CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Иер. 3
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Книга пророка Иеремии

Глава 3

1 «Если муж разводится с женой своей, и она, уйдя от него, выйдет замуж за другого, сможет ли он когда-либо снова с ней сойтись? Не погрязнет ли тогда страна эта в скверне? Ты же блудила со многими своими любовниками — вернешься ли ты теперь ко Мне?» — вопрошает ГОСПОДЬ.

2 «Взгляни на голые холмы и посмотри, где только ты ни блудила? У дорог ты сидела, случайных любовников подстерегая, как араб одинокий в пустыне. Осквернила ты землю блудом своим и нечестием.

3 Потому весенних дождей не стало, за это вам отказано в ливнях. Но ты упорствуешь в своем блуде, и стыд тебе неведом.

4 Не ты ли только что звала Меня: „Отец мой, друг моей юности!

5 Разве Ты сердит на меня навеки, разве Ты всегда будешь во гневе?“ Вот что говоришь ты, а сама творишь беззакония, какие только можешь».

6 И сказал мне ГОСПОДЬ (было это в годы правления царя Иосии): «Видел ли ты, что позволяла себе эта отступница, дочь Израиля? Как она ходила на всякую гору высокую и под деревья раскидистые и всюду блудила?

7 Думал Я, что она после всего, что сделала, вернется ко Мне, но она так и не вернулась. И видела это неверная сестра ее Иудея.

8 Видела она, что из-за прелюбодеяний отступницы, дочери Израиля, Я развелся с ней и дал ей свидетельство разводное. Но не испугалась вероломная сестра ее Иудея, а в свой черед предалась блуду.

9 Безоглядным блудом своим и она осквернила землю и прелюбодействовала с идолами из камня и дерева.

10 И всё же лживая сестра Израиля, Иудея, вернулась ко Мне не с чистым сердцем, лицемерно ведет себя», — возвещает ГОСПОДЬ.

11 И сказал мне ГОСПОДЬ: «Отступница, дочь Израиля, праведнее, чем вероломная Иудея.

12 Иди и передай Мою весть Северному царству, скажи ему: „Вернись, отступница, дочь Израиля, — увещевает ГОСПОДЬ. — Не буду Я гневно смотреть на тебя, ибо милостив Я, — говорит ГОСПОДЬ, — и негодовать вечно не буду.

13 Только признай вину свою, потому что против ГОСПОДА, Бога твоего, восстала ты и блудила с чужеземцами под каждым раскидистым деревом, а голоса Моего не слушала“», — это слово ГОСПОДНЕ.

14 «Возвращайтесь, отступившие дети, — призывает ГОСПОДЬ, — ибо Я Властелин ваш. Возьму вас по одному из каждого города и по два из каждого рода и приведу на Сион.

15 И дам вам пастырей, что по сердцу Мне, и будут пасти вас мудро и здраво.

16 И в те дни, когда размножитесь и станете многочисленны в земле этой, — говорит ГОСПОДЬ, — не будете больше говорить про ковчег Завета ГОСПОДНЕГО. И не подумают более о нем и не вспомнят, не затоскуют по нему и не сделают новый.

17 В то время будут называть Иерусалим престолом ГОСПОДНИМ, соберутся в нем все племена во имя ГОСПОДА. И не будут более поступать по упрямству злого сердца своего.

18 В те дни пойдут рядом род Иуды и род Израиля, вместе придут из земли северной в землю, которую Я дал праотцам вашим в наследство».

19 «И подумал Я: „Как бы Мне хотелось принять тебя как Свое дитя и дать тебе землю желанную, наследие прекрасное — лучше, чем у прочих народов. Думал Я, ты станешь называть Меня Отцом своим и не отвернешься от Меня более.

20 Но ты поступил со Мной, род Израилев, как жена, что изменяет своему супругу“», — говорит ГОСПОДЬ.

21 Слышен крик на голых холмах — это плач и мольба сынов Израиля, ибо извратили они свои пути, забыли ГОСПОДА, Бога своего.

22 «Возвращайтесь, отступники! Я исцелю вас от неверности». — «Вот, мы идем к Тебе, ибо Ты — ГОСПОДЬ, Бог наш.

23 Да, обманулись мы на холмах и в горах в непристойных сборищах; воистину только в ГОСПОДЕ, Боге нашем, спасенье Израиля.

24 С юных наших дней мерзкий идол пожирал всё, что наши праотцы нажили: сыновей их и дочерей, стада их овец и коров.

25 Да постигнет нас позор и да покроет бесчестие, ведь пред ГОСПОДОМ, Богом нашим, грешили мы, как и праотцы наши, от самой юности нашей и вплоть до сего дня, а голоса ГОСПОДА, Бога нашего, слушать не желали».

Єремiя

Розділ 3

1 І було мені слово Господнє, гово́рячи: „Як відпу́стить хто жінку свою, й вона пі́де від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, — чи ве́рнеться ще він до неї? Чи ж не стане зовсі́м обезче́щеною оця жінка? Ти ж пере́люб чинила з коха́нцями багатьома́, і тобі поверта́тись до Мене? говорить Господь.

2 Зведи́ свої очі на го́ри порожні й дивися, — де пере́любу ти не чинила? Ти для них по доро́гах сиділа, немов той араб на пустині, — і збезче́стився край твоїм блу́дом та лихом твоїм!

3 І дощі були стри́мувані, і не було́ дощу пі́знього, проте мала ти чо́ло блудни́ці, і стратила сором,

4 Чи ж кли́кати відни́ні не бу́деш до Мене: „Отче мій, Ти юна́цтва мого Провідни́к!

5 Чи Він пам'ята́тиме вічно про гнів, чи наза́вжди його стерегти́ме?“ Таке ти говориш, і безме́жно зло чиниш.

6 І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: „Чи ти бачив, що зробила невірна дочка́ Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу го́ру, і під кожне зелене дерево, — і блудоді́яла там.

7 Я думав: Як зро́бить вона все оце, то до Мене пове́рнеться; та вона не верну́лась, і бачила це сестра її зра́дниця, Юдея.

8 І побачила Юдея, що за все те, що пере́люб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводо́вого. Та зрадли́ва сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудли́вою стала й вона.

9 І сталось від ро́зголосу про пере́люб її, збезче́стила вона землю, і пере́люб чинила з камі́нням та з деревом.

10 І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадли́ва сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдава́ла, говорить Господь“.

11 І промовив до мене Господь: „Невірна дочка́ Ізраїлева всправедли́вила душу свою більш від зрадли́вої дочки Юди.

12 Піди, і проголо́сиш слова ці на пі́вніч та й скажеш: Вернися, відсту́пна дочко Ізраїлева! говорить Госпо́дь. Не зверну́ Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милости́вий, — говорить Госпо́дь, і не бу́ду повік стерегти́ Свого гніву.

13 Тільки пізнай же прови́ну свою́, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь.

14 Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Госпо́дар, та візьму́ вас по о́дному з міста, а з роду по два, і вас поведу́ до Сіону!

15 І дам па́стирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть па́сти вас умі́нням та ро́зумом.

16 І буде, коли ви розмно́житеся та розпло́дитеся на землі за цих днів, — говорить Госпо́дь, — не скажуть уже: „ковче́г заповіту Господнього“, і він вже не при́йде на серце, і його пам'ятати не бу́дуть, і більше не буде він зро́блений.

17 Того ча́су назвуть Єрусалима: Господній престо́л, і до нього, до Єрусалиму згрома́джені будуть наро́ди усі ради Йме́ння Господнього, і більше не пі́дуть вони за впертістю серця лихого свого́,

18 Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля пі́дуть і ра́зом прибу́дуть з півні́чного кра́ю до кра́ю, що вашим батькам на спа́док Я дав.

19 І Я був поду́мав: як поставлю тебе Я посе́ред синів і дам тобі край пожада́ний, найкращу спа́дщину народів? І Я ду́мав: ви будете звати Мене: „Мій Отче“, і не відве́рнетеся ви від Мене.

20 Справді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зра́дили, доме Ізраїлів! каже Господь.

21 Чути голос на ли́сих гора́х, плач блага́льний синів Ізраїлевих, вони бо скривили доро́гу свою, забули про Господа, Бога свого́:

22 „Верніться, невірні сини, усі ваші відсту́пства Я ви́лікую!“ „Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш!

23 Справді, неправда ті па́гірки, той го́мін на го́рах, — справді, в Господі, Богові нашім, спасі́ння Ізраїлеве!

24 А той сором пожер працю наших батьків від нашої мо́лодости, їхню худобу дрібну́ й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочо́к.

25 Лежимо́ ми у со́ромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогріши́лися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої мо́лодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!“

Книга пророка Иеремии

Глава 3

Єремiя

Розділ 3

1 «Если муж разводится с женой своей, и она, уйдя от него, выйдет замуж за другого, сможет ли он когда-либо снова с ней сойтись? Не погрязнет ли тогда страна эта в скверне? Ты же блудила со многими своими любовниками — вернешься ли ты теперь ко Мне?» — вопрошает ГОСПОДЬ.

1 І було мені слово Господнє, гово́рячи: „Як відпу́стить хто жінку свою, й вона пі́де від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, — чи ве́рнеться ще він до неї? Чи ж не стане зовсі́м обезче́щеною оця жінка? Ти ж пере́люб чинила з коха́нцями багатьома́, і тобі поверта́тись до Мене? говорить Господь.

2 «Взгляни на голые холмы и посмотри, где только ты ни блудила? У дорог ты сидела, случайных любовников подстерегая, как араб одинокий в пустыне. Осквернила ты землю блудом своим и нечестием.

2 Зведи́ свої очі на го́ри порожні й дивися, — де пере́любу ти не чинила? Ти для них по доро́гах сиділа, немов той араб на пустині, — і збезче́стився край твоїм блу́дом та лихом твоїм!

3 Потому весенних дождей не стало, за это вам отказано в ливнях. Но ты упорствуешь в своем блуде, и стыд тебе неведом.

3 І дощі були стри́мувані, і не було́ дощу пі́знього, проте мала ти чо́ло блудни́ці, і стратила сором,

4 Не ты ли только что звала Меня: „Отец мой, друг моей юности!

4 Чи ж кли́кати відни́ні не бу́деш до Мене: „Отче мій, Ти юна́цтва мого Провідни́к!

5 Разве Ты сердит на меня навеки, разве Ты всегда будешь во гневе?“ Вот что говоришь ты, а сама творишь беззакония, какие только можешь».

5 Чи Він пам'ята́тиме вічно про гнів, чи наза́вжди його стерегти́ме?“ Таке ти говориш, і безме́жно зло чиниш.

6 И сказал мне ГОСПОДЬ (было это в годы правления царя Иосии): «Видел ли ты, что позволяла себе эта отступница, дочь Израиля? Как она ходила на всякую гору высокую и под деревья раскидистые и всюду блудила?

6 І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: „Чи ти бачив, що зробила невірна дочка́ Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу го́ру, і під кожне зелене дерево, — і блудоді́яла там.

7 Думал Я, что она после всего, что сделала, вернется ко Мне, но она так и не вернулась. И видела это неверная сестра ее Иудея.

7 Я думав: Як зро́бить вона все оце, то до Мене пове́рнеться; та вона не верну́лась, і бачила це сестра її зра́дниця, Юдея.

8 Видела она, что из-за прелюбодеяний отступницы, дочери Израиля, Я развелся с ней и дал ей свидетельство разводное. Но не испугалась вероломная сестра ее Иудея, а в свой черед предалась блуду.

8 І побачила Юдея, що за все те, що пере́люб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводо́вого. Та зрадли́ва сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудли́вою стала й вона.

9 Безоглядным блудом своим и она осквернила землю и прелюбодействовала с идолами из камня и дерева.

9 І сталось від ро́зголосу про пере́люб її, збезче́стила вона землю, і пере́люб чинила з камі́нням та з деревом.

10 И всё же лживая сестра Израиля, Иудея, вернулась ко Мне не с чистым сердцем, лицемерно ведет себя», — возвещает ГОСПОДЬ.

10 І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадли́ва сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдава́ла, говорить Господь“.

11 И сказал мне ГОСПОДЬ: «Отступница, дочь Израиля, праведнее, чем вероломная Иудея.

11 І промовив до мене Господь: „Невірна дочка́ Ізраїлева всправедли́вила душу свою більш від зрадли́вої дочки Юди.

12 Иди и передай Мою весть Северному царству, скажи ему: „Вернись, отступница, дочь Израиля, — увещевает ГОСПОДЬ. — Не буду Я гневно смотреть на тебя, ибо милостив Я, — говорит ГОСПОДЬ, — и негодовать вечно не буду.

12 Піди, і проголо́сиш слова ці на пі́вніч та й скажеш: Вернися, відсту́пна дочко Ізраїлева! говорить Госпо́дь. Не зверну́ Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милости́вий, — говорить Госпо́дь, і не бу́ду повік стерегти́ Свого гніву.

13 Только признай вину свою, потому что против ГОСПОДА, Бога твоего, восстала ты и блудила с чужеземцами под каждым раскидистым деревом, а голоса Моего не слушала“», — это слово ГОСПОДНЕ.

13 Тільки пізнай же прови́ну свою́, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь.

14 «Возвращайтесь, отступившие дети, — призывает ГОСПОДЬ, — ибо Я Властелин ваш. Возьму вас по одному из каждого города и по два из каждого рода и приведу на Сион.

14 Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Госпо́дар, та візьму́ вас по о́дному з міста, а з роду по два, і вас поведу́ до Сіону!

15 И дам вам пастырей, что по сердцу Мне, и будут пасти вас мудро и здраво.

15 І дам па́стирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть па́сти вас умі́нням та ро́зумом.

16 И в те дни, когда размножитесь и станете многочисленны в земле этой, — говорит ГОСПОДЬ, — не будете больше говорить про ковчег Завета ГОСПОДНЕГО. И не подумают более о нем и не вспомнят, не затоскуют по нему и не сделают новый.

16 І буде, коли ви розмно́житеся та розпло́дитеся на землі за цих днів, — говорить Госпо́дь, — не скажуть уже: „ковче́г заповіту Господнього“, і він вже не при́йде на серце, і його пам'ятати не бу́дуть, і більше не буде він зро́блений.

17 В то время будут называть Иерусалим престолом ГОСПОДНИМ, соберутся в нем все племена во имя ГОСПОДА. И не будут более поступать по упрямству злого сердца своего.

17 Того ча́су назвуть Єрусалима: Господній престо́л, і до нього, до Єрусалиму згрома́джені будуть наро́ди усі ради Йме́ння Господнього, і більше не пі́дуть вони за впертістю серця лихого свого́,

18 В те дни пойдут рядом род Иуды и род Израиля, вместе придут из земли северной в землю, которую Я дал праотцам вашим в наследство».

18 Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля пі́дуть і ра́зом прибу́дуть з півні́чного кра́ю до кра́ю, що вашим батькам на спа́док Я дав.

19 «И подумал Я: „Как бы Мне хотелось принять тебя как Свое дитя и дать тебе землю желанную, наследие прекрасное — лучше, чем у прочих народов. Думал Я, ты станешь называть Меня Отцом своим и не отвернешься от Меня более.

19 І Я був поду́мав: як поставлю тебе Я посе́ред синів і дам тобі край пожада́ний, найкращу спа́дщину народів? І Я ду́мав: ви будете звати Мене: „Мій Отче“, і не відве́рнетеся ви від Мене.

20 Но ты поступил со Мной, род Израилев, как жена, что изменяет своему супругу“», — говорит ГОСПОДЬ.

20 Справді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зра́дили, доме Ізраїлів! каже Господь.

21 Слышен крик на голых холмах — это плач и мольба сынов Израиля, ибо извратили они свои пути, забыли ГОСПОДА, Бога своего.

21 Чути голос на ли́сих гора́х, плач блага́льний синів Ізраїлевих, вони бо скривили доро́гу свою, забули про Господа, Бога свого́:

22 «Возвращайтесь, отступники! Я исцелю вас от неверности». — «Вот, мы идем к Тебе, ибо Ты — ГОСПОДЬ, Бог наш.

22 „Верніться, невірні сини, усі ваші відсту́пства Я ви́лікую!“ „Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш!

23 Да, обманулись мы на холмах и в горах в непристойных сборищах; воистину только в ГОСПОДЕ, Боге нашем, спасенье Израиля.

23 Справді, неправда ті па́гірки, той го́мін на го́рах, — справді, в Господі, Богові нашім, спасі́ння Ізраїлеве!

24 С юных наших дней мерзкий идол пожирал всё, что наши праотцы нажили: сыновей их и дочерей, стада их овец и коров.

24 А той сором пожер працю наших батьків від нашої мо́лодости, їхню худобу дрібну́ й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочо́к.

25 Да постигнет нас позор и да покроет бесчестие, ведь пред ГОСПОДОМ, Богом нашим, грешили мы, как и праотцы наши, от самой юности нашей и вплоть до сего дня, а голоса ГОСПОДА, Бога нашего, слушать не желали».

25 Лежимо́ ми у со́ромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогріши́лися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої мо́лодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!“

1.0x