ЄзекiїльРозділ 8 |
|
1 |
|
2 І побачив я, аж ось подо́ба, на вигляд чоловіка: від виду сте́гон його й дололу — огонь, а від сте́гон його й догори — на вигляд ся́йва, ніби палаюча мідь. |
|
3 І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих виді́ннях, до входу вну́трішньої брами, зве́рненої на пі́вніч, де місце перебува́ння і́дола, що викли́кує заздрість. |
|
4 І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині! |
|
5 |
|
6 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, чи ти бачиш, що́ вони ро́блять! Це великі гидо́ти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддали́тися від Моєї святині! Та ти зно́ву побачиш іще більші гидо́ти“. |
|
7 І привів мене до входу подві́р'я, і побачив я, — аж ось дірка в стіні! |
|
8 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, прокопа́й дірку в стіні!“ І прокопа́в я в стіні, — аж ось вхід! |
|
9 І сказав Він до мене: „Увійди, і побач ті злі гидо́ти, які вони роблять отут!“ |
|
10 І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна́ та огидли́вої звірини́, і всякі божки́ Ізраїлевого дому, накре́слені на стіні навко́ло круго́м. |
|
11 А сімдеся́т чоловіка зо старши́х Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кади́льницю, і підіймалися па́хощі з хмари кади́ла. |
|
12 І сказав Він до мене: „Чи бачив ти, сину лю́дський, що́ роблять Ізраїлеві старші́ в темно́ті, кожен у кімна́тах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей край“. |
|
13 І сказав Він до мене: „Ти зно́ву побачиш ще більші гидо́ти, які вони ро́блять“. |
|
14 І Він запрова́див мене до входу до брами Господнього дому що на пі́вночі, — аж ось там сидять жінки́, що оплакували Таммуза. |
|
15 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Ти зно́ву побачиш гидо́ти ще більші від цих!“ |
|
16 І Він запрова́див мене до вну́трішнього подві́р'я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притво́ром та між же́ртівником, було біля двадцяти́ й п'яти чоловіка: спи́ни їхні — до Господнього храму, а їхні обличчя — на схід, і вони кла́нялися до сходу, до сонця. |
|
17 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони напо́внили Край наси́льством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галу́зки при но́сі своїм. |
|
18 Тому то й Я зроблю́ з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кли́кати сильним голосом в ву́ха Мої, та Я їх не почую!“ |
Книга пророка ИезекииляГлава 8 |
|
1 |
|
2 И вижу, и се, некий облик, по виду как бы огненный, и ниже того, что, казалось, были чресла его, огонь, и выше чресл его как бы сияние было видимо, как бы свет электра. |
|
3 И простер Он как бы руку, и взял меня за передние волоса головы моей, и понес меня дух между землею и небом, и принес меня в видениях Божиих в Иерусалим, к дверям врат внутреннего двора, стоящих лицем к северу, где поставлено было изображение оскорбительное, раздражающее Бога. |
|
4 И вот там слава Бога Израилева в таком же виде, в каком я видел на поле. |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 И сказал мне: сын человеческий, проломай стену! и я проломал стену, и вот какая-то дверь. |
|
9 |
|
10 И вошел я, и вижу, и вот всякие изображения пресмыкающихся животных и гнусных зверей, и всякие идолы дому Израилева написаны на стене кругом. |
|
11 И семьдесят человек из старейшин дома Израилева стоят пред ними, и Иазания, сын Шафанов, стоит среди их; и у каждого в руке свое кадило, и благовоние от облака курений несется к верху. |
|
12 |
|
13 И сказал мне: еще увидишь великие мерзости, какие они делают. |
|
14 |
|
15 И сказал мне: видишь ли, сын человеческий? еще увидишь мерзости большие сих. |
|
16 |
|
17 |
|
18 За то и Я стану действовать в гневе; не пожалеет око Мое, и не помилую; и хотя бы они взывали во уши Мои великим гласом, не услышу их. |
ЄзекiїльРозділ 8 |
Книга пророка ИезекииляГлава 8 |
|
1 |
1 |
|
2 І побачив я, аж ось подо́ба, на вигляд чоловіка: від виду сте́гон його й дололу — огонь, а від сте́гон його й догори — на вигляд ся́йва, ніби палаюча мідь. |
2 И вижу, и се, некий облик, по виду как бы огненный, и ниже того, что, казалось, были чресла его, огонь, и выше чресл его как бы сияние было видимо, как бы свет электра. |
|
3 І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих виді́ннях, до входу вну́трішньої брами, зве́рненої на пі́вніч, де місце перебува́ння і́дола, що викли́кує заздрість. |
3 И простер Он как бы руку, и взял меня за передние волоса головы моей, и понес меня дух между землею и небом, и принес меня в видениях Божиих в Иерусалим, к дверям врат внутреннего двора, стоящих лицем к северу, где поставлено было изображение оскорбительное, раздражающее Бога. |
|
4 І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині! |
4 И вот там слава Бога Израилева в таком же виде, в каком я видел на поле. |
|
5 |
5 |
|
6 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, чи ти бачиш, що́ вони ро́блять! Це великі гидо́ти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддали́тися від Моєї святині! Та ти зно́ву побачиш іще більші гидо́ти“. |
6 |
|
7 І привів мене до входу подві́р'я, і побачив я, — аж ось дірка в стіні! |
7 |
|
8 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, прокопа́й дірку в стіні!“ І прокопа́в я в стіні, — аж ось вхід! |
8 И сказал мне: сын человеческий, проломай стену! и я проломал стену, и вот какая-то дверь. |
|
9 І сказав Він до мене: „Увійди, і побач ті злі гидо́ти, які вони роблять отут!“ |
9 |
|
10 І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна́ та огидли́вої звірини́, і всякі божки́ Ізраїлевого дому, накре́слені на стіні навко́ло круго́м. |
10 И вошел я, и вижу, и вот всякие изображения пресмыкающихся животных и гнусных зверей, и всякие идолы дому Израилева написаны на стене кругом. |
|
11 А сімдеся́т чоловіка зо старши́х Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кади́льницю, і підіймалися па́хощі з хмари кади́ла. |
11 И семьдесят человек из старейшин дома Израилева стоят пред ними, и Иазания, сын Шафанов, стоит среди их; и у каждого в руке свое кадило, и благовоние от облака курений несется к верху. |
|
12 І сказав Він до мене: „Чи бачив ти, сину лю́дський, що́ роблять Ізраїлеві старші́ в темно́ті, кожен у кімна́тах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей край“. |
12 |
|
13 І сказав Він до мене: „Ти зно́ву побачиш ще більші гидо́ти, які вони ро́блять“. |
13 И сказал мне: еще увидишь великие мерзости, какие они делают. |
|
14 І Він запрова́див мене до входу до брами Господнього дому що на пі́вночі, — аж ось там сидять жінки́, що оплакували Таммуза. |
14 |
|
15 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Ти зно́ву побачиш гидо́ти ще більші від цих!“ |
15 И сказал мне: видишь ли, сын человеческий? еще увидишь мерзости большие сих. |
|
16 І Він запрова́див мене до вну́трішнього подві́р'я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притво́ром та між же́ртівником, було біля двадцяти́ й п'яти чоловіка: спи́ни їхні — до Господнього храму, а їхні обличчя — на схід, і вони кла́нялися до сходу, до сонця. |
16 |
|
17 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони напо́внили Край наси́льством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галу́зки при но́сі своїм. |
17 |
|
18 Тому то й Я зроблю́ з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кли́кати сильним голосом в ву́ха Мої, та Я їх не почую!“ |
18 За то и Я стану действовать в гневе; не пожалеет око Мое, и не помилую; и хотя бы они взывали во уши Мои великим гласом, не услышу их. |