JeremiahChapter 11 |
|
1 THE word that came to Jeremiah from the LORD, saying, |
|
2 Hear the words of this covenant, and speak to the men of Judah and to the inhabitants of Jerusalem; |
|
3 And you shall say to them. Thus says the LORD God of Israel: Cursed be the man who does not obey the words of this covenant |
|
4 Which I commanded your fathers in the day that I brought them forth out of the land of Egypt, from the iron furnace, saying, Hearken to my voice and do all that I command you; so shall you be my people, and I will be your God; |
|
5 That I may perform the oaths which I have sworn to your fathers to give them a land flowing with milk and honey, as it is this day. Then I answered and said, So be it, O LORD. |
|
6 Then the LORD said to me, Proclaim all these words in the cities of Judah and in the streets of Jerusalem, saying, Hear the words of this covenant and do them. |
|
7 For I have solemnly testified against your fathers in the day that I brought them up out of the land of Egypt, even to this day; I sent messengers in advance, warning them, saying, Obey my voice. |
|
8 But they neither obeyed nor inclined their ear, but walked every one in the imagination of his evil heart; therefore I brought upon them all the words of this covenant, which I commanded them to obey, but they did not. |
|
9 And the LORD said to me, A conspiracy is found among the men of Judah and among the inhabitants of Jerusalem. |
|
10 They are turned back to the iniquities of their fathers and have refused to hear my words; and they went after other gods to serve them; the house of Israel and the house of Judah have nullified my covenant which I made with their fathers. |
|
11 Therefore thus says the LORD of hosts, the God of Israel, Behold, I will bring evil upon them which they shall not be able to escape; and though they shall cry to me, I will not hearken to them. |
|
12 Then shall the cities of Judah and the inhabitants of Jerusalem go and cry to the gods to whom they had offered incense; but they shall not save them at all in the time of their misfortune. |
|
13 For according to the number of your cities were your gods, O Judah; and according to the number of the streets of Jerusalem you have set up altars to that shameful thing, even altars to burn incense to Baal. |
|
14 Therefore pray not for this people, neither offer a supplication or prayer for them; for I will not hearken to them in the time that they call to me, in the time of their misfortune. |
|
15 Why has my beloved wrought so much lewdness in my temple? Therefore the holy meat shall pass away from you, for your evil is exceedingly increased. |
|
16 The LORD called your name, A green olive tree, fair, and of goodly fruit; but now with the noise of a great condemnation he has kindled fire upon it, and its branches are destroyed. |
|
17 For the LORD of hosts, who planted you, has pronounced evil against you, for the evil of the house of Israel and of the house of Judah, which they have done against themselves to provoke me to anger in offering incense to Baal. |
|
18 The LORD has revealed it to me, and I know it: truly thou hast shown me their works. |
|
19 But I was like an innocent lamb that is brought to the slaughter; and I did not know that they had conspired against me, saying, Let us destroy the tree with its fruit, and let us cut him off from the land of the living, so that his name may not be remembered. |
|
20 But, O LORD of hosts, who judges righteously, who knows what is in the heart and mind, let me see thy vengeance on them; for to thee have I revealed my cause. |
|
21 Therefore thus says the LORD concerning the men of Anathoth who seek your life, saying, Do not prophesy in the name of the LORD, that you may not die by our hands: |
|
22 Therefore thus says the LORD of hosts, Behold, I will punish them; their young men shall die by the sword; their sons and their daughters shall die by famine: |
|
23 And there shall be no remnant of them; for I will bring evil upon the men of Anathoth, even the year of their punishment. |
ЄремiяРозділ 11 |
|
1 |
|
2 „Послухайте слів заповіту оцьо́го, і будете їх говорити юдеям і ме́шканцям Єрусалиму, |
|
3 і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Про́клята та люди́на, що не слухає слів заповіту цього́, |
|
4 що його наказав був Я вашим батька́м того дня, коли їх виво́див із кра́ю єгипетського, із залізного го́рна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу́ вам, — і бу́дете ви народом Моїм, а Я бу́ду вам Богом, |
|
5 щоб Я ви́повнив при́сягу ту, якою Я вашим батька́м присяга́в дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амі́нь, Господи! |
|
6 І промовив до мене Госпо́дь: Виголо́шуй оці всі слова́ по юдейських міста́х та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього́, і вико́нуйте їх! |
|
7 Бо направду засвідчив Я вашим батька́м того дня, як виводив їх з кра́ю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засві́дчую, кажучи: Слу́хайтеся Мого голосу! |
|
8 Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упе́ртістю злі́сного серця свого. І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили. |
|
9 І промовив до мене Господь: Зна́йдений бунт між юдеями та між мешка́нцями Єрусалиму! |
|
10 Повернулись вони до гріхів своїх давніх батькі́в, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за бога́ми чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батька́ми. |
|
11 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я лихо на них наведу́, що вийти із нього не змо́жуть, і кли́кати бу́дуть до Мене, але не почую Я їх! |
|
12 І пі́дуть юдейські міста́ та єрусалимські мешканці, і бу́дуть кричати до богів, що їм ка́дять вони, але ті помогти́ — не помо́жуть їм за ча́су їхнього лиха! |
|
13 Бо богів твоїх — за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наста́влено же́ртівників для Моло́ха, же́ртівників, щоб кади́ти Ваалові. |
|
14 А ти не молися за цього наро́да, і блага́ння й молитви за них не здійма́й, бо Я не почую за ча́су того́, коли кли́кати будуть до Мене з-за лиха свого́! |
|
15 По́що Моєму коханому в домі Моєму чинити злі за́міри? Чи то́всті куски́ і м'ясо посвя́тне відве́рнуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів! |
|
16 „Оли́вка зелена, гарна пло́дом хорошим“, — так кликнув Господь твоє йме́ння. Але з шумом великого вітру огонь запали́вся круг неї, і галу́зки її полама́ються! |
|
17 А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гніви́ти Мене, щоб кади́ти Ваа́лові. |
|
18 |
|
19 А я був, мов лагі́дна вівця́, що прова́дять її на зако́лення, і не знав, що на мене вони вимишля́ли заті́ї: „Пони́щмо це дерево з пло́дом його, і з кра́ю живих його ви́тнім, і йме́ння його не згадається більше!“ |
|
20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя сраведливий, що досліджуєш ни́рки та серце, — хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо справу свою я дові́рив Тобі! |
|
21 Тому так промовляє Господь на людей Анато́ту, що пошу́кують душу твою та говорять: „Не пророкуй Ім'я́м Господа, щоб не померти тобі від рук наших!“ |
|
22 Тому так промовляє Господь Савао́т: Ось Я навіщу́ їх: від меча юнаки́ повмирають, а сини їхні та їхні до́чки від голоду вмруть! |
|
23 І оста́нку не буде по них, бо спрова́джу Я зло на людей Анато́ту у році наві́щення їх! |
JeremiahChapter 11 |
ЄремiяРозділ 11 |
|
1 THE word that came to Jeremiah from the LORD, saying, |
1 |
|
2 Hear the words of this covenant, and speak to the men of Judah and to the inhabitants of Jerusalem; |
2 „Послухайте слів заповіту оцьо́го, і будете їх говорити юдеям і ме́шканцям Єрусалиму, |
|
3 And you shall say to them. Thus says the LORD God of Israel: Cursed be the man who does not obey the words of this covenant |
3 і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Про́клята та люди́на, що не слухає слів заповіту цього́, |
|
4 Which I commanded your fathers in the day that I brought them forth out of the land of Egypt, from the iron furnace, saying, Hearken to my voice and do all that I command you; so shall you be my people, and I will be your God; |
4 що його наказав був Я вашим батька́м того дня, коли їх виво́див із кра́ю єгипетського, із залізного го́рна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу́ вам, — і бу́дете ви народом Моїм, а Я бу́ду вам Богом, |
|
5 That I may perform the oaths which I have sworn to your fathers to give them a land flowing with milk and honey, as it is this day. Then I answered and said, So be it, O LORD. |
5 щоб Я ви́повнив при́сягу ту, якою Я вашим батька́м присяга́в дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амі́нь, Господи! |
|
6 Then the LORD said to me, Proclaim all these words in the cities of Judah and in the streets of Jerusalem, saying, Hear the words of this covenant and do them. |
6 І промовив до мене Госпо́дь: Виголо́шуй оці всі слова́ по юдейських міста́х та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього́, і вико́нуйте їх! |
|
7 For I have solemnly testified against your fathers in the day that I brought them up out of the land of Egypt, even to this day; I sent messengers in advance, warning them, saying, Obey my voice. |
7 Бо направду засвідчив Я вашим батька́м того дня, як виводив їх з кра́ю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засві́дчую, кажучи: Слу́хайтеся Мого голосу! |
|
8 But they neither obeyed nor inclined their ear, but walked every one in the imagination of his evil heart; therefore I brought upon them all the words of this covenant, which I commanded them to obey, but they did not. |
8 Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упе́ртістю злі́сного серця свого. І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили. |
|
9 And the LORD said to me, A conspiracy is found among the men of Judah and among the inhabitants of Jerusalem. |
9 І промовив до мене Господь: Зна́йдений бунт між юдеями та між мешка́нцями Єрусалиму! |
|
10 They are turned back to the iniquities of their fathers and have refused to hear my words; and they went after other gods to serve them; the house of Israel and the house of Judah have nullified my covenant which I made with their fathers. |
10 Повернулись вони до гріхів своїх давніх батькі́в, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за бога́ми чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батька́ми. |
|
11 Therefore thus says the LORD of hosts, the God of Israel, Behold, I will bring evil upon them which they shall not be able to escape; and though they shall cry to me, I will not hearken to them. |
11 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я лихо на них наведу́, що вийти із нього не змо́жуть, і кли́кати бу́дуть до Мене, але не почую Я їх! |
|
12 Then shall the cities of Judah and the inhabitants of Jerusalem go and cry to the gods to whom they had offered incense; but they shall not save them at all in the time of their misfortune. |
12 І пі́дуть юдейські міста́ та єрусалимські мешканці, і бу́дуть кричати до богів, що їм ка́дять вони, але ті помогти́ — не помо́жуть їм за ча́су їхнього лиха! |
|
13 For according to the number of your cities were your gods, O Judah; and according to the number of the streets of Jerusalem you have set up altars to that shameful thing, even altars to burn incense to Baal. |
13 Бо богів твоїх — за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наста́влено же́ртівників для Моло́ха, же́ртівників, щоб кади́ти Ваалові. |
|
14 Therefore pray not for this people, neither offer a supplication or prayer for them; for I will not hearken to them in the time that they call to me, in the time of their misfortune. |
14 А ти не молися за цього наро́да, і блага́ння й молитви за них не здійма́й, бо Я не почую за ча́су того́, коли кли́кати будуть до Мене з-за лиха свого́! |
|
15 Why has my beloved wrought so much lewdness in my temple? Therefore the holy meat shall pass away from you, for your evil is exceedingly increased. |
15 По́що Моєму коханому в домі Моєму чинити злі за́міри? Чи то́всті куски́ і м'ясо посвя́тне відве́рнуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів! |
|
16 The LORD called your name, A green olive tree, fair, and of goodly fruit; but now with the noise of a great condemnation he has kindled fire upon it, and its branches are destroyed. |
16 „Оли́вка зелена, гарна пло́дом хорошим“, — так кликнув Господь твоє йме́ння. Але з шумом великого вітру огонь запали́вся круг неї, і галу́зки її полама́ються! |
|
17 For the LORD of hosts, who planted you, has pronounced evil against you, for the evil of the house of Israel and of the house of Judah, which they have done against themselves to provoke me to anger in offering incense to Baal. |
17 А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гніви́ти Мене, щоб кади́ти Ваа́лові. |
|
18 The LORD has revealed it to me, and I know it: truly thou hast shown me their works. |
18 |
|
19 But I was like an innocent lamb that is brought to the slaughter; and I did not know that they had conspired against me, saying, Let us destroy the tree with its fruit, and let us cut him off from the land of the living, so that his name may not be remembered. |
19 А я був, мов лагі́дна вівця́, що прова́дять її на зако́лення, і не знав, що на мене вони вимишля́ли заті́ї: „Пони́щмо це дерево з пло́дом його, і з кра́ю живих його ви́тнім, і йме́ння його не згадається більше!“ |
|
20 But, O LORD of hosts, who judges righteously, who knows what is in the heart and mind, let me see thy vengeance on them; for to thee have I revealed my cause. |
20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя сраведливий, що досліджуєш ни́рки та серце, — хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо справу свою я дові́рив Тобі! |
|
21 Therefore thus says the LORD concerning the men of Anathoth who seek your life, saying, Do not prophesy in the name of the LORD, that you may not die by our hands: |
21 Тому так промовляє Господь на людей Анато́ту, що пошу́кують душу твою та говорять: „Не пророкуй Ім'я́м Господа, щоб не померти тобі від рук наших!“ |
|
22 Therefore thus says the LORD of hosts, Behold, I will punish them; their young men shall die by the sword; their sons and their daughters shall die by famine: |
22 Тому так промовляє Господь Савао́т: Ось Я навіщу́ їх: від меча юнаки́ повмирають, а сини їхні та їхні до́чки від голоду вмруть! |
|
23 And there shall be no remnant of them; for I will bring evil upon the men of Anathoth, even the year of their punishment. |
23 І оста́нку не буде по них, бо спрова́джу Я зло на людей Анато́ту у році наві́щення їх! |