Вiд МатвiяРозділ 20 |
|
1 |
|
2 Згодившися ж він із робі́тниками по дина́рію за день, послав їх до свого виноградника. |
|
3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку, |
|
4 та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що́ буде належати, дам вам“. |
|
5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив. |
|
6 А вийшовши коло години одина́дцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте́ цілий день безробітні?“ |
|
7 Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“. |
|
8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робі́тників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“. |
|
9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по дина́рію. |
|
10 Коли ж прийшли перші, то ду́мали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли́. |
|
11 А взявши, вони почали́ наріка́ти на господаря, |
|
12 кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спеко́ту“. |
|
13 А він відповів і сказав до одно́го із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною? |
|
14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому́ ось останньому, як і тобі. |
|
15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“ |
|
16 Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“ |
|
17 |
|
18 „Оце в Єрусалим ми йдемо́, — і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, — і засудять на смерть Його. |
|
19 І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“ |
|
20 |
|
21 А Він їй сказав: „Чого хочеш?“ Вона каже Йому́: „Скажи, щоб оби́два сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — право́руч один, і ліво́руч від Тебе один“. |
|
22 А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христи́тися хрищенням, що я ним хрищу́ся)?“ „Вони кажуть Йому: „Можемо“. |
|
23 Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“. |
|
24 Як почули це де́сятеро, стали гніватися на обох тих братів. |
|
25 |
|
26 Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам. |
|
27 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба. |
|
28 Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох! |
|
29 |
|
30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“ |
|
31 Наро́д же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“ |
|
32 Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: „Що́ хочете, щоб Я вам зробив?“ |
|
33 Вони Йому кажуть: „Господи, — нехай нам розкриються очі!“ |
|
34 І змилосе́рдивсь Ісус, доторкнувся до їхніх оче́й, — і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним. |
Евангелие от МатфеяГлава 20 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 Он |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
|
29 |
|
30 И |
|
31 |
|
32 |
|
33 Они говорят |
|
34 |
Вiд МатвiяРозділ 20 |
Евангелие от МатфеяГлава 20 |
|
1 |
1 |
|
2 Згодившися ж він із робі́тниками по дина́рію за день, послав їх до свого виноградника. |
2 |
|
3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку, |
3 |
|
4 та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що́ буде належати, дам вам“. |
4 |
|
5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив. |
5 |
|
6 А вийшовши коло години одина́дцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте́ цілий день безробітні?“ |
6 |
|
7 Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“. |
7 |
|
8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робі́тників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“. |
8 |
|
9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по дина́рію. |
9 |
|
10 Коли ж прийшли перші, то ду́мали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли́. |
10 |
|
11 А взявши, вони почали́ наріка́ти на господаря, |
11 |
|
12 кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спеко́ту“. |
12 |
|
13 А він відповів і сказав до одно́го із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною? |
13 |
|
14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому́ ось останньому, як і тобі. |
14 |
|
15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“ |
15 |
|
16 Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“ |
16 |
|
17 |
17 |
|
18 „Оце в Єрусалим ми йдемо́, — і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, — і засудять на смерть Його. |
18 |
|
19 І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“ |
19 |
|
20 |
20 |
|
21 А Він їй сказав: „Чого хочеш?“ Вона каже Йому́: „Скажи, щоб оби́два сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — право́руч один, і ліво́руч від Тебе один“. |
21 Он |
|
22 А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христи́тися хрищенням, що я ним хрищу́ся)?“ „Вони кажуть Йому: „Можемо“. |
22 |
|
23 Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“. |
23 |
|
24 Як почули це де́сятеро, стали гніватися на обох тих братів. |
24 |
|
25 |
25 |
|
26 Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам. |
26 |
|
27 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба. |
27 |
|
28 Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох! |
28 |
|
29 |
29 |
|
30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“ |
30 И |
|
31 Наро́д же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“ |
31 |
|
32 Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: „Що́ хочете, щоб Я вам зробив?“ |
32 |
|
33 Вони Йому кажуть: „Господи, — нехай нам розкриються очі!“ |
33 Они говорят |
|
34 І змилосе́рдивсь Ісус, доторкнувся до їхніх оче́й, — і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним. |
34 |