RevelationChapter 16 |
|
1 AND I heard a great voice saying the seven angels, Go your ways, and pour out the seven vials of the wrath of God upon the earth. |
|
2 And the first went and poured out his vial upon the earth; and there came a severe and malignant sore upon the men who had the mark of the beast, and upon those who worshipped his image. |
|
3 Then the second angel poured out his vial upon the sea; and it became as the blood of a dead man, and every living soul died in the sea. |
|
4 And the third angel poured out his vial upon the rivers and fountains of waters; and they became blood. |
|
5 Then I heard the angel who has charge over waters say, You are righteous, O Holy One, who is and was, because you have condemned them. |
|
6 For they have shed the blood of saints and prophets, and you have given them blood to drink; for they are worthy. |
|
7 And I heard another out of the altar say, Yes, O LORD God Almighty, true and righteous are your judgments. |
|
8 And the fourth angel poured out his vial upon the sun; and power was given to him to scorch men with fire. |
|
9 And men were scorched by intense heat, and they blasphemed the name of God, who has power over these plagues: and they did not repent to give him glory. |
|
10 And the fifth angel poured out his vial on the throne of the wild beast; and his kingdom was darkened; and they gnawed their tongues from pain, |
|
11 And blasphemed the God of heaven because of their wounds and sores; and did not repent of their deeds. |
|
12 Then the sixth angel poured out his vial upon the great river Eu-phra'tes; and its waters dried up, that the way of the king of the East might be prepared. |
|
13 And I saw three unclean spirits like frogs coming out of the mouth of the dragon, and out of the mouth of the wild beast, and out of the mouth of the false prophet. |
|
14 For they are the spirits of devils, who work miracles which go forth to the kings of the whole world, to gather them to the battle of that great day of God Almighty. |
|
15 And behold, I come as a thief. Blessed is he who watches and keeps his garments, lest he must walk naked, and they see his shame. |
|
16 And he gathered them together in a place which in the Hebrew tongue is called Ar-ma-ged'don. |
|
17 Then the seventh angel poured out his vial into the air; and there came a great voice out of the temple from the throne, saying, It is done. |
|
18 And there were voices, and thunders, and lightnings; and there was a great earthquake, the like of which had never happened since man was upon the earth, so mighty an earthquake, and so great. |
|
19 And the great city was divided into three parts, and the cities of the nations fell: and great Bab-y'lon came in remembrance before God, to give to her the cup of the wine of the fierceness of his wrath. |
|
20 And every island fled away, and the mountains could not be found. |
|
21 And great hail, about the size of a talent, fell out of heaven upon men: and men blasphemed God because of the plague of the hail; for the destructive force of the hail was exceedingly great. |
Об'явленняРозділ 16 |
|
1 |
|
2 I пішов перший ангол, і вилив на землю чашу свою. І шкідливі та люті болячки обсіли людей, хто мав знаме́но звіри́ни й вклонявсь її о́бразу. |
|
3 А другий ангол вилив свою чашу до моря. І сталася кров, немов у мерця́, — і кожна істота жива вмерла в морі. |
|
4 Третій же ангол вилив чашу свою на річки́ та на водні джере́ла, — і сталася кров. |
|
5 І почув я ангола вод, який говорив: „Ти праведний, що Ти є й що Ти був, і святий, що Ти це присудив! |
|
6 Бо вони пролили́ кров святих та пророків, — і Ти дав їм напитися крови. Вони варті того!“ |
|
7 І я чув, як же́ртівник говорив: „Так, Господи, Боже Вседержи́телю! Правдиві й справедливі суди Твої!“ |
|
8 А ангол четвертий вилив свою чашу на сонце. І да́но йому палити людей огнем. |
|
9 І спека велика палила людей, і зневажа́ли вони Ім'я Бога, що має вла́ду над карами тими, — і вони не покаялися, щоб славу віддати Йому́. |
|
10 А п'ятий ангол вилив чашу свою на престола звіри́ни. І затьми́лося царство її, і люди від болю кусали свої язики́, |
|
11 і Бога Небесного вони зневажа́ли від болю свого й від своїх болячо́к, — та в учинках своїх не пока́ялись! |
|
12 Шостий же ангол вилив чашу свою на річку велику Ефра́т, — і вода її висохла, щоб пригото́вити дорогу царям, які від схід сонця. |
|
13 І я бачив, що вихо́дили з уст змі́я, і з уст звіри́ни, і з уст неправдивого пророка три ду́хи нечисті, як жа́би, — |
|
14 це духи де́монські, що чинять озна́ки. Вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога. |
|
15 Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйни́й, і одежу свою береже, щоб наги́м не ходити, і щоб не бачили га́ньби його! |
|
16 І зібрав їх на місце, яке по-єврейському зветься Армагеддо́н. |
|
17 Сьомий же ангол вилив чашу свою на повітря. І голос гучни́й залунав від небесного храму з престолу, говорячи: „Сталося!“ |
|
18 I сталися бли́скавки й гу́ркіт та гро́ми, і сталось велике трясі́ння землі, якого не було́, відко́ли люди́на живе на землі. Великий такий землетру́с, такий міцний! |
|
19 І місто велике розпа́лося на три частині, і попадали лю́дські міста́. І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву. |
|
20 І зник кожен о́стрів, і не зна́йдено гір! |
|
21 І великий град, як важкі тягарі́, падав із неба на людей. І люди зневажали Бога за покара́ння градом, — бо кара Його була дуже велика! |
RevelationChapter 16 |
Об'явленняРозділ 16 |
|
1 AND I heard a great voice saying the seven angels, Go your ways, and pour out the seven vials of the wrath of God upon the earth. |
1 |
|
2 And the first went and poured out his vial upon the earth; and there came a severe and malignant sore upon the men who had the mark of the beast, and upon those who worshipped his image. |
2 I пішов перший ангол, і вилив на землю чашу свою. І шкідливі та люті болячки обсіли людей, хто мав знаме́но звіри́ни й вклонявсь її о́бразу. |
|
3 Then the second angel poured out his vial upon the sea; and it became as the blood of a dead man, and every living soul died in the sea. |
3 А другий ангол вилив свою чашу до моря. І сталася кров, немов у мерця́, — і кожна істота жива вмерла в морі. |
|
4 And the third angel poured out his vial upon the rivers and fountains of waters; and they became blood. |
4 Третій же ангол вилив чашу свою на річки́ та на водні джере́ла, — і сталася кров. |
|
5 Then I heard the angel who has charge over waters say, You are righteous, O Holy One, who is and was, because you have condemned them. |
5 І почув я ангола вод, який говорив: „Ти праведний, що Ти є й що Ти був, і святий, що Ти це присудив! |
|
6 For they have shed the blood of saints and prophets, and you have given them blood to drink; for they are worthy. |
6 Бо вони пролили́ кров святих та пророків, — і Ти дав їм напитися крови. Вони варті того!“ |
|
7 And I heard another out of the altar say, Yes, O LORD God Almighty, true and righteous are your judgments. |
7 І я чув, як же́ртівник говорив: „Так, Господи, Боже Вседержи́телю! Правдиві й справедливі суди Твої!“ |
|
8 And the fourth angel poured out his vial upon the sun; and power was given to him to scorch men with fire. |
8 А ангол четвертий вилив свою чашу на сонце. І да́но йому палити людей огнем. |
|
9 And men were scorched by intense heat, and they blasphemed the name of God, who has power over these plagues: and they did not repent to give him glory. |
9 І спека велика палила людей, і зневажа́ли вони Ім'я Бога, що має вла́ду над карами тими, — і вони не покаялися, щоб славу віддати Йому́. |
|
10 And the fifth angel poured out his vial on the throne of the wild beast; and his kingdom was darkened; and they gnawed their tongues from pain, |
10 А п'ятий ангол вилив чашу свою на престола звіри́ни. І затьми́лося царство її, і люди від болю кусали свої язики́, |
|
11 And blasphemed the God of heaven because of their wounds and sores; and did not repent of their deeds. |
11 і Бога Небесного вони зневажа́ли від болю свого й від своїх болячо́к, — та в учинках своїх не пока́ялись! |
|
12 Then the sixth angel poured out his vial upon the great river Eu-phra'tes; and its waters dried up, that the way of the king of the East might be prepared. |
12 Шостий же ангол вилив чашу свою на річку велику Ефра́т, — і вода її висохла, щоб пригото́вити дорогу царям, які від схід сонця. |
|
13 And I saw three unclean spirits like frogs coming out of the mouth of the dragon, and out of the mouth of the wild beast, and out of the mouth of the false prophet. |
13 І я бачив, що вихо́дили з уст змі́я, і з уст звіри́ни, і з уст неправдивого пророка три ду́хи нечисті, як жа́би, — |
|
14 For they are the spirits of devils, who work miracles which go forth to the kings of the whole world, to gather them to the battle of that great day of God Almighty. |
14 це духи де́монські, що чинять озна́ки. Вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога. |
|
15 And behold, I come as a thief. Blessed is he who watches and keeps his garments, lest he must walk naked, and they see his shame. |
15 Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйни́й, і одежу свою береже, щоб наги́м не ходити, і щоб не бачили га́ньби його! |
|
16 And he gathered them together in a place which in the Hebrew tongue is called Ar-ma-ged'don. |
16 І зібрав їх на місце, яке по-єврейському зветься Армагеддо́н. |
|
17 Then the seventh angel poured out his vial into the air; and there came a great voice out of the temple from the throne, saying, It is done. |
17 Сьомий же ангол вилив чашу свою на повітря. І голос гучни́й залунав від небесного храму з престолу, говорячи: „Сталося!“ |
|
18 And there were voices, and thunders, and lightnings; and there was a great earthquake, the like of which had never happened since man was upon the earth, so mighty an earthquake, and so great. |
18 I сталися бли́скавки й гу́ркіт та гро́ми, і сталось велике трясі́ння землі, якого не було́, відко́ли люди́на живе на землі. Великий такий землетру́с, такий міцний! |
|
19 And the great city was divided into three parts, and the cities of the nations fell: and great Bab-y'lon came in remembrance before God, to give to her the cup of the wine of the fierceness of his wrath. |
19 І місто велике розпа́лося на три частині, і попадали лю́дські міста́. І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву. |
|
20 And every island fled away, and the mountains could not be found. |
20 І зник кожен о́стрів, і не зна́йдено гір! |
|
21 And great hail, about the size of a talent, fell out of heaven upon men: and men blasphemed God because of the plague of the hail; for the destructive force of the hail was exceedingly great. |
21 І великий град, як важкі тягарі́, падав із неба на людей. І люди зневажали Бога за покара́ння градом, — бо кара Його була дуже велика! |