Der PsalterPsalm 35 |
1 Ein Psalm Davids |
2 Ergreife |
3 Zücke |
4 Es müssen sich |
5 Sie müssen werden wie Spreu |
6 Ihr |
7 Denn sie |
8 Er |
9 Aber meine See LE |
10 Alle meine Gebeine |
11 Es treten frevele Zeugen |
12 Sie |
13 Ich aber, wenn sie |
14 Ich hielt mich, als wäre |
15 Sie aber freuen |
16 Mit denen, die da heucheln |
17 HErr |
18 Ich will dir danken |
19 Laß sich nicht über mich freuen |
20 Denn sie trachten |
21 und sperren ihr Maul |
22 HErr |
23 Erwecke |
24 HErr |
25 Laß sie |
26 Sie |
27 Rühmen |
28 Und |
ПсалмиПсалом 35 |
1 |
2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“, |
3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти. |
4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́. |
5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого. |
6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність, |
7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи! |
8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил: |
9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів, |
10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло! |
11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих! |
12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене! |
13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть. |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
Der PsalterPsalm 35 |
ПсалмиПсалом 35 |
1 Ein Psalm Davids |
1 |
2 Ergreife |
2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“, |
3 Zücke |
3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти. |
4 Es müssen sich |
4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́. |
5 Sie müssen werden wie Spreu |
5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого. |
6 Ihr |
6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність, |
7 Denn sie |
7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи! |
8 Er |
8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил: |
9 Aber meine See LE |
9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів, |
10 Alle meine Gebeine |
10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло! |
11 Es treten frevele Zeugen |
11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих! |
12 Sie |
12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене! |
13 Ich aber, wenn sie |
13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть. |
14 Ich hielt mich, als wäre |
14 |
15 Sie aber freuen |
15 |
16 Mit denen, die da heucheln |
16 |
17 HErr |
17 |
18 Ich will dir danken |
18 |
19 Laß sich nicht über mich freuen |
19 |
20 Denn sie trachten |
20 |
21 und sperren ihr Maul |
21 |
22 HErr |
22 |
23 Erwecke |
23 |
24 HErr |
24 |
25 Laß sie |
25 |
26 Sie |
26 |
27 Rühmen |
27 |
28 Und |
28 |