ГОСПОДЬ. —	32 Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх ви́вести з кра́ю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!
33 Вот какой Союз Я заключу тогда с родом Израиля, — говорит ГОСПОДЬ, — вложу Я в них закон Мой и на сердцах напишу его, — и Я буду их Богом, и они будут Моим народом.	33 Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу́ з домом Ізраїля, — каже Госпо́дь: Дам Зако́на Свого в сере́дину їхню, і на їхньому серці його напишу́, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть наро́дом!
34 Не будут впредь обращаться друг к другу и брат к брату с увещеваниями: „Познайте ГОСПОДА!“ — но каждый из них будет знать Меня, от мала до велика, — говорит ГОСПОДЬ, — потому что прощу Я им преступления и припоминать грехи более не буду».	34 І більше не будуть навчати вони один о́дного, і брат свого брата, гово́рячи: „Пізнайте Господа!“ Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, — каже Господь, — бо їхню прови́ну прощу́, і не бу́ду вже згадувати їм гріха́!
35 Так говорит ГОСПОДЬ, определивший место солнцу, чтобы даровать свет дневной, а также луне и звездам, чтобы даровать свет ночной, вызывающий шторм в море, чтобы волны его дыбились. ГОСПОДЬ Воинств — имя Его.	35 Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зо́рям на світло вночі, що пору́шує море — й шумля́ть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння!
36 «Лишь когда упраздню Я законы сии, — говорит ГОСПОДЬ, — лишь тогда потомки израильтян перестанут быть народом Моим на все времена».	36 Як віді́йдуть устави ці з-перед обличчя Мого, — говорить Господь, то й насіння Ізраїлеве перестане наро́дом бути перед обличчям Моїм по всі дні.
37 Так говорит ГОСПОДЬ: «Как невозможно измерить высоту небес и объять земли основания, так невозможно для Меня отвергнуть потомков Израиля за всё ими содеянное», — таково слово ГОСПОДА.	37 Так говорить Господь: Так як небо вгорі́ незміри́ме, і не будуть дослі́джені долі осно́ви землі́, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь!
38 «Наступают дни, — говорит ГОСПОДЬ, — когда будет отстроен Иерусалим для ГОСПОДА, от башни Хананела до угловых ворот.	38 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і збудується місто оце Господе́ві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної.
39 И мерный шнур протянется оттуда до Гаревского холма, а затем повернет к Гоа.	39 І пі́де мірни́чий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обе́рнеться він до Ґої.
40 Вся долина, куда свозят мертвые тела да пепел, и все поля, простирающиеся до потока Кедрон, до Конских ворот на востоке, — все это будет святыней ГОСПОДНЕЙ, и не будет вовеки искоренено или разрушено».	40 І долина вся тру́пів та по́пелу, і всі поля́ аж до долини Кедро́ну, аж до рогу Кі́нської брами на схід, — усе це́ буде святість для Господа, — не знищиться та не зруйнується ввіки вона!“

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Иеремии

Глава 31

Єремiя

Розділ 31

Книга пророка Иеремии

Глава 31

Єремiя

Розділ 31

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Иеремии

Глава 31

Єремiя

Розділ 31

Книга пророка Иеремии

Глава 31

Єремiя

Розділ 31

Ветхий
завет

Новый
завет