Повторення ЗаконуРозділ 29 |
|
1 |
|
2 ті великі ви́пробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чу́да, |
|
3 та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього. |
|
4 І провадив я вас сорок літ пустинею, — не зужили́ся одежі ваші на вас, а чо́біт твій не зужився на твоїй нозі. |
|
5 Не їли ви хліба, і вина та п'янко́го напо́ю не пили ви, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш. |
|
6 А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навпере́йми вас на війну Сиго́н, цар хешбо́нський, та Оґ, цар баша́нський, — і побили ми їх, |
|
7 і забрали ми їхній край, та й дали його на спа́док Руви́мовим та Ґа́довим та половині племени Манасі́їного. |
|
8 Додержуй же слів цього́ заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви пово́дження в усьому, що́ будете робити. |
|
9 Ви стоїте́ сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: го́лови ваші, племе́на ваші, старші́ ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж, |
|
10 діти ваші, ваші жінки́ та твій прихо́дько, що посеред табо́рів твоїх від колія́ дров твоїх аж до черпача́ твоєї води, |
|
11 щоб ти ввійшов у запові́т Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою, |
|
12 щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батька́м твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову. |
|
13 І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву, |
|
14 але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут. |
|
15 Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім кра́ї, і що ми прохо́дили серед тих народів, які ви перейшли́, |
|
16 І ви бачили їхні огиди та їхніх бовва́нів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними. |
|
17 Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або пле́м'я, що серце його сьогодні відверта́ється від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що виро́щує їдь та поли́н, |
|
18 щоб не було, що коли він почує слова́ цього прокля́ття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напо́єний, і спра́гнений. |
|
19 Не захоче Господь простити йому́, бо тоді запа́литься Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я́ його з-під неба. |
|
20 І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племе́н, згідно з усіма́ прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Зако́ну. |
|
21 І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що при́йде з далекої країни, і побачить порази цього Кра́ю та його хвороби, які пошле́ Господь на нього: |
|
22 сірка та сіль, погорі́лище — уся земля його, не буде вона засі́ювана, і не пустить росли́н, і не зі́йде на ній жодна трава, як по знищенні Содо́му та Гомо́ри, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй. |
|
23 І скажуть усі ті наро́ди: „Для чого Господь зробив так цьому кра́єві? Що то за горіння цього великого гніву?“ |
|
24 І скажуть: „За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога сво́їх батьків, якого Він склав був із ними, коли виво́див їх з єгипетсього кра́ю. |
|
25 І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм. |
|
26 І запалився Господній гнів на цей край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі. |
|
27 І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обу́ренні, та й кинув їх до іншого кра́ю, як цього дня. |
|
28 Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите — наше та наших синів аж навіки, щоб вико́нувати всі слова́ цього Зако́ну“. |
ВторозакониеГлава 29 |
|
1 |
|
2 Моисей созвал всех израильтян и сказал им: |
|
3 Вы видели, какие Он послал им бедствия, видели, какие Он совершил чудеса и знамения, |
|
4 и всё же даже сегодня вы не знаете, что произошло, так как Господь не дал вам понять, что вы видели и слышали. |
|
5 Господь сорок лет водил вас по пустыне, и за всё это время ни одежда ваша не обветшала, ни обувь ваша не износилась. |
|
6 У вас с собой не было ни еды, ни вина, ни другого питья, но Господь позаботился о вас, чтобы вы осознали, что Он — Господь, Бог ваш. |
|
7 Когда вы пришли на это место, против нас выступили Сигон, царь есевонский, и Ог, царь васанский, но мы победили их, |
|
8 а затем захватили их землю и отдали её колену Рувима, колену Гада и половине колена Манассии. |
|
9 Если вы будете исполнять все заповеди этого соглашения, то преуспеете во всех своих делах. |
|
10 Сегодня вы все вместе стоите здесь перед Господом, Богом вашим: ваши предводители, надзиратели, старейшины и все прочие. |
|
11 Здесь также ваши жёны, дети и живущие среди вас чужестранцы, которые заготавливают вам дрова и носят воду. |
|
12 Вы здесь собрались, чтобы вступить в соглашение с Господом, Богом вашим. |
|
13 |
|
14 Господь заключает это соглашение и даёт эти обещания не только вам, |
|
15 но и всем нам, стоящим сегодня здесь перед Господом, Богом нашим. Это соглашение также даётся и нашим потомкам, которых сегодня с нами здесь нет. |
|
16 Вспомните, как мы жили в Египетской земле и как мы проходили через страны на пути сюда. |
|
17 Вы видели у них ненавистных идолов, сделанных из дерева, камня, серебра и золота. |
|
18 Так удостоверьтесь же, что здесь сегодня нет ни мужчины, ни женщины, ни семьи, ни колена, сердце которых отвернулось бы от Господа, Бога нашего. Пусть никто не идёт служить богам других народов, потому что люди, сделавшие это, подобны растению, родящему горький ядовитый плод. |
|
19 Услышав эти проклятия, человек может успокоить себя, говоря: „Буду продолжать делать, что делаю, и ничего плохого со мной не случится!” Однако именно из-за такой самоуверенности с человеком и случится непоправимое несчастье. |
|
20 Гнев и ярость Господа падут на такого человека, и Он накажет его, отделив ото всех израильских колен, и уничтожит его. С ним случится всё, что записано в этой книге, потому что всё это — часть соглашения, записанного в книге Закона. |
|
21 |
|
22 В будущем твои потомки и пришельцы из дальних стран увидят, как будет погублена эта земля, увидят, какие болезни послал на неё Господь. |
|
23 Земля, погубленная горящей серой и покрытая солью, станет бесполезна, и ничего не будет на ней расти, даже сорняки. Земля будет погублена, как города Содом, Гоморра, Адма и Цевоим, которые в страшном гневе разрушил Господь. |
|
24 И спросят другие народы: „Почему Господь сделал такое с этой землёй? Почему Он так разгневан?” |
|
25 Ответ же будет таков: „Господь разгневан, потому что израильский народ отрёкся от соглашения с Господом, Богом их предков, перестал следовать соглашению, которое Господь заключил с ними, когда вывел их из Египта. |
|
26 Израильский народ стал служить другим богам, которым никогда раньше не поклонялся. Господь запретил Своему народу поклоняться им. |
|
27 Вот почему Господь разгневался на народ этой земли и навёл на них все проклятия, записанные в этой книге. |
|
28 В ярости и великом негодовании Господь гневно изгнал их из этой земли и привёл в ту страну, где они пребывают сегодня”. |
Повторення ЗаконуРозділ 29 |
ВторозакониеГлава 29 |
|
1 |
1 |
|
2 ті великі ви́пробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чу́да, |
2 Моисей созвал всех израильтян и сказал им: |
|
3 та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього. |
3 Вы видели, какие Он послал им бедствия, видели, какие Он совершил чудеса и знамения, |
|
4 І провадив я вас сорок літ пустинею, — не зужили́ся одежі ваші на вас, а чо́біт твій не зужився на твоїй нозі. |
4 и всё же даже сегодня вы не знаете, что произошло, так как Господь не дал вам понять, что вы видели и слышали. |
|
5 Не їли ви хліба, і вина та п'янко́го напо́ю не пили ви, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш. |
5 Господь сорок лет водил вас по пустыне, и за всё это время ни одежда ваша не обветшала, ни обувь ваша не износилась. |
|
6 А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навпере́йми вас на війну Сиго́н, цар хешбо́нський, та Оґ, цар баша́нський, — і побили ми їх, |
6 У вас с собой не было ни еды, ни вина, ни другого питья, но Господь позаботился о вас, чтобы вы осознали, что Он — Господь, Бог ваш. |
|
7 і забрали ми їхній край, та й дали його на спа́док Руви́мовим та Ґа́довим та половині племени Манасі́їного. |
7 Когда вы пришли на это место, против нас выступили Сигон, царь есевонский, и Ог, царь васанский, но мы победили их, |
|
8 Додержуй же слів цього́ заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви пово́дження в усьому, що́ будете робити. |
8 а затем захватили их землю и отдали её колену Рувима, колену Гада и половине колена Манассии. |
|
9 Ви стоїте́ сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: го́лови ваші, племе́на ваші, старші́ ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж, |
9 Если вы будете исполнять все заповеди этого соглашения, то преуспеете во всех своих делах. |
|
10 діти ваші, ваші жінки́ та твій прихо́дько, що посеред табо́рів твоїх від колія́ дров твоїх аж до черпача́ твоєї води, |
10 Сегодня вы все вместе стоите здесь перед Господом, Богом вашим: ваши предводители, надзиратели, старейшины и все прочие. |
|
11 щоб ти ввійшов у запові́т Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою, |
11 Здесь также ваши жёны, дети и живущие среди вас чужестранцы, которые заготавливают вам дрова и носят воду. |
|
12 щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батька́м твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову. |
12 Вы здесь собрались, чтобы вступить в соглашение с Господом, Богом вашим. |
|
13 І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву, |
13 |
|
14 але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут. |
14 Господь заключает это соглашение и даёт эти обещания не только вам, |
|
15 Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім кра́ї, і що ми прохо́дили серед тих народів, які ви перейшли́, |
15 но и всем нам, стоящим сегодня здесь перед Господом, Богом нашим. Это соглашение также даётся и нашим потомкам, которых сегодня с нами здесь нет. |
|
16 І ви бачили їхні огиди та їхніх бовва́нів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними. |
16 Вспомните, как мы жили в Египетской земле и как мы проходили через страны на пути сюда. |
|
17 Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або пле́м'я, що серце його сьогодні відверта́ється від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що виро́щує їдь та поли́н, |
17 Вы видели у них ненавистных идолов, сделанных из дерева, камня, серебра и золота. |
|
18 щоб не було, що коли він почує слова́ цього прокля́ття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напо́єний, і спра́гнений. |
18 Так удостоверьтесь же, что здесь сегодня нет ни мужчины, ни женщины, ни семьи, ни колена, сердце которых отвернулось бы от Господа, Бога нашего. Пусть никто не идёт служить богам других народов, потому что люди, сделавшие это, подобны растению, родящему горький ядовитый плод. |
|
19 Не захоче Господь простити йому́, бо тоді запа́литься Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я́ його з-під неба. |
19 Услышав эти проклятия, человек может успокоить себя, говоря: „Буду продолжать делать, что делаю, и ничего плохого со мной не случится!” Однако именно из-за такой самоуверенности с человеком и случится непоправимое несчастье. |
|
20 І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племе́н, згідно з усіма́ прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Зако́ну. |
20 Гнев и ярость Господа падут на такого человека, и Он накажет его, отделив ото всех израильских колен, и уничтожит его. С ним случится всё, что записано в этой книге, потому что всё это — часть соглашения, записанного в книге Закона. |
|
21 І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що при́йде з далекої країни, і побачить порази цього Кра́ю та його хвороби, які пошле́ Господь на нього: |
21 |
|
22 сірка та сіль, погорі́лище — уся земля його, не буде вона засі́ювана, і не пустить росли́н, і не зі́йде на ній жодна трава, як по знищенні Содо́му та Гомо́ри, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй. |
22 В будущем твои потомки и пришельцы из дальних стран увидят, как будет погублена эта земля, увидят, какие болезни послал на неё Господь. |
|
23 І скажуть усі ті наро́ди: „Для чого Господь зробив так цьому кра́єві? Що то за горіння цього великого гніву?“ |
23 Земля, погубленная горящей серой и покрытая солью, станет бесполезна, и ничего не будет на ней расти, даже сорняки. Земля будет погублена, как города Содом, Гоморра, Адма и Цевоим, которые в страшном гневе разрушил Господь. |
|
24 І скажуть: „За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога сво́їх батьків, якого Він склав був із ними, коли виво́див їх з єгипетсього кра́ю. |
24 И спросят другие народы: „Почему Господь сделал такое с этой землёй? Почему Он так разгневан?” |
|
25 І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм. |
25 Ответ же будет таков: „Господь разгневан, потому что израильский народ отрёкся от соглашения с Господом, Богом их предков, перестал следовать соглашению, которое Господь заключил с ними, когда вывел их из Египта. |
|
26 І запалився Господній гнів на цей край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі. |
26 Израильский народ стал служить другим богам, которым никогда раньше не поклонялся. Господь запретил Своему народу поклоняться им. |
|
27 І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обу́ренні, та й кинув їх до іншого кра́ю, як цього дня. |
27 Вот почему Господь разгневался на народ этой земли и навёл на них все проклятия, записанные в этой книге. |
|
28 Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите — наше та наших синів аж навіки, щоб вико́нувати всі слова́ цього Зако́ну“. |
28 В ярости и великом негодовании Господь гневно изгнал их из этой земли и привёл в ту страну, где они пребывают сегодня”. |