Книга Суддiв

Розділ 9

1 І пішов Авімелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всьо́го роду ба́тьківського дому своєї матері, кажучи:

2 „Говорі́ть го́лосно до всіх сихемських госпо́дарів: Що́ ліпше для вас: чи панува́ння над вами семидесяти́ мужів, усіх Єруббаа́лових сині́в, чи панува́ння над вами му́жа одно́го? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше“.

3 І говорили брати його матері про нього го́лосно до сихемських госпо́дарів усі ті слова́, — і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: „Він наш брат“.

4 І дали́ йому сімдеся́т шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легкова́жних людей, — і вони пішли за ним.

5 А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаа́лових, сімдеся́т чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаа́лів, наймолодший, бо сховався.

6 І були́ зі́брані всі сихемські госпо́дарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.

7 І повідомили про це Йотама, і він пішов, і став на верхі́в'ї гори Ґаріззі́м, і підвищив свій голос, і закликав та й сказав їм: „Почуйте мене, сихемські госпо́дарі, і хай почує вас Бог!

8 Пішли були раз дерева́, щоб пома́зати царя над собою, і сказали вони до оли́вки: Царюй ти над нами!

9 А оли́вка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду́ над дере́вами?

10 І сказали дере́ва до фіґи: Іди ти, та й над нами царю́й!

11 І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодо́щі та свій добрий врожа́й, і сторожи́ти піду́ над дере́вами?

12 І дере́ва промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!

13 І промовив до них виноград: Чи я загубив свого со́ка, що Бога й людей весели́ти, і сторожи́ти піду́ над дере́вами?

14 Тоді всі дере́ва сказали терни́ні: Іди ти, та й над нами царюй!

15 А терни́на сказала дере́вам: якщо справді мене на царя над собою пома́зуєте, — підійді́ть, похова́йтеся в ті́ні моїй! А як ні, — то ось вийде огонь із терни́ни, та кедри лива́нські поїсть!

16 А тепер, — якщо направду й у невинності зробили ви, що настанови́ли Авімелеха царем, і якщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, і якщо ви зробили йому за заслугою рук його,

17 бо мій ба́тько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпе́ку, і врятував вас із руки Мідія́на,

18 а ви сьогодні повстали на дім ба́тька мого, та й повбивали синів його, сімдеся́т люда, на одно́му камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими госпо́дарями, бо він брат ваш,

19 і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, — то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами!

20 А як ні, — ви́йде огонь з Авімелеха, та й поїсть госпо́дарів Сихему й Бет-Мілло, і ви́йде огонь із госпо́дарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха“.

21 І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм.

22 І володів Авімеле́х над Ізраїлем три роки.

23 І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими госпо́дарями, — і зрадили сихемські госпо́дарі Авімелеха,

24 щоб прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх.

25 І сихемські господарі́ поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабува́ли все, що прихо́дило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху.

26 І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, — і дові́рилися йому сихемські господарі́.

27 І вихо́дили вони в поле, і збирали виноград свій, і вича́влювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха.

28 І говорив Ґаал, син Еведів: „Хто Авімелех і хто Сихе́м, що бу́демо служити йому? Чи ж він не син Єруббаа́лів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми бу́демо служити йому?

29 А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє ві́йсько, та й вийди!“

30 І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, — і запалився його гнів.

31 І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: „Ось Ґаал, син Еведів, та брати його прихо́дять до Сихему, і ось вони підбу́рюють місто проти тебе.

32 А тепер устань уночі ти та той наро́д, що з тобою, і чату́й на полі.

33 І буде, — встанеш рано вранці, як схо́дитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, — він та народ той, що з ним, ви́йдуть до тебе, а ти зробиш йому, як зна́йде потрібним рука твоя“.

34 І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.

35 І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході місько́ї брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із за́сідки.

36 А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: „Ось народ схо́дить із верхі́в гір“. І сказав до нього Зевул: „Ти бачиш гірську́ тінь, немов людей!“

37 А Ґаал далі говорив та казав: „Ось народ сходить з верхі́в'я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму“.

38 І сказав до нього Зевул: „Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми бу́дем служити йому? А оце той народ, що ти пого́рджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!“

39 І вийшов Ґаал перед сихемськими господаря́ми, та й воював з Авімелехом.

40 І Авімелех погнав його, і він побі́г перед ним. І напа́дало багато трупів аж до входу до брами.

41 І осівся Авімелех в Арумі, а Зевул вигнав Ґаал а та братів його, щоб не сиділи в Сихемі.

42 I сталося другого дня, і вийшов наро́д на поле, а Авімелеху доне́сли про це.

43 І взяв він людей, і поділив їх на три ві́дділи, та й чатував на полі. І побачив він, аж ось народ вихо́дить із міста, — і встав він на них, та й побив їх.

44 А Авімелех та відділи, що з ним, напали й стали при вході місько́ї брами, а два відділи напали на все, що в полі, та й повбивали їх.

45 І Авімелех воював із містом ці́лий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю.

46 І почули про це всі, хто був у сихемській башті, і ввійшли до твердині, до дому бога Беріта.

47 І було доне́сено Авімелехові, що зібралися всі господарі́ сихемської ба́шти.

48 І вийшов Авімелех на го́ру Цалмон, він та ввесь народ, що з ним. І взяв Авімелех сокири в свою руку, та й настина́в галу́ззя з де́рева, і позно́сив його, і поклав на своє плече. І сказав він до народу, що з ним: „Що ви бачили, що́ зробив я, — поспішно зробіть, як я“.

49 І настина́в також увесь народ кожен галу́ззя собі, і пішли за Авімелехом, і поскладали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали всі люди сихемської ве́жі, близько тисячі чоловіків та жінок.

50 І пішов Авімелех до Тевецу, і таборува́в при Тевеці, та й здобув його.

51 А в сере́дині міста була́ міцна́ башта, і повтікали туди всі чоловіки й жінки та всі господарі́ міста, і замкнули за собою, та й вийшли на дах тієї башти.

52 І прийшов Авімелех аж до башти, та й воював із нею. І підійшов він аж до входу башти, щоб спалити її огнем.

53 Тоді одна жінка кинула горі́шнього ка́меня від жо́рен на Авімелехову голову, — та й розторо́щила йому че́репа.

54 І він зараз кликнув до юнака́, свого́ зброєно́ші, та й сказав йому: „Витягни свого меча, та й забий мене, щоб не сказали про мене: Його жінка забила!“ І його юна́к проколов його, — і він помер.

55 І побачили ізра́їльтяни, що Авімелех помер, та й порозхо́дилися кожен на своє місце.

56 І Бог віддав Авімелехові зло, яке він зробив був своєму батькові, що повбивав сімдеся́т братів своїх.

57 А все зло сихемських людей Бог повернув на їхню го́лову, — і прийшло на них прокля́ття Йотама, Єруббаа́лового сина.

Книга Судей Израилевых

Глава 9

1 Авимелех,40 сын1121 Иероваалов,3378 пошел3212 в Сихем7927 к братьям251 матери517 своей и говорил1696 им и всему племени49401004 отца1 матери517 своей, и сказал:559

2 внушите1696241 всем жителям1167 Сихемским:7927 что лучше2896 для вас, чтобы владели4910 вами все семьдесят7657 сынов1121 Иеровааловых,3378 или чтобы владел4910 один?259 и вспомните,2142 что я кость6106 ваша и плоть1320 ваша.

3 Братья251 матери517 его внушили1696241 о нем все сии слова1697 жителям1167 Сихемским;7927 и склонилось5186 сердце3820 их к310 Авимелеху,40 ибо говорили559 они: он брат251 наш.

4 И дали5414 ему семьдесят7657 сиклей серебра3701 из дома1004 Ваалверифа;1170 Авимелех40 нанял7936 на оные праздных7386 и своевольных6348 людей,582 которые и пошли3212 за310 ним.

5 И пришел935 он в дом1004 отца1 своего в Офру6084 и убил2026 братьев251 своих, семьдесят7657 сынов1121 Иеровааловых,3378 на одном259 камне.68 Остался3498 только Иофам,3147 младший6996 сын1121 Иероваалов,3378 потому что скрылся.2244

6 И собрались622 все жители1167 Сихемские7927 и весь дом1004 Милло,44071037 и пошли3212 и поставили4427 царем4428 Авимелеха40 у дуба,436 что близ5324 Сихема.7927

7 Когда рассказали5046 об этом Иофаму,3147 он пошел3212 и стал5975 на вершине7218 горы2022 Гаризима1630 и, возвысив5375 голос6963 свой, кричал7121 и говорил559 им: послушайте8085 меня, жители1167 Сихема,7927 и послушает8085 вас Бог!430

8 Пошли19801980 некогда дерева6086 помазать4886 над собою царя4428 и сказали559 маслине:2132 царствуй4427 над нами.

9 Маслина2132 сказала559 им: оставлю2308 ли я тук1880 мой, которым чествуют3513 богов430 и людей582 и пойду1980 ли скитаться5128 по деревам?6086

10 И сказали559 дерева6086 смоковнице:8384 иди3212 ты, царствуй4427 над нами.

11 Смоковница8384 сказала559 им: оставлю2308 ли я сладость4987 мою и хороший2896 плод8570 мой и пойду1980 ли скитаться5128 по деревам?6086

12 И сказали559 дерева6086 виноградной1612 лозе:1612 иди3212 ты, царствуй4427 над нами.

13 Виноградная1612 лоза1612 сказала559 им: оставлю2308 ли я сок8492 мой, который веселит8055 богов430 и человеков,582 и пойду1980 ли скитаться5128 по деревам?6086

14 Наконец сказали559 все дерева6086 терновнику:329 иди3212 ты, царствуй4427 над нами.

15 Терновник329 сказал559 деревам:6086 если вы по истине571 поставляете4886 меня царем4428 над собою, то идите,935 покойтесь2620 под тенью6738 моею; если же нет, то выйдет3318 огонь784 из терновника329 и пожжет398 кедры730 Ливанские.3844

16 Итак смотрите, по истине571 ли и по правде8549 ли вы поступили,6213 поставив4427 Авимелеха40 царем?4427 И хорошо2896 ли вы поступили6213 с Иероваалом3378 и домом1004 его, и сообразно1576 ли с его благодеяниями3027 поступили6213 вы?

17 За вас отец1 мой сражался,3898 не дорожил79935048 жизнью5315 своею и избавил5337 вас от руки3027 Мадианитян;4080

18 а вы теперь3117 восстали6965 против дома1004 отца1 моего, и убили2026 семьдесят7657 сынов1121 отца моего на одном259 камне,68 и поставили4427 царем4427 над жителями1167 Сихемскими7927 Авимелеха,40 сына1121 рабыни519 его, потому что он брат251 ваш.

19 Если вы ныне3117 по истине571 и по правде8549 поступили6213 с Иероваалом3378 и домом1004 его, то радуйтесь8055 об Авимелехе,40 и он пусть радуется8055 о вас;

20 если же нет, то да изыдет3318 огонь784 от Авимелеха40 и да пожжет398 жителей1167 Сихемских7927 и весь дом1004 Милло44071037 и да изыдет3318 огонь784 от жителей1167 Сихемских7927 и от дома1004 Милло,44071037 и да пожжет398 Авимелеха.40

21 И побежал1272 Иофам,3147 и убежал5127 и пошел3212 в Беэр,876 и жил3427 там, укрываясь от брата251 своего Авимелеха.40

22 Авимелех40 же царствовал7786 над Израилем3478 три7969 года.8141

23 И послал7971 Бог430 злого7451 духа7307 между Авимелехом40 и между жителями1167 Сихема,7927 и не стали898 покоряться898 жители1167 Сихемские7927 Авимелеху,40

24 дабы таким образом совершилось935 мщение2555 за семьдесят7657 сынов1121 Иеровааловых,3378 и кровь1818 их обратилась7760 на Авимелеха,40 брата251 их, который убил2026 их, и на жителей1167 Сихемских,7927 которые подкрепили2388 руки3027 его, чтоб убить2026 братьев251 своих.

25 Жители1167 Сихемские7927 посадили7760 против него в засаду693 людей693 на вершинах7218 гор,2022 которые грабили1497 всякого проходящего5674 мимо5674 их по дороге.1870 О сем донесено5046 было5046 Авимелеху.40

26 Пришел935 же и Гаал,1603 сын1121 Еведов,5651 с братьями251 своими в Сихем, и ходили5674 они по Сихему,7927 и жители1167 Сихемские7927 положились982 на него.

27 И вышли3318 в поле,7704 и собирали1219 виноград3754 свой, и давили1869 в точилах,1869 и делали6213 праздники,1974 ходили935 в дом1004 бога430 своего, и ели398 и пили,8354 и проклинали7043 Авимелеха.40

28 Гаал,1603 сын1121 Еведов,5651 говорил:559 кто Авимелех40 и что Сихем,7927 чтобы нам служить5647 ему? Не сын1121 ли он Иероваалов,3378 и не Зевул2083 ли главный6496 начальник6496 его? Служите5647 лучше потомкам582 Еммора,2544 отца1 Сихемова,7927 а ему для чего нам служить?5647

29 Если бы кто дал5414 народ5971 сей в руки3027 мои, я прогнал5493 бы Авимелеха.40 И сказано559 было559 Авимелеху:40 умножь7235 войско6635 твое и выходи.3318

30 Зевул,2083 начальник8269 города,5892 услышал8085 слова1697 Гаала,1603 сына1121 Еведова,5651 и воспылал2734 гнев639 его.

31 Он хитрым8649 образом отправляет7971 послов4397 к Авимелеху,40 чтобы сказать:559 вот, Гаал,1603 сын1121 Еведов,5651 и братья251 его пришли935 в Сихем,7927 и вот, они возмущают6696 против тебя город;5892

32 итак, встань6965 ночью,3915 ты и народ,5971 находящийся с тобою, и поставь693 засаду693 в поле;7704

33 поутру1242 же, при восхождении2224 солнца,8121 встань7925 рано7925 и приступи6584 к городу;5892 и когда он и народ,5971 который у него, выйдут3318 к тебе, тогда делай6213 с ними, что может4672 рука3027 твоя.

34 И встал6965 ночью3915 Авимелех40 и весь народ,5971 находившийся с ним, и поставили693 в засаду693 у Сихема7927 четыре702 отряда.7218

35 Гаал,1603 сын1121 Еведов,5651 вышел3318 и стал5975 у ворот66078179 городских;5892 и встал6965 Авимелех40 и народ,5971 бывший с ним, из засады.3993

36 Гаал,1603 увидев7200 народ,5971 говорит559 Зевулу:2083 вот, народ5971 спускается3381 с вершины7218 гор.2022 А Зевул2083 сказал559 ему: тень6738 гор2022 тебе кажется7200 людьми.582

37 Гаал1603 опять3254 говорил1696 и сказал:559 вот, народ5971 спускается3381 с возвышенности,2872776 и один259 отряд7218 идет935 от1870 дуба436 Меонним.6049

38 И сказал559 ему Зевул:2083 где645 уста6310 твои, которые говорили:559 «кто Авимелех,40 чтобы мы стали5647 служить5647 ему?» Это тот народ,5971 который ты пренебрегал;3988 выходи3318 теперь4994 и сразись3898 с ним.

39 И пошел3318 Гаал1603 впереди3942 жителей1167 Сихемских7927 и сразился3898 с Авимелехом.40

40 И погнался7291 за ним Авимелех,40 и побежал5127 он от него, и много7227 пало5307 убитых2491 до самых ворот6607 города.8179

41 И остался3427 Авимелех40 в Аруме,725 а Гаала1603 и братьев251 его Зевул2083 выгнал,1644 чтоб они не жили3427 в Сихеме.7927

42 На другой4283 день4283 вышел3318 народ5971 в поле,7704 и донесли5046 о сем Авимелеху.40

43 Он взял3947 свой народ5971 и разделил2673 его на три7969 отряда7218 и поставил693 в засаду693 в поле.7704 И увидев,7200 что народ5971 вышел3318 из города,5892 восстал6965 на них и побил5221 их.

44 Между тем как Авимелех40 и отряды,7218 бывшие с ним, приступили6584 и стали5975 у ворот66078179 городских,5892 другие два8147 отряда7218 напали6584 на всех, бывших в поле,7704 и убивали5221 их.

45 И сражался3898 Авимелех40 с городом5892 весь тот день,3117 и взял3920 город,5892 и побил2026 народ,5971 бывший в нем, и разрушил5422 город5892 и засеял2232 его солью.4417

46 Услышав8085 об этом, все бывшие1167 в башне4026 Сихемской7927 ушли935 в башню6877 капища1004 Ваал410-Верифа1286.

47 Авимелеху40 донесено,5046 что собрались6908 туда все бывшие1167 в башне4026 Сихемской.7927

48 И пошел5927 Авимелех40 на гору2022 Селмон,6756 сам и весь народ,5971 бывший с ним, и взял3947 Авимелех40 топоры7134 с собою3027 и нарубил3772 сучьев7754 древесных,6086 и положил7760 на плечи7926 свои, и сказал559 народу,5971 бывшему с ним: вы видели,7200 что я делал;6213 скорее4116 делайте6213 и вы то же, что я.3644

49 И нарубил3772 каждый376 из всего народа5971 сучьев,7754 и пошли3212 за310 Авимелехом,40 и положили7760 к башне,6877 и сожгли3341 посредством их башню6877 огнем,784 и умерли4191 все бывшие582 в башне4026 Сихемской,7927 около тысячи505 мужчин376 и женщин.802

50 Потом пошел3212 Авимелех40 в Тевец8405 и осадил2583 Тевец8405 и взял3920 его.

51 Среди8432 города5892 была крепкая5797 башня,4026 и убежали5127 туда все мужчины582 и женщины802 и все жители1167 города,5892 и заперлись5462 и взошли5927 на кровлю1406 башни.4026

52 Авимелех40 пришел935 к башне4026 и окружил3898 ее и подошел5066 к дверям6607 башни,4026 чтобы сжечь8313 ее огнем.784

53 Тогда одна259 женщина802 бросила7993 обломок6400 жернова7393 на голову7218 Авимелеху40 и проломила7533 ему череп.1538

54 Авимелех тотчас4120 призвал7121 отрока,5288 оруженосца53753627 своего, и сказал559 ему: обнажи8025 меч2719 твой и умертви4191 меня, чтобы не сказали559 обо мне: женщина802 убила2026 его. И пронзил1856 его отрок5288 его, и он умер.4191

55 Израильтяне,3763478 видя,7200 что умер4191 Авимелех,40 пошли3212 каждый376 в свое место.4725

56 Так воздал7725 Бог430 Авимелеху40 за злодеяние,7451 которое он сделал6213 отцу1 своему, убив2026 семьдесят7657 братьев251 своих.

57 И все злодеяния7451 жителей582 Сихемских7927 обратил7725 Бог430 на голову7218 их; и постигло935 их проклятие7045 Иофама,3147 сына1121 Иероваалова.3378

Книга Суддiв

Розділ 9

Книга Судей Израилевых

Глава 9

1 І пішов Авімелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всьо́го роду ба́тьківського дому своєї матері, кажучи:

1 Авимелех,40 сын1121 Иероваалов,3378 пошел3212 в Сихем7927 к братьям251 матери517 своей и говорил1696 им и всему племени49401004 отца1 матери517 своей, и сказал:559

2 „Говорі́ть го́лосно до всіх сихемських госпо́дарів: Що́ ліпше для вас: чи панува́ння над вами семидесяти́ мужів, усіх Єруббаа́лових сині́в, чи панува́ння над вами му́жа одно́го? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше“.

2 внушите1696241 всем жителям1167 Сихемским:7927 что лучше2896 для вас, чтобы владели4910 вами все семьдесят7657 сынов1121 Иеровааловых,3378 или чтобы владел4910 один?259 и вспомните,2142 что я кость6106 ваша и плоть1320 ваша.

3 І говорили брати його матері про нього го́лосно до сихемських госпо́дарів усі ті слова́, — і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: „Він наш брат“.

3 Братья251 матери517 его внушили1696241 о нем все сии слова1697 жителям1167 Сихемским;7927 и склонилось5186 сердце3820 их к310 Авимелеху,40 ибо говорили559 они: он брат251 наш.

4 І дали́ йому сімдеся́т шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легкова́жних людей, — і вони пішли за ним.

4 И дали5414 ему семьдесят7657 сиклей серебра3701 из дома1004 Ваалверифа;1170 Авимелех40 нанял7936 на оные праздных7386 и своевольных6348 людей,582 которые и пошли3212 за310 ним.

5 А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаа́лових, сімдеся́т чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаа́лів, наймолодший, бо сховався.

5 И пришел935 он в дом1004 отца1 своего в Офру6084 и убил2026 братьев251 своих, семьдесят7657 сынов1121 Иеровааловых,3378 на одном259 камне.68 Остался3498 только Иофам,3147 младший6996 сын1121 Иероваалов,3378 потому что скрылся.2244

6 І були́ зі́брані всі сихемські госпо́дарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.

6 И собрались622 все жители1167 Сихемские7927 и весь дом1004 Милло,44071037 и пошли3212 и поставили4427 царем4428 Авимелеха40 у дуба,436 что близ5324 Сихема.7927

7 І повідомили про це Йотама, і він пішов, і став на верхі́в'ї гори Ґаріззі́м, і підвищив свій голос, і закликав та й сказав їм: „Почуйте мене, сихемські госпо́дарі, і хай почує вас Бог!

7 Когда рассказали5046 об этом Иофаму,3147 он пошел3212 и стал5975 на вершине7218 горы2022 Гаризима1630 и, возвысив5375 голос6963 свой, кричал7121 и говорил559 им: послушайте8085 меня, жители1167 Сихема,7927 и послушает8085 вас Бог!430

8 Пішли були раз дерева́, щоб пома́зати царя над собою, і сказали вони до оли́вки: Царюй ти над нами!

8 Пошли19801980 некогда дерева6086 помазать4886 над собою царя4428 и сказали559 маслине:2132 царствуй4427 над нами.

9 А оли́вка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду́ над дере́вами?

9 Маслина2132 сказала559 им: оставлю2308 ли я тук1880 мой, которым чествуют3513 богов430 и людей582 и пойду1980 ли скитаться5128 по деревам?6086

10 І сказали дере́ва до фіґи: Іди ти, та й над нами царю́й!

10 И сказали559 дерева6086 смоковнице:8384 иди3212 ты, царствуй4427 над нами.

11 І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодо́щі та свій добрий врожа́й, і сторожи́ти піду́ над дере́вами?

11 Смоковница8384 сказала559 им: оставлю2308 ли я сладость4987 мою и хороший2896 плод8570 мой и пойду1980 ли скитаться5128 по деревам?6086

12 І дере́ва промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!

12 И сказали559 дерева6086 виноградной1612 лозе:1612 иди3212 ты, царствуй4427 над нами.

13 І промовив до них виноград: Чи я загубив свого со́ка, що Бога й людей весели́ти, і сторожи́ти піду́ над дере́вами?

13 Виноградная1612 лоза1612 сказала559 им: оставлю2308 ли я сок8492 мой, который веселит8055 богов430 и человеков,582 и пойду1980 ли скитаться5128 по деревам?6086

14 Тоді всі дере́ва сказали терни́ні: Іди ти, та й над нами царюй!

14 Наконец сказали559 все дерева6086 терновнику:329 иди3212 ты, царствуй4427 над нами.

15 А терни́на сказала дере́вам: якщо справді мене на царя над собою пома́зуєте, — підійді́ть, похова́йтеся в ті́ні моїй! А як ні, — то ось вийде огонь із терни́ни, та кедри лива́нські поїсть!

15 Терновник329 сказал559 деревам:6086 если вы по истине571 поставляете4886 меня царем4428 над собою, то идите,935 покойтесь2620 под тенью6738 моею; если же нет, то выйдет3318 огонь784 из терновника329 и пожжет398 кедры730 Ливанские.3844

16 А тепер, — якщо направду й у невинності зробили ви, що настанови́ли Авімелеха царем, і якщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, і якщо ви зробили йому за заслугою рук його,

16 Итак смотрите, по истине571 ли и по правде8549 ли вы поступили,6213 поставив4427 Авимелеха40 царем?4427 И хорошо2896 ли вы поступили6213 с Иероваалом3378 и домом1004 его, и сообразно1576 ли с его благодеяниями3027 поступили6213 вы?

17 бо мій ба́тько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпе́ку, і врятував вас із руки Мідія́на,

17 За вас отец1 мой сражался,3898 не дорожил79935048 жизнью5315 своею и избавил5337 вас от руки3027 Мадианитян;4080

18 а ви сьогодні повстали на дім ба́тька мого, та й повбивали синів його, сімдеся́т люда, на одно́му камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими госпо́дарями, бо він брат ваш,

18 а вы теперь3117 восстали6965 против дома1004 отца1 моего, и убили2026 семьдесят7657 сынов1121 отца моего на одном259 камне,68 и поставили4427 царем4427 над жителями1167 Сихемскими7927 Авимелеха,40 сына1121 рабыни519 его, потому что он брат251 ваш.

19 і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, — то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами!

19 Если вы ныне3117 по истине571 и по правде8549 поступили6213 с Иероваалом3378 и домом1004 его, то радуйтесь8055 об Авимелехе,40 и он пусть радуется8055 о вас;

20 А як ні, — ви́йде огонь з Авімелеха, та й поїсть госпо́дарів Сихему й Бет-Мілло, і ви́йде огонь із госпо́дарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха“.

20 если же нет, то да изыдет3318 огонь784 от Авимелеха40 и да пожжет398 жителей1167 Сихемских7927 и весь дом1004 Милло44071037 и да изыдет3318 огонь784 от жителей1167 Сихемских7927 и от дома1004 Милло,44071037 и да пожжет398 Авимелеха.40

21 І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм.

21 И побежал1272 Иофам,3147 и убежал5127 и пошел3212 в Беэр,876 и жил3427 там, укрываясь от брата251 своего Авимелеха.40

22 І володів Авімеле́х над Ізраїлем три роки.

22 Авимелех40 же царствовал7786 над Израилем3478 три7969 года.8141

23 І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими госпо́дарями, — і зрадили сихемські госпо́дарі Авімелеха,

23 И послал7971 Бог430 злого7451 духа7307 между Авимелехом40 и между жителями1167 Сихема,7927 и не стали898 покоряться898 жители1167 Сихемские7927 Авимелеху,40

24 щоб прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх.

24 дабы таким образом совершилось935 мщение2555 за семьдесят7657 сынов1121 Иеровааловых,3378 и кровь1818 их обратилась7760 на Авимелеха,40 брата251 их, который убил2026 их, и на жителей1167 Сихемских,7927 которые подкрепили2388 руки3027 его, чтоб убить2026 братьев251 своих.

25 І сихемські господарі́ поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабува́ли все, що прихо́дило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху.

25 Жители1167 Сихемские7927 посадили7760 против него в засаду693 людей693 на вершинах7218 гор,2022 которые грабили1497 всякого проходящего5674 мимо5674 их по дороге.1870 О сем донесено5046 было5046 Авимелеху.40

26 І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, — і дові́рилися йому сихемські господарі́.

26 Пришел935 же и Гаал,1603 сын1121 Еведов,5651 с братьями251 своими в Сихем, и ходили5674 они по Сихему,7927 и жители1167 Сихемские7927 положились982 на него.

27 І вихо́дили вони в поле, і збирали виноград свій, і вича́влювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха.

27 И вышли3318 в поле,7704 и собирали1219 виноград3754 свой, и давили1869 в точилах,1869 и делали6213 праздники,1974 ходили935 в дом1004 бога430 своего, и ели398 и пили,8354 и проклинали7043 Авимелеха.40

28 І говорив Ґаал, син Еведів: „Хто Авімелех і хто Сихе́м, що бу́демо служити йому? Чи ж він не син Єруббаа́лів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми бу́демо служити йому?

28 Гаал,1603 сын1121 Еведов,5651 говорил:559 кто Авимелех40 и что Сихем,7927 чтобы нам служить5647 ему? Не сын1121 ли он Иероваалов,3378 и не Зевул2083 ли главный6496 начальник6496 его? Служите5647 лучше потомкам582 Еммора,2544 отца1 Сихемова,7927 а ему для чего нам служить?5647

29 А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє ві́йсько, та й вийди!“

29 Если бы кто дал5414 народ5971 сей в руки3027 мои, я прогнал5493 бы Авимелеха.40 И сказано559 было559 Авимелеху:40 умножь7235 войско6635 твое и выходи.3318

30 І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, — і запалився його гнів.

30 Зевул,2083 начальник8269 города,5892 услышал8085 слова1697 Гаала,1603 сына1121 Еведова,5651 и воспылал2734 гнев639 его.

31 І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: „Ось Ґаал, син Еведів, та брати його прихо́дять до Сихему, і ось вони підбу́рюють місто проти тебе.

31 Он хитрым8649 образом отправляет7971 послов4397 к Авимелеху,40 чтобы сказать:559 вот, Гаал,1603 сын1121 Еведов,5651 и братья251 его пришли935 в Сихем,7927 и вот, они возмущают6696 против тебя город;5892

32 А тепер устань уночі ти та той наро́д, що з тобою, і чату́й на полі.

32 итак, встань6965 ночью,3915 ты и народ,5971 находящийся с тобою, и поставь693 засаду693 в поле;7704

33 І буде, — встанеш рано вранці, як схо́дитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, — він та народ той, що з ним, ви́йдуть до тебе, а ти зробиш йому, як зна́йде потрібним рука твоя“.

33 поутру1242 же, при восхождении2224 солнца,8121 встань7925 рано7925 и приступи6584 к городу;5892 и когда он и народ,5971 который у него, выйдут3318 к тебе, тогда делай6213 с ними, что может4672 рука3027 твоя.

34 І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.

34 И встал6965 ночью3915 Авимелех40 и весь народ,5971 находившийся с ним, и поставили693 в засаду693 у Сихема7927 четыре702 отряда.7218

35 І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході місько́ї брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із за́сідки.

35 Гаал,1603 сын1121 Еведов,5651 вышел3318 и стал5975 у ворот66078179 городских;5892 и встал6965 Авимелех40 и народ,5971 бывший с ним, из засады.3993

36 А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: „Ось народ схо́дить із верхі́в гір“. І сказав до нього Зевул: „Ти бачиш гірську́ тінь, немов людей!“

36 Гаал,1603 увидев7200 народ,5971 говорит559 Зевулу:2083 вот, народ5971 спускается3381 с вершины7218 гор.2022 А Зевул2083 сказал559 ему: тень6738 гор2022 тебе кажется7200 людьми.582

37 А Ґаал далі говорив та казав: „Ось народ сходить з верхі́в'я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму“.

37 Гаал1603 опять3254 говорил1696 и сказал:559 вот, народ5971 спускается3381 с возвышенности,2872776 и один259 отряд7218 идет935 от1870 дуба436 Меонним.6049

38 І сказав до нього Зевул: „Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми бу́дем служити йому? А оце той народ, що ти пого́рджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!“

38 И сказал559 ему Зевул:2083 где645 уста6310 твои, которые говорили:559 «кто Авимелех,40 чтобы мы стали5647 служить5647 ему?» Это тот народ,5971 который ты пренебрегал;3988 выходи3318 теперь4994 и сразись3898 с ним.

39 І вийшов Ґаал перед сихемськими господаря́ми, та й воював з Авімелехом.

39 И пошел3318 Гаал1603 впереди3942 жителей1167 Сихемских7927 и сразился3898 с Авимелехом.40

40 І Авімелех погнав його, і він побі́г перед ним. І напа́дало багато трупів аж до входу до брами.

40 И погнался7291 за ним Авимелех,40 и побежал5127 он от него, и много7227 пало5307 убитых2491 до самых ворот6607 города.8179

41 І осівся Авімелех в Арумі, а Зевул вигнав Ґаал а та братів його, щоб не сиділи в Сихемі.

41 И остался3427 Авимелех40 в Аруме,725 а Гаала1603 и братьев251 его Зевул2083 выгнал,1644 чтоб они не жили3427 в Сихеме.7927

42 I сталося другого дня, і вийшов наро́д на поле, а Авімелеху доне́сли про це.

42 На другой4283 день4283 вышел3318 народ5971 в поле,7704 и донесли5046 о сем Авимелеху.40

43 І взяв він людей, і поділив їх на три ві́дділи, та й чатував на полі. І побачив він, аж ось народ вихо́дить із міста, — і встав він на них, та й побив їх.

43 Он взял3947 свой народ5971 и разделил2673 его на три7969 отряда7218 и поставил693 в засаду693 в поле.7704 И увидев,7200 что народ5971 вышел3318 из города,5892 восстал6965 на них и побил5221 их.

44 А Авімелех та відділи, що з ним, напали й стали при вході місько́ї брами, а два відділи напали на все, що в полі, та й повбивали їх.

44 Между тем как Авимелех40 и отряды,7218 бывшие с ним, приступили6584 и стали5975 у ворот66078179 городских,5892 другие два8147 отряда7218 напали6584 на всех, бывших в поле,7704 и убивали5221 их.

45 І Авімелех воював із містом ці́лий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю.

45 И сражался3898 Авимелех40 с городом5892 весь тот день,3117 и взял3920 город,5892 и побил2026 народ,5971 бывший в нем, и разрушил5422 город5892 и засеял2232 его солью.4417

46 І почули про це всі, хто був у сихемській башті, і ввійшли до твердині, до дому бога Беріта.

46 Услышав8085 об этом, все бывшие1167 в башне4026 Сихемской7927 ушли935 в башню6877 капища1004 Ваал410-Верифа1286.

47 І було доне́сено Авімелехові, що зібралися всі господарі́ сихемської ба́шти.

47 Авимелеху40 донесено,5046 что собрались6908 туда все бывшие1167 в башне4026 Сихемской.7927

48 І вийшов Авімелех на го́ру Цалмон, він та ввесь народ, що з ним. І взяв Авімелех сокири в свою руку, та й настина́в галу́ззя з де́рева, і позно́сив його, і поклав на своє плече. І сказав він до народу, що з ним: „Що ви бачили, що́ зробив я, — поспішно зробіть, як я“.

48 И пошел5927 Авимелех40 на гору2022 Селмон,6756 сам и весь народ,5971 бывший с ним, и взял3947 Авимелех40 топоры7134 с собою3027 и нарубил3772 сучьев7754 древесных,6086 и положил7760 на плечи7926 свои, и сказал559 народу,5971 бывшему с ним: вы видели,7200 что я делал;6213 скорее4116 делайте6213 и вы то же, что я.3644

49 І настина́в також увесь народ кожен галу́ззя собі, і пішли за Авімелехом, і поскладали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали всі люди сихемської ве́жі, близько тисячі чоловіків та жінок.

49 И нарубил3772 каждый376 из всего народа5971 сучьев,7754 и пошли3212 за310 Авимелехом,40 и положили7760 к башне,6877 и сожгли3341 посредством их башню6877 огнем,784 и умерли4191 все бывшие582 в башне4026 Сихемской,7927 около тысячи505 мужчин376 и женщин.802

50 І пішов Авімелех до Тевецу, і таборува́в при Тевеці, та й здобув його.

50 Потом пошел3212 Авимелех40 в Тевец8405 и осадил2583 Тевец8405 и взял3920 его.

51 А в сере́дині міста була́ міцна́ башта, і повтікали туди всі чоловіки й жінки та всі господарі́ міста, і замкнули за собою, та й вийшли на дах тієї башти.

51 Среди8432 города5892 была крепкая5797 башня,4026 и убежали5127 туда все мужчины582 и женщины802 и все жители1167 города,5892 и заперлись5462 и взошли5927 на кровлю1406 башни.4026

52 І прийшов Авімелех аж до башти, та й воював із нею. І підійшов він аж до входу башти, щоб спалити її огнем.

52 Авимелех40 пришел935 к башне4026 и окружил3898 ее и подошел5066 к дверям6607 башни,4026 чтобы сжечь8313 ее огнем.784

53 Тоді одна жінка кинула горі́шнього ка́меня від жо́рен на Авімелехову голову, — та й розторо́щила йому че́репа.

53 Тогда одна259 женщина802 бросила7993 обломок6400 жернова7393 на голову7218 Авимелеху40 и проломила7533 ему череп.1538

54 І він зараз кликнув до юнака́, свого́ зброєно́ші, та й сказав йому: „Витягни свого меча, та й забий мене, щоб не сказали про мене: Його жінка забила!“ І його юна́к проколов його, — і він помер.

54 Авимелех тотчас4120 призвал7121 отрока,5288 оруженосца53753627 своего, и сказал559 ему: обнажи8025 меч2719 твой и умертви4191 меня, чтобы не сказали559 обо мне: женщина802 убила2026 его. И пронзил1856 его отрок5288 его, и он умер.4191

55 І побачили ізра́їльтяни, що Авімелех помер, та й порозхо́дилися кожен на своє місце.

55 Израильтяне,3763478 видя,7200 что умер4191 Авимелех,40 пошли3212 каждый376 в свое место.4725

56 І Бог віддав Авімелехові зло, яке він зробив був своєму батькові, що повбивав сімдеся́т братів своїх.

56 Так воздал7725 Бог430 Авимелеху40 за злодеяние,7451 которое он сделал6213 отцу1 своему, убив2026 семьдесят7657 братьев251 своих.

57 А все зло сихемських людей Бог повернув на їхню го́лову, — і прийшло на них прокля́ття Йотама, Єруббаа́лового сина.

57 И все злодеяния7451 жителей582 Сихемских7927 обратил7725 Бог430 на голову7218 их; и постигло935 их проклятие7045 Иофама,3147 сына1121 Иероваалова.3378

1.0x