Der PsalterPsalm 30 |
|
1 Ein Psalm |
|
2 Ich preise dich, HErr |
|
3 HErr |
|
4 HErr |
|
5 Ihr Heiligen, lobsinget dem HErrn; danket und preiset seine Heiligkeit! |
|
6 Denn sein Zorn währet einen Augenblick, und |
|
7 Ich |
|
8 Denn, HErr |
|
9 Ich will, HErr, rufen zu dir; dem HErrn will ich flehen. |
|
10 Was ist nütze an meinem Blut, wenn ich tot bin? Wird |
|
11 HErr, höre und sei mir |
|
12 Du hast mir meine Klage verwandelt in einen Reigen; du hast meinen Sack ausgezogen und mich mit Freuden gegürtet, |
|
13 auf daß dir lobsinge |
ПсалмиПсалом 30 |
|
1 |
|
2 На Тебе наді́юсь я, Господи, хай не буду повік засоро́млений, ви́зволь мене в Своїй правді! |
|
3 Нахили Своє ухо до ме́не, скоро мене поряту́й, стань для мене могу́тньою ске́лею, домом тверди́ні, щоб спас Ти мене! |
|
4 Бо ти ске́ля моя та тверди́ня моя, і ради Йме́ння Свого Ти будеш провадити мене́ й керувати мене́! |
|
5 Ти ви́тягнеш з па́стки мене, що на мене тає́мно поста́вили, — бо Ти сила моя! |
|
6 У руку Твою доруча́ю я духа свого́, — і Ти мене ви́зволиш, Господи, Боже правди! |
|
7 Я знена́видив всіх, хто шанує бовва́нів марни́х, я ж наді́юсь на Господа. |
|
8 Я буду радіти та ті́шитися в Твоїй ми́лості, що побачив Ти горе моє, що пригля́нувся Ти до скорбо́ти моєї душі, |
|
9 і мене не віддав в руку ворога, на місці розло́гім поставив Ти ноги мої! |
|
10 Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, — від горя вже ви́снажилось моє око, душа моя й нутро моє, |
|
11 бо скінчи́лось життя моє в сму́тку, а роки мої — у квилі́нні, моя сила спіткну́лася через мій гріх, і ви́снажились мої кості! |
|
12 Я в усіх ворогів своїх став посміхо́вищем, надто сусідам своїм, і страхі́ттям — знайо́мим моїм, хто бачить надво́рі мене — утікають від мене! |
|
13 Я забутий у серці, немов той небі́жчик, став я немов та розбита посу́дина. |
Der PsalterPsalm 30 |
ПсалмиПсалом 30 |
|
1 Ein Psalm |
1 |
|
2 Ich preise dich, HErr |
2 На Тебе наді́юсь я, Господи, хай не буду повік засоро́млений, ви́зволь мене в Своїй правді! |
|
3 HErr |
3 Нахили Своє ухо до ме́не, скоро мене поряту́й, стань для мене могу́тньою ске́лею, домом тверди́ні, щоб спас Ти мене! |
|
4 HErr |
4 Бо ти ске́ля моя та тверди́ня моя, і ради Йме́ння Свого Ти будеш провадити мене́ й керувати мене́! |
|
5 Ihr Heiligen, lobsinget dem HErrn; danket und preiset seine Heiligkeit! |
5 Ти ви́тягнеш з па́стки мене, що на мене тає́мно поста́вили, — бо Ти сила моя! |
|
6 Denn sein Zorn währet einen Augenblick, und |
6 У руку Твою доруча́ю я духа свого́, — і Ти мене ви́зволиш, Господи, Боже правди! |
|
7 Ich |
7 Я знена́видив всіх, хто шанує бовва́нів марни́х, я ж наді́юсь на Господа. |
|
8 Denn, HErr |
8 Я буду радіти та ті́шитися в Твоїй ми́лості, що побачив Ти горе моє, що пригля́нувся Ти до скорбо́ти моєї душі, |
|
9 Ich will, HErr, rufen zu dir; dem HErrn will ich flehen. |
9 і мене не віддав в руку ворога, на місці розло́гім поставив Ти ноги мої! |
|
10 Was ist nütze an meinem Blut, wenn ich tot bin? Wird |
10 Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, — від горя вже ви́снажилось моє око, душа моя й нутро моє, |
|
11 HErr, höre und sei mir |
11 бо скінчи́лось життя моє в сму́тку, а роки мої — у квилі́нні, моя сила спіткну́лася через мій гріх, і ви́снажились мої кості! |
|
12 Du hast mir meine Klage verwandelt in einen Reigen; du hast meinen Sack ausgezogen und mich mit Freuden gegürtet, |
12 Я в усіх ворогів своїх став посміхо́вищем, надто сусідам своїм, і страхі́ттям — знайо́мим моїм, хто бачить надво́рі мене — утікають від мене! |
|
13 auf daß dir lobsinge |
13 Я забутий у серці, немов той небі́жчик, став я немов та розбита посу́дина. |