Повторення ЗаконуРозділ 29 |
|
1 |
|
2 ті великі ви́пробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чу́да, |
|
3 та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього. |
|
4 І провадив я вас сорок літ пустинею, — не зужили́ся одежі ваші на вас, а чо́біт твій не зужився на твоїй нозі. |
|
5 Не їли ви хліба, і вина та п'янко́го напо́ю не пили ви, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш. |
|
6 А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навпере́йми вас на війну Сиго́н, цар хешбо́нський, та Оґ, цар баша́нський, — і побили ми їх, |
|
7 і забрали ми їхній край, та й дали його на спа́док Руви́мовим та Ґа́довим та половині племени Манасі́їного. |
|
8 Додержуй же слів цього́ заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви пово́дження в усьому, що́ будете робити. |
|
9 Ви стоїте́ сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: го́лови ваші, племе́на ваші, старші́ ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж, |
|
10 діти ваші, ваші жінки́ та твій прихо́дько, що посеред табо́рів твоїх від колія́ дров твоїх аж до черпача́ твоєї води, |
|
11 щоб ти ввійшов у запові́т Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою, |
|
12 щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батька́м твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову. |
|
13 І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву, |
|
14 але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут. |
|
15 Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім кра́ї, і що ми прохо́дили серед тих народів, які ви перейшли́, |
|
16 І ви бачили їхні огиди та їхніх бовва́нів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними. |
|
17 Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або пле́м'я, що серце його сьогодні відверта́ється від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що виро́щує їдь та поли́н, |
|
18 щоб не було, що коли він почує слова́ цього прокля́ття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напо́єний, і спра́гнений. |
|
19 Не захоче Господь простити йому́, бо тоді запа́литься Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я́ його з-під неба. |
|
20 І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племе́н, згідно з усіма́ прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Зако́ну. |
|
21 І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що при́йде з далекої країни, і побачить порази цього Кра́ю та його хвороби, які пошле́ Господь на нього: |
|
22 сірка та сіль, погорі́лище — уся земля його, не буде вона засі́ювана, і не пустить росли́н, і не зі́йде на ній жодна трава, як по знищенні Содо́му та Гомо́ри, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй. |
|
23 І скажуть усі ті наро́ди: „Для чого Господь зробив так цьому кра́єві? Що то за горіння цього великого гніву?“ |
|
24 І скажуть: „За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога сво́їх батьків, якого Він склав був із ними, коли виво́див їх з єгипетсього кра́ю. |
|
25 І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм. |
|
26 І запалився Господній гнів на цей край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі. |
|
27 І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обу́ренні, та й кинув їх до іншого кра́ю, як цього дня. |
|
28 Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите — наше та наших синів аж навіки, щоб вико́нувати всі слова́ цього Зако́ну“. |
ВторозакониеГлава 29 |
|
1 |
|
2 Моисей воззвал ко всем [сынам] Израилевым, и сказал им: вы видели все, что сделал Господь пред очами вашими в земле Египетской с Фараоном, и всеми рабами его и всею землею его: |
|
3 Великие оные казни, которые видели глаза твои, и великие оные знамения и чудеса, [руку крепкую и мышцу простертую]; |
|
4 Но до сего дня не дал вам Господь [Бог] сердца, чтобы разуметь, очей, чтобы видеть, и ушей, чтобы слышать. |
|
5 Сорок лет водил вас по пустыне, и одежды ваши на вас не обветшали, и обувь твоя не обветшала на ноге твоей. |
|
6 Хлеба вы не ели, и вина и напитков не пили, дабы вы знали, что Я Иегова, Бог ваш. |
|
7 И когда пришли вы на место сие, выступил против нас Сигон, царь Есевонский, и Ог, царь Васанский, чтобы сразиться с нами, и мы поразили их [на сражении], |
|
8 И взяли землю их, и отдали ее в удел колену Рувимову и Гадову, и половине колена Манассиина. |
|
9 Итак, храните [все] слова завета сего, и исполняйте их, чтобы вы благоразумно поступали во всем, что ни будете делать. |
|
10 Все вы сегодня стоите пред лицем Иеговы, Бога вашего, начальники колен ваших, старейшины ваши, [судии ваши,] надзиратели ваши, все Израильтяне, |
|
11 Дети ваши, жены ваши, и пришельцы твои, находящиеся в стане твоем, от секущего дрова твои до черпающего воду твою, |
|
12 Чтобы принять тебе завет Иеговы, Бога твоего, с его заклятием, который Иегова, Бог твой, сегодня поставляет с тобою, |
|
13 Дабы соделать тебя сегодня Его народом, и Он будет тебе Богом, как Он говорил тебе, и как клялся отцам твоим, Аврааму, Исааку и Иакову. |
|
14 Не с вами только одними я поставляю сей завет с сим заклятием, |
|
15 Но как с теми, которые сегодня здесь с нами стоят пред лицем Иеговы, Бога нашего, так и с теми, которых нет здесь с нами сегодня. |
|
16 Вы знаете, как мы жили в земле Египетской, и как мы проходили посреди народов, чрез которые вы прошли, |
|
17 И видели мерзости их, и кумиры их, деревянные и каменные, серебряные и золотые, которые находятся у них, |
|
18 Берегитесь, чтобы между вами не было мужчины или женщины, или племени или колена, которое бы ныне уклонило сердце свое от Иеговы, Бога нашего, и пошло служить богам тех народов; чтобы между вами не было корня, произращающего яд и полынь, |
|
19 Такого человека, который бы услышав слова проклятия сего похвалялся в сердце своем, говоря: `я буду счастлив, не смотря на то, что буду ходить по произволу сердца моего`, дабы таким образом не погубить и сытого и голодного. |
|
20 Не восхочет Господь простить таковому, но тотчас возгорится гнев Господа и ярость Его на такого человека, и падет на него все проклятие [завета сего,] написанное в сей книге [закона], и изгладит Господь имя его из поднебесной; |
|
21 И отделит его Господь на погибель от всех колен Израилевых, сообразно со всеми проклятиями завета, написанными в сей книге закона. |
|
22 И скажет последующий род, дети ваши, которые будут после вас, и чужеземец, который придет из земли дальней, увидев поражение земли сей и наказания, которыми измождит ее Господь, |
|
23 Как вся земля выгорела от серы и соли, так что не сеют на ней, и не произращает она ничего и не выходит на ней никакая трава, как по истреблении Содома, Гоморра, Адмы и Севоима, которые ниспроверг Господь во гневе Своем и в ярости Своей; |
|
24 И скажут все народы: за что Господь так поступил с сею землею? за что возгорелся великий гнев сей? |
|
25 И скажут: за то, что они оставили завет Иеговы, Бога отцев своих, который Он поставил с [отцами] их, когда вывел их из земли Египетской, |
|
26 И пошли и стали служить другим богам и поклоняться им, богам, которых они не знали, и которых Он не назначал им: |
|
27 За то возгорелся гнев Господа на землю сию, и навел Он на нее все проклятия [завета], написанные в сей книге [закона]; |
|
28 И извергнул их Господь из земли их в гневе, ярости и [весьма] великом негодовании, и поверг их на другую землю, как ныне видим. |
Повторення ЗаконуРозділ 29 |
ВторозакониеГлава 29 |
|
1 |
1 |
|
2 ті великі ви́пробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чу́да, |
2 Моисей воззвал ко всем [сынам] Израилевым, и сказал им: вы видели все, что сделал Господь пред очами вашими в земле Египетской с Фараоном, и всеми рабами его и всею землею его: |
|
3 та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього. |
3 Великие оные казни, которые видели глаза твои, и великие оные знамения и чудеса, [руку крепкую и мышцу простертую]; |
|
4 І провадив я вас сорок літ пустинею, — не зужили́ся одежі ваші на вас, а чо́біт твій не зужився на твоїй нозі. |
4 Но до сего дня не дал вам Господь [Бог] сердца, чтобы разуметь, очей, чтобы видеть, и ушей, чтобы слышать. |
|
5 Не їли ви хліба, і вина та п'янко́го напо́ю не пили ви, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш. |
5 Сорок лет водил вас по пустыне, и одежды ваши на вас не обветшали, и обувь твоя не обветшала на ноге твоей. |
|
6 А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навпере́йми вас на війну Сиго́н, цар хешбо́нський, та Оґ, цар баша́нський, — і побили ми їх, |
6 Хлеба вы не ели, и вина и напитков не пили, дабы вы знали, что Я Иегова, Бог ваш. |
|
7 і забрали ми їхній край, та й дали його на спа́док Руви́мовим та Ґа́довим та половині племени Манасі́їного. |
7 И когда пришли вы на место сие, выступил против нас Сигон, царь Есевонский, и Ог, царь Васанский, чтобы сразиться с нами, и мы поразили их [на сражении], |
|
8 Додержуй же слів цього́ заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви пово́дження в усьому, що́ будете робити. |
8 И взяли землю их, и отдали ее в удел колену Рувимову и Гадову, и половине колена Манассиина. |
|
9 Ви стоїте́ сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: го́лови ваші, племе́на ваші, старші́ ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж, |
9 Итак, храните [все] слова завета сего, и исполняйте их, чтобы вы благоразумно поступали во всем, что ни будете делать. |
|
10 діти ваші, ваші жінки́ та твій прихо́дько, що посеред табо́рів твоїх від колія́ дров твоїх аж до черпача́ твоєї води, |
10 Все вы сегодня стоите пред лицем Иеговы, Бога вашего, начальники колен ваших, старейшины ваши, [судии ваши,] надзиратели ваши, все Израильтяне, |
|
11 щоб ти ввійшов у запові́т Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою, |
11 Дети ваши, жены ваши, и пришельцы твои, находящиеся в стане твоем, от секущего дрова твои до черпающего воду твою, |
|
12 щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батька́м твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову. |
12 Чтобы принять тебе завет Иеговы, Бога твоего, с его заклятием, который Иегова, Бог твой, сегодня поставляет с тобою, |
|
13 І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву, |
13 Дабы соделать тебя сегодня Его народом, и Он будет тебе Богом, как Он говорил тебе, и как клялся отцам твоим, Аврааму, Исааку и Иакову. |
|
14 але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут. |
14 Не с вами только одними я поставляю сей завет с сим заклятием, |
|
15 Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім кра́ї, і що ми прохо́дили серед тих народів, які ви перейшли́, |
15 Но как с теми, которые сегодня здесь с нами стоят пред лицем Иеговы, Бога нашего, так и с теми, которых нет здесь с нами сегодня. |
|
16 І ви бачили їхні огиди та їхніх бовва́нів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними. |
16 Вы знаете, как мы жили в земле Египетской, и как мы проходили посреди народов, чрез которые вы прошли, |
|
17 Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або пле́м'я, що серце його сьогодні відверта́ється від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що виро́щує їдь та поли́н, |
17 И видели мерзости их, и кумиры их, деревянные и каменные, серебряные и золотые, которые находятся у них, |
|
18 щоб не було, що коли він почує слова́ цього прокля́ття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напо́єний, і спра́гнений. |
18 Берегитесь, чтобы между вами не было мужчины или женщины, или племени или колена, которое бы ныне уклонило сердце свое от Иеговы, Бога нашего, и пошло служить богам тех народов; чтобы между вами не было корня, произращающего яд и полынь, |
|
19 Не захоче Господь простити йому́, бо тоді запа́литься Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я́ його з-під неба. |
19 Такого человека, который бы услышав слова проклятия сего похвалялся в сердце своем, говоря: `я буду счастлив, не смотря на то, что буду ходить по произволу сердца моего`, дабы таким образом не погубить и сытого и голодного. |
|
20 І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племе́н, згідно з усіма́ прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Зако́ну. |
20 Не восхочет Господь простить таковому, но тотчас возгорится гнев Господа и ярость Его на такого человека, и падет на него все проклятие [завета сего,] написанное в сей книге [закона], и изгладит Господь имя его из поднебесной; |
|
21 І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що при́йде з далекої країни, і побачить порази цього Кра́ю та його хвороби, які пошле́ Господь на нього: |
21 И отделит его Господь на погибель от всех колен Израилевых, сообразно со всеми проклятиями завета, написанными в сей книге закона. |
|
22 сірка та сіль, погорі́лище — уся земля його, не буде вона засі́ювана, і не пустить росли́н, і не зі́йде на ній жодна трава, як по знищенні Содо́му та Гомо́ри, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй. |
22 И скажет последующий род, дети ваши, которые будут после вас, и чужеземец, который придет из земли дальней, увидев поражение земли сей и наказания, которыми измождит ее Господь, |
|
23 І скажуть усі ті наро́ди: „Для чого Господь зробив так цьому кра́єві? Що то за горіння цього великого гніву?“ |
23 Как вся земля выгорела от серы и соли, так что не сеют на ней, и не произращает она ничего и не выходит на ней никакая трава, как по истреблении Содома, Гоморра, Адмы и Севоима, которые ниспроверг Господь во гневе Своем и в ярости Своей; |
|
24 І скажуть: „За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога сво́їх батьків, якого Він склав був із ними, коли виво́див їх з єгипетсього кра́ю. |
24 И скажут все народы: за что Господь так поступил с сею землею? за что возгорелся великий гнев сей? |
|
25 І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм. |
25 И скажут: за то, что они оставили завет Иеговы, Бога отцев своих, который Он поставил с [отцами] их, когда вывел их из земли Египетской, |
|
26 І запалився Господній гнів на цей край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі. |
26 И пошли и стали служить другим богам и поклоняться им, богам, которых они не знали, и которых Он не назначал им: |
|
27 І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обу́ренні, та й кинув їх до іншого кра́ю, як цього дня. |
27 За то возгорелся гнев Господа на землю сию, и навел Он на нее все проклятия [завета], написанные в сей книге [закона]; |
|
28 Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите — наше та наших синів аж навіки, щоб вико́нувати всі слова́ цього Зако́ну“. |
28 И извергнул их Господь из земли их в гневе, ярости и [весьма] великом негодовании, и поверг их на другую землю, как ныне видим. |