CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Deut. 31
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das fünfte Buch Mose (Deuteronomium)

Kapitel 31

1 Und Mose4872 ging hin3212 und redete1696 diese Worte1697 mit dem ganzen Israel3478;

2 und sprach559 zu ihnen: Ich bin heute3117 hundertundzwanzig3967 Jahre8141 alt1121, ich kann3201 nicht mehr aus3318 und ein gehen935; dazu hat der HErr3068 zu mir gesagt559: Du sollst nicht über diesen Jordan3383 gehen5674.

3 Der HErr3068, dein GOtt430, wird selber vor6440 dir hergehen; er wird selber diese Völker1471 vor6440 dir her vertilgen8045, daß du sie einnehmest3423. Josua3091, der soll vor6440 dir hinübergehen5674, wie der HErr3068 geredet hat1696.

4 Und der HErr3068 wird ihnen tun6213, wie er getan6213 hat8045 Sihon5511 und Og5747, den Königen4428 der Amoriter567, und ihrem Lande776, welche er vertilget hat.

5 Wenn sie6680 nun der HErr3068 vor6440 euch geben5414 wird, so sollt ihr ihnen tun nach allem Gebot4687, das ich euch geboten habe6213.

6 Seid getrost2388 und unverzagt, fürchtet euch3372 nicht und lasset euch nicht vor6440 ihnen grauen6206; denn der HErr3068, dein GOtt430, wird553 selber mit dir wandeln1980 und wird die Hand nicht abtun7503 noch dich verlassen5800.

7 Und Mose4872 rief7121 Josua3091 und sprach559 zu ihm vor den Augen5869 des ganzen Israel3478: Sei553 getrost und unverzagt; denn du wirst dies Volk5971 ins Land776 bringen935, das der HErr3068 ihren Vätern1 geschworen7650 hat, ihnen zu geben5414, und du wirst es unter sie2388 austeilen5157.

8 Der HErr3068 aber, der selber vor6440 euch1980 hergehet, der wird mit dir sein und wird die Hand nicht2865 abtun7503 noch dich verlassen5800. Fürchte3372 dich nicht und erschrick nicht!

9 Und Mose4872 schrieb3789 dies Gesetz8451 und gab‘s5414 den Priestern3548, den Kindern1121 Levi3878, die die Lade727 des Bundes1285 des HErrn3068 trugen5375, und allen Ältesten2205 Israels3478;

10 und4872 gebot6680 ihnen und sprach559: Je über7093 sieben7651 Jahre8141, zur Zeit4150 des Erlaßjahrs, am Fest2282 der Laubhütten5521,

11 wenn das ganze Israel3478 kommt935, zu erscheinen vor6440 dem HErrn3068, deinem GOtt430, an7200 dem Ort4725, den er erwählen977 wird, sollst du dies Gesetz8451 vor dem ganzen Israel3478 ausrufen7121 lassen vor ihren Ohren241,

12 nämlich vor der Versammlung6950 des Volks5971, beide der Männer582 und Weiber802, Kinder2945 und deines Fremdlings1616, der in deinem Tor8179 ist; auf daß sie hören8085 und lernen3925, damit sie den HErrn3068, ihren GOtt430, fürchten3372 und halten8104, daß sie tun6213 alle Worte1697 dieses Gesetzes8451,

13 und daß ihre2416 Kinder1121, die es nicht wissen3045, auch hören8085 und lernen3925; damit sie den HErrn3068, euren GOtt430, fürchten3372 alle3117 eure Lebtage, die ihr auf dem Lande127 lebet, darein ihr gehet über5674 den Jordan3383 einzunehmen3423.

14 Und der HErr3068 sprach559 zu4191 Mose4872: Siehe, deine Zeit3117 ist7126 herbeikommen, daß du sterbest. Rufe7121 Josua3091 und tretet in3320 die Hütte168 des Stifts4150, daß ich ihm Befehl6680 tue. Mose4872 ging hin3212 mit Josua3091, und traten3320 in die Hütte168 des Stifts4150.

15 Der HErr3068 aber erschien7200 in der Hütte168 in einer Wolkensäule5982; und5975 dieselbe Wolkensäule6051 stund in der Hütte168 Tür6607.

16 Und310 der HErr3068 sprach559 zu Mose4872: Siehe, du wirst schlafen7901 mit7130 deinen Vätern1; und430 dies Volk5971 wird aufkommen und wird fremden5236 Göttern nachhuren, des Landes776, darein sie kommen, und wird mich verlassen5800 und den Bund1285 fahren935 lassen6565, den ich mit ihm gemacht3772 habe6965.

17 So7227 wird4672 mein Zorn639 ergrimmen2734 über sie zur selben Zeit3117 und werde sie verlassen5800 und mein Antlitz vor ihnen verbergen5641, daß sie verzehret werden. Und wenn3117 sie dann viel Unglück und Angst6869 treffen wird4672, werden sie sagen559: Hat mich6440 nicht7451 dies Übel alles betreten, weil mein GOtt430 nicht7451 mit7130 mir ist398?

18 Ich aber werde5641 mein Antlitz verbergen5641 zu der Zeit3117 um6437 alles Bösen7451 willen, das sie6440 getan6213 haben, daß3588 sie sich zu andern312 Göttern430 gewandt haben.

19 So schreibet3789 euch nun dies Lied7892 und7760 lehret3925 es die Kinder1121 Israel3478 und leget es in ihren Mund6310, daß mir das Lied7892 ein Zeuge5707 sei unter den Kindern1121 Israel3478.

20 Denn ich will935 sie ins Land127 bringen, das ich ihren Vätern1 geschworen7650 habe, da Milch2461 und430 Honig1706 innen fleußt. Und wenn sie essen398 und satt und fett werden7646, so werden1878 sie sich6437 wenden zu andern312 Göttern und ihnen dienen5647, und mich lästern5006 und meinen Bund1285 fahren lassen6565.

21 Und wenn3117 sie6440 dann viel Unglück und Angst6869 betreten wird4672, so7227 soll dies Lied7892 ihnen antworten6030 zum Zeugnis5707; denn es soll nicht7451 vergessen werden aus dem Munde6310 ihres Samens2233. Denn ich weiß3045 ihre Gedanken3336, damit sie schon jetzt umgehen, ehe ich sie ins Land776 bringe935, das ich geschworen7650 habe6213.

22 Also schrieb3789 Mose4872 dies Lied7892 zur selbigen Zeit3117 und lehrete es die Kinder1121 Israel3478.

23 Und befahl6680 Josua3091, dem Sohn1121 Nuns5126, und sprach559: Sei553 getrost2388 und unverzagt; denn du sollst die Kinder1121 Israel3478 ins Land776 führen, das ich ihnen geschworen7650 habe, und ich will935 mit dir sein.

24 Da nun Mose4872 die Worte1697 dieses Gesetzes8451 ganz8552 ausgeschrieben3789 hatte3615 in ein Buch5612,

25 gebot6680 er den Leviten3881, die die Lade727 des Zeugnisses1285 des HErrn3068 trugen5375, und4872 sprach559:

26 Nehmet das Buch5612 dieses Gesetzes8451 und leget es in die Seite6654 der Lade727 des Bundes1285 des HErrn3068, eures Gottes430, daß es daselbst7760 ein Zeuge5707 sei wider dich.

27 Denn ich kenne deinen Ungehorsam4805 und Halsstarrigkeit6203. Siehe, weil ich noch heute3117 mit euch310 lebe2416, seid4784 ihr3045 ungehorsam gewesen wider den HErrn3068; wieviel mehr nach meinem Tode4194.

28 So versammelt6950 nun vor mich alle Ältesten2205 eurer Stämme7626 und eure Amtleute7860, daß ich diese Worte1696 vor ihren Ohren241 rede1697 und Himmel8064 und Erde776 wider sie zu Zeugen5749 nehme5749.

29 Denn ich weiß3045, daß ihr‘s nach meinem Tode4194 verderben7843 werdet und7843 aus dem7451 Wege1870 treten, den ich euch310 geboten6680 habe. So wird euch5493 dann Unglück7451 begegnen7122 hernach319; darum daß ihr übel getan6213 habt vor3117 den Augen5869 des HErrn3068, daß ihr ihn erzürnet3707 durch eurer Hände3027 Werk4639.

30 Also redete1696 Mose4872 die Worte1697 dieses Liedes7892 ganz aus8552 vor den Ohren241 der ganzen Gemeine Israel3478:

Повторення Закону

Розділ 31

1 І пішов Мойсе́й, і промовляв до всього Ізраїля оці слова́,

2 та й сказав їм: „Я сьогодні віку ста й двадцяти́ літ. Не можу вже вихо́дити та вхо́дити, і Господь сказав мені: Не пере́йдеш ти цього Йорда́ну.

3 Господь, Бог твій, — Він пі́де перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус пере́йде перед тобою, як говорив був Господь.

4 І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому кра́єві, яких вигубив Він.

5 І дасть їх Господь перед вас, а ви зробите їм згідно з усією за́повіддю, що я вам наказав був.

6 Будьте сильні та відважні, не бі́йтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той, хто ходить з тобою, — не опу́стить Він тебе й не покине тебе“.

7 І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на оча́х усього Ізраїля: „Будь сильний та відважний, бо ти вві́йдеш з цим наро́дом до того кра́ю, якого Господь заприсягну́в їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спа́док.

8 А Господь, Він Той, що пі́де перед тобою, — не опустить тебе й не покине тебе, — не бійся й не лякайся“.

9 І написав Мойсей цього Зако́на, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковче́га Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старши́х.

10 І наказав їм Мойсей, говорячи: „У кінці́ семи літ, окре́сленого ча́су року відпу́щення, у свято Кучок,

11 коли при́йде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Зако́на перед усім Ізраїлем до їхніх ушей.

12 Збери той народ, — чоловіків, і жінок, і дітей, і прихо́дька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і доде́ржували виконувати всі слова цього Зако́ну.

13 А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви жи́тимете на цій землі, куди ви перехо́дите Йорда́н, щоб посісти її“.

14 І сказав Господь до Мойсея: „Оце набли́зилися дні твої до смерти. Поклич Ісуса, і станьте в скинії заповіту, а Я йому накажу́“. І пішов Мойсей та Ісус, і стали в скинії заповіту.

15 І появився Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу.

16 І сказав Господь до Мойсея: „Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей наро́д устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Кра́ю, куди він увіхо́дить, щоб бути в сере́дині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним.

17 І того дня запа́литься Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і зна́йдуть його числе́нні нещастя та у́тиски. І скаже він того дня: „Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?“

18 А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо зверну́вся до інших богів.

19 А тепер запишіть собі оцю пісню, і навчи її Ізраїлевих синів. Вклади її в їхні уста, щоб була мені ця пісня за свідка на Ізраїлевих синів.

20 Коли Я введу́ його до тієї землі, яку присягнув його батька́м, що тече молоком та медом, і він буде їсти й наси́титься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з обра́зою, і зламає він заповіта Мого,

21 то станеться, коли зна́йдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка, бо вона не забу́деться з уст насіння його. Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до того кра́ю, що Я присягнув“.

22 І написав Мойсей ту пісню того дня, і навчив її Ізраїлевих синів.

23 І наказав він Ісусові, Нави́новому синові, та й сказав: „Будь сильний та відважний, бо ти впрова́диш Ізраїлевих синів до того кра́ю, що Я присягнув їм, а Я буду з тобою“.

24 І сталося, як Мойсей скінчи́в писати слова цього Зако́ну до книги аж до кінця їх,

25 то Мойсей наказав Леви́там, що носять ковче́га Господнього заповіту, говорячи:

26 „Візьміть книгу цього Зако́ну, і покладіть її збоку ковче́га заповіту Господа, Бога вашого, і вона буде там на тебе за свідка.

27 Бо я знаю неслухня́ність твою та тверду́ твою шию. Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були́ неслухня́ні Господе́ві, а тим більш будете по смерті моїй!

28 Зберіть до мене всіх старши́х ваших племе́н та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова́, і покличу небо й землю на сві́дчення проти них.

29 Бо я знаю, що по смерті моїй, псуючися, зіпсуєтеся ви, і відхилитесь з тієї дороги, яку я наказав вам, і в кінці днів спітка́є вас нещастя, коли будете робити зло в Господніх оча́х, щоб гніви́ти Його чином своїх рук“.

30 І промовляв Мойсей до ушей всієї Ізраїлевої громади слова́ оцієї пісні аж до закінчення їх:

Das fünfte Buch Mose (Deuteronomium)

Kapitel 31

Повторення Закону

Розділ 31

1 Und Mose4872 ging hin3212 und redete1696 diese Worte1697 mit dem ganzen Israel3478;

1 І пішов Мойсе́й, і промовляв до всього Ізраїля оці слова́,

2 und sprach559 zu ihnen: Ich bin heute3117 hundertundzwanzig3967 Jahre8141 alt1121, ich kann3201 nicht mehr aus3318 und ein gehen935; dazu hat der HErr3068 zu mir gesagt559: Du sollst nicht über diesen Jordan3383 gehen5674.

2 та й сказав їм: „Я сьогодні віку ста й двадцяти́ літ. Не можу вже вихо́дити та вхо́дити, і Господь сказав мені: Не пере́йдеш ти цього Йорда́ну.

3 Der HErr3068, dein GOtt430, wird selber vor6440 dir hergehen; er wird selber diese Völker1471 vor6440 dir her vertilgen8045, daß du sie einnehmest3423. Josua3091, der soll vor6440 dir hinübergehen5674, wie der HErr3068 geredet hat1696.

3 Господь, Бог твій, — Він пі́де перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус пере́йде перед тобою, як говорив був Господь.

4 Und der HErr3068 wird ihnen tun6213, wie er getan6213 hat8045 Sihon5511 und Og5747, den Königen4428 der Amoriter567, und ihrem Lande776, welche er vertilget hat.

4 І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому кра́єві, яких вигубив Він.

5 Wenn sie6680 nun der HErr3068 vor6440 euch geben5414 wird, so sollt ihr ihnen tun nach allem Gebot4687, das ich euch geboten habe6213.

5 І дасть їх Господь перед вас, а ви зробите їм згідно з усією за́повіддю, що я вам наказав був.

6 Seid getrost2388 und unverzagt, fürchtet euch3372 nicht und lasset euch nicht vor6440 ihnen grauen6206; denn der HErr3068, dein GOtt430, wird553 selber mit dir wandeln1980 und wird die Hand nicht abtun7503 noch dich verlassen5800.

6 Будьте сильні та відважні, не бі́йтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той, хто ходить з тобою, — не опу́стить Він тебе й не покине тебе“.

7 Und Mose4872 rief7121 Josua3091 und sprach559 zu ihm vor den Augen5869 des ganzen Israel3478: Sei553 getrost und unverzagt; denn du wirst dies Volk5971 ins Land776 bringen935, das der HErr3068 ihren Vätern1 geschworen7650 hat, ihnen zu geben5414, und du wirst es unter sie2388 austeilen5157.

7 І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на оча́х усього Ізраїля: „Будь сильний та відважний, бо ти вві́йдеш з цим наро́дом до того кра́ю, якого Господь заприсягну́в їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спа́док.

8 Der HErr3068 aber, der selber vor6440 euch1980 hergehet, der wird mit dir sein und wird die Hand nicht2865 abtun7503 noch dich verlassen5800. Fürchte3372 dich nicht und erschrick nicht!

8 А Господь, Він Той, що пі́де перед тобою, — не опустить тебе й не покине тебе, — не бійся й не лякайся“.

9 Und Mose4872 schrieb3789 dies Gesetz8451 und gab‘s5414 den Priestern3548, den Kindern1121 Levi3878, die die Lade727 des Bundes1285 des HErrn3068 trugen5375, und allen Ältesten2205 Israels3478;

9 І написав Мойсей цього Зако́на, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковче́га Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старши́х.

10 und4872 gebot6680 ihnen und sprach559: Je über7093 sieben7651 Jahre8141, zur Zeit4150 des Erlaßjahrs, am Fest2282 der Laubhütten5521,

10 І наказав їм Мойсей, говорячи: „У кінці́ семи літ, окре́сленого ча́су року відпу́щення, у свято Кучок,

11 wenn das ganze Israel3478 kommt935, zu erscheinen vor6440 dem HErrn3068, deinem GOtt430, an7200 dem Ort4725, den er erwählen977 wird, sollst du dies Gesetz8451 vor dem ganzen Israel3478 ausrufen7121 lassen vor ihren Ohren241,

11 коли при́йде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Зако́на перед усім Ізраїлем до їхніх ушей.

12 nämlich vor der Versammlung6950 des Volks5971, beide der Männer582 und Weiber802, Kinder2945 und deines Fremdlings1616, der in deinem Tor8179 ist; auf daß sie hören8085 und lernen3925, damit sie den HErrn3068, ihren GOtt430, fürchten3372 und halten8104, daß sie tun6213 alle Worte1697 dieses Gesetzes8451,

12 Збери той народ, — чоловіків, і жінок, і дітей, і прихо́дька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і доде́ржували виконувати всі слова цього Зако́ну.

13 und daß ihre2416 Kinder1121, die es nicht wissen3045, auch hören8085 und lernen3925; damit sie den HErrn3068, euren GOtt430, fürchten3372 alle3117 eure Lebtage, die ihr auf dem Lande127 lebet, darein ihr gehet über5674 den Jordan3383 einzunehmen3423.

13 А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви жи́тимете на цій землі, куди ви перехо́дите Йорда́н, щоб посісти її“.

14 Und der HErr3068 sprach559 zu4191 Mose4872: Siehe, deine Zeit3117 ist7126 herbeikommen, daß du sterbest. Rufe7121 Josua3091 und tretet in3320 die Hütte168 des Stifts4150, daß ich ihm Befehl6680 tue. Mose4872 ging hin3212 mit Josua3091, und traten3320 in die Hütte168 des Stifts4150.

14 І сказав Господь до Мойсея: „Оце набли́зилися дні твої до смерти. Поклич Ісуса, і станьте в скинії заповіту, а Я йому накажу́“. І пішов Мойсей та Ісус, і стали в скинії заповіту.

15 Der HErr3068 aber erschien7200 in der Hütte168 in einer Wolkensäule5982; und5975 dieselbe Wolkensäule6051 stund in der Hütte168 Tür6607.

15 І появився Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу.

16 Und310 der HErr3068 sprach559 zu Mose4872: Siehe, du wirst schlafen7901 mit7130 deinen Vätern1; und430 dies Volk5971 wird aufkommen und wird fremden5236 Göttern nachhuren, des Landes776, darein sie kommen, und wird mich verlassen5800 und den Bund1285 fahren935 lassen6565, den ich mit ihm gemacht3772 habe6965.

16 І сказав Господь до Мойсея: „Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей наро́д устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Кра́ю, куди він увіхо́дить, щоб бути в сере́дині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним.

17 So7227 wird4672 mein Zorn639 ergrimmen2734 über sie zur selben Zeit3117 und werde sie verlassen5800 und mein Antlitz vor ihnen verbergen5641, daß sie verzehret werden. Und wenn3117 sie dann viel Unglück und Angst6869 treffen wird4672, werden sie sagen559: Hat mich6440 nicht7451 dies Übel alles betreten, weil mein GOtt430 nicht7451 mit7130 mir ist398?

17 І того дня запа́литься Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і зна́йдуть його числе́нні нещастя та у́тиски. І скаже він того дня: „Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?“

18 Ich aber werde5641 mein Antlitz verbergen5641 zu der Zeit3117 um6437 alles Bösen7451 willen, das sie6440 getan6213 haben, daß3588 sie sich zu andern312 Göttern430 gewandt haben.

18 А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо зверну́вся до інших богів.

19 So schreibet3789 euch nun dies Lied7892 und7760 lehret3925 es die Kinder1121 Israel3478 und leget es in ihren Mund6310, daß mir das Lied7892 ein Zeuge5707 sei unter den Kindern1121 Israel3478.

19 А тепер запишіть собі оцю пісню, і навчи її Ізраїлевих синів. Вклади її в їхні уста, щоб була мені ця пісня за свідка на Ізраїлевих синів.

20 Denn ich will935 sie ins Land127 bringen, das ich ihren Vätern1 geschworen7650 habe, da Milch2461 und430 Honig1706 innen fleußt. Und wenn sie essen398 und satt und fett werden7646, so werden1878 sie sich6437 wenden zu andern312 Göttern und ihnen dienen5647, und mich lästern5006 und meinen Bund1285 fahren lassen6565.

20 Коли Я введу́ його до тієї землі, яку присягнув його батька́м, що тече молоком та медом, і він буде їсти й наси́титься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з обра́зою, і зламає він заповіта Мого,

21 Und wenn3117 sie6440 dann viel Unglück und Angst6869 betreten wird4672, so7227 soll dies Lied7892 ihnen antworten6030 zum Zeugnis5707; denn es soll nicht7451 vergessen werden aus dem Munde6310 ihres Samens2233. Denn ich weiß3045 ihre Gedanken3336, damit sie schon jetzt umgehen, ehe ich sie ins Land776 bringe935, das ich geschworen7650 habe6213.

21 то станеться, коли зна́йдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка, бо вона не забу́деться з уст насіння його. Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до того кра́ю, що Я присягнув“.

22 Also schrieb3789 Mose4872 dies Lied7892 zur selbigen Zeit3117 und lehrete es die Kinder1121 Israel3478.

22 І написав Мойсей ту пісню того дня, і навчив її Ізраїлевих синів.

23 Und befahl6680 Josua3091, dem Sohn1121 Nuns5126, und sprach559: Sei553 getrost2388 und unverzagt; denn du sollst die Kinder1121 Israel3478 ins Land776 führen, das ich ihnen geschworen7650 habe, und ich will935 mit dir sein.

23 І наказав він Ісусові, Нави́новому синові, та й сказав: „Будь сильний та відважний, бо ти впрова́диш Ізраїлевих синів до того кра́ю, що Я присягнув їм, а Я буду з тобою“.

24 Da nun Mose4872 die Worte1697 dieses Gesetzes8451 ganz8552 ausgeschrieben3789 hatte3615 in ein Buch5612,

24 І сталося, як Мойсей скінчи́в писати слова цього Зако́ну до книги аж до кінця їх,

25 gebot6680 er den Leviten3881, die die Lade727 des Zeugnisses1285 des HErrn3068 trugen5375, und4872 sprach559:

25 то Мойсей наказав Леви́там, що носять ковче́га Господнього заповіту, говорячи:

26 Nehmet das Buch5612 dieses Gesetzes8451 und leget es in die Seite6654 der Lade727 des Bundes1285 des HErrn3068, eures Gottes430, daß es daselbst7760 ein Zeuge5707 sei wider dich.

26 „Візьміть книгу цього Зако́ну, і покладіть її збоку ковче́га заповіту Господа, Бога вашого, і вона буде там на тебе за свідка.

27 Denn ich kenne deinen Ungehorsam4805 und Halsstarrigkeit6203. Siehe, weil ich noch heute3117 mit euch310 lebe2416, seid4784 ihr3045 ungehorsam gewesen wider den HErrn3068; wieviel mehr nach meinem Tode4194.

27 Бо я знаю неслухня́ність твою та тверду́ твою шию. Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були́ неслухня́ні Господе́ві, а тим більш будете по смерті моїй!

28 So versammelt6950 nun vor mich alle Ältesten2205 eurer Stämme7626 und eure Amtleute7860, daß ich diese Worte1696 vor ihren Ohren241 rede1697 und Himmel8064 und Erde776 wider sie zu Zeugen5749 nehme5749.

28 Зберіть до мене всіх старши́х ваших племе́н та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова́, і покличу небо й землю на сві́дчення проти них.

29 Denn ich weiß3045, daß ihr‘s nach meinem Tode4194 verderben7843 werdet und7843 aus dem7451 Wege1870 treten, den ich euch310 geboten6680 habe. So wird euch5493 dann Unglück7451 begegnen7122 hernach319; darum daß ihr übel getan6213 habt vor3117 den Augen5869 des HErrn3068, daß ihr ihn erzürnet3707 durch eurer Hände3027 Werk4639.

29 Бо я знаю, що по смерті моїй, псуючися, зіпсуєтеся ви, і відхилитесь з тієї дороги, яку я наказав вам, і в кінці днів спітка́є вас нещастя, коли будете робити зло в Господніх оча́х, щоб гніви́ти Його чином своїх рук“.

30 Also redete1696 Mose4872 die Worte1697 dieses Liedes7892 ganz aus8552 vor den Ohren241 der ganzen Gemeine Israel3478:

30 І промовляв Мойсей до ушей всієї Ізраїлевої громади слова́ оцієї пісні аж до закінчення їх:

1.0x