Вiд МатвiяРозділ 20 |
1 |
2 Згодившися ж він із робі́тниками по дина́рію за день, послав їх до свого виноградника. |
3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку, |
4 та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що́ буде належати, дам вам“. |
5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив. |
6 А вийшовши коло години одина́дцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте́ цілий день безробітні?“ |
7 Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“. |
8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робі́тників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“. |
9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по дина́рію. |
10 Коли ж прийшли перші, то ду́мали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли́. |
11 А взявши, вони почали́ наріка́ти на господаря, |
12 кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спеко́ту“. |
13 А він відповів і сказав до одно́го із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною? |
14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому́ ось останньому, як і тобі. |
15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“ |
16 Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“ |
17 |
18 „Оце в Єрусалим ми йдемо́, — і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, — і засудять на смерть Його. |
19 І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“ |
20 |
21 А Він їй сказав: „Чого хочеш?“ Вона каже Йому́: „Скажи, щоб оби́два сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — право́руч один, і ліво́руч від Тебе один“. |
22 А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христи́тися хрищенням, що я ним хрищу́ся)?“ „Вони кажуть Йому: „Можемо“. |
23 Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“. |
24 Як почули це де́сятеро, стали гніватися на обох тих братів. |
25 |
26 Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам. |
27 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба. |
28 Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох! |
29 |
30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“ |
31 Наро́д же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“ |
32 Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: „Що́ хочете, щоб Я вам зробив?“ |
33 Вони Йому кажуть: „Господи, — нехай нам розкриються очі!“ |
34 І змилосе́рдивсь Ісус, доторкнувся до їхніх оче́й, — і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним. |
Евангелие от МатфеяГлава 20 |
1 |
2 И согласившись с работниками по динарию в день, послал их к себе в виноградник. |
3 И выйдя около третьего часа, увидел он других, пришедших и стоящих на площади без работы. |
4 Он и тем сказал: «идите и вы в виноградник мой, и что будет справедливо, дам вам». И они пошли. |
5 Снова выйдя около шестого и девятого часа, он сделал так же. |
6 А выйдя около одиннадцатого часа, нашел других, пришедших и стоящих, и говорит им: «почему вы, придя сюда, стоите целый день без работы?» |
7 Они говорят ему: «потому что никто нас не нанял». Он говорит им: «идите и вы в виноградник». |
8 С наступлением же вечера говорит господин виноградника управителю своему: «позови работников и выдай плату, начав с последних до первых». |
9 И нанятые около одиннадцатого часа пришли и получили по динарию. |
10 Пришли и первые и подумали, что они получат больше; но получили, как было условлено, по динарию и они; |
11 и получив, начали роптать на хозяина дома, |
12 говоря: «эти последние один час проработали, и ты сравнял их с нами, перенесшими тягость дня и зной». |
13 Он же сказал одному из них в ответ: «друг, я не обижаю тебя; не за динарий ли ты согласился со мной? |
14 Возьми свое и иди; я же хочу этому последнему дать, как и тебе. |
15 Разве нельзя мне, как хочу, поступить с моим имуществом? Или глаз твой завистлив оттого, что я добр?» |
16 Так будут последние первыми и первые последними. |
17 |
18 вот, мы восходим в Иерусалим, и Сын Человеческий предан будет первосвященникам и книжникам, и приговорят Его к смерти, |
19 и предадут Его язычникам на поругание и бичевание и распятие; и в третий день Он восстанет. |
20 |
21 Он же сказал ей: чего ты хочешь? Она говорит Ему: скажи, чтобы сели эти два сына мои один по правую и другой по левую Твою сторону в Царстве Твоем. |
22 Иисус же ответил: не знаете, чего просите. Можете ли пить чашу, которую Я буду пить? Они говорят Ему: можем. |
23 Говорит им: пить Мою чашу будете, сесть же по правую Мою сторону и по левую — не Я даю, но кому уготовано Отцом Моим. |
24 И услышав, десять вознегодовали на двух братьев. |
25 Иисус же, призвав их, сказал: вы знаете, что князья народов господствуют над ними, и вельможи показывают над ними свою власть. |
26 Между вами да не будет так, но кто хочет стать великим между вами, пусть будет вам слугою; |
27 и кто хочет между вами быть первым, пусть будет вам рабом; |
28 как и Сын Человеческий не для того пришел, чтобы Ему послужили, но чтобы послужить и дать душу Свою как выкуп за многих. |
29 |
30 И вот, двое слепых, сидевших у дороги, услышав, что Иисус проходит, закричали: Господи, помилуй нас, Сын Давидов! |
31 Народ же требовал от них, чтобы они замолчали; но те с еще большей силой закричали: Господи, помилуй нас, Сын Давидов! |
32 И остановившись, Иисус позвал их и сказал: что хотите, чтобы Я сделал вам? |
33 Они говорят Ему: Господи, чтобы открылись глаза наши. |
34 Сжалившись, Иисус коснулся их глаз, и они тотчас прозрели и последовали за Ним. |
Вiд МатвiяРозділ 20 |
Евангелие от МатфеяГлава 20 |
1 |
1 |
2 Згодившися ж він із робі́тниками по дина́рію за день, послав їх до свого виноградника. |
2 И согласившись с работниками по динарию в день, послал их к себе в виноградник. |
3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку, |
3 И выйдя около третьего часа, увидел он других, пришедших и стоящих на площади без работы. |
4 та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що́ буде належати, дам вам“. |
4 Он и тем сказал: «идите и вы в виноградник мой, и что будет справедливо, дам вам». И они пошли. |
5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив. |
5 Снова выйдя около шестого и девятого часа, он сделал так же. |
6 А вийшовши коло години одина́дцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте́ цілий день безробітні?“ |
6 А выйдя около одиннадцатого часа, нашел других, пришедших и стоящих, и говорит им: «почему вы, придя сюда, стоите целый день без работы?» |
7 Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“. |
7 Они говорят ему: «потому что никто нас не нанял». Он говорит им: «идите и вы в виноградник». |
8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робі́тників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“. |
8 С наступлением же вечера говорит господин виноградника управителю своему: «позови работников и выдай плату, начав с последних до первых». |
9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по дина́рію. |
9 И нанятые около одиннадцатого часа пришли и получили по динарию. |
10 Коли ж прийшли перші, то ду́мали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли́. |
10 Пришли и первые и подумали, что они получат больше; но получили, как было условлено, по динарию и они; |
11 А взявши, вони почали́ наріка́ти на господаря, |
11 и получив, начали роптать на хозяина дома, |
12 кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спеко́ту“. |
12 говоря: «эти последние один час проработали, и ты сравнял их с нами, перенесшими тягость дня и зной». |
13 А він відповів і сказав до одно́го із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною? |
13 Он же сказал одному из них в ответ: «друг, я не обижаю тебя; не за динарий ли ты согласился со мной? |
14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому́ ось останньому, як і тобі. |
14 Возьми свое и иди; я же хочу этому последнему дать, как и тебе. |
15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“ |
15 Разве нельзя мне, как хочу, поступить с моим имуществом? Или глаз твой завистлив оттого, что я добр?» |
16 Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“ |
16 Так будут последние первыми и первые последними. |
17 |
17 |
18 „Оце в Єрусалим ми йдемо́, — і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, — і засудять на смерть Його. |
18 вот, мы восходим в Иерусалим, и Сын Человеческий предан будет первосвященникам и книжникам, и приговорят Его к смерти, |
19 І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“ |
19 и предадут Его язычникам на поругание и бичевание и распятие; и в третий день Он восстанет. |
20 |
20 |
21 А Він їй сказав: „Чого хочеш?“ Вона каже Йому́: „Скажи, щоб оби́два сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — право́руч один, і ліво́руч від Тебе один“. |
21 Он же сказал ей: чего ты хочешь? Она говорит Ему: скажи, чтобы сели эти два сына мои один по правую и другой по левую Твою сторону в Царстве Твоем. |
22 А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христи́тися хрищенням, що я ним хрищу́ся)?“ „Вони кажуть Йому: „Можемо“. |
22 Иисус же ответил: не знаете, чего просите. Можете ли пить чашу, которую Я буду пить? Они говорят Ему: можем. |
23 Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“. |
23 Говорит им: пить Мою чашу будете, сесть же по правую Мою сторону и по левую — не Я даю, но кому уготовано Отцом Моим. |
24 Як почули це де́сятеро, стали гніватися на обох тих братів. |
24 И услышав, десять вознегодовали на двух братьев. |
25 |
25 Иисус же, призвав их, сказал: вы знаете, что князья народов господствуют над ними, и вельможи показывают над ними свою власть. |
26 Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам. |
26 Между вами да не будет так, но кто хочет стать великим между вами, пусть будет вам слугою; |
27 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба. |
27 и кто хочет между вами быть первым, пусть будет вам рабом; |
28 Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох! |
28 как и Сын Человеческий не для того пришел, чтобы Ему послужили, но чтобы послужить и дать душу Свою как выкуп за многих. |
29 |
29 |
30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“ |
30 И вот, двое слепых, сидевших у дороги, услышав, что Иисус проходит, закричали: Господи, помилуй нас, Сын Давидов! |
31 Наро́д же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“ |
31 Народ же требовал от них, чтобы они замолчали; но те с еще большей силой закричали: Господи, помилуй нас, Сын Давидов! |
32 Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: „Що́ хочете, щоб Я вам зробив?“ |
32 И остановившись, Иисус позвал их и сказал: что хотите, чтобы Я сделал вам? |
33 Вони Йому кажуть: „Господи, — нехай нам розкриються очі!“ |
33 Они говорят Ему: Господи, чтобы открылись глаза наши. |
34 І змилосе́рдивсь Ісус, доторкнувся до їхніх оче́й, — і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним. |
34 Сжалившись, Иисус коснулся их глаз, и они тотчас прозрели и последовали за Ним. |