Пiсня над пiснями

Розділ 6

1 „Куди твій коха́ний пішов, о найвродливі́ша з жінок? Куди спрямува́в твій коха́ний? Бо ми пошукаємо його із тобою“.

2 „Мій коханий пішов до садо́чка свого́, в квітники́ запашні́, щоб па́сти в садка́х і збирати ліле́ї.

3 Я належу своєму коханому, а мені — мій коханий, що пасе між ліле́ями!“

4 „Ти прекрасна, моя ти подру́женько, мов та Тірца́, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна́, як війська́ з прапора́ми!

5 Відверни́ ти свої оченя́та від мене, бо вони непоко́ять мене! Твої коси — немов стадо кіз, що хви́лями сходять з того́ Гілеа́ду!

6 Твої зуби — немов та отара ове́ць, що з ку́пелю вийшли, що ко́тять близня́та, і між ними немає неплідної!

7 Мов частина грана́тного яблука — скро́ня твоя за серпа́нком твоїм!

8 Шістдеся́т є цариць, і вісімдеся́т є нало́жниць, а дівчатам немає числа, —

9 та єдина вона — ця голубка моя, моя чиста! У не́ньки своєї вона одина́чка, обра́на вона у своєї роди́тельки! Як бачили до́чки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й нало́жниці — то вихваля́ли її:

10 Хто це така, що вона виглядає, немов та досві́тня зоря́, прекрасна, як місяць, як сонце — ясна́, як полки́ з прапора́ми — грізна́?“

11 „Зійшла я в орі́ховий сад, щоб погля́нути на пу́п'яночки при пото́ці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи грана́тові яблуні порозцвіта́ли?

12 І не зчу́лася я, як мене посадила душа моя між колесни́ці моєї дружи́ни боя́р“.

Песнь Соломона

Глава 6

1 Прекраснейшая из женщин, куда же пошёл твой любимый? Каким направился путём? Скажи нам, и мы поможем тебе его отыскать.

2 В свой сад ушёл мой возлюбленный, к благоухающим цветникам, он ушёл отдыхать в сады, чтобы набраться сил и лилиями насладиться.

3 Я принадлежу возлюбленному моему, а он — мне. Он тот, кто среди лилий находится.

4 Ты, возлюбленная моя, прекрасна, как Фирца, любезна, как Иерусалим и восхитительна, словно звёздная ночь.

5 Не смотри на меня, твои очи меня слишком волнуют, твои длинные волосы развеваются, словно танцующие козлята на склонах горы Галаад.

6 Зубы твои словно овечки, выходящие из купальни, у каждой из них близнецы, и нет среди них одиноких.

7 Щёки твои под вуалью подобны половинкам граната.

8 Есть шестьдесят цариц, восемьдесят наложниц и девушек без счёта,

9 но единственная для меня — она, голубка моя, моя совершенная. Она любимица матери; молодые женщины, увидев, её превозносят, и даже царицы с невольницами восхваляют её.

10 Кто эта женщина молодая, сияющая как заря? Она прекрасна, как луна, лучезарна, словно солнце, восхитительна, как звёзды в небесах.

11 Я пошла в ореховую рощу взглянуть на фрукты долины, посмотреть, зацвёл ли виноградник, есть ли цветы на гранатовых деревьях.

12 Радость переполнила меня, когда царь пригласил меня в свою колесницу.

Пiсня над пiснями

Розділ 6

Песнь Соломона

Глава 6

1 „Куди твій коха́ний пішов, о найвродливі́ша з жінок? Куди спрямува́в твій коха́ний? Бо ми пошукаємо його із тобою“.

1 Прекраснейшая из женщин, куда же пошёл твой любимый? Каким направился путём? Скажи нам, и мы поможем тебе его отыскать.

2 „Мій коханий пішов до садо́чка свого́, в квітники́ запашні́, щоб па́сти в садка́х і збирати ліле́ї.

2 В свой сад ушёл мой возлюбленный, к благоухающим цветникам, он ушёл отдыхать в сады, чтобы набраться сил и лилиями насладиться.

3 Я належу своєму коханому, а мені — мій коханий, що пасе між ліле́ями!“

3 Я принадлежу возлюбленному моему, а он — мне. Он тот, кто среди лилий находится.

4 „Ти прекрасна, моя ти подру́женько, мов та Тірца́, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна́, як війська́ з прапора́ми!

4 Ты, возлюбленная моя, прекрасна, как Фирца, любезна, как Иерусалим и восхитительна, словно звёздная ночь.

5 Відверни́ ти свої оченя́та від мене, бо вони непоко́ять мене! Твої коси — немов стадо кіз, що хви́лями сходять з того́ Гілеа́ду!

5 Не смотри на меня, твои очи меня слишком волнуют, твои длинные волосы развеваются, словно танцующие козлята на склонах горы Галаад.

6 Твої зуби — немов та отара ове́ць, що з ку́пелю вийшли, що ко́тять близня́та, і між ними немає неплідної!

6 Зубы твои словно овечки, выходящие из купальни, у каждой из них близнецы, и нет среди них одиноких.

7 Мов частина грана́тного яблука — скро́ня твоя за серпа́нком твоїм!

7 Щёки твои под вуалью подобны половинкам граната.

8 Шістдеся́т є цариць, і вісімдеся́т є нало́жниць, а дівчатам немає числа, —

8 Есть шестьдесят цариц, восемьдесят наложниц и девушек без счёта,

9 та єдина вона — ця голубка моя, моя чиста! У не́ньки своєї вона одина́чка, обра́на вона у своєї роди́тельки! Як бачили до́чки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й нало́жниці — то вихваля́ли її:

9 но единственная для меня — она, голубка моя, моя совершенная. Она любимица матери; молодые женщины, увидев, её превозносят, и даже царицы с невольницами восхваляют её.

10 Хто це така, що вона виглядає, немов та досві́тня зоря́, прекрасна, як місяць, як сонце — ясна́, як полки́ з прапора́ми — грізна́?“

10 Кто эта женщина молодая, сияющая как заря? Она прекрасна, как луна, лучезарна, словно солнце, восхитительна, как звёзды в небесах.

11 „Зійшла я в орі́ховий сад, щоб погля́нути на пу́п'яночки при пото́ці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи грана́тові яблуні порозцвіта́ли?

11 Я пошла в ореховую рощу взглянуть на фрукты долины, посмотреть, зацвёл ли виноградник, есть ли цветы на гранатовых деревьях.

12 І не зчу́лася я, як мене посадила душа моя між колесни́ці моєї дружи́ни боя́р“.

12 Радость переполнила меня, когда царь пригласил меня в свою колесницу.

1.0x