CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Richt. 5
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das Buch der Richter

Kapitel 5

1 Da sang7891 Debora1683 und Barak1301 der Sohn1121 Abinoams42, zu der Zeit3117 und sprachen559:

2 Lobet1288 den HErrn3068, daß Israel3478 wieder6544 frei6546 ist worden, und das Volk5971 willig5068 dazu gewesen ist.

3 Höret zu8085, ihr Könige4428, und merket auf238 ihr Fürsten7336! Ich will, dem HErrn3068 will ich singen7891, dem HErrn3068, dem GOtt430 Israels3478, will ich spielen2167.

4 HErr3068, da du von3318 Seir8165 auszogest und einhergingest vom Felde7704 Edoms123, da erzitterte7493 die Erde776, der Himmel8064 troff5197, und die Wolken5645 troffen5197 mit Wasser4325.

5 Die Berge2022 ergossen5140 sich vor6440 dem HErrn3068, der Sinai5514 vor6440 dem HErrn3068, dem GOtt430 Israels3478.

6 Zu den Zeiten3117 Samgars8044, des Sohns Anaths6067, zu den Zeiten3117 Jaels3278, waren vergangen die Wege734; und1121 die da auf2308 Pfaden gehen3212 sollten, die wandelten1980 durch krumme Wege5410.

7 Es gebrach2308, an Bauern gebrach‘s2308 in Israel3478, bis daß ich, Debora1683, aufkam6965, bis ich aufkam6965, eine Mutter517 in Israel3478.

8 Ein2319 Neues hat977 GOtt430 erwählet, er hat die Tore8179 bestritten3901. Es war kein Schild4043 noch Spieß7420 unter vierzigtausend705 in Israel3478 zu sehen7200.

9 Mein Herz3820 ist wohl an den Regenten Israels3478, die freiwillig5068 sind unter dem Volk5971. Lobet1288 den HErrn3068,

10 die ihr3427 auf schönen6715 Eselinnen860 reitet7392, die ihr am Gericht sitzet und4055 singet7878, die ihr auf dem Wege1870 gehet1980.

11 Da die Schützen2686 schrieen zwischen den Schöpfern, da sage8567 man6963 von der Gerechtigkeit6666 des HErrn3068, von der Gerechtigkeit6666 seiner Bauern in Israel3478; da zog3381 des HErrn3068 Volk5971 herab zu den Toren8179.

12 Wohlauf5782, wohlauf5782, Debora1683, wohlauf5782, wohlauf5782, und singe1696 ein Liedlein! Mache dich auf6965, Barak1301, und fange7617 deine Fänger7628, du Sohn1121 Abinoams42!

13 Da herrschten die Verlassenen über die mächtigen117 Leute5971; der HErr3068 hat geherrschet durch mich über die Gewaltigen1368.

14 Aus4900 Ephraim669 war5608 ihre Wurzel8328 wider Amalek6002 und nach310 dir7626, Benjamin1144, in2710 deinem Volk5971. Von Machir4353 sind Regenten kommen3381, und von Sebulon2074 sind Regierer worden durch die Schreibfeder.

15 Und6390 Fürsten8269 zu Isaschar3485 waren3820 mit Debora1683. Und Isaschar3485 war7272 wie Barak1301 im Grunde6010, gesandt7971 mit seinem Fußvolk. Ruben7205 hielt2711 hoch1419 von ihm und sonderte sich von uns.

16 Warum bleibest du zwischen996 den Hürden4942, zu hören das Blöken8292 der Herde5739, und6390 hältst2714 groß1419 von dir7205 und sonderst dich3427 von uns8085?

17 Gilead1568 blieb7931 jenseit5676 des Jordans3383. Und warum wohnete Dan1835 unter den Schiffen591? Asser836 saß3427 an der Anfurt des Meers3220 und blieb7931 in seinen zerrissenen Flecken.

18 Sebulons2074 Volk5971 aber wagte2778 seine See LE5315 in den Tod4191; Naphthali5321 auch, in der Höhe4791 des Feldes7704.

19 Die Könige4428 kamen935 und stritten3898; da stritten3898 die Könige4428 der Kanaaniter3667 zu Thaanach8590, am Wasser4325 Megiddo4023; aber sie3947 brachten keinen Gewinn1215 davon3701.

20 Vom Himmel8064 ward wider sie gestritten3898, die Sterne3556 in ihren Läufen stritten3898 wider Sissera.

21 Der Bach5158 Kison7028 wälzte1640 sie, der Bach5158 Kedumim, der Bach5158 Kison7028. Tritt1869, meine See LE5315, auf die Starken5797!

22 Da rasselten1986 der Pferde5483 Füße vor dem Zagen ihrer mächtigen47 Reiter.

23 Fluchet779 der Stadt3427 Meros4789, sprach559 der Engel4397 des HErrn3068; fluchet ihren Bürgern, daß sie nicht kamen935 dem779 HErrn3068 zu Hilfe5833, zu Hilfe5833 dem779 HErrn3068 zu den Helden1368!

24 Gesegnet sei1288 unter den Weibern802 Jael3278, das Weib802 Hebers2268, des Keniters7017; gesegnet sei1288 sie in der Hütte168 unter den Weibern802.

25 Milch2461 gab5414 sie, da er7126 Wasser4325 forderte7592, und Butter2529 brachte sie dar in einer herrlichen Schale117.

26 Sie griff7971 mit ihrer Hand3027 den Nagel3489 und mit ihrer Rechten3225 den Schmiedehammer; und schlug1986 Sissera durch4277 sein Haupt7218 und zerquetschte4272 und durchbohrte2498 seinen Schlaf.

27 Zu ihren Füßen7272 krümmete er sich3766, fiel5307 nieder5307 und legte sich7901; er krümmete sich3766, fiel nieder5307 zu ihren Füßen7272; wie834 er sich3766 krümmete, so lag er verderbet.

28 Die Mutter517 Sisseras sah8259 zum Fenster2474 aus und heulete durchs Gitter822: Warum verzeucht sein Wagen7393, daß er5516 nicht954 kommt935? Wie bleiben309 die Räder6471 seiner Wagen4818 so dahinten?

29 Die weisesten2450 unter seinen Frauen8282 antworteten6030, da sie ihre Klageworte561 immer wiederholte7725:

30 Sollen sie denn nicht finden4672 und austeilen2505 den7218 Raub7998, einem jeglichen Mann1397 eine Metze oder zwo zur Ausbeute7998, und Sissera bunte6648 gestickte7553 Kleider zur Ausbeute7998, gestickte7553 bunte6648 Kleider um den Hals6677 zur Ausbeute7998?

31 Also müssen umkommen6, HErr3068, alle deine Feinde341! Die ihn aber liebhaben157, müssen sein, wie die Sonne8121 aufgehet in ihrer Macht1369! Und das Land776 war3318 stille8252 vierzig705 Jahre8141.

Книга Суддiв

Розділ 5

1 І співала Дево́ра й Бара́к, син Авіноамів, того дня, говорячи:

2 „Що в Ізраїлі закнязюва́ли князі́, що наро́д себе же́ртвувати став, — поблагослові́те ви Господа!

3 Почуйте, царі, уші наставте, князі: я — Господе́ві я буду співати, виспі́вувати буду Господа, Бога Ізраїля!

4 Господи, — як Ти йшов із Сеїру, як виходив із поля едо́мського, то тремтіла земля, також капало небо, і хмари дощи́ли водою.

5 Перед Господнім лицем розпливалися гори, — цей Сіна́й перед Господом, Богом Ізраїля.

6 За днів Шамґара, сина Анатового, спорожніли доро́ги, подоро́жні ж ходили крутими доро́гами.

7 Нестало селя́нства в Ізраїлі, не стало, аж поки я не повстала, Дево́ра, аж поки я не повстала, мати в Ізраїлі.

8 Коли вибрав нови́х він богі́в, тоді в брамах війна зачала́сь. Поправді кажу́ вам, — небачений щит був і спис в сорок тисяч Ізраїля!

9 Серце моє до Ізраїлевих тих начальників, що жертвуються для наро́ду, — поблагословіте ви Господа!

10 Ті, хто їздить на білих осли́цях, хто сидить на килима́х та дорогою ходить, — оповідайте!

11 Через крик при ділі́нні здоби́чі між місця́ми, де воду беру́ть, — там виспівують правди Господні, правди селя́нства Його у Ізраїлі. Тоді то зійшов був до брам Господній наро́д.

12 Збудися, збудися, Дево́ро! Збудися, збудися, — і пісню співай! Устань, Бара́ку, і візьми до неволі своїх полоне́них, сину Авіноа́мів!

13 Тоді позосталий зійшов до поту́жних наро́ду, проти хоробрих Господь був до мене зійшов.

14 Від Єфрема прийшли були ті, що в Амали́ку їх корень; Веніямин за тобою, серед наро́дів твоїх; від Махі́ра зійшли були провідники́; а від Завуло́на оті, хто веде пером пи́саря.

15 І князі Іссахарові ра́зом з Дево́рою, і Іссаха́р, як Бара́к, був відпу́щений пішки в долину. Великі виві́дування у Рувимових відділах!

16 Чого ти усівсь між коша́рами, щоб слухати ме́кання стад? Великі виві́дування у Рувимових відділах!

17 Пробуває Ґілеад на тім боці Йорда́ну, а Дан — чому на кораблях буде ме́шкати він? На березі моря осівся Аси́р, і при потоках своїх пробува́є.

18 Завуло́н — це народ, що прирік свою душу на смерть, а Нефтали́м — на польови́х висота́х.

19 Царі прибули́, воювали, тоді воювали царі ханаанські в Таанах при воді Меґідда, та здоби́чі срібла не взяли́.

20 Із неба войовано, — зо́рі з доріг своїх битих воювали з Сісерою.

21 Кішонський поті́к позмітав їх, поті́к стародавній, Кішонський потік. З силою будеш ступати, о душе́ моя!

22 Тоді стукотіли копи́та коня від бігу швидко́го, від бігу його скакуні́в!

23 „Прокляні́те Мероза“, каже Ангол Господній, „проклясти́ — прокляні́ть його ме́шканців, бо вони не прийшли Господе́ві на поміч, Господе́ві на поміч з хоробрими!“

24 Нехай буде благословенна між жінка́ми Яїл, жінка кенаиеянина Хевера, — нехай буде благословенна вона між жінка́ми в наметі.

25 Води́ він просив — подала́ молока, у царській чаші прине́сла п'янке́ молоко.

26 Ліву руку свою до кілка́ простягає, а прави́цю свою — до молотка́ робітни́чого. І вгатила Сісеру, і розбила вона йому го́лову, і скро́ню розбила й пробила йому́.

27 Між но́ги її він схилився, упав і лежав, між но́ги її він схилився, упав, — де схиливсь, там забитий упав.

28 Через вікно виглядала та голосила Сісе́рина мати крізь ґрати: „Чому коле́сниця його припізни́лась вернутись? Чому припізнились коле́са запря́жок його?“

29 Мудрі княги́ні її дають відповідь їй, та й вона сама відповідає собі:

30 „Ось здо́бич знахо́дять та ділять вони, — бра́нка, дві бра́нці на кожного му́жа! А здо́бич із шат кольоро́вих — Сісері, здобич із шат кольоро́вих, різноба́рвна ткани́на, на два боки гапто́вана, — жінці на шию“.

31 Нехай отак згинуть усі вороги Твої, Господи! А хто любить Його, той як сонце, що сходить у силі своїй!“ І Край мав мир сорок літ.

Das Buch der Richter

Kapitel 5

Книга Суддiв

Розділ 5

1 Da sang7891 Debora1683 und Barak1301 der Sohn1121 Abinoams42, zu der Zeit3117 und sprachen559:

1 І співала Дево́ра й Бара́к, син Авіноамів, того дня, говорячи:

2 Lobet1288 den HErrn3068, daß Israel3478 wieder6544 frei6546 ist worden, und das Volk5971 willig5068 dazu gewesen ist.

2 „Що в Ізраїлі закнязюва́ли князі́, що наро́д себе же́ртвувати став, — поблагослові́те ви Господа!

3 Höret zu8085, ihr Könige4428, und merket auf238 ihr Fürsten7336! Ich will, dem HErrn3068 will ich singen7891, dem HErrn3068, dem GOtt430 Israels3478, will ich spielen2167.

3 Почуйте, царі, уші наставте, князі: я — Господе́ві я буду співати, виспі́вувати буду Господа, Бога Ізраїля!

4 HErr3068, da du von3318 Seir8165 auszogest und einhergingest vom Felde7704 Edoms123, da erzitterte7493 die Erde776, der Himmel8064 troff5197, und die Wolken5645 troffen5197 mit Wasser4325.

4 Господи, — як Ти йшов із Сеїру, як виходив із поля едо́мського, то тремтіла земля, також капало небо, і хмари дощи́ли водою.

5 Die Berge2022 ergossen5140 sich vor6440 dem HErrn3068, der Sinai5514 vor6440 dem HErrn3068, dem GOtt430 Israels3478.

5 Перед Господнім лицем розпливалися гори, — цей Сіна́й перед Господом, Богом Ізраїля.

6 Zu den Zeiten3117 Samgars8044, des Sohns Anaths6067, zu den Zeiten3117 Jaels3278, waren vergangen die Wege734; und1121 die da auf2308 Pfaden gehen3212 sollten, die wandelten1980 durch krumme Wege5410.

6 За днів Шамґара, сина Анатового, спорожніли доро́ги, подоро́жні ж ходили крутими доро́гами.

7 Es gebrach2308, an Bauern gebrach‘s2308 in Israel3478, bis daß ich, Debora1683, aufkam6965, bis ich aufkam6965, eine Mutter517 in Israel3478.

7 Нестало селя́нства в Ізраїлі, не стало, аж поки я не повстала, Дево́ра, аж поки я не повстала, мати в Ізраїлі.

8 Ein2319 Neues hat977 GOtt430 erwählet, er hat die Tore8179 bestritten3901. Es war kein Schild4043 noch Spieß7420 unter vierzigtausend705 in Israel3478 zu sehen7200.

8 Коли вибрав нови́х він богі́в, тоді в брамах війна зачала́сь. Поправді кажу́ вам, — небачений щит був і спис в сорок тисяч Ізраїля!

9 Mein Herz3820 ist wohl an den Regenten Israels3478, die freiwillig5068 sind unter dem Volk5971. Lobet1288 den HErrn3068,

9 Серце моє до Ізраїлевих тих начальників, що жертвуються для наро́ду, — поблагословіте ви Господа!

10 die ihr3427 auf schönen6715 Eselinnen860 reitet7392, die ihr am Gericht sitzet und4055 singet7878, die ihr auf dem Wege1870 gehet1980.

10 Ті, хто їздить на білих осли́цях, хто сидить на килима́х та дорогою ходить, — оповідайте!

11 Da die Schützen2686 schrieen zwischen den Schöpfern, da sage8567 man6963 von der Gerechtigkeit6666 des HErrn3068, von der Gerechtigkeit6666 seiner Bauern in Israel3478; da zog3381 des HErrn3068 Volk5971 herab zu den Toren8179.

11 Через крик при ділі́нні здоби́чі між місця́ми, де воду беру́ть, — там виспівують правди Господні, правди селя́нства Його у Ізраїлі. Тоді то зійшов був до брам Господній наро́д.

12 Wohlauf5782, wohlauf5782, Debora1683, wohlauf5782, wohlauf5782, und singe1696 ein Liedlein! Mache dich auf6965, Barak1301, und fange7617 deine Fänger7628, du Sohn1121 Abinoams42!

12 Збудися, збудися, Дево́ро! Збудися, збудися, — і пісню співай! Устань, Бара́ку, і візьми до неволі своїх полоне́них, сину Авіноа́мів!

13 Da herrschten die Verlassenen über die mächtigen117 Leute5971; der HErr3068 hat geherrschet durch mich über die Gewaltigen1368.

13 Тоді позосталий зійшов до поту́жних наро́ду, проти хоробрих Господь був до мене зійшов.

14 Aus4900 Ephraim669 war5608 ihre Wurzel8328 wider Amalek6002 und nach310 dir7626, Benjamin1144, in2710 deinem Volk5971. Von Machir4353 sind Regenten kommen3381, und von Sebulon2074 sind Regierer worden durch die Schreibfeder.

14 Від Єфрема прийшли були ті, що в Амали́ку їх корень; Веніямин за тобою, серед наро́дів твоїх; від Махі́ра зійшли були провідники́; а від Завуло́на оті, хто веде пером пи́саря.

15 Und6390 Fürsten8269 zu Isaschar3485 waren3820 mit Debora1683. Und Isaschar3485 war7272 wie Barak1301 im Grunde6010, gesandt7971 mit seinem Fußvolk. Ruben7205 hielt2711 hoch1419 von ihm und sonderte sich von uns.

15 І князі Іссахарові ра́зом з Дево́рою, і Іссаха́р, як Бара́к, був відпу́щений пішки в долину. Великі виві́дування у Рувимових відділах!

16 Warum bleibest du zwischen996 den Hürden4942, zu hören das Blöken8292 der Herde5739, und6390 hältst2714 groß1419 von dir7205 und sonderst dich3427 von uns8085?

16 Чого ти усівсь між коша́рами, щоб слухати ме́кання стад? Великі виві́дування у Рувимових відділах!

17 Gilead1568 blieb7931 jenseit5676 des Jordans3383. Und warum wohnete Dan1835 unter den Schiffen591? Asser836 saß3427 an der Anfurt des Meers3220 und blieb7931 in seinen zerrissenen Flecken.

17 Пробуває Ґілеад на тім боці Йорда́ну, а Дан — чому на кораблях буде ме́шкати він? На березі моря осівся Аси́р, і при потоках своїх пробува́є.

18 Sebulons2074 Volk5971 aber wagte2778 seine See LE5315 in den Tod4191; Naphthali5321 auch, in der Höhe4791 des Feldes7704.

18 Завуло́н — це народ, що прирік свою душу на смерть, а Нефтали́м — на польови́х висота́х.

19 Die Könige4428 kamen935 und stritten3898; da stritten3898 die Könige4428 der Kanaaniter3667 zu Thaanach8590, am Wasser4325 Megiddo4023; aber sie3947 brachten keinen Gewinn1215 davon3701.

19 Царі прибули́, воювали, тоді воювали царі ханаанські в Таанах при воді Меґідда, та здоби́чі срібла не взяли́.

20 Vom Himmel8064 ward wider sie gestritten3898, die Sterne3556 in ihren Läufen stritten3898 wider Sissera.

20 Із неба войовано, — зо́рі з доріг своїх битих воювали з Сісерою.

21 Der Bach5158 Kison7028 wälzte1640 sie, der Bach5158 Kedumim, der Bach5158 Kison7028. Tritt1869, meine See LE5315, auf die Starken5797!

21 Кішонський поті́к позмітав їх, поті́к стародавній, Кішонський потік. З силою будеш ступати, о душе́ моя!

22 Da rasselten1986 der Pferde5483 Füße vor dem Zagen ihrer mächtigen47 Reiter.

22 Тоді стукотіли копи́та коня від бігу швидко́го, від бігу його скакуні́в!

23 Fluchet779 der Stadt3427 Meros4789, sprach559 der Engel4397 des HErrn3068; fluchet ihren Bürgern, daß sie nicht kamen935 dem779 HErrn3068 zu Hilfe5833, zu Hilfe5833 dem779 HErrn3068 zu den Helden1368!

23 „Прокляні́те Мероза“, каже Ангол Господній, „проклясти́ — прокляні́ть його ме́шканців, бо вони не прийшли Господе́ві на поміч, Господе́ві на поміч з хоробрими!“

24 Gesegnet sei1288 unter den Weibern802 Jael3278, das Weib802 Hebers2268, des Keniters7017; gesegnet sei1288 sie in der Hütte168 unter den Weibern802.

24 Нехай буде благословенна між жінка́ми Яїл, жінка кенаиеянина Хевера, — нехай буде благословенна вона між жінка́ми в наметі.

25 Milch2461 gab5414 sie, da er7126 Wasser4325 forderte7592, und Butter2529 brachte sie dar in einer herrlichen Schale117.

25 Води́ він просив — подала́ молока, у царській чаші прине́сла п'янке́ молоко.

26 Sie griff7971 mit ihrer Hand3027 den Nagel3489 und mit ihrer Rechten3225 den Schmiedehammer; und schlug1986 Sissera durch4277 sein Haupt7218 und zerquetschte4272 und durchbohrte2498 seinen Schlaf.

26 Ліву руку свою до кілка́ простягає, а прави́цю свою — до молотка́ робітни́чого. І вгатила Сісеру, і розбила вона йому го́лову, і скро́ню розбила й пробила йому́.

27 Zu ihren Füßen7272 krümmete er sich3766, fiel5307 nieder5307 und legte sich7901; er krümmete sich3766, fiel nieder5307 zu ihren Füßen7272; wie834 er sich3766 krümmete, so lag er verderbet.

27 Між но́ги її він схилився, упав і лежав, між но́ги її він схилився, упав, — де схиливсь, там забитий упав.

28 Die Mutter517 Sisseras sah8259 zum Fenster2474 aus und heulete durchs Gitter822: Warum verzeucht sein Wagen7393, daß er5516 nicht954 kommt935? Wie bleiben309 die Räder6471 seiner Wagen4818 so dahinten?

28 Через вікно виглядала та голосила Сісе́рина мати крізь ґрати: „Чому коле́сниця його припізни́лась вернутись? Чому припізнились коле́са запря́жок його?“

29 Die weisesten2450 unter seinen Frauen8282 antworteten6030, da sie ihre Klageworte561 immer wiederholte7725:

29 Мудрі княги́ні її дають відповідь їй, та й вона сама відповідає собі:

30 Sollen sie denn nicht finden4672 und austeilen2505 den7218 Raub7998, einem jeglichen Mann1397 eine Metze oder zwo zur Ausbeute7998, und Sissera bunte6648 gestickte7553 Kleider zur Ausbeute7998, gestickte7553 bunte6648 Kleider um den Hals6677 zur Ausbeute7998?

30 „Ось здо́бич знахо́дять та ділять вони, — бра́нка, дві бра́нці на кожного му́жа! А здо́бич із шат кольоро́вих — Сісері, здобич із шат кольоро́вих, різноба́рвна ткани́на, на два боки гапто́вана, — жінці на шию“.

31 Also müssen umkommen6, HErr3068, alle deine Feinde341! Die ihn aber liebhaben157, müssen sein, wie die Sonne8121 aufgehet in ihrer Macht1369! Und das Land776 war3318 stille8252 vierzig705 Jahre8141.

31 Нехай отак згинуть усі вороги Твої, Господи! А хто любить Його, той як сонце, що сходить у силі своїй!“ І Край мав мир сорок літ.

1.0x