CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Jer. 7
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Jeremiah

Chapter 7

1 THE word that came to Jeremiah from the LORD, saying,

2 Stand in the gate of the LORD'S house and proclaim there this word, and say, Hear the word of the LORD, all the house of Judah who enter in these gates to worship the LORD.

3 Thus says the LORD of hosts, the God of Israel: Amend your ways and your doings, and I will cause you to dwell in this place.

4 Do not trust in the lying words of those who say to you, The temple of the LORD, the temple of the LORD.

5 For if you amend your ways and your doings, you are the temple of the LORD; if you execute justice between a man and his neighbor;

6 If you do not defraud and oppress the strangers, the fatherless, and the widows, and do not shed innocent blood in this country, neither walk after other gods to your hurt:

7 Then I will cause you to dwell in this country, in the land that I gave to your fathers for ever and ever.

8 Behold, you trust in lying words that cannot profit.

9 Indeed you are thieves, you are murderers, and you commit adultery and swear falsely and burn incense to Baal and walk after other gods whom you know not;

10 And then you come and stand before me in this house, which is called by my name, and say, Deliver us; and yet you do all these evils.

11 Is this house which is called by my name become a den of robbers in your eyes? Behold, even I have seen it, says the LORD.

12 Therefore go now to my place which was in Shiloh, where I set my name at the first, and see what I did to it for the wickedness of my people Israel.

13 And now, because you have done all these works, says the LORD, and I warned you in advance and spoke to you, but you did not listen; and I called you, but you did not answer;

14 Therefore I will do to this house which is called by my name, in which you trust, and to this city which I gave to you and to your fathers, as I have done to Shiloh.

15 And I will cast you out of my sight, as I have cast out all your brethren, even all the descendants of Ephraim.

16 Therefore do not pray for this people, neither supplicate for them nor make intercession to me; for I will not hear you.

17 Do you not see what they do in the cities of Judah and in the streets of Jerusalem?

18 The children gather wood and the fathers kindle the fire and the women knead dough to make cakes to the queen of heaven and they pour out drink offerings to other gods, that they may provoke me to anger.

19 It is not I that they provoke, says the LORD, but they provoke themselves so that they may be ashamed.

20 Therefore thus says the LORD God, Behold, my anger and my wrath shall be poured out upon this country, upon men and upon beasts and upon the trees of the field and upon the fruit of the ground; and it shall burn and shall not be quenched.

21 Thus says the LORD of hosts, the God of Israel: Add your burnt offerings to your sacrifices and eat meat which I did not command your fathers to eat.

22 Neither did I command them concerning either burnt offerings or sacrifices in the day when I brought them out of the land of Egypt;

23 But this thing I commanded them, saying, Obey my voice, and I will be your God and you shall be my people; and walk in all the ways that I have commanded you, that it may be well with you.

24 But they did not listen nor incline their ear to hear, but they walked in their own counsels and in the imagination of their evil heart, and went backward and not forward.

25 From the day that your fathers came forth out of the land of Egypt to this day I have sent to them all my servants the prophets, daily.

26 I sent them in advance to warn them; but they did not listen nor incline their ear toward me, but hardened their necks more than their fathers.

27 Therefore you shall speak all these words to them; but they will not hearken to you; you shall also call to them; but they will not answer you.

28 Truth is perished and is cut off from their mouth.

29 Cut off your hair, Jerusalem, and cast it away, and take up a lamentation on high ways; for the LORD is angry and has forsaken this passing generation.

30 For the children of Judah have done evil in my sight, says the LORD; they have set their abomination in the house which is called by my name and they have polluted it.

31 And they have built altars by the Taphat (stream) which is in the valley of the son of Hinnom, to burn their sons and their daughters in the fire; which I commanded them not, neither did I think of it.

32 Therefore, behold, the days come, says the LORD, that it shall no more be called Taphat, nor the valley of the son of Hinnom, but the valley of slaughter; for they shall bury in the stream for the lack of ground.

33 And the corpses of this people shall be meat for the fowls of the air and for the beasts of the earth; and there will be no deliverer.

34 Then I shall cause to cease from the cities of Judah and from the streets of Jerusalem, the voice of mirth and the voice of gladness, the voice of the bridegroom and the voice of the bride; for all the land shall become desolate.

Єремiя

Розділ 7

1 Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:

2 „Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промо́виш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що хо́дите бра́мами цими вклонятися Господу.

3 Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Попра́вте дороги свої й свої вчи́нки, й Я зроблю́, що ви жи́тимете на цім місці!

4 Не наді́йтесь собі на слова неправди́ві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній оту́т!

5 Бо якщо ви наспра́вді поправите ваші доро́ги та ваші діла́, якщо один о́дному бу́дете справді чинити справедливо,

6 не бу́дете тиснути чужи́нця, сироту та вдову́, не будете лити невинної крови на місці цьому́, і за іншими богами вслід не піде́те собі на біду́, —

7 то зроблю́, що ви пробува́тимете на цім місці, у краю́, що його дав Я вашим батька́м відвіку навіки!

8 Ось собі ви наді́єтеся на слова неправдиві, які не допомо́жуть:

9 Чи ви будете кра́сти, вбивати й пере́люб чинити, і присягати фальши́во, й кади́ти Ваа́лові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте, —

10 а потім ви при́йдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім'я́м Моїм, і скажете: „Урято́вані ми“, щоб чинити гидо́ти всі ці?

11 Чи верте́пом розбійників став оцей дім, що Ім'я Моє кличеться в ньому, на ваших оча́х? І Я оце бачу, говорить Госпо́дь.

12 Бо піді́ть но до місця Мого, що в Шіло́, де́ Я споча́тку вчинив був перебува́ння для Йме́ння Свого́, і побачите, що́ вчинив Я йому́ через лука́вство Мого наро́ду Ізраїлевого.

13 Тепер же за те, що ви ро́бите всі оці вчинки, — говорить Господь, — і що Я говорив був до вас, промовляючи пи́льно, але́ ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказа́ли, —

14 то зроблю́ цьому до́мові, що кли́калось в ньому Ім'я́ Моє, що на нього наді́єтесь ви, і місцю цьому́, що Я дав його вам та вашим батька́м, так само, як Я був зробив для Шіло́, —

15 і відкину Я вас від обличчя Свого́, як відкинув усіх ваших браті́в, усе насі́ння Єфре́мове!

16 А ти не молись за наро́д цей, і блага́ння й моли́тви за них не здійма́й, і Мене не проси, — бо не ви́слухаю Я тебе́!

17 Хіба ти не бачиш, що ро́блять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму:

18 Діти дро́ва збирають, а батьки́ розклада́ють огонь, жінки́ ж місять тісто, щоб спекти́ калачі́в тих жерто́вних „небесній цариці“, і ллють литі жертви для інших богі́в, на доса́ду Мені.

19 Та хіба ображають Мене, говорить Господь? Хіба не себе самих, щоб сором покрив їхні обличчя?

20 Тому́ Господь Бог промовляє отак: Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце, на люди́ну й худо́бу, і на польові́ дерева́ та на зе́мні плоди́, — і пала́тиме він, і не зга́сне!

21 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопа́лення до жертов ваших, і їжте м'ясо,

22 бо Я не говорив батька́м вашим, і не наказував їм того дня, як виво́див їх із кра́ю єгипетського, про справи цілопа́лення й жертви.

23 Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви бу́дете наро́дом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу́ вам, щоб вам було до́бре.

24 Та не слухали й не нахили́ли вони свого вуха, а ходили за ра́дами та за упе́ртістю серця лихого свого́, і стали до Мене плечи́ма, а не обличчям.

25 Від того дня, коли ваші батьки вийшли з кра́ю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пи́льно.

26 Та вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиля́ли, і показали себе твердоши́йними, зло чинили ще більш від батькі́в своїх,

27 І ти будеш казати їм ці всі слова́, та не будуть вони тебе слу́хати, і будеш ти кли́кати до них, та вони тобі відповіді не даду́ть.

28 І скажеш до них: Оце той наро́д, що не слухався голосу Господа, Бога свого, і поу́ки не брав, — загинула правда, і зникла з їхніх уст.

29 Обстрижи́ ти воло́сся своє та й відкинь, на ли́сих гора́х здійми жа́лісний спів, бо відкинув Господь і покинув плем'я Свого гніву!

30 Бо Юдині сини чинять зло в Моїх о́чах, — говорить Господь, — поклали гидо́ти свої в тому домі, що в нім кли́калося Моє Йме́ння, щоб збезче́стити його́.

31 І побудували ті же́ртовні па́гірки То́фета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та до́чок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не прихо́дило.

32 Тому́ то приходять ось дні, — говорить Господь, — що не буде вже кликатись „То́фет“ місце це чи „Долина Бен-Гіннома“, а тільки „Долина вби́вства“, і будуть ховати у То́феті через брак місця на по́греб.

33 І стане труп цього наро́ду за сте́рво небесному пта́ству та земній звіри́ні, і не буде, хто б їх відстраши́в!

34 І спиню́ в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, — бо руїною стане цей край!

Jeremiah

Chapter 7

Єремiя

Розділ 7

1 THE word that came to Jeremiah from the LORD, saying,

1 Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:

2 Stand in the gate of the LORD'S house and proclaim there this word, and say, Hear the word of the LORD, all the house of Judah who enter in these gates to worship the LORD.

2 „Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промо́виш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що хо́дите бра́мами цими вклонятися Господу.

3 Thus says the LORD of hosts, the God of Israel: Amend your ways and your doings, and I will cause you to dwell in this place.

3 Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Попра́вте дороги свої й свої вчи́нки, й Я зроблю́, що ви жи́тимете на цім місці!

4 Do not trust in the lying words of those who say to you, The temple of the LORD, the temple of the LORD.

4 Не наді́йтесь собі на слова неправди́ві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній оту́т!

5 For if you amend your ways and your doings, you are the temple of the LORD; if you execute justice between a man and his neighbor;

5 Бо якщо ви наспра́вді поправите ваші доро́ги та ваші діла́, якщо один о́дному бу́дете справді чинити справедливо,

6 If you do not defraud and oppress the strangers, the fatherless, and the widows, and do not shed innocent blood in this country, neither walk after other gods to your hurt:

6 не бу́дете тиснути чужи́нця, сироту та вдову́, не будете лити невинної крови на місці цьому́, і за іншими богами вслід не піде́те собі на біду́, —

7 Then I will cause you to dwell in this country, in the land that I gave to your fathers for ever and ever.

7 то зроблю́, що ви пробува́тимете на цім місці, у краю́, що його дав Я вашим батька́м відвіку навіки!

8 Behold, you trust in lying words that cannot profit.

8 Ось собі ви наді́єтеся на слова неправдиві, які не допомо́жуть:

9 Indeed you are thieves, you are murderers, and you commit adultery and swear falsely and burn incense to Baal and walk after other gods whom you know not;

9 Чи ви будете кра́сти, вбивати й пере́люб чинити, і присягати фальши́во, й кади́ти Ваа́лові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте, —

10 And then you come and stand before me in this house, which is called by my name, and say, Deliver us; and yet you do all these evils.

10 а потім ви при́йдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім'я́м Моїм, і скажете: „Урято́вані ми“, щоб чинити гидо́ти всі ці?

11 Is this house which is called by my name become a den of robbers in your eyes? Behold, even I have seen it, says the LORD.

11 Чи верте́пом розбійників став оцей дім, що Ім'я Моє кличеться в ньому, на ваших оча́х? І Я оце бачу, говорить Госпо́дь.

12 Therefore go now to my place which was in Shiloh, where I set my name at the first, and see what I did to it for the wickedness of my people Israel.

12 Бо піді́ть но до місця Мого, що в Шіло́, де́ Я споча́тку вчинив був перебува́ння для Йме́ння Свого́, і побачите, що́ вчинив Я йому́ через лука́вство Мого наро́ду Ізраїлевого.

13 And now, because you have done all these works, says the LORD, and I warned you in advance and spoke to you, but you did not listen; and I called you, but you did not answer;

13 Тепер же за те, що ви ро́бите всі оці вчинки, — говорить Господь, — і що Я говорив був до вас, промовляючи пи́льно, але́ ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказа́ли, —

14 Therefore I will do to this house which is called by my name, in which you trust, and to this city which I gave to you and to your fathers, as I have done to Shiloh.

14 то зроблю́ цьому до́мові, що кли́калось в ньому Ім'я́ Моє, що на нього наді́єтесь ви, і місцю цьому́, що Я дав його вам та вашим батька́м, так само, як Я був зробив для Шіло́, —

15 And I will cast you out of my sight, as I have cast out all your brethren, even all the descendants of Ephraim.

15 і відкину Я вас від обличчя Свого́, як відкинув усіх ваших браті́в, усе насі́ння Єфре́мове!

16 Therefore do not pray for this people, neither supplicate for them nor make intercession to me; for I will not hear you.

16 А ти не молись за наро́д цей, і блага́ння й моли́тви за них не здійма́й, і Мене не проси, — бо не ви́слухаю Я тебе́!

17 Do you not see what they do in the cities of Judah and in the streets of Jerusalem?

17 Хіба ти не бачиш, що ро́блять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму:

18 The children gather wood and the fathers kindle the fire and the women knead dough to make cakes to the queen of heaven and they pour out drink offerings to other gods, that they may provoke me to anger.

18 Діти дро́ва збирають, а батьки́ розклада́ють огонь, жінки́ ж місять тісто, щоб спекти́ калачі́в тих жерто́вних „небесній цариці“, і ллють литі жертви для інших богі́в, на доса́ду Мені.

19 It is not I that they provoke, says the LORD, but they provoke themselves so that they may be ashamed.

19 Та хіба ображають Мене, говорить Господь? Хіба не себе самих, щоб сором покрив їхні обличчя?

20 Therefore thus says the LORD God, Behold, my anger and my wrath shall be poured out upon this country, upon men and upon beasts and upon the trees of the field and upon the fruit of the ground; and it shall burn and shall not be quenched.

20 Тому́ Господь Бог промовляє отак: Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце, на люди́ну й худо́бу, і на польові́ дерева́ та на зе́мні плоди́, — і пала́тиме він, і не зга́сне!

21 Thus says the LORD of hosts, the God of Israel: Add your burnt offerings to your sacrifices and eat meat which I did not command your fathers to eat.

21 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопа́лення до жертов ваших, і їжте м'ясо,

22 Neither did I command them concerning either burnt offerings or sacrifices in the day when I brought them out of the land of Egypt;

22 бо Я не говорив батька́м вашим, і не наказував їм того дня, як виво́див їх із кра́ю єгипетського, про справи цілопа́лення й жертви.

23 But this thing I commanded them, saying, Obey my voice, and I will be your God and you shall be my people; and walk in all the ways that I have commanded you, that it may be well with you.

23 Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви бу́дете наро́дом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу́ вам, щоб вам було до́бре.

24 But they did not listen nor incline their ear to hear, but they walked in their own counsels and in the imagination of their evil heart, and went backward and not forward.

24 Та не слухали й не нахили́ли вони свого вуха, а ходили за ра́дами та за упе́ртістю серця лихого свого́, і стали до Мене плечи́ма, а не обличчям.

25 From the day that your fathers came forth out of the land of Egypt to this day I have sent to them all my servants the prophets, daily.

25 Від того дня, коли ваші батьки вийшли з кра́ю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пи́льно.

26 I sent them in advance to warn them; but they did not listen nor incline their ear toward me, but hardened their necks more than their fathers.

26 Та вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиля́ли, і показали себе твердоши́йними, зло чинили ще більш від батькі́в своїх,

27 Therefore you shall speak all these words to them; but they will not hearken to you; you shall also call to them; but they will not answer you.

27 І ти будеш казати їм ці всі слова́, та не будуть вони тебе слу́хати, і будеш ти кли́кати до них, та вони тобі відповіді не даду́ть.

28 Truth is perished and is cut off from their mouth.

28 І скажеш до них: Оце той наро́д, що не слухався голосу Господа, Бога свого, і поу́ки не брав, — загинула правда, і зникла з їхніх уст.

29 Cut off your hair, Jerusalem, and cast it away, and take up a lamentation on high ways; for the LORD is angry and has forsaken this passing generation.

29 Обстрижи́ ти воло́сся своє та й відкинь, на ли́сих гора́х здійми жа́лісний спів, бо відкинув Господь і покинув плем'я Свого гніву!

30 For the children of Judah have done evil in my sight, says the LORD; they have set their abomination in the house which is called by my name and they have polluted it.

30 Бо Юдині сини чинять зло в Моїх о́чах, — говорить Господь, — поклали гидо́ти свої в тому домі, що в нім кли́калося Моє Йме́ння, щоб збезче́стити його́.

31 And they have built altars by the Taphat (stream) which is in the valley of the son of Hinnom, to burn their sons and their daughters in the fire; which I commanded them not, neither did I think of it.

31 І побудували ті же́ртовні па́гірки То́фета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та до́чок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не прихо́дило.

32 Therefore, behold, the days come, says the LORD, that it shall no more be called Taphat, nor the valley of the son of Hinnom, but the valley of slaughter; for they shall bury in the stream for the lack of ground.

32 Тому́ то приходять ось дні, — говорить Господь, — що не буде вже кликатись „То́фет“ місце це чи „Долина Бен-Гіннома“, а тільки „Долина вби́вства“, і будуть ховати у То́феті через брак місця на по́греб.

33 And the corpses of this people shall be meat for the fowls of the air and for the beasts of the earth; and there will be no deliverer.

33 І стане труп цього наро́ду за сте́рво небесному пта́ству та земній звіри́ні, і не буде, хто б їх відстраши́в!

34 Then I shall cause to cease from the cities of Judah and from the streets of Jerusalem, the voice of mirth and the voice of gladness, the voice of the bridegroom and the voice of the bride; for all the land shall become desolate.

34 І спиню́ в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, — бо руїною стане цей край!

1.0x